Зроблено комплексний політологічний аналіз виборчих технологій у сучасному електоральному процесі України та простежено рецепцію технологічного арсеналу США у вітчизняній політичній практиці. Висвітлено концептуальні уявлення про сутність і роль виборчих технологій як чинника демократії. Розглянуто основні етапи еволюції та визначено класифікацію виборчих технологій. Простежено виникнення і становлення виборчих технологій в країні. Проаналізовано виборчі технології основних кандидатів в президенти в кампанії 2010 р. в країні. Висвітлено концептуальні основи дослідження виборчих технологій. Розкрито зміст поняття "політична технологія". Показано електоральну культуру як об'єкт застосування виборчих технологій. Описано виборчі технології у модерному електоральному процесі США. Розглянуто виборчі технології як продукт розвитку американської демократії. Проаналізовано перемогу Б. Обами на президентських виборах 2008 р. як початок нової ери виборчих технологій. Підкреслено, що він використав Інтернет не лише як інструмент збору коштів для передвиборчої кампанії, а й як важливий інструмент кампанії. Проаналізовано виборчі технології в останніх електоральних кампаніях України, а також виникнення і становлення виборчих технологій. Проаналізовано ефективність застосування американських виборчих технологій в електоральному процесі України. Описано медіатехнології та політичний паблік рілейшнз як перспективні напрями виборчих технологій.

Рассмотрена внешнеполитическая проблематика во время ратификации Конституции 1787 г. в штате Пенсильвания. Выявлены и проанализированы специфические положения взглядов федералистов и антифедералистов, которые были опубликованы в периодических изданиях штата. Проведен сравнительный анализ позиций сторонников и противников ратификации Конституции на заседаниях конвента по внешнеполитической проблематике. Освещен вопрос о внешнеполитической проблематике в общественно-политическом развитии штата от ратификации Конституции до проведения первых федеральных выборов в Конгресс.

Досліджено формування концепції прав людини у зовнішній політиці США та механізми її реалізації у 70-ті рр. ХХ ст. Моральний зміст зовнішньополітичної стратегії на основі прав людини, запроваджений президентом Дж. Картером, мав відновити міжнародні моральні позиції Америки та забезпечити консенсус усередині країни. У практичному втіленні правозахисна проблематика перетворилася на ресурс зовнішньополітичного впливу.

Розкрито особливості відображення інформаційних прав і свобод людини та громадянина, їх судового захисту в конституційних нормах країн ЄС (1957 - 1995 рр. вступу) і США. Здійснено порівняльний аналіз з аналогічними в Конституції України. Запропоновано рекомендації для вдосконалення вітчизняного законодавства та судочинства щодо захисту цих прав. Показано значення інформаційних прав і свобод людини в становленні демократії, вплив демократії на судочинство в захисті цих прав і свобод, помічено тенденційність як у законодавчому забезпеченні інформаційних прав і свобод людини, так і в їх захисті судами.

Проаналізовано еволюцію методів впливу на суспільну свідомість залежно від розвитку ЗМІ. Досліджено маніпулятивні властивості ЗМІ на прикладі їх використання у президентських передвиборчих кампаніях США.

Вперше проаналізовано публічний дискурс американських президентів, його вплив на практичну діяльність та зовнішню політику Сполучених Штатів упродовж 1945 - 2012 рр. Показано, що використання риторики очільниками США істотно впливає на формування зовнішньополітичного курсу і обумовлює необхідність його практичної реалізації. Простежено динаміку публічних виступів Г. Трумена, Д. Ейзенхауера, Дж. Кеннеді, Л. Джонсона, P. Ніксона, Дж. Форда, Дж. Картера, Р. Рейгана, Дж. Буша-ст., Б. Клінтона, Дж. Буша-мол. та Б. Обами. Розкрито роль риторики у формуванні і реалізації зовнішньої політики Вашингтона на глобальному, регіональному та локальному рівнях. Розроблено концепцію, яка грунтується на визнанні діалектичного зв'язку зовнішньої політики Вашингтона з публічним дискурсом американських президентів. Встановлено реальну роль і функції риторики та ступінь її впливу на формування, прийняття і реалізацію зовнішньополітичних рішень. Запропоновано авторську постановку проблеми, що полягає у комплексному вимірі (з домінантою прагматичного та синергетичного підходів) зовнішньої політики США.

Розглянуто проблеми визначення правового режиму осіб, які знаходяться під вартою на військово-морській базі Гуантанамо-Бей. На прикладі розгляду цієї ситуації звернено увагу на проблему захисту прав людини за умов боротьби з тероризмом і необхідність більш чітких юридичних механізмів у таких випадках.

Описано алгоритм NOMINATE, який використовується для оброблення даних голосувань у Конгресі США і визначення позицій конгресменів на багатовимірній ідеологічній шкалі. Розглянуто теорії, що використовують методику NOMINATE для обгрунтування партійної діяльності у законодавчому органі США. Зроблено висновки про місце та роль статистичних методів у сучасних дослідженнях діяльності Конгресу США.

Розглянуто ймовірні проблемні області авторського права, які виникають у зв'язку із використанням технологічного процесу, який застосовується в хмарах і, на основі аналізу судової практики у справах, пов'язаних із хмарними обчисленнями, описує сьогоднішню і перспективну життєздатність авторського права в хмарі.

Проаналізовано діяльність Президента Дж. Ф. Кеннеді за часів Карибської кризи 1962 р., який базується на використанні нових документів, отриманих з Архіву національної безпеки США та особистих архівів політичних діячів. Зосережджено увагу на розгортанні відносин з СРСР, які б могли призвести до початку Третьої світової війни.

Досліджено питання організації роботи інформаційного блоку Адміністрації Президента Сполучених Штатів Америки, зокрема структурних підрозділів, які відповідають за інформаційну політику, зв'язки з політичними партіями, громадськістю, засобами масової інформації.

Визначено сутність координування державних комунікацій та ризики відсутності координаційних процесів. Виходячи із завдань координування, розглянуто підходи до формування державних комунікацій у США та роль Президента США у цих процесах. Зроблено висновки щодо потреби й ризиків визначальної ролі президента в координуванні державних комунікацій в Україні.

Досліджено політичний, економічний, психологічний і масмедійний фактори перемоги у президентській виборчій кампанії в США представника республіканської партії. З'ясовано першу реакцію провідних політиків світу на результати виборчих перегонів, виокремлено та проаналізовано публікації політичних оглядачів та медіаекспертів у рейтингових українських виданнях щодо вибору американського народу. Акцентовано на концепції соціально-політичної відповідальності ЗМІ у знакових загальнодержавних виборчих кампаніях. Доведено, що популізм як політичний рух утверджується у країнах сталої демократії, і перемога кандидата-популіста надасть цьому рухові нового імпульсу та масштабів. Акцентовано, що американські та світові засоби масової інформації тиражують інформаційні приводи популістів і в такий спосіб сприяють підвищенню їх особистого рейтингу, зростанню авторитету їх політичних структур.

Уперше у національній юридичній науці здейснено конституційно-порівняльне дослідження передвиборної агітації на виборах президентів України та США. На матеріалах досвіду США обгрунтовано недоцільність нормативного визначення поняття "передвиборна агітація" на виборах Президента України. Сформульовано пропозиції щодо необхідності удосконалення законодавства України щодо передвиборної агітації за кількома напрямами. Рекомендовано рецепцію досвіду США у сфері інституціонального забезпечення передвиборної агітації щодо розширення кола повноважень Центральної виборчої комісії з покладенням на неї інкорпорації виборчого законодавства та створенням в її структурі управління з нагляду за фінансуванням передвиборної агітації. Сформульовано пропозиції щодо законодавчої регламентації передвиборної агітації на виборах глави держави, яка здійснюється традиційними засобами. Запропоновано удосконалення законодавчої регламентації передвиборної агітації на виборах глави держави в Інтернеті.

Проаналізовано проблему конституційного контролю Верховного Суду США у контексті його історичного розвитку. Верховний Суд США, в межах виконання функції судочинства, встановлює конституційність нормативних актів і дій державних органів влади, а також їхніх посадових осіб. Визначено, що історично склалися дві діаметрально протилежні концепції про доцільність вирішення Верховним Судом США питань політичного значення - "судової стриманості" та "судового активізму". Згідно з першою Верховний Суд повинен утримуватися від розгляду питань політичного значення. Однак його окремі рішення неминуче стосуються політики, а "маркування" деяких питань як політичних допомагає суддям бачити межі своїх повноважень. З'ясовано, що судова правотворчість Верховного Суду США поділяється на 2 види: правотворчість щодо тлумачення конституційних норм і заповнення прогалин у правовому регулюванні; та правотворчість, пов'язана зі створенням окремих нормативних актів - регламентів його діяльності, спеціальних меморандумів для службовців. Верховний Суд США ніколи не був "зв'язаний" власними рішеннями, а судовий прецедент США вважають доволі гнучким.

Досліджено рівень демократичності президентської виборчої системи США та перспективи її трансформації. Значну увагу зосереджено на основних процедурних моментах проведення президентських виборів у США, зокрема, на особливостях організації первинних виборів, всенародному голосуванні та волевиявленні Колегії виборників. Використовуючи загальнонаукові, логічні та емпіричні методи дослідження, наголошено на слабких і сильних сторонах президентської виборчої системи США. Зокрема, розглянуто диспропорції представництва американських штатів у Колегії виборників і між кількістю голосів виборців та кількістю виборників як фактору дворівневості виборчих спотворень. Відзначено, що проблематика дослідження актуалізується завдяки виникненню політичної нестабільності у США, яка пов'язана з результатами президентських виборів 2020 р. та їх невизнанням частиною американського суспільства та переможеним кандидатом, що спровокувало внутрішньо-державну суспільно-політичну нестабільність та негативно вплинуло на міжнародний імідж США. Стверджується, що президентська виборча система США попри певні позитивні моменти може частково трактуватися як недемократична, з наявною диспропорцією представництва. Відтак, вона потребує реформування та має для цього достатньо засобів. Визначено шляхи мінімізації недоліків і перспективи трансформації президентської виборчої системи США.