Проаналізовано види державної грошової допомоги, які передбачені чинним законодавством України щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також даних осіб. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства про державну соціальну допомогу, застосування нових підходів у забезпеченні даною допомогою зазначених осіб.

Акцентовано увагу на проблемі пошуку балансу інтересів особи, суспільства та держави, що постає за відходу від політики субсидування енергопостачання, відмови від формування цін і тарифів за принципом "затрати плюс" та реалізації адресної соціальної підтримки вразливих споживачів енергоресурсів. Зазначено, що реформування внутрішніх енергетичних ринків водночас має передбачати узгодження особистих і суспільних інтересів за умови їх максимального врахування та управління, а застосування в сучасних умовах державотворення збалансованого державного патерналізму має поєднувати адресну соціальну підтримку окремих верств населення з процесами суспільної самоорганізації, створюючи умови для реалізації потреб населення в енергетичних ресурсах власними зусиллями. Реформування енергетичних субсидій у напрямі від субсидування виробників до адресної допомоги вразливим споживачам енергоресурсів у довгостроковому періоді приводить до зростання суспільного добробуту, але водночас змушує особу нести таку відповідальність, якої від неї раніше не вимагали, зокрема забезпечувати ощадливе використання енергоресурсів та ефективність господарювання. Передбачається становлення особияк об'єкта та суб'єкта узгодження інтересів щодо енергоефективного та енергоощадного споживання. З'ясовано місце та роль інститутів громадянського суспільства як важливих представників суспільних інтересів, впливових посередників між їх носіями та органами державної влади, що мають спрямовувати зусилля для узгодження інтересів особи із суспільно значущими інтересами шляхом трансформації їх спрямованості на ціннісні орієнтації суспільства. Це сприятиме нейтралізації патерналістських очікувань населення та переконань в існуванні дешевих енергетичних ресурсів, формуванню у громадян відповідальності за ощадливе та енергоефективне споживання, а також відіграє важливу роль у забезпеченні суспільної стабільності.