Проведено дослідження адміністративного оскарження як форми позасудового захисту прав і свобод фізичних та юридичних осіб, що порушені рішеннями, діями та бездіяльністю органів виконавчої влади. Розкрито сутність та принципи адміністративного оскарження, розглянуто основні організаційно-правові гарантії, що забезпечують належне функціонування даного правового інституту. Проаналізовано специфіку правового регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі оскарження фізичними або юридичними особами рішень, дій (бездіяльності) органів виконавчої влади в адміністративному порядку. Проведено дослідження таких юридичних категорій, як адміністративно-правовий спір, адміністративна скарга, адміністративне провадження за скаргами. Наведено пропозиції щодо удосконалення механізму правового регулювання порядку адміністративного оскарження рішень, дій та бездіяльності органів виконавчої влади. Розроблено рекомендації щодо внесення змін до Закону України "Про звернення громадян", проекту Адміністративно-процедурного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Проаналізовано суть і процедури провадження зі звернень громадян в органах внутрішніх справ (ОВС). Розкрито суть поняття та значущість зазначеного провадження, його місце в адміністративному процесі. Здійснено класифікацію звернень громадян, які надходять до ОВС. Охарактеризовано систему правового забезпечення провадження зі звернень громадян та процедури розгляду і вирішення окремих звернень громадян - пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг - у цих органах. Визначено специфіку діловодства та зазначених звернень, види й особливості відповідальності за порушення законодавства. Сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Досліджено адміністративно-правове регулювання провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій під час проведення виборів. Розглянуто сутність та особливості діяльності суб'єктів у цій сфері суспільних відносин. Застосовано системний підхід до вивчення засад правового регулювання провадження у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діяльності виборчих комісій у сфері забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів виборчого процесу.

Досліджено адміністративно-правові проблеми забезпечення суб'єктами владних повноважень реалізації права грамадян на звернення. Розглянуто соціально-правові аспекти інституту права громадян на звернення, особливості становлення системи державних органів уповноважених на його реалізацію у контексті правопорушень, злочинності та корупції у сфері економіки як підстав для виникнення звернень громадян. Розкрито сутність адміністративно-правових відносин і надання адміністративних послуг органами виконавчої влади у сфері розгляду звернень громадян. Проаналізовано складові адміністративного провадження за скаргами громадян і проблеми застосування юридичної відповідальності за порушення прав громадян на звернення. Досліджено практику розгляду звернень громадян Верховною Радою України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Державною судовою адміністрацією України та Державною податковою службою АР Крим. Проаналізовано ефективність розгляду звернень громадян обласною радою, органами місцевого самоврядування та Новобузькою райдержадміністрацією Миколаївської області.

Висвітлено теоретико-методологічні основи формування адміністративно-правового механізму забезпечення реалізації права громадян на звернення. Проаналізовано ефективність управлінської діяльності та Закону України "Про звернення громадян". Наведено вибіркову практику розгляду звернень громадян виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади. Розкрито соціально-правову сутність інституту права громадян на звернення.

Освещены теоретико-методологические основы формирования административно-правового механизма обеспечения реализации права граждан на обращения. Проанализирована эффективность управленческой деятельности и Закона Украины "Об обращении граждан". Приведена выборочная практика рассмотрения обращений граждан исполнительной, законодательной и судебной ветками власти. Раскрыта социально-правовая сущность института права граждан на обращения.

Висвітлено феномен апеляції в адміністративно-юрисдикційному процесі. Проаналізовано історіографію дослідження даного питання у вітчизняній адміністративно-правовій науці. Увагу приділено аналізу категорії "апеляція", її співвідношенню з суміжними правовими поняттями. Охарактеризовано адміністративно-юрисдикційний процес як сферу об'єктивізації апеляції, систематизовано зарубіжний досвід з даних питань. Наведено рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства щодо інституту апеляції в адміністративно-юрисдикційному процесі.

Освещен феномен апелляции в административно-юрисдикционном процессе. Проанализирована историография исследования данного вопроса в отечественной административно-правовой науке. Уделено внимание анализу категории "апелляция", ее соотношению со смежными правовыми понятиями. Охарактеризован административно-юрисдикционный процесс как сфера объективизации аппеляции, систематизирован зарубежный опыт по данным вопросам. Даны рекомендации по усовершенствованию отечественного законодательства относительно института апелляции в административно-юрисдикционном процессе.

Висвітлено особливості інституційних і організаційних складових громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, концептуальних положень та методологічних підходів. Проаналізовано існуючий вітчизняний досвід проведення громадської експертизи регуляторної діяльності місцевих державних адміністрацій Дніпропетровської області. Наведено практичні рекомендації та алгоритм проведення громадської експертизи, приклади запитів на її проведення, звітів та рекомендацій органам виконавчої влади за результатами.

Освещены особенности институционных и организационных составляющих гражданской экспертизы деятельности органов исполнительной власти, концептуальных положений и методологических подходов. Проанализирован существующий отечественный опыт проведения гражданской экспертизы регуляторной деятельности местных государственных администраций Днепропетровской области. Представлены практические рекомендации и алгоритм проведения гражданской экспертизы, примеры запросов на ее проведение, отчетов и рекомендаций органам исполнительной владсти по результатам.

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми конституційного права громадян на звернення до органів влади в системі конституційних прав людини, сформульовано його наукове поняття. Це право належить до групи загальних конституційних прав людини та громадянина на участь у правовому процесі. Запропоновано визначення поняття звернень громадян до органів влади, а також класифікацію видів звернень, відмінну від традиційного поділу їх на пропозиції, заяви та скарги. Проаналізовано форми реалізації звернень громадян. Розглянуто проблеми законодавчого регулювання відносин, які виникають у сфері звернень громадян до органів влади в Україні, зокрема, становлення законодавства України про звернення громадян, методичні питання даного регулювання, загальний порядок реалізації громадянами їх права на звернення та порядок роботи із зверненнями громадян в органах влади, встановлені чинним законодавством про звернення громадян. Охарактеризовано особливості здійснення та питання вдосконалення правового регулювання конституційного права на звернення до Уповноваженого ВР України з прав людини. Обгрунтовано необхідність і визначено напрями вдосконалення практики й існуючого законодавства про звернення громадян до органів влади.

Запропоновано розглядати процедуру оскарження нормативно-правового акта у двох аспектах: як звернення фізичної чи юридичної особи до суду з позовом про визнання незаконним нормативно-правового акта, що ініціює пряме втручання суду властивими йому методами в діяльність суб'єкта владних повноважень, який прийняв даний акт, як сукупність послідовних дій, які врегульовані процесуальними нормами, реалізуються у ході адміністративного судочинства та спрямовані на вирішення поставленого фізичною чи юридичною особою питання щодо законності нормативно-правового акта. Доведено положення щодо доцільності задоволення умотивованих вимог, що висуваються третіми особами, незалежно від того, чи будуть задоволені вимоги позивача у справі з оскарження нормативно-правового акта. Обгрунтовано доцільність виокремлення серед учасників провадження з оскарження нормативно-правових актів заінтересованих осіб, визначено їх правовий статус.

Висвітлено юридичну природу процедури оскарження нормативно-правових актів, розкрито особливості відповідного провадження в адміністративному судочинстві. Обгрунтовано сутність і значення цієї процедури, визначено її відмінності від інших процедур, зокрема, процедури оскарження актів індивідуальної дії. Проаналізовано зміст і структуру провадження з оскарження нормативно-правових актів. Охарактеризовано права й обов'язки, якими наділяються учасники зазначеного провадження. Наведено рекомендації щодо вдосконалення положень Кодексу адміністративного судочинства України та судової практики під час вирішення спорів у справах з оскарження нормативно-правових актів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)072.3:Р

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексний аналіз матерії провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму в адміністративному процесі, а також визначено шляхи вдосконалення чинного адміністративно-процесуального законодавства, що регламентує порядок здійснення адміністративного судочинства у відповідній категорії адміністративних справ. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення правової природи та сутності адміністративного процесу. Встановлено сутність його взаємозв'язку з адміністративним судочинством. Грунтовно розглянуто особливості виборчих та референдних публічно-правових спорів, предметом яких виступає правомірність рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму, систему ознак, специфіку суб'єктного складу сторін, процесуальних строків, підсудності адміністративних справ, судових рішень у провадженні у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій та комісій з референдуму.

Досліджено теоретичні і практичні проблеми касаційного оскарження (КО) рішень суду в адміністративних справах. З'ясовано суть, зміст та форму права на КО, охарактеризовано нормативно-правову регламентацію порядку КО в адміністративному судочинстві окремих зарубіжних країн. Правове регулювання КО адміністративних справ окреслено з огляду на законодавчо встановлені вимоги щодо суб'єктів, об'єкта, предмета, форми і строків касаційного оскарження. З'ясовано порядок КО в адміністративному суді та виокремлено його етапи. Підкреслено значення рішень суду касаційної інстанції, вид та форма яких визначаються вичерпним переліком повноважень Вищого адміністративного суду. Здійснено класифікацію рішень суду касаційної інстанції. З'ясовано розуміння КО як гарантії реалізації права на справедливий суд в адміністративному судочинстві. Охарактеризовано мету удосконалення організаційно-правових засад КО в адміністративному процесі та роль Верховного Суду України в забезпеченні права на КО адміністративних справ. Визначено шляхи оптимізації процедур КО в адміністративному судочинстві України й обгрунтовано ряд змін до чинного законодавства.

Висвітлено актуальні процесуально-правові проблеми оскарження постанов по справах про адміністративні правопорушення, підвідомчі органам внутрішніх справ. Розглянуто право громадянина на адміністративну скаргу як гарантоване Конституцією та законами України право на звернення до органів державної виконавчої влади, визначено механізм реалізації права скарги у сфері державного управління, досліджено історичні етапи розвитку законодавства, що регулює право скарги в Україні. Зроблено висновок про те, що нормативними актами України не повною мірою визначено адміністративно-процесуальний статус учасників провадження по справах за скаргами громадян на постанови по справах про адміністративні правопорушення, майже відсутня правова регламентація змісту процесуальної діяльності органів внутрішніх справ та їх посадових осіб у межах цього провадження. Запропоновано визначення провадження у справах за скаргами громадян і постанови по справах про адміністративні правопорушення, розкрито систему його принципів. Досліджено зміст етапів цього провадження та адміністративно-процесуальний статус його учасників. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення Кодексу України про адміністративні правопорушення й організації діяльності органів внутрішніх справ щодо розгляду скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення.

Досліджено питання щодо відновлення порушених прав та законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом оскарження рішень органів місцевого самоврядування в адміністративному судочинстві.

Розглянуто оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення як елементу гарантії реалізації права громадян на захист. З'ясовано, що оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення має важливе значення для реалізації громадянами права на захист своїх інтересів, що є дієвим заходом для усунення помилок у застосуванні норм матеріального права.

Проаналізовано правові позиції адміністративних судів України щодо судового перегляду актів ненормативного характеру. Наголошено на відсутності усталеної судової практики та тенденцій щодо відмови у такому перегляді з мотивів відсутності порушених прав позивача. Показано, що така позиція не відповідає позиції, що вироблена Судом ЄС.

Досліджено питання правового регулювання права платника податків на оскарження бездіяльності податкових органів та їх посадових осіб в адміністративному порядку, враховуючи новації законодавства України. Вироблено пропозиції вдосконалення законодавства України у зазначеній сфері.

Розглянуто теоретико-методологічні, соціально-психологічні та соціолого-правові проблеми апеляційного провадження як передбаченої законом процедури, спрямованої на захист прав та інтересів людини і громадянина. Охарактеризовано історичний розвиток інституту апеляційного провадження. Проаналізовано результати соціолого-правових досліджень у системі апеляційного судочинства. Обгрунтовано необхідність відповідних законодавчих змін у правовому регулюванні відносин, що виникають у процесі апеляційного розгляду справ у кримінальному провадженні.

Предметом дослідження є сутність та призначення, поняття та види колегіальних суб'єктів публічної адміністрації, участь відповідних суб'єктів в адміністративному судочинстві, зміст і особливості розгляду та вирішення спорів щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, особливості виконання судових рішень у таких адміністративних справах. Запропоновано концепцію удосконалення законодавства щодо судового захисту в адміністративних справах, відповідачами у яких є колегіальні суб'єкти публічної адміністрації.