Досліджено поняття та зміст інформаційної сфери українського суспільства, правову інформацію як об'єкт адміністративно-правового регулювання, визначено об'єкти та суб'єкти інформаційного забезпечення функціонування системи органів виконавчої влади України, а також здійснено класифікацію інформації, що одержують дані органи. Розглянуто загрози інформаційній безпеці органів виконавчої влади та наведено їх класифікацію. Значну увагу приділено питанням щодо мети, завдань, функцій та організаційної побудови системи забезпечення внутрішньої інформаційної безпеки органів виконавчої влади України. Розроблено підходи, вимоги та критерії щодо забезпечення даної безпеки органів виконавчої влади, які запропоновано враховувати під час розробки Доктрини інформаційної безпеки України.

Розкрито проблеми впровадження систем електронного урядування в органах виконавчої влади. Охарактеризовано інформаційні системи створення Web-представництв для органів державної влади, а також системи електронного документообігу та захисту інформації. Показано можливості використання геоінформаційних систем в державному управлінні. Розкрито особливості прийняття управлінських рішень за допомогою інформаційно-аналітичних систем.

Висвітлено завдання, проблеми й особливості інформаційної діяльності у сфері державного управління, розкрито її вплив на процеси професіоналізації працівників у інформаційних підрозділах органів державної влади й управління. Визначено особливості діяльності, необхідні особистісні риси, ціннісні установки фахівця з інформаційного забезпечення державного управління. Увагу приділено психологічним аспектам формування інформаційних потреб держслужбовця.

Сформульовано спеціальні принципи правового регулювання відносин щодо одержання органами державної влади України інформації, до яких віднесено: достовірність та повнота інформації, яка надається органам державної влади; своєчасність одержання органами державної влади України інформації; одержання органами державної влади України інформації про особисте життя за згодою фізичної особи; рівності прав органів державної влади України й інших учасників інформаційних відносин на одержання відкритої інформації; закріплення юридичної відповідальності за порушення права органу державної влади України одержувати інформацію; використання органами державної влади України законних засобів одержання інформції; законодавчого закріплення обов'язку фізичних та юридичних осіб надавати інформацію органам державної влади на їх законний запит. Обгрунтовано підходи до формулювання термінів і понять інформаційного права з метою встановлення повноважень органу державної влади України на одержання інформації у частині обов'язкового врахування таких чинників: необхідності закріплення особливої процедури набуття інформаційної дієздатності органу державної влади; встановлення строків одержання інформації; вказівка суб'єкта, який зобов'язаний надати інформацію органу державної влади; закріплення форми одержання інформації; визначення виду інформації за режимом договору, яка може бути одержана органом державної влади України; встановлення підстав надання інформації, зокрема, визначення умов платності або безоплатності.

Визначено особливості інформаційного забезпечення державного управління за умов глобалізації. Розкрито механізми взаємодії державних регулювальних органів і саморегулювальних організацій. Проаналізовано методичні засади руху інформаційних потоків у державному управлінні. Проаналізовано інфраструктуру інформаційного забезпечення системи державного управління. Визначено основні завдання законодавчого та нормативно-правового регулювання інформаційного забезпечення державного управління. Проаналізовано достовірність і повноту розкриття інформації в державному управлінні. Запропоновано шляхи вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці.

Проаналізовано основні теоретико-прикладні ознаки інформаційного забезпечення як методу діяльності органів державної влади. Визначено основні шляхи його вдосконалення в системі державного управління на сучасному етапі.

На прикладі діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади розглянуто роль сучасної бібліотеки в інформаційному супроводі діяльності органів державної влади.

Розглянуто сутність інформації як невід'ємного атрибута державно-управлінської діяльності, проаналізовано різні аспекти визначення інформації, обгрунтовано вимоги до інформаційного забезпечення державно-управлінських рішень.

Проаналізовано дослідження у сфері інформаційного суспільства, визначено готовність українського суспільства до функціонування за умов інформаційного суспільства, стан та перспективи інформаційного забезпечення органів влади.

Надано комплексну характеристику правового регулювання суспільних відносин у сфері формування та використання інформаційних ресурсів (ІР) органів виконавчої влади. Проаналізовано стан наукових досліджень щодо правового режиму ІР органів виконавчої влади, визначено її складові. Визначено поняття "інформаційні ресурси органів виконавчої влади", встановлено його ознаки. Досліджено правові засади доступу до ІР органів виконавчої влади. Охарактеризовано склад адміністративних правопорушень у сфері інформації. На підставі аналізу чинного законодавства України розроблено пропозиції щодо удосконалення захисту ІР цих органів. Запроваджено терміни "юридичний документ", "веб-сайт", "офіційний веб-сайт".

Здійснено дослідження можливості застосування сучасних веб-технологій інтеграції електронних інформаційних ресурсів у сфері державного управління.

Розкрито сутність та основні напрями інформаційної діяльності в органах державної влади та управління України. Висвітлено питання нормативно-методичного забезпечення інформаційної діяльності та інформаційної відкритості органів влади. Розглянуто особливості інформаційно-аналітичної діяльності та інформаційного моделювання в органах державної влади й управління.

Розглянуто особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у процесі організації та здійснення контролю за виконанням державних управлінських рішень. Сформовано уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визначеного в державному управлінському рішенні.

Розглянуто питання щодо формування державної інформаційної політики України у сфері інформатизації діяльності органів державної влади, що надають змогу створити якісно новий рівень оперативності та зручності одержання організаціями та громадянами державних послуг та інформації про результати діяльності органів державної влади.

Розкрито поняття інформаційної економіки та публічного управління, виокремлено їх характерні ознаки та взаємозв'язок. Досліджено сучасний стан розвитку публічного управління за умов формування інформаційної економіки. Визначено пріоритетність електронної взаємодії публічних органів влади та розкрито перспективи розвитку.

Проаналізовано існуючі підходи щодо моніторингу в системі державного управління як одного з видів інформаційного забезпечення, запропоновано його визначення, яке відповідає сутності процесу спостереження у складі інформаційного забезпечення системи державного управління. Обгрунтовано його роль та місце як виду інформаційного забезпечення, а також необхідність взаємодії з іншими видами інформаційного забезпечення в системі державного управління.

Розглянуто питання використання онлайн інструментарію органів державної влади для здійснення двосторонньої симетричної комунікації з громадськістю. Проведено контент-аналіз веб-сайтів центральних органів виконавчої влади України. Встановлено, що на веб-сайтах органів влади наявні інтерактивні інструменти, що дозволяє здійснювати діалогічну комунікацію з громадськістю; вони мають окремі характеристики, що визначають зручність і простоту їх використання. Утім, органи влади не використовують повною мірою потенціал своїх веб-сайтів для здійснення двосторонньої симметричної комунікації із громадськістю.

Розглянуто наукові підходи щодо методології синергетичного підходу в дослідженні інформаційних технологій в публічному управлінні з позиції національної теорії права. На підставі досліджень у галузі адміністративного та інформаційного права проаналізовано різні підходи щодо дослідження нормативно-правового регулювання використання інформаційних технологій у контексті адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу.

Доведено, що цифрова економіка є акселератором розвитку соціально-економічного життя українського суспільства, оскільки здатна стрімко підвищити рівень зростання ВВП країни. Обгрунтовано підвищення рівня ефективності управління відкритими урядовими даними як наслідку масштабного впровадження цифрових трансформацій у сферу публічного врядування. Наведено рекомендації щодо застосування органами публічної влади механізмів ефективного управління зростаючими обсягами даних на сучасному етапі сталого розвитку України: правового (законодавчого врегулювання державних реєстрів та відкритих урядових даних, унормування документообігу за принципом "цифровий за замовченням"), організаційного (упровадження цифрової інфраструктури функціонування та обміну наборів даних), інституційного (забезпечення централізованого управління наборами даних та використання платформи інтероперабельності X-Roаd), ресурсного (запровадження STEM-освіти, Digital-Health, сервісів цифрової безпеки та технологій "розумні міста").

Розглянуто проблему визначення основних підходів до застосування онтолого-керованих інформаційних систем у сфері адміністративного управління. Наведено теоретико-множинне визначення предметної області у сфері адміністративного управління. Проаналізовано сучасний стан, проблеми і перспективи застосування комп'ютерних онтологій при побудові знаннє-орієнтованих інформаційних систем. Обгрунтовано застосування комп'ютерних онтологій для розв'язання задачі оцінки на основі спроможностей в процесі оборонного планування, що проводиться Міністерством оборони України. Представлено мапу світу оборонного планування на основі спроможностей у вигляді низки таксономій суперкласів.