Розглянуто проблему законодавчого поля боротьби з ксенофобією та расизмом, проаналізовано процес його формування, зокрема проголошений Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України для посилення відповідальності за злочини на грунті расизму та ксенофобії.

Розглянуто історію становлення законодавства України про біженців і проаналізовано перспективу його розвитку. Охарактеризовано основні нормативно-правові акти, які регулюють правовий статус біженців. Приділено увагу питанню періодизації розвитку законодавства України про біженців.

Досліджено доцільність прийняття Міграційного кодексу України, його структуру, основні поняття та терміни, незавершеність формування структури міграційного права України.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності у сфері трудової міграції. Проаналізовано склади адміністративних правопорушень у сфері трудової міграції, передбачені чинним законодавством. Розглянуто окремі аспекти гармонізації національного законодавства щодо адміністративної відповідальності з законодавством країн-членів Європейського Союзу. Визначено проблемні питання та запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правової бази.

Розглянуто національну нормативно-правову базу стосовно прав людини ВПО (внутрішньо переміщених осіб) й оцінено її відповідність міжнародним і регіональним стандартам, зокрема стандартам Ради Європи. Визначено розбіжності та "сірі зони" у національному законодавстві України, що вимагають змін в законодавстві, адміністративних або інших регуляторних процедур для того, щоб поліпшити та забезпечити захист прав ВПО. Увагу приділено проблемі невідповідності актів національного законодавства один одному, що зводить нанівець впровадження відповідних норм у певних сферах суспільних відносин. Наведено рекомендації для посилення національної законодавчої бази з метою забезпечення захисту прав ВПО.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження кримінального законодавства щодо порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Увагу приділено особливостям застосування міжнародного досвіду щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї. Визначено особливості кваліфікації та ознаки відмежування порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї від суміжних складів злочинів і покарання за нього.