Розкрито засади державної політики (ДП) програмування запобігання порушенням прав людини (ПЛ). Висвітлено становлення та перспективи розвитку системи моніторингу дотримання ПЛ в діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) України. Розглянуто питання вдосконалення правових гарантій захисту прав платників податків за сучасних умов, розробки наукового обгрунтування ДП щодо запобігання та протидії злочинності та корупції. Проаналізовано діяльність українського парламенту з забезпечення конституційних ПЛ. Визначено правовий нігілізм як проблемний чинник забезпечення прав і свобод людини (ПСЛ). Наведено класифікацію прав та обов'язків державних службовців ОВС. Розкрито аспекти забезпечення ПСЛ ОВС в Україні у контексті міграційних процесів. Висвітлено перспективи правового регулювання міграційної політики держави, проблему інтеграції новітніх міграційних спільнот в українське суспільство, завдання ОВС щодо забезпечення прав біженців. Розглянуто питання нормативно-правового забезпечення дотримання ПЛ миротворцями України. Визначено основні напрями реалізації положень Конвенції "Про права дитини" за сучасних умов.

Раскрыты основы государственной политики (ГП) программирования предотвращения нарушений прав человека (ПЧ). Освещены становление и перспективы развития системы мониторинга соблюдения ПЧ в деятельности органов внутренних дел (ОВД) Украины. Рассмотрены вопросы усовершенствования правовых гарантий защиты прав налогоплательщиков в современных условиях, разработки научного обоснования ГП по предотвращению и противодействию преступности и коррупции. Проанализирована деятельность украинского парламента по обеспечению конституционных ПЧ. Определен правовой нигилизм как проблемный фактор обеспечения прав и свобод человека (ПСЧ). Приведена классификация прав и обязанностей государственных служащих ОВД. Раскрыты аспекты обеспечения ПСЧ ОВД в Украине в контексте миграционных процессов. Освещены перспективы правового регулирования миграционной политики государства, проблема интеграции новейших миграционных сообществ в украинское общество, задачи ОВД по обеспечению прав беженцев. Рассмотрены вопросы нормативно-правового обеспечения соблюдения ПЧ миротворцами Украины. Определены основные направления реализации положений Конвенции "О правах человека" в современных условиях.

Уточнено розуміння прав громадян як об'єкта адміністративно-правового захисту, визначено його основні риси й ознаки. Захист прав громадян охарактеризовано як основну функцію правової держави. Визначено особливості нормативно-правових засад, поняття, значення та систему адміністративно-правових засобів захисту прав громадян. Сформульовано поняття та з'ясовано напрямки правоохоронної діяльності та її вплив на реалізацію прав громадян. Уточнено поняття та зміст інституту правоохоронних органів, їх систему та види. Обгрунтовано перспективні напрямки розвитку системи та діяльності правоохоронних органів. Встановлено сутність контролю та нагляду за діяльністю правоохоронних органів і дотриманням в ній прав громадян. Охарактеризовано право на оскарження як засіб захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів. Показано особливості адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду, органів прокуратури, мілітаризованих правоохоронних органів, а також об'єднань громадян, які виконують правоохоронні функції. З'ясовано специфіку зарубіжного досвіду захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів і можливості його використання в Україні.

На сьогоднішній день питання організації захисту персональних даних правоохоронними органами є надзвичайно важливим. З моменту ратифікації Україною базових міжнародних стандартів у сфері захисту персональних даних дане питання потребує постійного дослідження та аналізу, адже ефективне виконання владних повноважень правоохоронними органами в Україні нерозривно пов'язане із забезпеченням права на приватне життя особи та захисту її персональних даних.

Уточнено розуміння прав громадян як об'єкта адміністративно-правового захисту, визначено його основні риси й ознаки. Охарактеризовано захист прав громадян як ознаку та основну функцію правової держави. Визначено особливості нормативно-правових засад, поняття, значення та систему адміністративно-правових засобів захисту прав громадян. Розглянуто поняття і напрями правоохоронної діяльності, її вплив на реалізацію прав громадян. Висвітлено поняття та зміст інституту правоохоронних органів, їх систему і види. Обгрунтовано перспективні напрями розвитку системи та діяльності правоохоронних органів. Встановлено сутність контролю та нагляду за діяльністю правоохоронних органів та додержанням в ній прав громадян. Охарактеризовано право на оскарження як засіб захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів. Визначено засади й особливості адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян у діяльності органів контролю та адміністративного нагляду, органів прокуратури, мілітаризованих правоохоронних органів, а також об'єднань громадян, які виконують правоохоронні функції. З'ясовано специфіку зарубіжного досвіду захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів та можливості його використання в Україні. Наведено пропозиції та рекомендації щодо розвитку адміністративно-правових засобів захисту прав громадян у діяльності правоохоронних органів.

Проаналізовано сутність, зміст, стадії правової реалізації механізму забезпечення прав і свобод людини в адміністративно-юрисдикційній діяльності Державтоінспекції України. Охарактеризовано стан правового регулювання здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності цєї установи. Визначено адміністративно-правові засоби забезпечення прав і свобод людини в адміністративно-юрисдикційній діяльності Державтоінспекції України. Охарактеризовано засоби забезпечення прав і свобод людини такої установи під час провадження в справах про адміністративні правопорушення. Досліджено зарубіжний досвід організації забезпечення прав і свобод людини органами державної влади у сфері безпеки дорожнього руху. Визначено основні напрями вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність у цій сфері, сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Викладено методологічні засади забезпечення прав і свобод людини у демократичній державі. Надано відомості про форми та методи охорони й захисту прав і свобод людини в службово-бойовій діяльності сил охорони правопорядку. Обгрунтовано необхідність розмежування контролю та нагляду за такою діяльністю. Розкрито особливості забезпечення прав і свобод людини за умов уведення надзвичайних адміністративно-правових режимів.

Порушено питання реформування правоохоронної системи у контексті соціально-правового механізму (СПМ) забезпечення прав людини. Розглянуто теоретико-правові аспекти механізму забезпечення прав людини у статиці та динаміці соціального розвитку за умов адаптації національної правоохоронної системи до вимог ЄС відповідно до Угоди про Асоціацію України до ЄС. Визначено принципи формування правоохоронної системи у взаємозв'язку з СПМ забезпечення прав людини.

Наведено порівняльний аналіз думки пересічних громадян про масштаби поширеності незаконного насильства в діяльності ОВС України. Порівняно дані за 2004 - 2015 рр. Проаналізовано ставлення різних соціальних груп до проблеми незаконного насильства і його допустимості в діяльності міліції за сучасних умов. Вивчено думку респондентів про динаміку змін у цій сфері протягом останніх років, причини незаконного насильства й можливі способи покращання ситуації. Розглянуто експертні погляди щодо насильства в міліції як фатора, що впливає на ситуацію в країні в цілому. Висвітлено рекомендації щодо запобігання незаконному насильству шляхом інституціональних змін у діяльності ОВС, внесення змін у відомчу нормативно-правову базу, ширшого залучення громадськості до моніторингу стану дотримання прав людини працівниками міліції.

Розкрито теоретичні та практичні проблеми відомчого контролю за забезпеченням прав і свобод громадян в адміністративній діяльності міліції України. Досліджено основні міжнародно-правові документи OOH і Ради Європи з прав людини та їх нормативне закріплення в законодавстві України. Визначено місце та роль міліції в охороні, забезпеченні та захисті прав і свобод громадян. З'ясовано сутність, завдання, принципи та форми адміністративної діяльності міліції в контексті забезпечення прав та свобод громадян. Розкрито сутність, особливості, форми та види відомчого контролю за забезпеченням прав і свобод громадян в адміністративній діяльності міліції. Визначено статус суб’єктів такого контролю. Досліджено досвід діяльності поліції зарубіжних країн з організації контролю за забезпеченням прав і свобод людини. Запропоновано зміни та доповнення до чинного законодавства у зазначеній сфері.

Визначено та розкрито місце і роль поліції, яка, вступаючи у найрізноманітніші правові відносини з громадянами, наділена великим комплексом завдань і функцій (напрямків діяльності) у забезпеченні та захисті прав і свобод людини та громадянина.

Вивчено правову природу надзвичайних адміністративно-правових режимів, їх місце в системі адміністративно-правових режимів. Охарактеризовано міжнародно-правові акти у сфері застосування надзвичайних режимів. Викладено правові засади регулювання реалізації таких режимів в Україні. Розкрито сутність і обгрунтовано механізми здійснення обмеження прав і свобод громадян за умов дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. Досліджено забезпечення прав і свобод громадян і адміністративно-юрисдикційну діяльність за умов зазначених режимів. Приділено увагу реалізації обов'язків громадян за умов дії надзвичайних адміністративно-правових режимів.

Розглянуто сутність Національної поліції, як основного суб'єкта забезпечення охорони прав і свобод людини. Акцентовано увагу на тому, що діяльність працівників поліції ніколи не була безпечною та легкою і саме тому, уміння працівника поліції захистити себе, означає, що він зможе захистити й іншу людину. Розкрито зміст діяльності працівників Національної поліції України в частині оперативного реагування та ефективності дій у наданні невідкладної допомоги, що є запорукою виконання покладених на них обов'язків.