Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)315.44 + Х839(4Укр)112

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблеми та передумови сталого розвитку міст в Україні, основи державного регулювання у сфері містобудування, законодавчо-нормативної бази та містобудівної документації в управлінні розвитком та забудовою міст. Визначено основні напрямки діяльності міського господарства та його підсистем.

Освещены проблемы и предпосылки устойчивого развития городов в Украине, основы государственного регулирования в сфере градостроения, законодательно-нормативной базы и градостроительной документации в управлении развитием и застройкой городов. Определены основные направления деятельности городского хозяйства и его подсистем.

Освещены особенности правового обеспечения строительно-инвестиционной деятельности, приведен инвестиционный алгоритм в строительстве. Рассмотрены правовой статус и роль каждого из участников инвестиционного процесса данной сферы, определена правовая взаимосвязь между ними. Описан цикл строительства объекта недвижимости (ОН) от момента получения разрешения на строительство до эксплуатации ОН. Изложены существующие и перспективные, традиционные и эксклюзивные схемы финансирования строительства, позволяющие оптимизировать налогообложение.

Проведено аналіз особливостей господарсько-правового регулювання у сфері капітального будівництва, зокрема, розглянуто питання компетенції, засади державного регулювання в галузі, технічне регулювання. Увагу приділено аналізу прав та обов'язків суб'єктів підрядних договірних відносин, ускладнених наявністю такого елементу, як державне замовлення. Досліджено порядок укладання договору підряду як основного на даний час регулятора відносин у сфері капітального будівництва, проблеми відповідальності сторін договору. Виявлено прогалини господарсько-правового регулювання, що дозволило сформулювати у висновках пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства шляхом внесення змін до Господарського та Цивільного кодексів України. Проведено характеристику процесу адаптації законодавства у сфері капітального будівництва до норм і вимог ЄС. Обгрунтовано необхідність продовження кодифікації відповідних норм шляхом активізації роботи над проектом Містобудівного кодексу України.

Проаналізовано найхарактерніші ситуації в сфері формування міського житлового фонду, що постали в результаті переходу від соціалістичної до ринкової системи господарювання. Розглянуто конкретні проблеми, які неможливо розв'язати тільки архітектурно-планувальними засобами та які потребують юридично-правового вирішення.

Розглянуто нинішній стан забезпечення конституційного права громадян України на житло, подано оцінку соціально-економічної ефективності чинних житлових програм. Запропоновано модель підвищення соціально-економічної ефективності державної житлової політики через відновлення житлового будівництва за рахунок державних коштів і подальше надання збудованого житла в довготривалу оренду громадянам, які потребують покращання житлових умов, із правом подальшого викупу. У додатку наведено матеріали "круглого столу", присвяченого означеній проблемі, який відбувся 16 жовтня 2012 р. у Національному інституті стратегічних досліджень.

Систематизовано теоретичні та практично-прикладні аспекти управління господарським механізмом капітального будівництва за сучасних умов та проаналізовано публічно-правові відносини, що виникають у цій сфері на основі здійснення державного управління та планування у галузі будівництва та архітектури. Розкрито найбільш актуальні питання і проблеми галузі капітального будівництва, здійснено їх економіко-управлінський та правовий аналіз. Розглянуто практично-прикладні питання функціонування галузі, особливості взаємовідносин органів влади та контролюючих органів із забудовниками, досліджено їх юридичний зміст.

Досліджено етапи створення організаційно-економічного механізму державного управління інвестиційним процесом у сфері будівництва, економічну ефективність управління інвестиційним процесом, механізми досягнення стабільного економічного стану активізації інвестиційного процесу у сфері будівництва на рівні регіону.

Розглянуто найактуальнішу проблему сьогодення на ринку будівництва житлової нерухомості. Побудовано модель державної допомоги інвестору (фізичній особі), який постраждав унаслідок злочину, вчинення якого пов'язане з інвестуванням будівництва житла.

Обгрунтовано нові підходи до вирішення актуального наукового завдання щодо удосконалення механізмів державного управління бюджетними капітальними інвестиціями (БКІ) на регіональному рівні шляхом застосування елементів електронного урядування для підвищення ефективності та прозорості процесу прийняття управлінських рішень. Описано сучасну систему державного управління капітальними інвестиціями та виявлено проблеми функціонування механізмів державного управління БКІ. З'ясовано, що БКІ використовуються вкрай неефективно через недоліки в організаційному, правовому, бюджетному та інформаційному механізмах. Доведено, що впровадження моделі в діяльність органів публічної влади підвищить ефективність та прозорість процесу прийняття ними управлінських рішень у разі обгрунтування доцільності будівництва об'єктів соціальної інфраструктури за бюджетні кошти.

Розроблено методологічні засади формування та реалізації соціально орієнтованої житлової політики за сучасних умов. Запропоновано концепцію реалізації державної житлової політики, що базується на стимулювальному підході. Наведено модель стратегічного управління житловим фондом населеного пункту, що грунтується на підходах імітаційного моделювання та складається з таких взаємозв'язаних блок-моделей: варіювання чисельності населення, черги на покращання житлових умов, розвитку житлового фонду, зміни площі вільної території для житлового будівництва, ресурсних обмежень. Запропоновано методичний підхід до визначення єдиного індексу житлової політики, який визначає її результативність і є інтегральним від індексів, що віддзеркалюють різні елементи житлової політики, зокрема індекс права власності, фінансовий житловий індекс, індекс житлових субсидій, індекс інфраструктури, індекс регулювання.

Запропоновано шляхи вдосконалення механізму регулювання процесів містобудівельної діяльності органами місцевого самоврядування, зокрема, методика інтегральної оцінки якості регулювання містобудівельної діяльності, методичні засади формування організаційно-економічного механізму регулювання процесів містобудівельної діяльності органів місцевого самоврядування України, організаційно-економічний механізм регулювання процесів містобудівельної діяльності на базі правової норми суперфіцію. Обгрунтовано напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання процесів містобудівельної діяльності органами місцевого самоврядування.

На теоретичному та практичному рівнях поставлено та вирішено важливе наукове завдання розробки науково-практичних рекомендацій щодо державного регулювання соціальної житлової політики (СЖП) України. Досліджено напрями СЖП й інструментарій її реалізації. Розроблено концепцію механізму державного регулювання СЖП на основі системного підходу, реалізація якої дозволяє досягти забезпеченості населення країни житлом, яке відповідає санітарним і соціальним нормам. Вдосконалено методичний підхід до діагностики проблемних напрямів СЖП на основі індикаторів ринку житла, соціальних стандартів, демографічних показників, що дозволяє визначити причини проблемних явищ і чинників, що на них впливають; організаційно-економічну модель державного регулювання СЖП на основі визначення комерційної та соціальної доступності житла, що обгрунтовує ефективні рішення для досягнення рівня соціальних нормативів забезпеченості житлом населення країни. Набули подальшого розвитку класифікація інструментів державного регулювання СЖП на основі визначення заходів державного регулювання ринкового та неринкового характеру, що дозволяє систематизувати напрями державного регулювання СЖП й обрати найбільш ефективні інструменти державного регулювання СЖП; методичний підхід до визначення комерційної та соціальної доступності житла на основі врахування демографічних, фінансово-економічних факторів, що сприяє підвищенню ефективності впливу держави на рівень забезпеченості населення житлом.

Розглянуто нинішній стан сектору орендного житла в європейських країнах і в Україні, його роль у вирішенні житлових проблем громадян. Обгрунтовано необхідність розробки та прийняття в Україні державної програми будівництва доступного орендного житла.

Викладено теоретичні та практичні засади менеджменту будівництва. Надано характеристику ринкового потенціалу будівельних підприємств, розглянуто регіональні аспекти підвищення ефективності його використання. Висвітлено нормативно-правові положення будівельної діяльності в Україні. Визначено сутність інвестиційного та інноваційного менеджменту в будівництві. Розкрито сутність, мету, задачі та основні поняття маркетингу в будівництві. Надано відомості про інформаційні системи та технології, що використовуються в будівництві. Проаналізовано процес організації будівельної діяльності, підходи до мотивації персоналу будівельного підприємства. Розглянуто сутність кризових явищ і систему антикризового регулювання таких підприємств.

Досліджено еволюцію наукових поглядів на поняття "державно-приватне партнерство" (ДПП), визначено категоріальну сутність, структурно-елементний склад та специфіку його вияву через функціональні індикатори бюджетного контролю. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації будівельних проектів на засадах ДПП та з'ясовано проблеми застосування його в Україні. Охарактеризовано сучасний стан і проблеми нормативно-правового та інституційного забезпечення впровадження проектів ДПП на вітчизняному будівельному ринку та інструментарій стимулювання інвестиційної діяльності підприємств цивільного будівництва в межах проектів ДПП. Вивчено методологічні засади організації бюджетного контролю інвестиційно-будівельних програм та проектів ДПП через структуризацію суб'єктів та об'єктів контролю. Сформовано теоретичні основи побудови інтегрованої моделі організаційно-функціональної структури управління реалізацією проектів ДПП будівельними організаціями на засадах бюджетного контролю. Розроблено концептуальну модель механізму управління взаємодією зацікавлених сторін на основі формування цільових орієнтирів бюджетного контролю виконання зобов'язань інституційними інвесторами в проектах ДПП. Запропоновано методи експрес-діагностики стану реалізації проектів ДПП з урахуванням специфіки діяльності осіб, що приймають рішення, на підприємствах цивільного будівництва.

Мета роботи - аналіз впливу інвестиційної конкуренції на розвиток та діяльність будівельних підприємств. Метод або методологія проведення дослідження: роботи вітчизняних вчених та практиків, нормативно-законодавчі акти. Застосовано такі методи: логічного узагальнення, діалектичний, абстрактно-логічний. Досліджено двозначну суть будівництва: з однієї сторони як сфери матеріального виробництва, однієї з базових галузей економіки, з іншої сторони - як виду виробничої діяльності. Описано значущість інвестиційної складової розвитку та функціонування будівельного підприємства, роль якої загострюється в контексті нестабільності економічного середовища та перманентної нестачі фінансових ресурсів. Встановлено, що функціонування будівельних організацій відбувається за умов існування гострої конкурентної боротьби за інвестиційні ресурси. Сформульовано визначення інвестиційної конкуренції як боротьби за обмежені інвестиційні ресурси, що проводиться будівельним підприємством шляхом управління власними конкурентними перевагами та формуванням довготермінової конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто основи ведення чесної інвестиційної конкуренції, закладені у вітчизняному законодавстві. Наведено інструменти державного механізму регулювання інвестиційної конкуренції та окреслено сутність ринкового механізму регулювання інвестиційної конкуренції. Галузь застосування результатів: економічні науки, будівельна галузь; результати дослідження можуть бути застосовані в економічній та освітній діяльності.

Розроблено сучасний науково-прикладний інструментарій завчасного попередження загрози банкрутства для підприємств і організацій підрядного будівництва, що враховує специфіку мікросередовища будівельних проектів, взаємозалежність економічних інтересів провідних учасників їх реалізації, динамічний ланцюг створення вартості проекту. Запроваджено новий підхід у прогнозуванні ймовірності банкрутства для підрядних підприємств та організацій-учасників будівельного проекта, що передбачає реалізацію наступних етапів: попередня (завчасна або превентивна) локалізація загроз банкрутству; процесно-проектна локалізація загроз банкрутству в ході інвестування та будівництва; врахування впливу важкопрогнозованих зовнішніх і внутрішніх факторів середовища реалізації будівельного проекту. Зазначено, що програмні модулі створеного комплексу прикладних програм успішно координують динаміку зростання вартості будівельного проекту - від незавершеного будівництва до об'єкту прибуткової експлуатації - з рівнем загроз замовника (та співінвесторів будівельно-інвестувального проекту) щодо банкрутства, в такий спосіб забезпечуючи можливість завчасного й успішного вжиття необхідних заходів запобігання банкрутству: економічних, організаційно-структурних та функціональних.

Досліджено проблеми застосування господарсько-правових засобів для підвищення ефективності капітального будівництва у сучасній Україні. З використанням загальнонаукової категорії "оптимізація" визначено важливість підвищення ефективності капітального будівництва для соціально-економічного розвитку суспільства. Встановлено мету, завдання та напрями оптимізації капітального будівництва за допомогою господарсько-правових засобів, які розглянуто як правові інструменти, здатні забезпечувати досягнення не лише правових результатів, але і соціально-економічних. Наведено огляд господарсько-правових засобів, найбільш доцільних у кризових умовах для проведення оптимізації капітального будівництва.

Досліджено актуальні теоретичні та практичні проблеми використання господарсько-правових засобів для оптимізації капітального будівництва з метою стимулювання сталого розвитку будівельної галузі в Україні за сучасних умов. Визначено загальнонаукові підходи до розуміння категорії "капітальне будівництво". Визначено ціннісні елементи господарсько-правової методології для розробки комплексних заходів оптимізації капітального будівництва. Запропоновано поняття "оптимізація капітального будівництва" у контексті проведення державою будівельної політики. Розкрито завдання господарсько-правової оптимізації капітального будівництва на сучасному етапі та у стратегічній перспективі, запропоновано критерії її ефективності. Окреслено напрями імплементації положень Угоди про асоціацію з ЄС у господарське законодавство щодо капітального будівництва. Розглянуто господарсько-правові засоби оптимізації капітального будівництва та надано поняття випереджальної забудови, доведено необхідність використання довгострокових взаємоузгоджених планів територіального розвитку всіх рівнів і державних програм розвитку будівельної галузі. Запропоновано виокремлення підгалузі господарського права - містобудівне право.