На основі Конституції України та чинних законодавчих актів проаналізовано відповідне національне законодавство та міжнародно-правові акти. Розглянуто найважливіші громадянські, політичні, соціально-економічні та інші права і свободи, основні обов'язки громадян, а також гарантії та механізми їх захисту. Висвітлено питання правового статусу національних меншин, іноземців і біженців в Україні.

Розкрито особливості конституційних прав, свобод та обов'язків громадян в Україні на основі історико- і теоретико-правового аналізу системи прав людини та нормативно-правових актів з конституційного права. Висвітлено теорію прав, свобод та обов'язків людини, історію їх зародження, становлення та розвитку в Україні, конституційні основи та гарантії. Увагу приділено стратегічним напрямам законодавчого забезпечення прав людини, аналізу прав, свобод та обов'язків, їх характеристиці, властивостям та формам реалізації. Наведено визначення конституційно-правових гарантій прав і свобод громадян, системи та механізму їх реалізації в Україні.

Висвітлено основні проблеми становлення прав людини та громадянина в їх історичному, політичному та правовому аспектах. Розкрито значення та місце комплексу прав людини (ПЛ) у демократичному процесі. Розглянуто співвідношення ПЛ і обов'язків громадянина в національному та світовому контексті. Проаналізовано історичні етапи формування норм міжнародного права щодо ПЛ, особливості створення ООН і її діяльності в галузі забезпечення ПЛ. Охарактеризовано європейські норми й інституції забезпечення ПЛ. Увагу приділено питанням захисту ПЛ в Україні.

Розглянуто сутність та історію становлення конституційних і соціальних прав і свобод людини та громадянина. Наведено інформацію про основні види, систему інституційних гарантій і механізми реалізаці даних прав і свобод в Україні та Німеччині. Увагу приділено проблемам юридичної гарантії прав на соціальний захист, працю, страйк, відпочинок, житло, достатній життєвий рівень, охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхуваня.

Розглянуто правову структуру, зміст та взаємозв'язок життєдіяльності людини з середовищем навчання, праці та проживання. Визначено правові чинники, причини та параметри, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій. Проаналізовано правові принципи та способи захисту людей за умов повсякденного життя та надзвичайних ситуацій. Наведено структуру управління та нагляду за безпекою життєдіяльності, правила поведінки у надзвичайних ситуаціях. Розкрито структуру правоохоронних органів, повноваження яких направлені на захист прав та законних інтересів громадян. Висвітлено правові основи індивідуальної безпеки в процесі життєдіяльності.

Висвітлено основні категорії, принципи та особливості прав людини. Описано зв'язок між правами людини та соціально-економічними правами. Розглянуто юридичне визначення дискримінації та поняття належного обов'язку держави щодо її подолання. Охарактеризовано права людей з обмеженими можливостями, викладені в міжнародному праві, та окреслено становище цієї групи в Україні (у законодавстві та на практиці). Увагу приділено національним та міжнародним механізмам захисту та відновленню порушених прав людей із обмеженими можливостями.

Зазначено, що це перша книжка в Україні про те, де взагалі беруться людські права і як, пробившись із філософських джерел та вилившись у моральний наказ, вони беруться юридичною вагою та як на зміну виплеканій філософами доби Просвітництва приходить і в подальшому всесвітньо утверджується ідея людських прав як нормативне явище міжнародної та національних систем права. Написана за джерелами Західної філософської, політичної та правничої традиції, ця праця є запереченням панівного у вітчизняній юридичній теорії та практиці підходу до розуміння сутності людських прав, побудованого на традиції радянського і пострадянського нормативного позитивізму. Відповідно до Західної традиції права запропоновано висвітлення теми людських прав у формі лекцій з метою здобуття знань стосовно доктрин, принципів, інститутів, механізмів та процедур, що стоять на сторожі людських прав.

Розглянуто теоретико-правові й організаційні основи діяльності правоохоронних органів України щодо забезпечення прав і свобод людини, розкрито ключові питання кожної з тем. Акцентовано увагу на основоположних правах і свободах людини. Проаналізовано рішення Європейського Суду з прав людини, що сприятиме модернізації освітньої діяльності у контексті європейських вимог.

Висвітлено узагальнені проблеми теорії та практики міжнародного, європейського й національного права у сфері прав людини. Наведено теоретичний аналіз доктрини прав людини, загальноприйнятих та альтернативних концепцій, особливості підходів до прав у різних правових системах. Особливу увагу приділено практиці реалізації і захисту прав людини, включно з основними стандартами та механізмами захисту.

Увагу присвячено комплексному дослідженню контролю органів публічної влади у сфері реалізації та захисту прав і свобод осіб з інвалідністю в Україні, зокрема аналізу сутності, правових засад і особливостям механізму здійснення контролю органами публічної влади стосовно реалізації та захисту прав і свобод осіб з інвалідністю. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій. Здійснено загальну характеристику реалізації та захисту прав і свобод осіб з інвалідністю як об’єкта адміністративно-правового регулювання та контролю. Проведено аналіз контролю органів публічної влади щодо реалізації та захисту прав і свобод осіб з інвалідністю в наступних сферах суспільного життя: сфері соціального забезпечення, праці, освіти, охорони здоров’я та доступу до соціальної інфраструктури. У межах кожної із досліджуваних сфер визначено органи публічної влади, що здійснюють відповідний контроль, види такого контролю, його форми та методи. Особливу увагу приділено недолікам контрольної діяльності в окреслених сферах.

Висвітлено актуальні питання, що стосуються забезпечення реалізації цивільних прав та обов'язків людини на національному та міжнародному рівні. Розкрито сутність судової форми захисту цивільних прав людини на національному рівні через характеристику поняття позову в цивільному судочинстві. Досліджено вимоги, що пред'являються до позовної заяви. Охарактеризовано діяльність Європейського суду з прав людини, до компетенції якого віднесено здійснення судового захисту прав людини на міжнародному рівні; розкрито особливості та порядок звернення до Європейського суду з прав людини, його рішення та особливості застосування практики під час розгляду справ про захист прав людини в порядку цивільного судочинства. Проаналізовано міжнародні неюрисдикційні форми захисту цивільних прав людини. Розроблено практичні завдання для кращого засвоєння теоретичного матеріалу студентами.

Розглянуто питання дотримання прав людини в діяльності СБ України насамперед під час проведення оперативно-розшукової і контррозвідувальної діяльності й однойменних заходів, пов'язаних із їх тимчасовим обмеженням при втручанні у приватне (особисте) та сімейне життя особи. Акцентовано на питаннях ґенези наукових поглядів на дотримання прав людини та демократичного цивільного контролю за їх дотриманням у діяльності СБ України. Особливу увагу звернено на гарантії дотримання прав людини при їх тимчасовому правомірному обмеженні в передбачених законом випадках завдяки національній і міжнародній системам контролю та негативним наслідкам, які можуть настати для службових осіб органів і підрозділів СБ України при порушенні згаданих прав.