Наведено інформаційно-аналітичні матеріали, які відображають стан науково-технічної сфери України та показники наукового та науково-технологічного розвитку країн-членів НАТО та ЄС. Подано перелік законодавчих актів, які доцільно було б додатково прийняти для стимулювання науково-технологічної й інноваційної діяльності в Україні. Охарактеризовано нову систему індикаторів інноваційного табло (EIS); загальний інноваційний індекс (SII) для країн-членів ЄС, Японії та США; тенденції змін у системі показників рівня науково-технічного розвитку; фактори, що стримують інвестування підприємств.

Приведены информационно-аналитические материалы, отражающие состояние научно-технической сферы Украины и показатели научного и научно-технологического развития стран-членов НАТО и ЕС. Приведен перечень законодательных актов, которые целесообразно было бы дополнительно принять для стимулирования научно-технологической и инновационной деятельности в Украине. Охарактеризованы новая система индикаторов инновационного табло (EIS); общий инновационный индекс (SII) для стран-членов ЕС, Японии и США; тенденции изменений в системе показателей уровня научно-технического развития; факторы, сдерживающие инвестирование предприятий.

Розкрито основні ознаки місії держави щодо управління інноваційним розвитком. Розроблено пропозиції щодо поділу функцій державного управління інноваціями. Визначено стан України стосовно науково-технічного розвитку. Обгрунтовано напрямки інноваційного розвитку країни та необхідність державної підтримки інновацій і визначено пріоритетні з них. Розглянуто причини відсутності попиту підприємствами щодо наукових досягнень та застосування власного інноваційного потенціалу. Проаналізовано ефективність діючої нормативно-правової бази забезпечення інноваційної діяльності. Висвітлено напрями державного регулювання та стимулювання розвитку ринку інновацій. Запропоновано принципи нової державної інноваційної політики. Розроблено стратегію інноваційного зростання економіки України. Удосконалено організаційно-економічний механізм реалізації інноваційних проектів.

Розроблено концептуальні засади і на їх базі - комплекс засобів і способів, які вдосконалюють механізми державного управління ресурсним забезпеченням соціально-економічного розвитку. Концептуальні засади грунтуються на механізмах інформаційного забезпечення стану споживання ресурсів та їх ефективного розподілу і використання. Вони спрямовані на розширення ресурсної бази місцевого та регіонального розвитку, погодження, координацію засобів, способів та ініціатив органів влади на державному, регіональному та місцевому рівнях. Проведено розгорнутий аналіз ресурного потенціалу Донецького регіону з метою виявлення кількості наявних ресурсів і можливостей їх використання. Визначено роль і значення державної регіональної політики в соціально-економічному розвитку регіону, нормативно-правові й інституційні засади реалізації такої політики. Досліджено теоретичні аспекти управління ресурсним забезпеченням, розвинуто поняття "ресурсне забезпечення", що є сукупністю матеріальних і нематеріальних ресурсів, спрямованих на підтримку та реалізацію заходів за відповідною програмою. Запропоновано методичні засади реалізації механізмів державного управління ресурсним забезпеченням регіону, які містять результати проблемно-орієнтованого моніторингу ресурсних потоків у певному місті та регіоні.

Досліджено теоретичні та методологічні аспекти інноваційної діяльності як об'єкта державного управління. Розроблено методологічний інструментарій організації державної інноваційної політики у регіоні. Запропоновано методичні та практичні рекомендації щодо активізації даної політики на регіональному рівні. Визначено стратегію регіональної інноваційної політики. Проведено аналіз стану науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону та наведено його оцінку. Розвинуто механізм державної підтримки інноваційної діяльності. Створено методику градації регіонів за рівнем інноваційного розвитку. Удосконалено механізм державної підтримки інноваційної діяльності та складові державної інноваційної політики.

Досліджено проблеми обгрунтування та формування комплексної стратегії інноваційного розвитку промислових регіонів і практичних засад удосконалення механізму державного управління інноваційно-інвестиційними процесами у регіонах. Доведено важливість ролі кадрового потенціалу в інноваційному розвитку регіонів та обгрунтовано кадрову модель організації інноваційної діяльності підприємств. Визначено необхідність розробки та впровадження механізмів інноваційно-інвестиційної моделі розвитку суб'єктів господарювання регіону, обгрунтовано необхідність формування механізму комплексної інноваційної стратегії розвитку промислових регіонів. Для вибору конкретного варіанта такого механізму розроблено алгоритм, за допомогою якого можна здійснити цей процес більш ефективно та запропоновано порядок розрахунку оптимальної структури інвестиційних ресурсів.

Установлено особливості державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності у контексті закордонного досвіду. Визначено роль держави у вирішенні проблем розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності. Обгрунтовано методи визначення необхідних обсягів фінансових коштів для розвитку науково-технічної діяльності. Концептуально обгрунтовано основні заходи щодо виходу науково-технічної та інноваційної сфери з кризового стану для реалізації функцій економічного призначення. Визначено механізм державного регулювання даної діяльності як сукупність механізмів (правового, організаційного, економічного, фінансового й інформаційного). Запропоновано напрямки вдосконалення економічного механізму регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні за рахунок посилення ролі податкового стимулювання та пільгового кредитування, формування ефективного фондового ринку.

Досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти державного регулювання інноваційного розвитку регіону. Обгрунтовано методичний підхід до формування інноваційної стратегії розвитку регіону, визначено основні складові системи управління соціально-економічним розвитком, механізм і технологію формування стратегії за умов інноваційного типу розвитку регіону. Удосконалено напрями вкладення інвестицій на основі використання ефекту масштабу на регіональному рівні та методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості регіону. Обгрунтовано управлінські підходи до інституційного забезпечення інноваційної діяльності в регіоні з посиленням інтеграційних зв'язків між усіма учасниками. Визначено об'єктивні передумови формування інноваційної політики соціально-економічного розвитку регіонів. Ідентифіковано фактори впливу зовнішнього середовища на інноваційний розвиток регіону.

Висвітлено теоретичні засади державного регулювання інноваційної інфраструктури. Проаналізовано основні моделі внутрішньої структури інноваційних процесів. Розкрито проблеми удосконалення механізмів державного регулювання інфраструктури регіональної інноваційної діяльності. Розглянуто методичні аспекти вдосконалення оцінювання інвестиційної привабливості АПК на регіональному рівні. Обгрунтовано напрями підвищення дієвості механізмів державного регулювання інвестиційно-інноваційного розвитку АПК на регіональному рівні в Україні.

Визначено теоретичні засади державного регулювання інноваційної інфраструктури, розглянуто основні моделі внутрішньої структури інноваційних процесів. Проаналізовано досвід розвинених країн світу в політиці інноваційного регіонального розвитку, з'ясовано пріоритетні завдання місцевих органів влади стосовно державного регулювання інноваційної інфраструктури на регіональному рівні. Розроблено модель інноваційного розвитку регіону, висвітлено основні напрями державної підтримки інноваційної політики на регіональному рівні.

Досліджено сучасні інноваційні процеси в Україні, розроблено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення організаційних механізмів переходу до іноваційного типу державного управління науково-технічною діяльністю. Проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду переходу на інноваційну модель національного розвитку. Вивчено матеріали адміністративної реформи в Україні та наведено пропозиції щодо внесення змін у систему державного управління науково-технічною й інноваційною діяльністю. Обгрунтовано необхідність структурної перебудови системи управління науково-технічною й інноваційною діяльністю в Україні та створення окремого центрального органу виконавчої влади з питань інноваційної діяльності. Встановлено критерії відбору для реалізації інноваційних та інвестиційних проектів технологічних парків та інноваційних структур інших типів. Розроблено модель "інноваційного кубу", за допомогою якої визначають інноваційність даного елемента державного управління. Розроблено організаційні механізми забезпечення переходу до інноваційного державного управління науково-технічною й інноваційною діяльністю.

Висвітлено суть і характерні особливості державного регулювання за умов глобалізації. Проаналізовано наукові праці вітчизняних учених, що розглядають проблематику державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Розглянуто основні проблеми у вітчизняній інноваційній сфері, запропоновано їх групування для формування єдиної системи, та визначено можливі шляхи вирішення цих проблем.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти інноваційної політики держави, формування інноваційної стратегії в контексті реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та науково-технічних досліджень. З'ясовано прогалини в законодавстві щодо державного регулювання інноваційного розвитку економіки та запропоновано шляхи їх ліквідації.

Проаналізовано структуру державного управління інноваційно-інвестиційною сферою в Україні. Визначено, що на сьогодні державна інноваційно-інвестиційна політика є неузгодженою та реалізується рядом державних органів практично відособлено. Наведено пропозиції зі вдосконалення ієрархічної структури державного управління в аналізованій сфері.

Проаналізовано сучасний стан державного регулювання наукової сфери як головної ланки національної інноваційної системи та визначено першочергові завдання держави щодо підтримки наукової, науково-технічної діяльності як основи інноваційного розвитку країни і джерела її економічного зростання.

Проведено теоретико-методологічне обгрунтування та розроблено науково-практичні рекомендації з модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. Узагальнено основні теоретичні підходи до дослідження модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів. Уточнено понятійний апарат проблеми дослідження, проаналізовано механізми державного регулювання інноваційних процесів і державну інноваційну політику. Обгрунтовано компонентний склад модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів та її функціональне наповнення. Проведено аналіз функціонування організаційної, економічної та нормативно-правової компонент механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. Досліджено стан і тенденції інноваційного розвитку держави, визначено інструменти модернізації діючих механізмів державного регулювання інноваційних процесів. Обгрунтовано підходи до впровадження механізму державно-приватного партнерства як інструменту інноваційної політики держави. Розроблено методологічні підходи до державного регулювання ринку науково-технічної продукції, обгрунтовано концептуальні положення щодо формування інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Запропоновано науково-практичні рекомендації щодо модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні.

Проведено комплексний аналіз механізмів державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в Україні, розкрито їх сутність та принципи реалізації за умов ринкових відносин, проаналізовано зарубіжний досвід забезпечення ефективного державного впливу на інвестиційно-інноваційну діяльність, визначено особливості державного впливу на інвестиційно-інноваційну сферу в процесі здійснення аптикризової політики. Обгрунтовано необхідність удосконалення фінансово-економічних механізмів державного стимулювання інвестиційної й інноваційної діяльності суб'єктів господарювання в Україні. Розроблено теоретико-методологічні та прикладні рекомендації щодо удосконалення механізмів державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів за пріоритетними напрямами (застосування бюджетно-податкових важелів, сприяння формуванню кластерної моделі на регіональному рівні та розвитку венчурного підприємництва).

Розглянуто процес формування умов для забезпечення стратегічного та інноваційного розвитку економіки України в контексті глобалізації. Показано особливості розробки та реалізації державної політики інноваційного розвитку аграрного сектора економіки. Запропоновано напрями удосконалення механізмів державного регулювання інноваційного розвитку регіонів. Увагу приділено проблемним питанням стратегічного планування, державно-приватного партнерства, банківського контролю, здійснення державних закупівель, модернізації та ін.

Розглянуто етапи процесу трансферу технологій. Проаналізовано особливості державного регулювання трансферу технологій в Україні та США. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази України у сфері трансферу технологій.

Увагу приділено поглибленню теоретико-методичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо державних засад формування інноваційно-інтелектуального потенціалу національної економіки як основи її інноваційного розвитку. Розвинуто теоретико-методичні засади державного регулювання інноваційного розвитку економіки України як економіки знань. Визначено зміст і структуру інноваційно-інтелектуального потенціалу національної економіки. Обгрунтовано теоретичну модель генерування пріоритетів інноваційного розвитку економіки України. Проаналізовано стан і закономірності процесу формування інноваційно-інтелектуального потенціалу національної економіки та визначено напрями вдосконалення правових засад інноваційної діяльності в Україні. Вдосконалено теоретико-методичні підходи до стратегічного управління інноваційним розвитком економіки України шляхом визначення теоретичного, трансформаційного, прогностичного та суспільно-інституціонального напрямів. За результатами проведеного імітаційного моделювання розроблено державні засади формування інноваційно-інтелектуального потенціалу національної економіки та організаційне забезпечення їх реалізації.

Розглянуто зміст та виокремлено складові механізму державного регулювання інноваційного розвитку економіки (ДРІРЕ). Виявлено особливості формування й реалізації механізму ДРІРЕ в різних країнах. Уточнено сутнісні характеристики категорії "механізм державного регулювання інноваційного розвитку економіки". Проаналізовано сучасний стан і рівень інноваційного розвитку економіки в Україні, вивчено результативність механізму державного регулювання такого розвитку національної економіки. Охарактеризовано проблеми й суперечності інноваційного розвитку економіки України. Обгрунтовано концептуальні положення стратегії ДРІРЕ України в довгостроковій перспективі. З'ясовано напрями вдосконалення механізму ДРІРЕ та шляхи трансформації ДРІРЕ України.