З'ясовано характерні особливості зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, запропоновано об'єднати їх до комплексного інституту компенсації шкоди, завданої даними особами. Обгрунтовано тезу щодо необхідності сформування у сучасному цивільному праві України диференційовану за суб'єктивними та об'єктивними критеріями систему зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, зокрема службовими особами митних органів. Розвинуто положення щодо сучасної концепції цивільного законодавства України, згідно з якою чітко розрізняються два зовнішньо подібні інститути: відповідальність за завдання шкоди іншій особі та зобов'язання, які полягають у її відшкодуванні (компенсації) за умов безвинності постраждалого. Відзначено про існування у цивільному праві України декількох різновидів зобов'язань, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів у процесі виконання ними службових обов'язків у широкому значенні цього поняття, спеціальних владних (управлінських) функцій, а також функцій органів дізнання. Установлено необхідність удосконалення змісту деяких норм щодо деліктних зобов'язань у Цивільному кодексі України 2003 р., термінології та позначення окремих правових категорій у цій сфері.

Розглянуто теоретичні та практичні питання провадження посередницької діяльності митних брокерів і митних перевізників в Україні. Розкрито сутність, види, юридичну природу посередницької діяльності у митній сфері, показано її роль та місце під час здійснення митних процедур. Визначено правовий статус митних брокерів та митних перевізників, встановлено критерії оцінки їх діяльності. Наведено характеристику правових положень, організації та порядку здійснення відповідних митних процедур посередницькими структурами під час декларування та перевезення відповідних товарів, розглянуто правила та порядок видачі дозвільних документів на їх проведення. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства у сфері регулювання посередницької діяльності митних брокерів та митних перевізників в Україні.

Проаналізовано зміни емоційної стійкості митника під впливом соціально складних ситуацій, визначено психологічні умови її корекції. Вперше емоційну стійкість співробітників митниці розглянуто як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, визначено її змістові, структурні та динамічні характеристики. Виділено найбільш суттєві компоненти емоційної стійкості - біосоціальний, мотиваційний, афективний та інтелектуальний. Систематизовано соціально складні ситуації, що мають місце у професійній діяльності митника та детермінують зміни його емоційної стійкості. Виокремлено особистісні якості митників, що обумовлюють рівень емоційної стійкості у соціально складних ситуаціях. Обгрунтовано діагностичні прийоми оцінювання варіативності емоційної стійкості митників, розроблено тренінг її емоційної корекції.

З'ясовано суть посади як організаційно-правової форми службової діяльності. Наведено визначення понять, що використовуються у даній сфері. Виокремлено ознаки та види посадових осіб митної служби України. З'ясовано суть і елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України. Проаналізовано проблемні питання, що стосуються проходження служби посадовими особами митних органів України. Охарактеризовано права й обов'язки посадових осіб митної служби. Розглянуто обмеження, взаємопов'язані з професійною діяльністю посадових осіб митних органів. Наведено визначення понять і виокремлено види гарантій як елемента правового статусу даних посадових осіб. З'ясовано особливості їх юридичної відповідальності. Наведено пропозиції та рекомендації стосовно досліджених питань.

Комплексно досліджено процеси формування та функціонування персоналу митних органів України, а також стан їх правового забезпечення й організації, визначено шляхи вдосконалення. Зазначено, що дані процеси характеризуються як основні засоби реалізації державної кадрової політики та кадрової політики Державної митної служби України. Проаналізовано, систематизовано й уточнено понятійний апарат, зокрема основні терміни щодо роботи з персоналом у митних органах України. Сформульовано висновки та рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового регулювання процесів відбору, оцінювання, розстановки, адаптації, підвищення рівня професіоналізму та дисципліни персоналу. Визначено правові й організаційні засади поетапного формування системи психологічного забезпечення, діяльність якої спрямована на підвищення ефективності функціонування митних органів. Розроблено пропозиції, враховані в Законі України "Про Дисциплінарний статут митної служби України".

Розглянуто актуальні проблеми становлення та розвитку митної справи в Україні як спеціалізованої сфери державного управління переміщенням товарів і послуг. Досліджено питання підвищення соціального статусу органів митної служби та зміцнення їх взаємодії з населенням щодо надання якісних послуг. Висвітлено теоретичні засади соціальної активності суб'єктів державного управління, встановлено їх соціальний статус та роль у трансформаційному суспільстві. З'ясовано, що специфіка надання соціальних управлінських послуг фізичним і юридичним особам органами митної служби визначається характером вертикального та горизонтального розподілу праці, їх самодостатністю та розширенням зон власної діяльності. Встановлено причини невдоволеності населення послугами органів митної служби. З метою подолання даних проблем обгрунтовано необхідність впровадження у практику роботи інституту митної служби нових демократичних принципів взаємодії з населенням, забезпечення відкритості та прозорості його діяльності.

Досліджено теоретико-методологічні засади процесу управління персоналом митної служби. Визначено основні шляхи розвитку цього процесу, які мають сприяти підвищенню ефективності кадрової політики Держмитслужби. Запропоновано нове визначення поняття "управління персоналом митної служби", яке відображає складний процес впливу на особовий склад з метою якісного задоволення потреб Держмитслужби у працівниках, а також розкриває специфіку кадрової функції цілеспрямованої управлінської діяльності керівного складу митної служби. Досліджено організаційно-правове підгрунтя управління персоналом Державої митної служби України. На підставі функціонально-структурного аналізу запропоновано шляхи розвитку функцій, системи та структури й обгрунтовано заходи щодо вдосконалення технологій управління цим персоналом, які сприятимуть підвищенню ефективності та результативності кадрових процесів, формуванню, стабілізації та використанню особового складу даних органів з урахуванням специфіки службової діяльності їх працівників.

Досліджено закономірності й особливості управління кадровими ресурсами митних органів за умов модернізації Державної митної служби України. Проаналізовано й узагальнено визначення понять "кадрові ресурси", "оцінювання кадрових ресурсів", "професіограма працівника митних органів". З'ясовано основні етапи формування кадрових ресурсів Державної митної служби України. Досліджено особливості оцінки кадрів державних службовців, зокрема працівників митних органів України. Розглянуто питання атестації особового складу цих органів і розроблено форми її вдосконалення. Запропоновано технологію моделювання посадових інструкцій для працівників митних органів України. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення кадрової політики у даних органах на сучасному етапі.

Розроблено теоретичну модель формування комунікативної компетенції митника, а також модель його комунікативної підготовки. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади формування й розвитку комунікативної компетенції особового складу митних органів України. Запропоновано концепцію комунікативної підготовки як складової неперервної професійної освіти в Держмитслужбі з метою розвитку даної компетенції фахівця. Створено та експериментально впроваджено модель комунікативної компетенції фахівців митної служби України. Описано систему комунікативної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації митників, визначено суть і структуру такої підготовки. Розкрито суть понять "професійна освіта митної служби", "комунікативна компетенція фахівців митної служби" і "комунікативна підготовка особового складу митних органів". З застосуванням інтегрованого підходу висвітлено зміст зазначеної професійної освіти.

Досліджено етіологію поняття правовий статус, узагальнено його розуміння в науці та практиці. Визначено поняття, структуру й особливості адміністративно-правового статусу працівника митної служби. Запропоновано дефініції "адміністративно-правовий статус працівника митних служби", "митний орган", "державна служба в митних органах України", "економічна безпека". Виділено ознаки, притаманні працівнику митної служби. Проаналізовано наведені підстави класифікації державних службовців на види: залежно від обсягу владних повноважень і від службових обов'язків. Проаналізовано змістовність основних прав, обов'язків, обмежень і морально-етичних вимог до поведінки працівників митної служби. Визначено низку пропозицій до законодавства з питань митної справи з метою вдосконалення гарантій проходження служби працівниками митної служби, їх соціально-правового захисту й юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов'язків. Запропоновано поділ прав та обов'язків працівників митних органів. Зазначено, що залежно від характеру протиправних дій та ступеня їх громадської безпеки працівники митної служби можуть нести кримінальну, матеріальну, адміністративну або дисциплінарну відповідальність.

З'ясовано сутність кадрової політики в органах ДПС України, уточнено поняття персоналу цих органів і його окремі види, охарактеризовано суб'єкти та визначено систему роботи з таким персоналом. Розглянуто систему професійної підготовки персоналу органів ДПС України, уточнено поняття оцінювання його службової діяльності та проаналізовано окремі форми. Охарактеризовано виховну роботу та психологічне забезпечення службової діяльності персоналу органів ДПС України, уточнено сутність і види його правового та соціального захисту. Розглянуто проблемні питання забезпечення законності та службової дисципліни персоналу органів ДПС України.

Проаналізовано психологічні особливості формування емоційної стійкості (ЕС) співробітників митної служби, зокрема інспекторів пасажирського відділу. Уперше ЕС співробітників митниці розглянуто як багатокомпонентне утворення в системі професійно обумовленої структури особистості, визначено її змістові, структурні та динамічні характеристики. Виявлено та проаналізовано особливості змін ЕС митника під впливом соціально складних ситуацій. Систематизовано соціально складні ситуації, пов'язані з професійною діяльністю митника, які детермінують зміни його ЕС. Виокремлено особистісні якості митника, що зумовлюють рівень ЕС за соціально складних ситуацій. Обгрунтовано діагностичні прийоми оцінювання варіативності ЕС митника. Розроблено й апробовано тренінг корекції ЕС співробітника митниці.

Обгрунтовано складові соціально-психологічної компетентності працівників Державної митної служби України: інтелектуальні здібності, комунікативні здібності, вольовий потенціал, спрямованість особистості, мотиви діяльності, ціннісні орієнтації. Запропоновано використання наборів компетенцій (інструментальних, міжособистісних), у яких відображено сутність соціально-психологічної компетентності як професійно-особистісної характеристики працівників митної служби і як один із критеріїв для кадрового забезпечення митної служби України. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження технології розвитку соціально-психологічної компетентності працівників митних органів.

Розкрито науково-методичне забезпечення проблеми компетенцій і компетентностей як багатовимірних категорій та професійної освіти, спираючись на які обгрунтувано комунікативну компетенцію як невід'ємний складник професійної компетенції, ієрархічну двовекторну структуру, яка обіймає компетенцію фахівця та компетенцію посади. Конкретизовано та поглиблено теоретичні уявлення щодо сутності, змісту та структури комунікативної компетенції. Подано визначення даної категорії на трьох рівнях: філософському, предметному, практичної комунікативної діяльності. Розроблено й обгрунтовано модель формування комунікативної компетенції фахівців митної служби, складниками якої є мета підготовки, ціннісний, змістовий, технологічний, діагностичний та управлінський компоненти. Розроблено, обгрунтовано й експериментально перевірено науково-методичне забезпечення процесу формування комунікативної компетенції митників, яке реалізується за допомогою "інтегрованої інформаційно-комунікаційної технології".

Проаналізовано сучасний стан формування професійної компетентності фахівців митних органів, виявлено сутність, зміст та особливості даного процесу. Визначено ключові компетентності фахівців митних органів та їх компетенції. Обгрунтовано рівні сформованості професійної компетентності митників. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови та модель формування професійної компетентності фахівців митних органів за умов службової діяльності.

За допомогою методики Р. Б. Кеттелла виявлено та проаналізовано якості особистості працівників вантажного відділу митних органів. Показано, що підвищення рівня професійної успішності майже не спостерігається за високого ступеня прояву негативних якостей особистості таких як замкненість, недоброзичливість, емоційна нестійкість, роздратованість, грубість, гіперзбудливість, імпульсивність, депресивність. Водночас наявність і високий ступінь прояву позитивних якостей особистості обумовлює успішність у професійній діяльності митників. Установлено, що для працівників вантажного відділу найважливішими якостями особистості є комунікативні. Зроблено висновок щодо можливості використання психологічного аналізу якостей особистості під час відбору кандидатів для роботи інспектором вантажного відділу митних органів.

Досліджено проблеми правового статусу працівника державної митної служби України. Сформульовано нові науково-обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового статусу, проведено аналіз чинного законодавства України та практики його реалізації, теоритичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань. Запропоновано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у необхідності вдосконалення адміністративно-правового статусу працівника митної служби. Вперше сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України з питань митної справи з метою підвищення ефективності реалізації працівником митної служби свого адміністративно-правового статусу.

Розглянуто проблему використання Інтернет-технологій (ІТ) як інструменту формування комунікативної компетенції особового складу митних органів. Наведено аналіз сучасної наукової літератури щодо сутності понять "дистанційне навчання", "e-learning", "відкрита освіта". Описано технології та методи дистанційного навчання. На прикладах розглянуто інструментарій ІТ для формування комунікативної компетенції митників.

Висвітлено процес проведення дослідження особливостей професійної спрямованості фахівців із спеціальності "Товарознавство і експертиза у митній справі", у ході якого з'ясовано взаємозв'язок рівня фахових умінь спеціалістів зі структурою їх професійної спрямованості та вивчено залежність якісної зміни рівня розвитку професійної компетентності у процесі курсового навчання від професійної спрямованості фахівців. За результатами дослідження зроблено висновок, що оптимальною структурою професійної спрямованості спеціалістів даного напрямку, яка дозволяє кваліфіковано виконувати професійні обов'язки та ефективно підвищувати рівень професіоналізму, є поєднання прагматичної та гуманістичної складових.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти вдосконалення службової діяльності (СД) посадових осіб митних органів (МО) України шляхом впровадження в неї інтегрованого ризик-менеджменту та розроблено рекомендації щодо його подальшого застосування. Здійснено концептуальний аналіз сутності ризиків, притаманних СД посадових осіб МО України, та проведено детальну класифікацію загальноуправлінських та митних ризиків, поєднаних в єдину систему ризиків. Запропоновано інноваційну модель СД посадових осіб МО України на основі управління якістю, інтегрованого ризик-менеджменту, управління змінами та управління знаннями. Встановлено, що одночасне проведення зовнішніх та внутрішніх консультацій дозволяє охоплювати увесь спектр ризиків, з якими стикаються посадові особи МО. Запропоновано напрями підготовки ризик-менеджерів МО.