Банківська модель і банківське право Польщі були предметом глибоких змін після Другої світової війни і спрямовані на "ідеологізацію" у цих областях. За спостереженням автора усі позитивні тенденції, започатковані до 1939 р., були скасовані і процес пішов у негативний бік. Розпочався процес перейменування і націоналізації банків, передбачалась повна підпорядкованість державі і партійному апарату. Створено нові банківські установи, наприклад, Національний банк Польщі, діяли і довоєні установи, зокрема, Банк господарства крайового. Принципове значення відігравало правове регулювання Розділу Сьомого "Особливі права банків" Указу Національного банку Польщі від 15 січня 1945 р., що створювало цілком нові умови функціонування банківської системи у Польщі. З тієї пори Національний банк Польщі був звільнений від усіх державних і місцевих податків, а також від усіх державних мит. Усі банківські правочини був звільнені від гербових зборів, банківські документи та витяги із них, завірені банком, мали доказове значення як офіційні документи. З іншого боку, що особливо важливо, банківські документи, що підтверджували зобов'язання, були достатньою підставою для їх примусового виконання, оскільки мали таке ж значення і юридичну силу, як виконавчі листи. Місцеві суди визнавали і застосовували у своїй практиці банківськідокументи, що підтверджували зобов'язання, відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу.

Висвітлено процес створення судових органів на окупованих польських та українських землях Польського Генерального Губернаторства у роки Другої світової війни. Розглянуто та оцінено функції та повноваження ненімецьких судів, які розглядали цивільні та незначні кримінальні справи щодо місцевого польського і українського населення. Існувала можливість відміни рішення ненімецьких судів у рамках контролю з боку німецького правосуддя над польським і українським судочинством. Німецька окупаційна адміністрація на західноукраїнських землях комплектувала правоохоронну систему кадрами не за критерієм фахової компетентності, а виключно з лояльності до окупаційного режиму.