Проаналізовано світову державну гендерну політику на міжнародному рівні, розкрито гендерний зміст і окремі його аспекти у міжнародно-правових актах в різних сферах, прийнятих ООН та європейськими структурами. Висвітлено напрями та особливості формування та реалізації гендерної політики і права у різних країнах світу. Наведено переклади законів з гендерної рівності в Норвегії, Швеції, Ісландії, Литві, Німеччині, Японії, Боснії та Герцеговині, Словенії, Киргизії. Описано процес формування українського гендерного законодавства. Розглянуто питання про державний механізм забезпечення гендерної рівності.

Проанализирована мировая государственная гендерная политика на международном уровне, раскрыты гендерное содержание и отдельные его аспекты в международно-правовых актах в различных сферах, принятых ООН и европейскими структурами. Освещены направления и особенности формирования и реализации гендерной политики и права в разных странах мира. Приведены переводы законов по гендерному равенству в Норвегии, Швеции, Исландии, Литве, Германии, Японии, Боснии и Герцеговине, Словении, Киргизии. Описан процесс формирования украинского гендерного законодательства. Рассмотрен вопрос о государственном механизме обеспечения гендерного равенства.

Проаналізовано існуючі у світі моделі інституту дитячого омбудсмена та сформульовано нові положення та висновки щодо запровадження такої інституції в Україні.

Проанализированы существующие в мире модели института детского омбудсмена и сформулированы новые положения и выводы относительно внедрения такого учреждения в Украине.

The analysis of models of institute existing in the world children's ombudsman is carried out and new positions and conclusions concerning introduction of such establishment in Ukraine are formulated.

Розглянуто теоретичні аспекти ювенальної юстиції, визначено її принципи та функції. Розкрито зміст ювенальної делінквентності як соціального феномену. Визначено роль ювенальної юстиції в системі судової влади та громадянському суспільстві. Висвітлено історію заснування та практичний досвід ювенальних судів. Наведено міжнародно-правові стандарти прав дитини та ювенальної юстиції. Описано сучасні вітчизняні та зарубіжні моделі ювенальної юстиції (на прикладі США, Франції, Англії, Німеччинни, Нідерландів, Польщі, Японії, Росії). Викладено теоретико-правові засади та міжнародні стандарти відновної юстиції. Показано особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. Розглянуто питання психологічної допомоги дітям з девіантною поведінкою. Узагальнено досвід запровадження елементів ювенальної юстиції в Україні.

Рассмотрены теоретические аспекты ювенальной юстиции, определены ее принципы и функции. Раскрыто содержание ювенальной делинквентости как социального феномена. Установлена роль ювенальной юстиции в системе судебной власти и гражданском обществе. Освещена история основания и практический опыт ювенальных судов. Приведены международно-правовые стандарты прав ребенка и ювенальной юстиции. Описаны современные отечественные и зарубежные модели ювенальной юстиции (на примере США, Франции, Англии, Германии, Нидерландов, Польши, Японии, России). Изложены теоретико-правовые основы и международные стандарты возобновленной юстиции. Показаны особенности административной ответственности неполнолетних. Рассмотрены вопросы психологической помощи детям девиантного поведения. Обобщен опыт внедрения элементов ювенальной юстиции в Украине.

Досліджено новий етнополітичний феномен - модель етнонаціональної політики на прикладі держав пострадянського та постсоціалістичного простору. Здійснено комплексний політологічний аналіз етнічності у аспекті формування даної політики окремої країни. Наведено визначення поняття етнонаціональної політики як цілеспрямованої діяльності стосовно врегулювання взаємовідносин між націями, етносами, етнічними групами, меншинами, зафіксованої у політичних документах і правових актах. Розкрито її діалектичний взаємозв'язок з етнонаціональними процесами, які коригуються за допомогою етнонаціональної політики, а також впливають на неї та зумовлюють вектор її розвитку. Досліджено особливості формування моделей етнонаціональної політики окремих країн постсоціалістичного простору, зумовлені історичним досвідом. Показано, що більшості з них доводилося розв'язувати аналогічні етнонаціональні завдання за різними шляхами, зумовленими особливостями етнонаціональних процесів. Виявлено подібні/відмінні риси, особливості моделей етнонаціональної політики кожної країни та здійснено їх типологію і класифікацію. Досліджено правову базу такої політики постсоціалістичних країн. Запропоновано політичні та правові шляхи виходу зі складних етнополітичних ситуацій, які гальмують розвиток країни та консервуються наявною моделлю етнонаціональної політики.

Розкрито теоретико-методологічні підходи щодо дослідження понять та сутнісних характеристик категорії мігрант. Досліджено демографічні й економічні фактори як об'єктивні передумови виникнення міграційних процесів. Проаналізовано проблеми мігрантів у глобалізаційному світі. Розкрито адміністративно-правові засади забезпечення прав мігрантів в деяких зарубіжних країнах та Україні. Обгрунтовано напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав мігрантів в Україні. Досліджено роль державних інституцій в адміністративно-правовому забезпеченні прав мігрантів.

Рассмотрены теоретические основы криминологии экстремизма как учения о криминальном экстремизме. Раскрыта роль социальных сетей в распространении экстремизма и терроризма. Исследована современная оперативная обстановка по борьбе с преступлениями экстремистской направленности в России. Проанализирован вопрос роли торговли людьми в создании межрассовых барьеров. Изложены особенности личности субъекта террористической деятельности (криминалистический аспект). Представлены психологические аспекты личности преступника, совершающего преступления ксенофобской и экстремистской направленности. Раскрыты особенности криминалистической характеристики личности преступника-жертвы в расследовании преступлений, связанных с деятельностью нетрадиционных религиозных конфессий, деноминаций и культов. Изложен виктимологический аспект ксенофобии, экстремизма и терроризма. Приведены тактические и организационные особенности осмотра места происшествия при террористических актах. Исследованы проблемы уголовно-правового противодействия экстремизму в республике Беларусь. Проанализированы международно-правовые основы противодействия торговли людьми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф51(4/8) + Х001.332 + Х809(4/8)34

Рубрики:

Автономія

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено захист соціальних прав та інтересів працівників-мігрантів у міжнародному приватному праві. Визначено поняття, ознаки, класифікацію працівників-мігрантів, соціальні права та інтереси, що є об'єктом захисту, форми та способи захисту соціальних прав та інтересів працівників-мігрантів. Досліджено міжнародний механізм забезпечення й захисту соціальних прав та інтересів працівників-мігрантів. Проаналізовано особливості захисту на світовому й регіональному рівнях. Розглянуто особливості процедурної й процесуальної форм захисту соціальних прав та інтересів працівників-мігрантів на національному рівні. На підставі аналізу наукової доктрини, міжнародних актів, національного законодавства внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту соціальних прав та інтересів працівників-мігрантів.

Розглянуто співвідношення міжнародних стандартів у галузі прав і основних свобод людини щодо свободи пересування та реального стану забезпечення цього в практиці високорозвинутих країн. Показано встановлення меж правомірної поведінки держав у поводженні з нелегальними мігрантами.

Досить багато досліджень присвячується тематиці міграційних рухів економічних та нелегальних мігрантів, тим не менш, не багато з них звертають увагу на міграційні процеси, пов'язані із навчанням та здобуванням освіти. Здійснено огляд міграційних освітніх процесів з точки зору історії, права та соціології. Метою є ознайомлення читача з правовим регулюванням, загальними поняттями, пов'язаними із міграційними потоками студентів у світі та у Польщі. Розмежовано поняття "іноземний студент" і "мобільний студент". Зазначено, що всі дані представлено відповідно до трьох основних критеріїв: основні "пункти призначення" іноземних студентів, визначення основних країн-донорів мобільних студентів та причини вибору конкретної країни для навчання. Звернено увагу на міграційні процеси студентів у Польщі, намагаючись проаналізувати еволюцію цих процесів в історичному розвитку.

Метою цього дослідження є вивчення філософсько-правового розуміння принципів і форм здійснення плюралізму та можливостей їх застосування в українських реаліях. Американська філософія права ХХ століття торкається найпроблемніших питань прав людини. У першу чергу це права жінок і права національних меншин. У зв’язку із цим зароджуються нові філософські рухи і школи, які виробили своє тлумачення філософії плюралізму у контексті прагматизму. Серед відомих були рухи фемінізму і Критики расових теорій. Філософська спадщина зазначених рухів має важливе значення для розвитку правової системи України та інших країн Європи, оскільки у наших державах на сьогоднішній день виникає багато дискусій стосовно правового забезпечення дотримання і захисту прав різних верств суспільства. Особливо така проблема виникає при здійсненні конституційної і судової реформи. У статті автор дає загальну характеристику філософсько-правовим поглядам руху фемінізму і Критики расових теорій. Зроблено висновки про те, що принципом реалізації правового плюралізму є обов’язкове врахування інтересів усіх верств населення у процесі законотворчої діяльності.

Целью этого исследования является изучение философско-правового понимания принципов и форм осуществления плюрализма и возможностей их применения в украинских реалиях. Американская философия права ХХ века касается проблемных вопросов прав человека. В первую очередь это права женщин и права национальных меньшинств. В связи с этим зарождаются новые философские движения и школы, которые произвели свое толкование философии плюрализма в контексте прагматизма. Среди известных были движения феминизма и Критики расовых теорий. Философское наследие указанных движений имеет важное значение для развития правовой системы Украины и других стран Европы, поскольку в наших государствах на сегодняшний день возникает много дискуссий относительно правового обеспечения соблюдения и защиты прав различных слоев общества. Особенно такая проблема возникает при осуществлении конституционной и судебной реформы. В статье автор дает общую характеристику философско-правовым взглядам движения феминизма и Критики расовых теорий. Сделаны выводы о том, что принципом реализации правового плюрализма является обязательный учёт интересов всех слоёв населения в процессе законотворческой деятельности.

American philosophy of law in the XX century deals with most problematic issues in human rights. In the first place, these are women rights and rights of national minorities. In this connection, new philosophical movements appear, with their own interpretation of philosophy of pluralism within the pragmatic context. Among the most well-known of these movements, there were the feminist movements and the critical race theory. The philosophical heritage of the said movements is very important for development of legal systems in Ukraine and other European countries, as there are numerous discussions as to legal groundwork for ensuring and protecting rights of people from various strata of society. The problem becomes especially relevant when performing constitutional and judicial reforms. Gradually, the American society developed a feeling of the growing injustice in practices of legal decision-making concerning certain groups of population. The thesis of American laws applied and interpreted in the course of delivery of justice more and more in favor of dominating government agencies instead of precedents and principle-based requirements, was now viewed in a different way. Events and the nature of life and legal experience have been ignored before inregard to repressed groups of population, in particular all kinds of minorities and women, and now has become the subject of public attention. Analysis and discussion of issues related to this general problematics have become of much legal value. Requirements of both feminism and racial protests are directly opposed to the idea that one person or group has the right to impose their understanding of reality onto other people. This issue is of high priority in the U.S. public debate. Over the last 20 years the U.S. Congress and public forums held debates regarding «positive action» or «priority of minorities». No one would doubt nor deny that from the XVII to the XX century, Native Americans and African Americans were subject to most violent oppression within unjust legal standards of the dominant white culture. The agenda is now focused on the question of what legal instrument should be designed to fix the former injustice. In the debate on reparations, which resumed in the recent years, it was emphasized that in America there is a tradition of compensating damage to those who underwent a significant adverse impact as a result of brutal acts of violence, such as the recent payment of federal funds to the victims of 9/11. Yet these are one-time examples of restoration of social justice. The demands of new legal movements motivate the need to adopt and enforce laws that would set institutionally and systematically the legal and social equality of all members of society without exception. The heated topical discussions indicate that the situation is far from being solved in the positive way by now. Philosophers and lawyers, acting within the philosophy of feminism, base their research on pragmatic ideas by Jane Addams who has worked over 20 years with famous philosophers of law, John Dewy and G. Mid and actively participated in discussions on women's rights. The pragmatic turn in feminist movement was due to the fact that the ideas of pragmatism are a kind of the opposite to the dominant forms of traditional legal reasoning, the abuse of which contributed to unjust treatment and pressure exerted on marginal and disadvantaged strata of society, including preservation of legitimately justified restrictions on the rights of women and minorities of various types. Especially popular was the postulate of the inextricable link between theory and its practical implications of responsibility for them in reality, given the inevitable and often unpredictable changes in the social and political situation. Within the context of this postulate, social reality was perceived in terms of pluralistic variability, plasticity and capacity for positive change through human activity and intelligence. Feminists, as well as CRT, based their theory on deconstruction, i.e. rethinking the basic concepts of notions, not just on a superficial interpretation of their verbal expressions. Historically, the American feminist movement in the context of criticism of the legal system is divided into three periods, or waves, each characterized by a particular legal idea. The first wave dated to the beginning of the XX century and including not only American, but also European public, struggled for the rights of women to participate in electoral campaigns and achieved this goal. In this article the author gives a general characteristic to philosophical and legal views of the feminist movement and the critical race theory movement. The author concludes that the principle for implementation of legal pluralism must be obligatory consideration of interests of all strata of society in the course of law-making activities. Therefore, we can see that in the early XX century and in the middle of the XX century philosophical and legal understanding of the principles and forms of implementingpluralism were considered by philosophical movements in the context of two directions: 1. Protection of women's rights; 2. Protection of national minorities' rights. The basic postulate aimed at practical implementation of the principle of legal pluralism is consideration of rights and interests of all groups in creation of laws and regulations to prevent them from having discriminatory norms. This position must be taken into account in the course of legislative activity both in Ukraine and in other European countries.

Статья посвящена исследованию концептуальных аспектов определения категории «национальные меньшинства» в науке конституционного права. Утверждается, что в современных конституциях отображены определенные концептуальные подходы к субъектному составу национальных меньшинств, что требует их всестороннего рассмотрения и научно-практического анализа с точки зрения современных процессов европейской межгосударственной интеграции в части имплементации общепринятых стандартов, принципов и норм в сфере прав человека, гражданина и социальных групп. В результате проведенного анализа установлено, что концептуально и методологически конституционно-правовой статус национальных меньшинств в современных государствах базируется на диалектическом единстве этнического и политического дискурсов, которые в совокупности дают возможность выделить национальные меньшинства в качестве отдельных субъектов конституционно-правовых отношений и объекта конституционно-правового регулирования.

Стаття присвячена дослідженню концептуальних аспектів визначення категорії «національні меншини» в науці конституційного права. Стверджується, що в сучасних конституціях відображено певні концептуальні підходи до суб'єктного складу національних меншинщо вимагає їх всебічного розгляду та науково-практичного аналізу з точки зору сучасних процесів європейської міждержавної інтеграції в частині імплементації загальноприйнятих стандартів, принципів і норм у сфері прав людини, громадянина і соціальних груп. В результаті проведеного аналізу встановлено, що концептуально і методологічно конституційно-правовий статус національних меншин в сучасних державах базується на діалектичній єдності етнічного та політичного дискурсів, які в сукупності дають змогу виділити національні меншини в якості окремих суб'єктів конституційно-правових відносин і об'єкта конституційно-правового регулювання.

The article investigates the conceptual aspects of the definition of «national minority» in the science of constitutional law. It is alleged that in modern constitutions reflected some conceptual approaches to the subject composition of national minorities requires their comprehensive review and scientific analysis in terms of contemporary processes of European integration in interstate implementation of universally accepted standards, principles and norms of human rights, citizen and social groups. The analysis found that conceptually and methodologically constitutional and legal status of national minorities in modern states is based on the dialectical unity of ethnic and political discourses that collectively make it possible to allocate nationalminorities as special subjects of constitutional relations and as object of the constitutional regulation.

Проаналізовано законодавчі засади прав дитини в Україні, що слід розглядати як складову прав людини. Наведено зарубіжний досвід щодо механізму захисту прав дитини, зокрема, розглянуто функціонування інституту омбудсмена в сфері прав дитини в інших країнах. Проаналізовано дії даного інституту в Україні - Уповноваженого з прав дитини.

Без повного та всебічного дослідження жінки як соціальної та біологічної істоти, яка є одним з найважливіших соціальних груп суспільства, точне визначення її правового статусу, виявлення становища в суспільстві є доволі складним і навіть проблемним питанням. Зазначимо, що, на жаль, незважаючи на наукові та теоретичні дослідження у сфері прав і свобод жінок, а також доволі повне, з визначенням місця в міжнародному праві та у національних правових системах для забезпечення і захисту цих прав, дефініцію поняття "жінка" ще не сформульовано. Сьогодні виникла гостра потреба детально роз'яснити всі аспекти цього поняття. На підставі дослідження різних сфер людської життєдіяльності, правової концепції, враховуючи визначення, розглянуто статус жінки і пов'язані з цим питання.

Рзкрито питання розмежування регульованої, але складно організованої структури і хаосу системи міграції, стійкість, динаміка системи міграції, перебігу змін по відношенню до подразників. Дослідження синергії міграції, включаючи як інваріативні характеристики (загальні ознаки цього феномену), так і варіативні характеристики (самоорганізовані та спонтанно порядкоутворені) міграції, джерела саморуху системи будь-якої (живої чи неживої) природи визнається притаманною саме їй здатністю до самоорганізації.

Досліджено етнокультурну автономію (ЕКА) як найбільш ефективний інститут забезпечення прав національних меншин, що запобігає дезінтеграційним ризикам для територіальної цілісності поліетнічної держави. Здійснено порівняльний аналіз етнокультурної та етнотериторіальної форм автономії. Виявлено загрози та ризики сецесії внаслідок запровадження етнотериторіальної автономії. Доведено доцільність і переваги застосування ЕКА для задоволення культурних потреб і забезпечення прав представників національних меншин у поліетнічних державах. Простежено теоретико-концептуальну історію напрацювання та становлення ЕКА як політико-правового інституту забезпечення прав представників національних меншин. Вивчено зарубіжні моделі ЕКА. Проаналізовано політико-правову базу функціонування ЕКА в Україні. Запропоновано проекти змін до законодавства України в цій сфері.

Сьогодні інформаційно-технологічна галузь є однією з найбільш чоловічих та асиметричних на світовому ринку праці. Доведено факт наявності чоловіків на більш престижних і високооплачуваних посадах, у той час як жінки більше представлені в малоприбуткових секторах економіки (охорона здоров'я, освіта, соціальні послуги тощо). Мета роботи - дослідження стану гендерної нерівності в ІТ-сфері на ринку праці як України, так і світу за допомогою засобів моделювання. Проаналізовано сучасний стан гендерної сегрегації праці у сфері інформаційних технологій у світі та в Україні. Обгрунтовано актуальність дослідження процесу для функціонування компаній, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. З використанням статистичних даних найбільш технологічних компаній світу (Amazon, Microsoft та ін.) доведено, що середня частка жінок у компаніях складає 30 - 40 % від усіх працівників. Гендерна нерівність, як це було доведено, шкодить бізнесу компаній усіх країн світу. Заміна працівників-жінок, що звільняються через неможливість побудувати кар'єру, збільшує витрати для бізнесу та уповільнює діяльність окремих проектів та/або компанії в цілому. На теперішній час більшість великих міжнародних компаній свідомо сприймають необхідність досягнення гендерної рівноваги серед своїх працівників. Але попри численні заходи, що позитивно впливають на залучення жінок на ІТ-ринок, на світовому ринку праці наявні чинники, що посилюють гендерну дискримінацію, на що акцентовано у статті. Побудовано економіко-математичні моделі процесу з використанням множинної регресії з панельними даними. За допомогою відповідних критеріїв доведено якість побудованих моделей. Надано економічну інтерпретацію отриманих результатів. Описано перспективи подальших досліджень у даному напрямі.

Досліджено національне законодавство щодо врегулювання питання гендерної рівності з урахуванням міжнародних стандартів. Проаналізовано парламентську активність жінок в Україні та в закордонних країнах на різних етапах їх розвитку. Зроблено висновки з урахуванням позитивних надбань політичної діяльності жінок у світовому парламентаризмі.

Проаналізовано підходи органів конституційної юрисдикції різних держав щодо визначення та забезпечення принципу ґендерної рівності. Питання ґендерної рівності подано у більш широкому контексті значення принципів рівності та недискримінації в демократичному суспільстві. Основну увагу зосереджено на представленні практичних підходів, закладених у текстах основних рішень конституційних судів різних держав. Досліджено поняття рівності в його історичному та соціальному контекстах. Сформульовано основні підходи до теорії рівності в сучасному конституціоналізмі. Обґрунтовано концепції рівності в конституційному праві як парадигми, принципу, окремого права і складової інших конституційних прав і свобод. Зазначено, що ці сенси рівності складають єдину конституційну структуру, в основі якої лежить ціннісний порядок, за яким людська гідність, рівність і свобода визнаються найвищою цінністю. Здійснено спробу проаналізувати співвідношення рівності та недискримінації в їх теоретичній і практичній площині. Окрему увагу приділено практичному застосуванню принципу рівності і права на недискримінацію в ґендерному вимірі. Ґендерна рівність є невід'ємною складовою конституційної парадигми, тому багато конституційних питань, що на перший погляд є ґендерно нейтральними мають суттєвий ґендерний вимір. Розкрито поняття ґендеру як аналітичної категорії, як конституційної категорії. Проаналізовано питання ґендеру та демократії, зокрема в частині ґендерних квот.

Розглянуто проблеми становлення та розвитку правового інституту реадмісії у юридичній доктрині та практиці. Проаналізовано витоки та сучасний стан суспільних відносин, що стосуються приймання-передавання нелегальних мігрантів з однієї держави до іншої, виокремлено та охарактеризовано міжнародно-правовий інститут реадмісії. Значну увагу приділено відповідності інституту реадмісії загальновизнаним принципам міжнародного права, розглянуто юридичний зміст правовідносин у сфері реадмісії, а також охарактеризовано внутрішню структуру міжнародних договорів про реадмісію, надано рекомендації щодо удосконалення міжнародного та національного законодавства у цій сфері.