Висвітлено проблему справедливості, грунтуючись на наукових засадах. За умов, що забезпечують достовірність методу правознавчого дослідження, розглянуто суттєві проблеми загального вчення про право, проаналізовано місце правознавства в системі інших наук. Визначено зв'язок права з державою, природою, мораллю, наукою. Висвітлено питання правових статистики і динаміки, а також відносної невизначеності правозастосовчого акту. Розкрито сутність поняття інтерпретації.

На научной основе освещена проблема справедливости. С использованием условий, обеспечивающих достоверность метода правоведческого исследования, рассмотрены существенные проблемы общего учения о праве, проанализировано место правоведения в системе других наук. Определена связь права с государством, природой, моралью, наукой. Освещены вопросы правовых статистики и динамики, а также относительной неопределенности применения правового акта. Раскрыта сущность понятия интерпретации.

Досліджено генезу концептуальних уявлень щодо правової та соціальної дежави у німецькій філософії права класичного та посткласичного періодів (XVIII - XX ст.). Встановлено, що домінуючою тенденцією даної еволюції є всебічна етизація нормативних моделей правової та соціальної держави. Акцентовано увагу на необхідності вирішення проблеми автономної та гетерономної самореалізації.

Викладено біографію і деякі філософсько-правові погляди німецького філософа права політика і гуманіста Густава Радбруха (1878 - 1949). Відкрито невідомі сторінки життя, пов'язані з його науковим становленням і кар'єрою. Розглянуто методологічні підстави філософсько-правових поглядів ученого (дихотомія науки і філософії, неокантіанський методологічний дуалізм і релятивізм, ідеї, що відносяться до правового позитивізму і теорії природного права). Висвітлено філософсько-правові погляди ученого, їх трансформацію ("ідея права" і "формула Радбруха", їх практичне застосування, людина в праві, філософсько-правове вчення про політичні партії), інші роботи. Представлено велику бібліографію робіт як самого Радбруха, так і про його життя і творчість.

Проаналізовано суть терміну "формула Радбруха", як спосіб вирішення конфлікту між справедливістю і позитивним правом. Досліджено історію розвитку і особливості реалізації формули Радбруха в правовій практиці Німеччини. Проаналізовано усі способи апробації цієї формули на нормативному матеріалі німецького права. Підкреслено, що формула Радбруха розглядається як основа для відродження природного права в Німеччині.

Розглянуто "формулу Радбруха" як підхід до вирішення суперечності між "несправедливим законом" та "надзаконним правом". Зазначено, що існують виключні випадки, "коли суперечність діючого закону щодо справедливості сягає настільки нестерпного масштабу, що закон як "несправедливе право" має поступитися справедливості". Акцент поставлено на тому, що важко виокремити такі випадки, але чітким критерієм може служити відсутність прагнення до справедливості. Відтак в ідеї права Радбруха останнього його наукового періоду справедливості визначається провідна роль у порівнянні з правопевністю та доцільністю.

Представлено біографію, надано перелік праць та виклад внеску до філософії права німецького філософа права та спеціаліста в галузі кримінального права Густава Радбруха. Зосереджено увагу на "Формулі Радбруха", її методологічних засадах, розвитку її засадничих ідей, висвітлено її значення для розвитку філософсько-правової думки та правозастосування у контексті відомих історичних подій, як часів режиму націонал-соціалізму, так і сучасної Німеччини.

Досліджено поняття правової держави в політичній теорії К. Шмітта крізь призму феномену сильної тотальної держави. Підтверджено, що джерела поняття права й держави закладені в ідеях античних мислителів. Проаналізовано підходи до поняття держави за середньовіччя. З'ясовано, що ідея правової держави значно розвинулася в німецькій політичній думці XIX ст. Визначено роль принципів правової держави в сучасній політичній науці. Розглянуто концепцію сильної тотальної держави К. Шмітта як легальну можливість виходу Німеччини з кризи після Першої світової війни. Показано політичне значення німецького самоврядування. Обґрунтовано актуальність підходів К. Шмітта до таких глобальних проблем сучасності, як-от: загроза нової «тотальної війни» за простір із застосуванням ядерної зброї, міжнародний тероризм, маніпуляції законом про «надзвичайний стан». Погляди К. Шмітта важливі для розуміння сучасних політичних реалій і сприяють формуванню адекватних підходів до побудови демократичної держави, що є особливо цінним для України.