Розглянуто спільні риси та розбіжності у політико-правовій взаємодії інститутів державної влади в системах республіканської та монархічної форм правління в сучасній об'єднаній Європі. Зазначено про уніфікаційний характер правового забезпечення політичного статусу глави держави за умов парламентської демократії.

Проаналізовано еволюцію політико-правових підходів до вивчення адміністративно-територіального устрою. Виявлено сучасну множинну парадигму розуміння адміністративно-територіального устрою, окреслено цю проблему в наукових теоріях та інтерпретації цього поняття в політичних практиках. На основі аналізу європейського досвіду дано визначення адміністративно-територіальної реформи, здійснено типологізацію реформ. Обгрунтовано можливі наслідки процесу децентралізації для унітарних і федеративних держав-членів ЄС. Виявлено чинники відцентрових (досвід Італії, Іспанії, Великої Британії, Бельгії) тенденцій на сучасному етапі розвитку. Досліджено еволюцію адміністративно-територіального устрою України, акцентовано увагу на найбільш вагомих питаннях, які потребують першочергового вирішення під час реформи. Визначено правові засади та політичні механізми оптимізації адміністративно-територіального устрою України.

Здійснено науково-теоретичне обгрунтування основних засад місцевого самоврядування як необхідної умови евроінтеграційного процесу України. Систематизовано нормативно-правові стандарти, якими послуговуються держави ЄС (Вишеградської групи зокрема) у галузі побудови оптимальної системи місцевого самоврядування. Проаналізовано процес конституювання системи розмежування сфер компетенцій між інститутами місцевого самоврядування й органами державної влади в країнах Вишеградської групи. Доведено, що виборча система виступає важливим чинником демократизації системи місцевого самоврядування. Розкрито вплив інститутів громадянського суспільства на ефективність діяльності органів місцевого самоврядування у порівнюваних країнах. Досліджено політико-інституціональні засади діяльності органів місцевого самоврядування в Україні. Здійснено політологічний аналіз принципу субсидіарності як умови модернізації системи місцевого самоврядування України. Запропоновано систему критеріїв ефективності втілення принципу субсидіарності.

Проаналізовано інституційно-зумовлені причини та передумови формування урядів меншості у європейських парламентських демократіях. Виявлено, що інституційна зумовленість урядів меншості у парламентських демократіях є доволі різносторонньою, але переважно окреслюється проблематикою політичної стабільності та політичної культури.