Надано аналіз правового регулювання діяльності державних органів щодо забезпечення безпеки і якості товарів, робіт, послуг, як в Україні, так і за рубежем.

Представлен анализ правового регулирования деятельности государственных органов по обеспечению безопасности и качества товаров, работ, услуг, как в Украине, так и за рубежом.

The analysis of legal regulation of activity of the state organs on a safety and qualities of the goods, works, services as in Ukraine, and abroad is submitted.

Розглянуто чинні системи стратегічного планування Великої Британії і Сполучених Штатів Америки стосовно їх нормативно-правового забезпечення. Запропоновано сценарії можливого запровадження нормативно-правової бази стратегічного планування сектора безпеки України.

Проаналізовано досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності високорозвинутих країн світу та визначено шляхи вдосконалення і способи застосування зарубіжного досвіду в Україні.

Висвітлено історію становлення конкурентного законодавства іноземних країн: США, Канади, Великої Британії, Японії, Китаю, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Розкрито особливості формування національного антимонопольного законодавства у країнах Європи. Окреслено перспективи реформування конкурентного законодавства України. Увагу приділено конкурентній політиці держави та механізмам її реалізації. Подано інформацію про регулювання конкуренції й основні напрями антимонопольної політики ЄС. Розглянуто механізми регулювання конкурентних відносин в умовах глобалізації.

Міжнародно-правове регулювання техногенного трансферу наразі носить фрагментарний характер, оскільки проєкт відповідного Кодексу не ухвалено, а норми права, які тим чи іншим чином регулюють цей предмет, розкидані в багатьох міжнародних актах різної правової природи. Отже, міжнародно-правове регулювання в сфері техногенного трансферу на сьогодні є неефективним і потребує трансформацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окремих наукових доробок, залишається не розв'язаною важлива науково-практична проблема щодо міжнародно-правового механізму регулювання трансферу технологій. Мета статті - проаналізувати існуючі погляди та запропонувати авторське тлумачення "міжнародного техногенного трансферу", основних принципів його регулювання та окреслити подальший розвиток досліджуваної галузі. Використано методи аналізу, дедуктивний, індуктивний і порівняльно-правовий. На сучасному етапі розвитку міжнародного права Україна не має чітко сформованої та регламентованої не лише галузі, а навіть інституту, який би регулював процеси, пов'язані з трансфером технологій. Спроба прийняти Кодекс поведінки у сфері передачі технологій мала б вагомий внесок, проте так і не реалізована. Проєкт Кодексу зосереджувався лише на правах та обов'язках приватних суб'єктів під час передачі технологій і форм передачі, разом з тим набагато ефективніше розробити загальний понятійно-категоріальний апарат сфери міжнародного техногенного трансферу та розробити загальні міжнародно-правові принципи регулювання міжсоціумних техногенних відносин, створивши певну систему норм і принципів, що надалі еволюціонуватимуть спочатку в інститут права, а згодом і в самостійну галузь міжнародного права у сфері техногенного трансферу. Висновки: першочерговим завданням міжнародної спільноти у сфері правового регулювання техногенного трансферу є створення інституту міжнародного техногенного трансферу. Доцільним також є формування засад майбутньої галузі права на базі створеного інституту. Задля досягнення поставлених цілей необхідно прийняти Конвенцію з питань міжнародно-правового регулювання техногенного трансферу, яка б стала тим кодифікаційним актом, що надав би системності та впорядкованості мозаїчній сукупності норм, регулюючих на сьогодні досліджуваний процес.