Розглянуто проблему побудови системи моніторингу держбюджету України, яка належить до інструментів державного регулювання соціально-економічних процесів. Як основа проектування системи запропонована модель предметної сфери у складі інформаційної моделі та моделі прецедентів, яка охоплює всі основні сутності бюджетного процесу та їх взаємозв'язки з урахуванням особливостей бюджетного устрою в Україні. Запропонована модель надає можливість представити аналітичну діяльність експерта у вигляді сукупності типових сценаріїв, спрямованих на моніторинг бюджетних процесів на всіх стадіях (складання, затвердження, виконання та аудит бюджетів всіх рівнів). На підставі запропонованої моделі розроблено архітектуру та програмні засоби системи моніторингу держбюджету України.

Розкриті причини загострення ризиків розбалансування публічних бюджетів у зарубіжних країнах у посткризовий період. Визначено цілі та задачі фіскальної політики в період підвищення фіскальних ризиків. Висвітлено механізми коригування фіскальних диспропорцій, що застосовуються в рамках програм фіскальної консолідації у державах-членах ЄС. Розглянуто позитивні та негативні впливи їх запровадження на економічне зростання, зайнятість, забезпечення фінансової стабільності. Зроблено висновки щодо посилення спрямованості фіскальної політики на підтримку економічного зростання, розширення зайнятості, стабілізацію фінансової ситуації, впровадження інституційних реформ, формування більш виваженої системи фіскальних правил, підвищення транспарентності фінансових операцій. Наголошено на загостренні ризиків розвитку державних фінансів в Україні. Зазначено, що програма реформування державних фінансів має націлюватися на підвищення контролю за бюджетними видатками, досягнення більш адекватних обсягів та раціональної структури публічних доходів, обмеження дефіцитів публічних бюджетів, використання раціональних обсягів та структури його фінансування, підвищення ефективності державної боргової політики. Потребують вирішення питання відновлення макроекономічної стабільності та закладення основ для стійкого і збалансованого економічного зростання, а також підтримки добробуту громадян. Необхідними є заходи, спрямовані на проведення фіскальної децентралізації для більш раціонального розподілу податкових і видаткових повноважень між складовими бюджетної системи, державних цільових соціальних фондів, обмеження фінансування з державного бюджету підтримки ліквідності державних фінансових і нефінансових корпорацій, послаблення податкового тиску на громадян з середніми доходами, прийняття більш жорстких підходів з оподаткування доходів та майна заможних верств населення, обмеження тіньової економіки, ухилення від оподаткування, призупинення операцій через офшорні зони, припинення відпливу доходів і капіталу.

Розкрито сутність фіскальної стійкості (ФС), визначено складові, критерії й умови її забезпечення. Комплексно досліджено детермінанти ФС та їх прояв у коротко-, середньо- та довгостроковому періодах. Проаналізовано показники ФС державних фінансів І здійснено оцінювання управління процесами забезпечення ФС в Україні протягом 2008 - 2009 рр. та у наступні періоди. Запропоновано до впровадження в системі фіскального управління України сучасних інституційних механізмів забезпечення ФС та розширення фіскального простору. Визначено напрями забезпечення ФС в середньостроковому періоді. Обгрунтовано підхід до моніторингу ФС в Україні та здійснено оцінювання ФС на середньострокову перспективу на основі визначення гранично допустимого рівня дефіциту бюджету, обумовленого необхідністю дотримання співвідношення заданого рівня боргу до ВВП. Визначено сценарії забезпечення довгострокової ФС в Україні з урахуванням основних демографічних і соціальних детермінант. Проаналізовано наслідки впровадження рекомендованих заходів державного управління, таких як підвищення пенсійного віку, зниження частки неформальної зайнятості населення, зниження частки видатків Зведеного бюджету на реалізацію соціального захисту пенсіонерів, зокрема використання методики непрямого оцінювання доходу фізичних осіб на основі наявного у них рухомого та нерухомого майна, перехід до врівноваженого розподілу пенсійних внесків між роботодавцем і працівником.

Висвітлено теоретичні засади та практичні аспекти державного бюджетування. Розкрито його сутність, тенденції та детермінанти, а також місце бюджетної безпеки в системі державного бюджетування в Україні. Проаналізовано основні детермінанти державного бюджетування в Україні, а саме: детінізацію економіки та бюджетних відносин, зовнішній державний фінансовий контроль і його роль у підвищенні ефективності державного бюджетування. Охарактеризовано головні чинники тінізації економічної діяльності на сучасному етапі. Розглянуто методи оцінювання обсягів і рівня тінізації національного господарства. Досліджено вплив політичних процесів на тінізацію бюджетних відносин у вітчизняній економіці. Проаналізовано міжнародний досвід організації зовнішнього державного фінансового контролю.

Досліджено стан впровадження в бюджетну систему України програмно-цільового методу. Зазначено, що, незважаючи на сформовану законодавчу та нормативно-правову базу, цей процес має певні недоліки, оскільки учасники бюджетного процесу не завжди дотримуються положень Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових вимог, наприклад, щодо вчасного затвердження і повноти відображення інформації у паспортах бюджетних програм. Крім того, не завжди визначаються мета бюджетної програми та її основні завдання, що нівелює ідеологію програмно-цільового методу й унеможливлює здійснення контролю над ефективним використанням бюджетних коштів. Висунуто гіпотезу, що основною причиною неповноцінного впровадження програмно-цільового методу є недосконалість існуючих економічних інститутів, непередбачувана бюджетна політика і досить часта зміна стратегічних цілей. У цьому зв'язку виникає потреба реформувати бюджетну систему і створити нові фінансово-економічні інститути, які повинні брати активну участь у формуванні бюджету, визначати пріоритети й повністю відповідати сучасним потребам громадян. З урахуванням складної соціально-економічної ситуації в країні програмно-цільовий метод міг би допомогти змінити становище, тому акцентується увага на необхідності при формуванні бюджету аналізувати актуальні проблеми економіки та соціальної сфери, застосовувати комплексний підхід до вирішення проблем, визначати чіткі пріоритети, а також зосереджувати увагу розпорядників коштів на ефективності використання обмежених бюджетних ресурсів. Виділення коштів з бюджету на конкретну мету та ефективне їх використання сприяли б стабілізації фінансової системи, сталій динаміці соціально-економічного розвитку країни.

Досліджено теоретико-правові засади безоплатної правової допомоги. Проаналізовано погляди вчених на поняття та сутність безоплатної правової допомоги. Застосовано філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальні методи. Визначено поняття і сутність безоплатної правової допомоги. Зроблено висновок про те, що безоплатна правова допомога - це правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел і спрямована на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Обговорено забезпечення державою дотримання принципів надання безоплатної правової допомоги.

Вирішення важливих завдань, які сьогодення ставить перед урядом, необхідно розглядати у площині наукової парадигми, що передбачає впровадження інтегрованих інформаційних технологій у процес управління публічними коштами як пріоритетного напряму забезпечення прозорості бюджетних процесів і процедур на державному та місцевому рівнях. У цьому контексті особливої актуальності набуває дослідження існуючих концептуальних засад інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет", які визначені в законодавчій базі. Здійснено аналіз концептуальних засадах впровадження та розвитку інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет" у ракурсі сучасних практик її використання. Систематизуючи й узагальнюючи існуючі теоретичні положення, було проаналізовано концептуальні засади розвитку системи "Прозорий бюджет" в Україні, вироблено пропозиції щодо змін головних положень Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет", запропоновано авторський підхід у трактуванні економічного поняття "система "Прозорий бюджет", виокремлено завдання, функції створення досліджуваної системи, наведено переваги використання системи "Прозорий бюджет". У подальшому планується розширити дослідження в напрямі розвитку інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет" та визначити її вплив на результативність управління публічними коштами в Україні.

Вирішення важливих завдань, які сьогодення ставить перед урядом, необхідно розглядати у площині наукової парадигми, що передбачає впровадження інтегрованих інформаційних технологій у процес управління публічними коштами як пріоритетного напряму забезпечення прозорості бюджетних процесів і процедур на державному та місцевому рівнях. У цьому контексті особливої актуальності набуває дослідження існуючих концептуальних засад інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет", які визначені в законодавчій базі. Здійснено аналіз концептуальних засадах впровадження та розвитку інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет" у ракурсі сучасних практик її використання. Систематизуючи й узагальнюючи існуючі теоретичні положення, було проаналізовано концептуальні засади розвитку системи "Прозорий бюджет" в Україні, вироблено пропозиції щодо змін головних положень Концепції створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет", запропоновано авторський підхід у трактуванні економічного поняття "система "Прозорий бюджет", виокремлено завдання, функції створення досліджуваної системи, наведено переваги використання системи "Прозорий бюджет". У подальшому планується розширити дослідження в напрямі розвитку інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет" та визначити її вплив на результативність управління публічними коштами в Україні.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми правових засад обліку та звітності під час виконання Державного бюджету України. Зокрема, розглянуто сучасний розвиток цього фінансово-правового інституту та джерельну базу дослідження. З метою вирішення теоретичних проблем уточнено визначення понять "бюджетний облік", "метод бюджетного обліку", "бюджетна звітність", "фінансовий контроль"; запропоновано авторське бачення наведених понять. Визначено зміст, завдання та функції бюджетного обліку та звітності; розглянуто правові основи методів обліку та звітності під час виконання Державного бюджету України. Проаналізовано принципи бюджетного обліку та звітності у контексті вітчизняних і міжнародних стандартів. Детально розглянуто правове регулювання бюджетного обліку щодоі контрольної діяльності Державної казначейської служби України. Запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання обліку та звітності під час виконання Державного бюджету України.

Мета роботи - дослідження правових аспектів здійснення державної фінансової діяльності в Україні міжнародними фінансовими організаціями, аналіз їх правового статусу, а також вплив на доходи загального фонду Державного бюджету України. Застосовано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Зроблено висновок, що співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями сприяє поліпшенню економічного становища в державі та відкриває можливості залучення міжнародних фінансових ресурсів, що спрямовані на реалізацію пріоритетних проектів задля розвитку нашої держави. Обговорено пошук шляхів подолання наявних проблем у співробітництві України з міжнародними фінансовими організаціями.

Розглянуто зміст термінів "механізм здійснення контролю", "публічні фінанси", "використання публічних фінансів", "контроль за використанням", "контроль за публічними фінансами" та запропоновано авторські поняття. Узагальнено та систематизовано на теоретичному рівні основні змістові складові та якісні характеристики механізму контролю за використанням публічних фінансів. На основі проведеного аналізу запропоновано враховувати у відповідних нормативно-правових документах та в організаційній діяльності окремі елементи механізму контролю за використанням публічних фінансів.

Дослідження присвячено комплексному аналізу правового регулювання бюджетного процесу в Україні. Розкрито поняття, зміст та функції бюджетного процесу, виокремлено та запропоновано закріпити перелік принципів бюджетного процесу у Бюджетному кодексі України. Визначено проблеми бюджетного процесу, які характерні для кожної стадії. Наголошено на доцільності застосування довгострокового бюджетного планування поряд із середньостроковим. Досліджено правовий зміст Всеукраїнського громадського бюджету та запропоновано виокремити його з Фонду регіонального розвитку. Окрему увагу звернено на розв’язання суперечностей та неточностей бюджетного законодавства. На основі позитивного досвіду зарубіжних країн сформульовано напрями вдосконалення законодавства України щодо бюджетного планування. Розроблено комплекс теоретико-методологічних, концептуальних та організаційно-правових напрямів удосконалення правового регулювання бюджетного процесу в Україні. Зокрема, запропоновано визначення, оновлення та нормативно-правове закріплення понять: «бюджетний процес», «партиципаторне бюджету вання», «партиципаторний фонд Державного бюджету України», «огляд витрат державного бюджету», ураховуючи зміни до бюджетного законодавства. У роботі сформульовано необхідність у законодавчому закріпленні повноважень Президента України у бюджетному процесі, а також посиленні відповідальності учасників бюджетного процесу, зокрема міністра фінансів України. На основі правового аналізу бюджетного законодавства України та міжнародного досвіду розроблено пропозиції щодо вдосконалення правових норм, які регламентують реалізацію партиципаторного бюджетування