Висвітлено теоретичні та практичні аспекти правового регулювання видатків на охорону здоров'я (ОЗ) за умов трансформаційних перетворень, що відбуваються в Україні в процесі її євроінтеграції. Розкрито проблеми вирішення проблеми фінансування видатків на ОЗ на основі поєднання бюджетних і позабюджетних джерел фінансових ресурсів з метою нагромадження фінансового потенціалу вітчизняної сфери ОЗ в довгостроковій перспективі. Оцінено стан і структуру джерел фінансування податків на ОЗ в Україні. Проаналізовано досвід країн Центральної Європи щодо правового регулювання та фінансування таких видатків. Висвітлено концептуальні засади функціонування бюджетно-страхової моделі фінансування видатків на ОЗ, обгрунтовано доцільність створення публічного грошового фонду соціального призначення - Фонду медичного страхування України.

Освещены теоретические и практические аспекты правового регулирования расходов на охрану здоровья (ОЗ) в условиях трансформационных преобразований, происходящих в Украине в процессе ее евроинтеграции. Раскрыты проблемы решения проблемы финансирования расходов на ОЗ на основе объединения бюджетных и внебюджетных источников финансовых ресурсов с целью накопления финансового потенциала отечественной сферы ОЗ в долгосрочной перспективе. Оценены состояние и структура источников финансирования налогов на ОЗ в Украине. Проанализирован опыт стран Центральной Европы по правовому регулированию и финансированию таких расходов. Освещены концептуальные основы функционирования бюджетно-страховой модели финансирования расходов на ОЗ, обоснована целесообразность создания публичного денежного фонда социального предназначения - Фонда медицинского страхования Украины.

Досліджено форми правління в державах Центральної Європи. На підставі аналізу наукових здобутків вітчизняної та зарубіжної правової науки розкрито поняття форми правління сучасної держави в контексті розширення його обсягу. Запропоновано власне бачення поняття форми правління через включення до нього елементів взаємодії національних та наднаціональних владних інститутів. Проаналізовано існуючу форму правління в державах Центральної Європи - членах ЄС та в Україні. Враховано конституційні реформи, спрямовані на удосконалення форми правління в державах регіону в 2000-х рр., що дозволяє виявити відповідні тенденції та закономірності. Моделі організації влади розкрито за видами функціонуючих форм правління: змішана республіка (Польща, Україна), парламентська республіка (Чехія, Словаччина, Угорщина). Обгрунтовано підхід, за якого одним із основних чинників модернізації форми правління в державах регіону виступала інтеграція до ЄС. Висвітлено основні напрями модернізації форм правління в державах Центральної Європи, зокрема, підвищення легітимації основних владних інститутів, удосконалення механізму стримувань і противаг, посилення незалежної судової влади.

Комплексно досліджено правові засоби здійснення демократії у державах Центральної Європи, їх теоретичні та практичні аспекти. Встановлено зміст понять "державного режиму" та "демократії" як теоретико-правових категорій. На основі законодавчої бази країн Центральної Європи, міжнародних актів, практики Європейського Суду з прав людини, праць вітчизняних і зарубіжних учених із зазначеної проблеми, здійснено порівняльно-правовий аналіз правових засобів здійснення демократії у державах Центральної Європи, у тому числі з'ясовано послідовність цього процесу, розкрито основні правові механізми відновлення демократії у ході демократичних революцій у перші роки після них (кінець 1980 - 1990 рр.), а також у ході підготовки до встпу до ЄС. Досліджено правові засоби здійснення основних інститутів демократії у державах Центральної Європи, в тому числі сегментацію публічної влади, засоби забезпечення незалежності судової влади, децентралізацію публічної влади. Обгрунтовано роль Європейського Суду з прав людини як одного із ключових органів захисту прав і свобод людини, практика якого є безпосереднім механізмом консолідації демократії у державах Центральної Європи. З'ясовано вплив інститутів Європейського Союзу на підвищення дієвості демократичних інститутів держав Центральної Європи за умов їх підготовки до вступу в ЄС та взаємодію з ними після набуття членства. На основі результатів комплексного дослідження з'ясовано специфіку інститутів демократії у межах окремих національних правопорядків, а також обгрунтовано основні тенденції розвитку правових засобів здійснення демократії у державах Центральної Європи.