Подано аналіз існуючої нормативно-правової бази університету в умовах інтеграції в європейські інститути. Показано, що можлива синхронізація європейських та українських норм регулювання організації навчального процесу на прикладі Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Розглянуто процес формування стратегії розвитку університету й те, як це впливає на здатність університету до автономії.

Проаналізовано процес імплементації європейської системи якості вищої освіти (ВО) в Україні, досліджено механізми, напрями та специфіку її впровадження в контексті модернізації національної системи ВО. Зазначено, що процес імплементації як фактичного виконання державами міжнародних правових норм, втілення зобов'язань, узятих державами у міжнародних договорах, у норми внутрішнього національного законодавства, у вузькому сенсі передбачає транспонування актів законодавства Європейського Союзу, а в широкому сенсі цей процес включає також тлумачення, практику застосування, забезпечення дотримання та виконання органами державної влади цих правових норм. Висвітлено історію формування на європейських теренах єдиної системи інституційної оцінки діяльності освітніх установ і стан імплементації цієї системи в Україні. Розкрито невикористані резерви національної освіти щодо імплементації системи забезпечення її якості.

Проанализирован процесс имплементации европейской системы качества высшего образования (ВО) в Украине, исследованы механизмы, направления и специфика ее введения в контексте модернизации национальной системы ВО. Отмечено, что процесс имплементации как фактического исполнения государствами международных правовых норм, воплощение обязательств, взятых государствами в международных договорах, в нормах внутреннего национального законодательства, в узком смысле предусматривает транспонирования актов законодательства Европейского Союза, а в широком смысле этот процесс включает также толкования, практику применения, обеспечения исполнения органами государственной власти этих правовых норм. Освещена история формирования на европейской территории единой системы институционной оценки деятельности образовательных учреждений и состояние имплементации этой системы в Украине. Раскрыты неиспользованные резервы национального образования в отношении имплементации системы обеспечения ее качества.

The article analyzes the process of implementing the European system of higher education quality (UI) in Ukraine, studied the mechanisms, directions and specific features of its introduction in the context of the modernization of the national system of BO. It is noted that the process of implementation as the actual performance of States with international legal standards, the embodiment of the commitments made by States in international treaties into domestic national law, in the narrow sense involves the transposition of legislative acts of the European Union, but in a broader sense, this process also includes the interpretation, the practice of , enforcement of state authorities of the law. The history of the formation of the European territory of a unified system of institutional evaluation of educational institutions and the state of implementation of this system in Ukraine. Discovered untapped reserves of National Education in order to implement a system to ensure its quality.

Розглянуто нову редакцію Закону "Про вищу освіту", який є надзвичайно актуальним, оскільки чинний закон не відповідає сучасним потребам розвитку науково-освітньої сфери держави, що зумовлює зниження. Відзначено, що запропонований проект містить ряд важливих положень, спрямованих на вирішення проблем якості національної вищої освіти та її авторитету на міжнародному рівні. Наведено ряд суттєвих недоліків, які рекомендовано для врахування під час опрацювання законопроекту: уточнення і конкретизація категоріально-понятійного апарату, доцільність існування в структурі вищої освіти лише освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" і "магістр", з виключенням рівня "молодшого спеціаліста". Доведено необхідність чіткого формулювання головної мети та завдань державної політики з навчання та виховання у ВНЗ, конкретизації поняття "спеціалізація", доцільність існування ВНЗ післядипломної освіти як окремих структур, типізація ВНЗ з урахуванням лише кількісних показників, створення і забезпечення контролю за діяльністю відокремлених підрозділів ВНЗ.

Проаналізовано чинне в Україні законодавство щодо регулювання вищої освіти, участі інститутів громадянського суспільства в реалізації державної освітньої політики. Визначено загальні правові засади державно-громадського управління сферою вищої освіти, а також шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення державно-громадського управління цією сферою в Україні.

Досліджено понятійно-категоріальний апарат проектів Закону України "Про вищу освіту" (2010 − 2013 рр.), а саме: проект Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України, Ю. Р. Мірошниченка, М. З. Згуровського, А. П. Яценюка, С. В. Ківалова. Встановлено, що розробники законопроектів приділяють недостатню увагу визначенню мети національної системи вищої освіти, понять "вища освіта", "система вищої освіти", "структура вищої освіти". Зазначено, що унаслідок цього окремі пропоновані регулятивні заходи виявляються неактуальними і несприятливими для розвитку вищої освіти країни як системи, відповідальної за консолідацію суспільства, його економічний, культурний, освітній та інтелектуальний розвиток. Здійснено розлоге цитування джерел та наведення їх у посиланнях до статті з метою найглибшого обгрунтування тез і полегшення критичного їх розгляду читачем. Звернуто увагу, зокрема на нечіткість наявних дефініцій у невизначеному статусі "післядипломної освіти", яка має бути або частиною вищої освіти, або складовою "освіти впродовж життя". Констатовано, що найповніше систему вищої освіти відображає проект А. П. Яценюка, і це бачення потрібно зберегти в остаточному законопроекті.

Исследован понятийно-категориальный аппарат проектов Закона Украины "О высшем образовании" (2010 - 2013 гг.), а именно: проект Министерства образования, науки, молодежи и спорта Украины, Ю. Г. Мирошниченко, Н. С. Згуровского, А. П. Яценюка, С. В. Кивалова. Установлено, что разработчики законопроектов уделяют недостаточное внимание определению цели национальной системы высшего образования, понятиям "высшее образование", "система высшего образования", "структура высшего образования". Отмечено, что в результате этого отдельные предлагаемые регулятивные меры оказываются неактуальными и неблагоприятными для развития высшего образования страны как системы, ответственной за консолидацию общества, его экономическое, культурное, образовательное и интеллектуальное развитие. Осуществлено обширное цитирование источников и приведение их в ссылках статьи с целью глубокого обоснования тезисов и облегчения критического их рассмотрения читателем. Обращено внимание, в частности, на нечеткость имеющихся дефиниций в неопределенном статусе "последипломного образования", которое должно быть или частью высшего образования, или составляющей "образования в течение жизни". Констатировано, что наиболее полно систему высшего образования отражает проект А. П. Яценюка, и это видение нужно сохранить в конечном законопроекте.

Studied concepts and categories of the draft Law of Ukraine "On Higher Education" (2010-2013), Namely the project of the Ministry of Education, Science, Youth and Sports of Ukraine, J. R. Miroshnichenko N. S. Zgurovsky, A. P. Yatsenyuk, S. V. Kivalov. Established that the drafters pay insufficient attention to the definition of the purpose of the national system of higher education, the concepts of "higher education", "higher education", "higher education structure." Indicated that as a result of some proposed regulatory measures are irrelevant and unfavorable to the development of higher education in the country as a system responsible for the consolidation of society and its economic, cultural, educational and intellectual development. Done lengthy citation of sources and pointing them in the links to the article for the purpose of profound study author abstracts and facilitate critical consideration readers. Note in particular the lack of clarity in the existing definitions in an uncertain status "postgraduate education" to be part of or higher education, or the 'lifelong learning'. It notes that fully reflects the university system project A. P. Yatsenyuk, and you want to keep that vision in the final draft.

Досліджено понятійно-категоріальний апарат проектів Закону України "Про вищу освіту" (2010 - 2013). Зазначено, що нечіткість дефініцій призводить до невизначеного статусу "післядипломної освіти". Щодо неї залишається незрозуміло, є вона частиною вищої освіти чи складовою "освіти впродовж життя". Щоб уникнути такої невизначеності, пропонується послідовно дотримуватися системного підходу, тобто, передусім, оптимізувати усю систему вищої освіти, а не відокремлені її частини. Роглянуто питання щодо моделі переходу "ВНЗ - ринок праці" - "арифметика підготовки кадрів з вищою освітою та питання прирівнювання "спеціалістів" до "магістрів".

Досліджено проблему розвитку нормативно-правового забезпечення функціонування вітчизняної галузі вищої освіти. Проаналізовано інноваційні норми Закону України "Про вищу освіту", їх значення для якісної модернізації освітньої галузі згідно стандартів міжнародного права, пріоритетів розбудови єдиного європейського освітнього простору. Визначено основні напрями і механізми імплементації нового Закону. Обгрунтовано доцільність та важливість залучення до цього процесу науково-педагогічних кіл, експертів у галузі законодавства про освіту, громадськості.

Визначено низку питань, які потребують певного осмислення перед їх впровадженням, а саме: невідповідність Закону України "Про освіту" (1996); методологічно не виважену класифікацію рівнів і ступенів вищої освіти; необгрунтованість введення поняття "молодший бакалавр" з коротким циклом навчання і скасування підготовки молодших спеціалістів і спеціалістів; неправомірність прирівнювання дипломів молодшого бакалавра і молодшого спеціаліста; спеціаліста і магістра; доктора філософії і кандидата наук; безпідставне скасування державного стандарту вищої освіти, складових стандарту вищої освіти "освітньо-кваліфікаційна характеристика", "засоби діагностики якості вищої освіти", галузевих стандартів і введення понять з новим змістовним наповненням (стандарти освітньої діяльності, стандарти вищої освіти та ін.); відсутність обов'язкового розроблення професійних стандартів за участю роботодавців. Крім того, висловлено бачення проблем, які не знайшли чіткого визначення в новому законі. Це проблеми зв'язку стандартів професійної і академічної вищої освіти; організації та проведення практики студентів; визначення професійної кваліфікації; трактування поняття "автономія" вищих навчальних закладів; інженерної підготовки фахівців; використання Національної рамки кваліфікацій та ін.

Проаналізовано нормативно-правові акти щодо діяльності Національного агентства з забезпечення якості освіти. Визначено завдання, напрями та принципи діяльності агентства.

Социально значимыми шагами Украины в вопросе европейской интеграции являются меры по реформированию законодательства о высшем образовании (ВО) в контексте Болонского процесса, а именно принятие Национальной рамки квалификаций и новой редакции Закона Украины "О высшем образовании". Национальная рамка квалификаций (НРК, 2011) предусматривает "введение европейских стандартов и принципов обеспечения качества образования с учетом требований рынка труда к компетенциям специалистов". По формальным признакам НРК является матрицей со статическими опорными элементами - дескрипторами, определяющими вектор движения к определенной цели. Нормативно-правовой (НП) основой для модернизации образовательной деятельности и стандартов ВО стала новая редакция Закона Украины "О высшем образовании" (2014). Цель работы - научно-аналитическое исследование процесса формирования национальных стандартов ВО, в частности стандартов фармацевтического ВО. Исследование базировалось на анализе НП и других нормативных актов по ВО, вопросам стандартизации ВО и систематизации квалификаций, а также научных разработок по этому вопросу. Методы исследования: библиографический, лингвистический, контекстный, содержательно-правовой, сравнительно-правовой, обобщение, описание результатов. Обновления редакции Закона Украины "О высшем образовании", который является базовым НП актом высшего юридического действия в сфере ВО, корректировка его основных принципов, понятий и подходов объективно повлекло за собой обновление всей НП базы, регламентирующей организацию высшей школы. В равной степени это коснулось и стандартов ВО. Этому вопросу в Законе отведен Раздел III: Стандарты образовательной деятельности и ВО, где зафиксировано именно терминологическое понятие и общий алгоритм формирования стандарта ВО. Разработанный проект стандарта ВО по специальности 226 "Фармация" (магистр), как результат интеллектуального сотрудничества коллектива высокопоставленных ученых и педагогов фармацевтической высшей школы, составляет базис модернизации высшего профессионального образования на пути интеграции в европейское образовательное пространство. Выводы: разработанный академическим сообществом проект стандарта ВО по специальности 226 "Фармация" (магистр) основывается на соответствующих положениях Закона Украины "О высшем образовании" и Методических рекомендациях по его разработке и создает базис модернизации высшего профессионального образования на пути интеграции в европейское образовательное пространство. Актуальным остается вопрос по неотложным надлежащим действиям Национального агентства по обеспечению качества ВО и МОН Украины для введения его в действие как легитимного стандарта ВО по соответствующей специальности. Проект стандарта ВО по специальности 226 "Фармация" имеет потенциал к совершенствованию.

Досліджено питання правового регулювання відповідальності за порушення академічної доброчесності. Проаналізовано чинне освітнє законодавство, з'ясовано його недоліки в частині застосування академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності, а також сформовано пропозиції щодо внесення необхідних змін.

Роз'яснено в популярній формі зміст положень нового Закону України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 р. Використано численні нормативно-правові акти України, а також, за необхідності, міжнародно-правові акти, що безпосередньо стосуються питань правового регулювання відносин у сфері вищої освіти. Наведено матеріали практики здійснення вищої освіти в нашій державі. Розглянуто питання вдосконалення правового забезпечення реалізації права здобуття вищої освіти.

Визначено домінанти розвитку університетської освіти у глобалізаційному суспільстві. Акцентовано на тому, що університет повинен не лише продукувати певні ідеї, розвивати ті чи інші тенденції у науці, а, передусім, сприяти поступовому суспільному розвитку, повною мірою забезпечувати запити та потреби сучасної людини. Подолання традиційного сформованого масово-репродуктивного характеру розвитку вищої освіти полягає у виведенні її на особистісний рівень. Значну роль у цьому процесі відіграють законодавчі ініціативи про вищу освіту, покликані не лише формалізувати її основні положення, а й кардинально вплинути на її подальше становлення та європейський поступ. Основною домінантою виступає інновація - цілеспрямований пошук ідеї з метою розв'язання суперечностей, її освоєння відбувається шляхом апробації в формі освітнього (навчального) експерименту або пілотного впровадження. Інновації в університетській освіті є закономірним явищем, динамічним за характером і розвивальним за результатами, їх запровадження дозволяє вирішити суперечності між традиційною системою і потребами в якісно новій освіті.