Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)132.101 + Х879(4УКР)821

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Освещены проблемы высшего образования в контексте Болонского процесса. Проанализированы мировые тенденции развития высшего образования, рассмотрен вопрос о повышении его конкурентоспособности. Приведены квалификационные характеристики выпускников на основе компетентностного подхода.

Розглянуто проблеми модернізації вищої юридичної освіти України у контексті Болонського процесу, наведено інноваційні підходи до викладання юридичних і гуманітарних дисциплін для правників. Запропоновано інноваційні методики навчання у вищій школі, визначено форми позакласної роботи з правознавства в сучасній школі. Розглянуто особливості формування правової культури майбутніх юристів у процесі викладання гуманітарних дисциплін, застосування комп'ютерних технологій під час викладання іноземної мови. У методичному аспекті висвітлено положення про кредитно-модульну систему.

Рассмотрены проблемы модернизации высшего юридического образования Украины в контексте Болонского процесса, приведены инновационные подходы к преподаванию юридических и гуманитарных дисциплин для правоведов. Предложены инновационные методики обучения в высшей школе, определены формы внеклассной работы по правоведению в современной школе. Рассмотрены особенности формирования правовой культуры будущих юристов при преподавании гуманитарных дисциплин, применения компьютерных технологий в процессе преподавания иностранного языка. В методическом аспекте освещены положения о кредитно-модульной системе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)132.1 + Ч34(4УКР)п1

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Організація освіти

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Обгрунтовано положення, висновки та пропозиції щодо вдосконалення управління сферою вищої освіти на державному та регіональному рівнях і в системі менеджменту в навчальному закладі. Доведено необхідність реалізації стратегічного підходу в діяльності ВНЗ, виділення і детальної розробки фінансової стратегії навчального закладу. Проаналізовано сучасний стан розвитку системи вищої освіти та зроблено висновок про невідповідність кількісних і якісних параметрів задоволення потреб в освітніх послугах сучасним вимогам до них. Запропоновано внести зміни в інституційне забезпечення процесів оцінювання якості освіти шляхом формування Національної акредитаційної агенції. Запропоновано Концепцію розвитку ВНЗ, механізм державного регулювання їх діяльності, який полягає в стимулюванні спрямованості діяльності ВНЗ з метою задоволення умов і потреб регіональної економіки та їх участі у вирішенні соціально-економічних проблем регіону.

Розвинуто теоретико-методологічні основи державного регулювання вищої освіти. Розроблено рекомендації, спрямовані на покращання діяльності ВНЗ за умов ринку. Висвітлено ознаки нової освітньої парадигми, дієвої за умов економіки знань. Обгрунтовано необхідність перегляду форм і методів державної регуляторної освітньої політики. Визначено переваги приватних ВНЗ, за використання яких підвищується конкурентоспроможність вищої освіти. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат економіки освіти шляхом введення термінів стосовно підприємницької діяльності ВНЗ. Доведено, що вища освіта містить значний підприємницький потенціал. Визначено напрями державного регулювання щодо впровадження ринкових відносин в освітню галузь для підвищення конкурентоспроможності ВНЗ. Класифіковано платні послуги ВНЗ, що має сприяти оптимальному поєднанню освітньої на наукової діяльності, активізації співпраці з бізнесом, а також диверсифікації доходів ВНЗ з одночасним зменшенням їх залежності від бюджетного фінансування. Побудовано рейтинг ВНЗ у аспекті відомчого підпорядкування та форм власності на підставі інтегрального показника розвитку ВНЗ.

Здійснено системний аналіз наукової літератури вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо державного регулювання розвитку вищих навчальних закладів (ВНЗ). Висвітлено напрями діяльності та суть планування ринкового розвитку ВНЗ, конкретизовано організаційні форми їх маркетингової діяльності. Обгрунтовано систему кадрового забезпечення ВНЗ. Досліджено інституціональні та структурні перетворення в системі освіти на державному та регіональному рівнях. Удосконалено механізм комерціалізації й організації ефективної діяльності ВНЗ. Визначено напрями підвищення якості їх освітніх послуг. Проведено оцінку та здійснено планування структури пропозиції даних послуг. Розроблено систему підтримки прийняття рішень з управління цією структурою.

Розроблено теоретичні засади вдосконалення державного регулювання системи вищої освіти, удосконалено його механізм. Досліджено особливості діяльності закладів вищої освіти. Запропоновано напрями вдосконалення діяльності дорадчих органів при Президентові України. Проаналізовано сучасний стан державного регулювання системи вищої освіти. Удосконалено систему її бюджетного фінансування. Визначено засади застосування механізму освітнього страхування фізичних осіб шляхом створення Фонду підтримки вищої освіти. Удосконалено систему оцінювання її якості на основі інституціоналізації громадського контролю в особі Громадської асоціації контролю ВНЗ.

Проведено комплексний аналіз процесу державного управління вищою освітою України на етапі її інтеграції в європейський освітній простір. Досліджено міжнародний досвід й охарактеризовано сучасний стан формування нормативно-правової бази державного управління структурною перебудовою вищої освіти. Визначено структуру та функції центральних органів державного управління вищою освітою, розглянуто основні форми, методи та напрями їх діяльності у сфері реформування та наближення до європейських стандартів освітньої галузі України. Висвітлено позитивні зміни в освітньому середовищі, проаналізовано його недоліки. Визначено характерні особливості державного управління процесами структурної перебудови системи вищої освіти та впровадження інновацій з метою підвищення ефективності діяльності ВНЗ. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи державного управління вищою освітою за умов її адаптації до Болонського процесу.

Розроблено концепцію розвитку вищої освіти, що враховує активізацію процесів глобалізації та формування моделі економіки знань. Створено організаційно-економічний механізм державного регулювання вищої освіти, а також напрями та заходи щодо її модернізації й удосконалення її економічних засад відповідно до перспектив соціально-економічного розвитку суспільства. Обгрунтовано доцільність побудови моделі організації відносин у сфері освіти за принципами партнерства її учасників. Розроблено методичні підходи до оцінки ефективності освітніх послуг на базі індексно-матричного моделювання оптимізованого співвідношення ринку праці та ринку освітянських послуг, а також до оцінки розміру державного та недержавного секторів у сфері освіти. Запропоновано методичні підходи щодо фінансування освітньої сфери, що грунтуються на необхідності задоволення потреб кожного зі споживачів зазначених послуг.

Науково обгрунтовано теоретичні підходи до вдосконалення організаційно-правових засад забезпечення фінансування вищої освіти в Україні. Проаналізовано систему освіти за сучасних умов розвитку українського суспільства та держави. Розкрито суть та визначено правову природу освіти. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення вищої освіти України. Розвинуто класифікацію норм її правового забезпечення за рівнем значущості. Розроблено пропозиції щодо зміцнення системи бюджетного фінансування вищої освіти. Розроблено концептуальні засади її забезпечення. Обгрунтовано доцільність розвитку комбінованої системи фінансового забезпечення вищої освіти. Запропоновано схему кредитування на основі позики контингент-прибутку.

Розроблено теоретичні та практичні положення, пов'язані з механізмами державного управління вищою освітою в контексті євроінтеграції. Проведено структурування державної політики у галузі вищої освіти з моменту проголошення України незалежною державою. Досліджено особливості реалізації державної освітньої політики. Виявлено основні проблеми, пов'язані з сучасними соціальними вимогами до вищої освіти. Визначено пріоритети в реалізації державної політики. Показано особливості державного управління вищою школою згідно з її інтеграцією до європейського освітнього простору. Встановлено суттєве значення міжнародного співробітництва ВНЗ як безумовного фактора реалізації державної освітньої політики. Запропоновано модель удосконалення державного управління вищою школою з урахуванням євроінтеграційних процесів, які впливають на державне управління. Обгрунтовано доцільність проведення конкурсу на кращі ВНЗ відповідно до їх стратегії розвитку шляхом використання методичних підходів до критеріальної оцінки розвитку ВНЗ у контексті інтеграції вищої школи до європейського освітнього простору.

Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку післядипломної освіти в Україні в період соціально-економічної трансформації за умов використання методології соціальної адекватності для розробки проблем державного управління в даній сфері. Проаналізовано значення здатності соціально-адекватного управління "створювати" умови для оптимального функціонування освіти. Визначено особливості та розроблено адаптаційну модель державного управління післядипломною освітою, у якій реалізується владно-розпорядницький вплив суб'єкта державного управління в процесі дії інтегративного механізму управління.

Розкрито сутність адміністративно-правового регулювання вищої освіти в Україні, що обумовило необхідність уточнення правового забезпечення розвитку вишої освіти. Визначено особливості нормативно-правового регулювання бюджетного фінансування й організаційно-правових форм ВНЗ. Розглянуто проблемні питання системи державних органів, органів місцевого самоврядування та громадського самоврядування в управлінні сферою освіти, характеристики організаційних засад науково-методичного забезпечення діяльності у галузі вищої освіти. Встановлено організаційні засади забезпечення фінансової діяльності в освітянській сфері та напрями розвитку конституційного права громадян на освіту. Розкрито сутність економіко-правового регулювання діяльності у сфері освіти.

Розглянуто питання становлення та розвитку вищої освіти в Україні, шляхи впровадження демократичних і гуманістичних ідеалів та цінностей, міжнародних норм і стандартів для наукового обгрунтування та формування процесів підвищення ефективності набуття якісної освіти. Висвітлено роль вищої освіти, яка стала не тільки фаховою, але й життєво важливою потребою громадян. В рамках євроінтеграційних прагнень України трансформація національної системи вищої освіти спрямовується на реалізацію подальших кроків з впровадження норм болонського процесу зі збереженням і розвитком традицій та найкращих доягнень вітчизняної вищої освіти.

Рассморены впопросы становления и развития высшего образования в Украине, пути внедрения демократических и гуманистических идеалов и ценностей, международных норм и стандартов для научного обоснования и формирования процессов повышения эффективности приобретения качественного образования. Освещена роль высшего образования, кототорое стало не только специальной, но и жизненно важной потребностью граждан. В рамках евроинтеграционных стремлений Украины трансформация национальной системы высшего образования направлена на реализацию дальнейших шагов по внедрению норм болонского процесса с сохранением и развитием традиций и наилучших достижений отечественного высшего образования.

Визначено сутність адміністративної правосуб'єктності ВНЗ, поняття їх адміністративно-правового статусу. Розроблено Стратегію діяльності ВНЗ. Досліджено інститут адміністративного розсуду органу державної влади у сфері регулювання діяльності ВНЗ. Удосконалено законодавче врегулювання діяльності ВНЗ. Розвинуто понятійний апарат у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності ВНЗ.

Визначено місце та роль вищої освіти у сучасному суспільстві. Проаналізовано особливості розвитку Болонського процесу в Україні, розкрито його основні положення та принципи, показано специфіку освіти як об'єкта державного управління. На підставі аналізу суспільно-історичних процесів зроблено висновок, що незважаючи на багатство природних ресурсів, будь-яка країна без відповідного розвитку суспільного інтелекту втрачає перспективу величі. До наукового обігу введено поняття "державне сприяння адаптації вищої освіти" як окремого соціального явища, що допомагає осмислити специфіку цілеспрямованого впливу держави на процес її пристосування до основних принципів і сучасних стандартів європейського освітнього простору. Досліджено особливості організації вищої освіти в Україні у контексті системності й інституціональної забезпеченості, проаналізовано нормативно-правову базу державного управління галуззю та її розвиток у контексті адаптації до умов Болонського процесу. Удосконалено змістові характеристики механізмів державного управління вищою освітою із засосуванням структурно-організаційного та структурно-функціонального підходів.

Комплексно проаналізовано теоретичні аспекти вирішення проблем державного управління інноваційними процесами в системі вищої школи шляхом впровадження демократичних процедур і професійного менеджменту. Розглянуто структуру та динаміку забезпеченості науково-педагогічними працівниками вищої кваліфікації ВНЗ України. Показано наявність неузгодженостей і невизначеності у процесах підготовки докторів наук поза докторантурою і старших наукових співробітників. Систематизовано й обгрунтовано визначення понять "якість" і "якість освітніх послуг". Проаналізовано зміст державних стандартів освіти та процедуру їх досягнення шляхом ліцензування освітніх послуг і акредитації ВНЗ. Узагальнено вітчизняний досвід організаційно-структурного забезпечення досягнення якості освіти як процесу та кінцевого продукту на різних рівнях і різними засобами.

Комплексно проанализированы теоретические аспекты решения проблем государственного управления инновационными процессами в системе высшей школы путем внедрения демократических процедур и профессионального менеджмента. Рассмотрены структура и динамика обеспеченности научно-педагогическими работниками высшей квалификации ВУЗ Украины. Показано наличие несогласованностей и неопределенности в процессах подготовки докторов наук вне докторантуры и старших научных сотрудников. Систематизировано и обосновано определение понятий "качество" и "качество образовательных услуг". Проанализированы содержание государственных стандартов образования и процедура их достижения путем лицензирования образовательных услуг и аккредитации ВУЗ. Обобщен отечественный опыт организационно-структурного обеспечения достижения качества образования как процесса и конечного продукта на разных уровнях и разными средствами.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади державного управління (ДУ) діяльністю ВНЗ, розроблено практичні рекомендації щодо інноваційного розвитку його організаційного, фінансового й інформаційного механізмів. Досліджено концептуальні підходи до здійснення ДУ діяльністю ВНЗ за сучасних умов інноваційного розвитку держави. Розглянуто сутність і зміст чинних механізмів ДУ їх діяльністю, розкрито особливості реалізації таких механізмів відповідно до принципів Болонської декларації. Проаналізовано стан правового забезпечення механізмів ДУ діяльністю ВНЗ на сучасному етапі інноваційного розвитку держави. Досліджено тенденції формування організаційного механізму ДУ діяльністю ВНЗ у контексті оптимізації їх внутрішньої організаційно-управлінської структури згідно з принципами автономії, відповідальності та диверсифікації. Визначено стан дієвості фінансового механізму ДУ діяльністю ВНЗ з урахуванням внутрішніх можливостей і змін у зовнішньому середовищі. Розроблено стратегію формування та розвитку інноваційного ДУ діяльністю ВНЗ на основі інформаційно-інноваційних технологій та удосконалення інформаційного забезпечення реалізації фінансового механізму державного управління діяльністю ВНЗ.

Проаналізовано сучасний стан та еволюційні тенденції розвитку української системи вищої освіти, її специфіку в порівнянні з закордонними системами й обгрунтовано загальносвітові тенденції розвитку системи вищого освіти. Виявлено специфіку функціонування, передумови та напрямки розвитку університетів в інноваційній економіці. Визначено напрямки трансформації університетів за умов інноваційного розвитку економіки та суспільства, що базується на знаннях. Запропоновано визначення поняття "інноваційний університетський комплекс" як перспективної форми інтеграції освітньої, наукової й інноваційної діяльності. Розроблено концептуальні підходи до формування внутрішньої структури освітньої підсистеми університетського комплексу. Обгрунтовано стратегічні напрямки інноваційного розвитку університетських комплексів з урахуванням особливостей організації української системи вищої освіти та загальносвітових тенденцій розвитку системи освіти.