Вивчено погляди французького дослідника Дж. Ст. Мілля на сутність представницької демократії та проблему розподілу повноважень і функцій між центральною та місцевою владою. Охарактеризовано принципи, за якими слід здійснювати вибори до місцевих зборів. Розкрито роль місцевих органів влади як інструмента виховання членів суспільства.

Висвітлено деонтологічні погляди Дж. Бентама. Розглянуто основні етапи становлення наукової думки щодо вивчення деонтологічних поглядів Дж. Бентама. Розкрито зміст методології, що використовувалася Дж. Бентамом під час вивчення соціальних та юридичних явищ. З'ясовано, що методологія природничих наук спричинила значний вплив на правове вчення Дж. Бентама. Як методологічні особливості досліджень Дж. Бентама в галузі юриспруденції відзначено їх емпіричний характер. Проаналізовано роль Дж. Бентама у становленні деонтології як науки. Розглянуто особливості формування, трансформації та розвитку деонтологічного підходу в поглядах Дж. Бентама під час вивчення державного управління, соціальної політики, права та моралі як основних регуляторів суспільних відносин. Виокремлено деонтологічні засади законодавства, що викладені Дж. Бентамом у творі "Введення в основи моральності та законодавства". Охарактеризовано деонтологічні засади вчення про право, що містяться в роботах Дж. Бентама. Розкрито погляди Дж. Бентама на деонтологічні засади державного управління та соціальної політики. Вперше проаналізовано зміст роботи Дж. Бентама "Деонтологія, або наука про мораль" (1834 р.), в якій викладено його деонтологічну концепцію. Досліджено обгрунтування Дж. Бентамом використання терміну "деонтологія". Виявлено альянс між інтересом та обов'язком у деонтологічній концепції Дж. Бентама. З'ясовано сутність чесноти як основної категорії деонтологічної концепції Дж. Бентама. Розкрито сутність принципу вищої благодаті у деонтологічній концепції Дж. Бентама. Вивчено зміст принципу найбільшого щастя та його місце у деонтологічній концепції Дж. Бентама.