Розглянуто особливості участі представників самоврядних професій в адміністративному судочинстві. Визначено їх місце у системі суб'єктів публічної адміністрації. Розкрито завдання та підстави участі представників самоврядних професій в адміністративному судочинстві, узагальнено особливості форм такої участі та визначено їх види. Охарактеризовано особливості участі представників зазначених професій в адміністративному процесі в різних процесуальних формах. Визначено поняття представницької функції представників самоврядних професій в адміністративному процесі. Запропоновано напрями вдосконалення національного законодавства в цій сфері.

Вивчено теоретичні та правові проблеми участі прокурора у справах щодо адміністративних правопорушень. Визначено такі поняття як провадження у справах щодо цих правопорушень, правовий статус прокурора як суб'єкта провадження у справах щодо вказаних правопорушень, правове забезпечення участі прокурора у провадженні у справах щодо адміністративних правопорушень тощо. Проаналізовано положення науково-правових джерел, на підставі яких визначено тенденції та перспективи адміністративно-правового регулювання участі прокурора у провадженні у справах щодо адміністративних правопорушень, а також визначено напрями розвитку правового статусу прокурора як суб'єкта провадження. З метою подальшого вдосконалення національного законодавства та практики його застосування сформульовано пропозиції щодо необхідності внесення доповнень до Закону "Про прокуратуру", КУпАП, а також обгрунтовано необхідність прийняття декілька галузевих наказів Генерального прокурора України.

Досліджено використання спеціальних знань у формі судової експертизи в адміністративному судочинстві України. Показано генезис наукового дослідження проблем використання спеціальних знань в адміністративному судочинстві. Розглянуто та визначено поняття "спеціальні знання", "експерт", "спеціаліст", "судова експертиза" в адміністративному судочинстві; їх нормативна регламентація; види судових експертиз, які призначаються в адміністративному судочинстві; нормативна регламентація. Наведено критерії оцінювання висновку експерта та його доказове значення в адміністративному судочинстві, залучення спеціаліста та допит судового експерта з метою роз'яснення експертного висновку (ст. 148 КАС, ст. 356 КПК України); судово-експертного забезпечення адміністративного судочинства окремих зарубіжних країн.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню інституту третіх осіб в адміністративному процесі, адміністративно-процесуальних норм, які передбачають звернення третіх осіб до адміністративного суду, розгляд адміністративних спорів, прийняття і виконання рішень адміністративних судів, основних теоретичних положень стосовно поняття третіх осіб, їх прав та обов'язків в адміністративному судовому процесі, вітчизняної, зарубіжної та міжнародної судової практики із застосування норм, що регулюють статус третіх осіб в адміністративному процесі. Проаналізовано історію становлення та розвитку інституту третіх осіб в юридичному процесі, поняття, роль, значення та класифікацію третіх осіб в адміністративному процесі, адміністративну процесуальну правосуб'єктність основних видів третіх осіб, а також правові основи вдосконалення інституту третіх осіб в адміністративному процесі. На підставі дослідження сучасних тенденцій судочинства та зарубіжного досвіду сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення норм адміністративного процесуального права шляхом внесення змін до чинного законодавства, які спрямовані на підвищення ефективності правового регулювання участі третіх осіб в адміністративному процесі.