Мета статті - проведення порівняльного аналізу європейського законодавства з питань оподаткування та законодавства України в даній сфері та надання практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняної податкової системи з урахуванням результатів даного дослідження. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто зміни податкового законодавства України в умовах євроінтеграції. В результаті дослідження встановлено місце України в міжнародних рейтингах і виявлено тенденцію до покращання показників, що характеризують податкову систему; проаналізовано чинне податкове законодавство України, що втілене в нормах Податкового кодексу, в порівнянні з податковим законодавством країн Єврозони та перспективною моделлю реформування податкової сфери, яка була запропонована урядом України та викладена в "Концепції реформування податкової системи України", зокрема був здійснений детальний аналіз податку на додану вартість, податку на прибуток, майнового податку, екологічного податку та акцизного податку; здійснено дослідження особливостей податкових системи різних країн - учасниць ЄС та на його основі надано практичні рекомендації щодо вдосконалення вітчизняної податкової системи з використанням позитивного досвіду Європейських країн. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка заходів щодо вдосконалення вітчизняної податкової системи.

Розкрито економічну сутність адміністрування податків та основні принципи його функціонування. Визначено зміст системи зазначеного адміністрування та її інституційну структуру. Розглянуто національні особливості системи адміністрування податків в Україні. Охарактеризовано стан такого адміністрування в Україні та досліджено його вплив на формування доходів бюджетів усіх рівнів. Простежено вплив системи адміністрування податків на розвиток суб'єктів господарювання та ринкового середовища та надано оцінку ефективності її функціонування. Запропоновано напрями удосконалення інституційної структури цієї системи в Україні, аргументовано шляхи посилення взаємодії служб адміністрування податків у державі та обгрунтовано пропозиції з удосконалення методичних підходів в указаному адмініструванні. Розроблено модель функціонування Державної фіскальної служби України, яка передбачає поєднання організаційного, функціонального та процесного підходів з використанням принципу функціональної специфікації органів адміністрування податків і дозволяє оптимізувати структуру служби на основі оптимального розподілу функцій між її підрозділами.

Досліджено податкові імперативи та податкове регуляторне адміністрування, запропоновано заходи з підвищення ефективності податкової політики за сучасних умов України.

Розглянуто актуальні проблеми реформування податкової системи України, яке виявляється в комплексному аналізі теоретичних, законодавчих і практичних проблем, які стосуються визначення та розробки напрямів реформування податкових правовідносин. З'ясовано зміст всіх його елементів, а також проблем реалізації дозволило науково обгрунтувати можливі шляхи вдосконалення нормативної бази, окреслити конкретні напрями реформування законодавства України щодо оподаткування. Розкрито механізм правового регулювання діяльності у сфері оподаткування через встановлення мети, принципів, функцій та способів такого регулювання. Надано визначення понять "податковий аванс", "платник податку", "об'єкт оподаткування", "масштаб податку", "відшкодування ПДВ". Розкрито критерії визначення ставки податку, роль податкового кредиту для регулювання економіки, зміст поняття "фактично сплачений податок" і запропоновано способи його обгрунтування. Досліджено сутність бюджетного відшкодування ПДВ та альтернативні методи його реалізації. Здійснено раціональний вибір об'єктів оподаткування, зокрема обгрунтовано необхідність використання доданої вартості як об'єкта оподаткування ПДВ. Операції поставки, використовувані як об'єкт ПДВ у ПКУ, повинні визначати момент виникнення податкових зобов'язань. Замість використовуваного нині рахунку-фактури запропоновано використовувати банківський рахунок як розрахунковий та звітний документ для обчислення податкових зобов'язань, що надасть змогу позбутися правила першої події, уніфікувати бухгалтерську та податкову звітність, підвищити достовірність розрахунків, мінімізувати можливості ухилення від сплати податку та одержання незаконного відшкодування з бюджету. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до нормативних актів України, які регулюють відносини у сфері оподаткування ПДВ.

Розглянуто основні проблеми у проведенні реформ податкової системи в Україні. Виділено негативні чинники, які мають системний характер. Виявлено основні тенденції у посиленні фіскальної функції податків і з'ясовано наслідки такого посилення для економіки країни. Проаналізовано зміни у законодавстві України, пов'язані з проведенням податкової реформи, виявлено основні тенденції у надходженні податків до Зведеного бюджету та тенденції питомої ваги основних податків у доходній частині бюджету. Спрогнозовано наслідки за результатами реформи. Висунуто пропозиції щодо змін при проведенні податкової реформи, зокрема, введення у систему принципів побудови податкової системи принципу відповідності стандартам життєзабезпечення.

Досліджено податкову систему, а також принципи, на основі яких вона функціонує. Надано характеристику податкової системи, як складної категорії податкового права. Зазначено необхідність більш широкого її визначення у порівнянні з тим, що є у Податковому кодексі України. Визначено шляхи реформування податкової системи, опираючись на діючі та нові принципи функціонування податкової системи.

Мета роботи - дослідження взаємодії принципів побудови двох взаємозалежних систем: бюджетної та податкової. Виявлено, що для забезпечення реалізації ефективної податково-бюджетної політики в державі необхідна злагоджена робота бюджетної та податкової систем. Проаналізовано принципи бюджетної системи, податкової системи та побудови податкового законодавства. Проведений аналіз дав змогу стверджувати про: нестабільність податкових і бюджетних норм; неузгодженість окремих законів, їх протиріччя один одному; різну термінологію, що викликає багато питань та неоднозначне тлумачення понятійного апарату законодавства; надмірну фіскальну спрямованість; недостатність стимулюючих факторів, які б гарантували реалізацію принципів бюджетної системи та податкового законодавства.

Подано характеристику підприємницької діяльності (ПД) та розглянуто її місце за умов ринкової економіки. Обгрунтовано принципи ПД. Розкрито правові основи та організаційні форми ПД. Розглянуто структурні елементи (форми, види, суб'єкти) виробничої та посередницької ПД. Увагу приділено особливостям розвитку малого та середнього підприємнитцва в Україні. Охарактеризовано тенденції розвитку міжнародних економічних відносин. Висвітлено комплекс оцінювання підприємницьких ідей. Розглянуто порядок формування підприємницького капіталу та його особливості в сучасній економіці. Обгрунтовано методи фінансування інвестиційних програм і проектів.

Система оподаткування (СО) є найважливішим фактор, який формує зовнішнє середовище для підприємництва. За допомогою її інструментарію держава може як стимулювати зростання економіки і розвиток суб'єктів господарювання, так і перешкоджати їх діяльності та створювати підгрунтя для формування тіньового сектору. Отже, всі зміни в законодавстві при податковій реформі, яка розпочата в Україні, мають бути спрямовані на прояв не стільки фіскальної функції оподаткування, а переважно стимулюючої. Важливим цільовим орієнтиром у цьому є інтенсифікація процесів самоорганізації (СОР) підприємств. Визначено вплив СО України на СОР підприємств з позицій можливого позитивного та негативного характеру цього процесу. Сформовано думку про причинно-наслідковий зв'язок між рисами СО і результатами СОР на рівні підприємства. Виконано аналіз практики функціонування податкової системи Україні та визначено вплив найбільш характерних її рис на здатність до СОР при проведенні податкової реформи. Встановлено позитивну динаміку змін за окремими ознаками, які значно спростили доступ підприємств доведення бізнесу та стимулюють їх до СОР. Показано, що посилився фіскальний тиск, підприємства поставлені в умови самовиживання та змушені змінювати поведінку, створювати нові зв'язки і структури, внаслідок чого зростає тінізація економіки. Доведено неефективність системи податкового стимулювання, яка не дає очікуваних результатів і не створює умов для розвитку позитивної СОР підприємств. Обгрунтовано доцільність продовження започаткованої податкової реформи у напрямі подолання визначених проблемних сфер.

На основі узагальнення наукових досліджень з питань діяльності державних органів у сфері справляння податків і зборів здійснено структурно-функціональний аналіз діяльності контролюючих органів та висвітлено етапи становлення державної податкової системи України. Розглянуто державну фіскальну службу України системі справляння податків і зборів. Досліджено форми та методи державного управління податковою системою. Проаналізовано кадрове та інформаційне забезпечення державної податкової справи. Розроблено пропозиції щодо забезпечення реалізації стратегічних пріоритетів реформування податкової системи України, організаційних, правових, інформаційних, кадрових завдань для удосконалення діяльності податкових органів.

Систематизовано наукові дослідження сутності, структури та функцій податкової системи (ПС). Удосконалено підхід до розуміння сутності податкової конкуренції та систематизовано її моделі. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку ПС країни за умов податкової конкуренції. Визначено перелік країн Європи - потенційних податкових конкурентів України та досліджено сучасні тенденції розвитку їх ПС та обгрунтовано тенденції їх конвергенції. Визначено оптимальні за умов податкової конкуренції рівні сукупного податкового навантаження, а також навантаження на фізичних та юридичних осіб в Україні. Запропоновано напрями реформування систем податкового адміністрування та місцевого оподаткування в Україні.

Розглянуто теоретико-методологічні та практичні проблеми функціонування підсистеми адміністрування податків в Україні. Вивчено шляхи максимізації позитивних фіскальних ефектів адміністрування податків в контексті розвитку податкової системи. Досліджено проблематику адміністрування податків у фінансовій теорії та практиці, бюджетоутворювальні наслідки та соціально-економічні ефекти адміністрування податків в Україні, подано групи методів їх досягнення. Здійснено інституційний аналіз підсистеми адміністрування податків як складової податкової системи України. Запропоновано напрями удосконалення адміністрування податків в Україні у контексті максимізації позитивних фіскальних ефектів відповідно до сучасних трансформаційних перетворень.

Висвітлено загальнотеоретичні основи дослідження адміністративно-правових складових юридичних гарантій режиму законності у сфері податкової діяльності в Україні. Приділено увагу організації умов для оподаткування, трансферному процесові з реформування фіскальної служби у сервісну й антикорупційній експертизі нормативно-правових актів та проетів у юридичних гарантіях зазначеного режиму. Охарактеризовано корупцію й ухилення від сплати податків як руйнівні фактори для режиму законності у сфері податкової діяльності. Проаналізовано адміністративний і зовнішній контроль в юридичних гарантіях такого режиму. Викладено методичні основи визначення рівня корумпованості органів фіксальної служби в адміністративних заходах щодо юридичних гарантій режиму законності. Узагальнено міжнародно-правові аспекти юридичних гарантій режиму законності у сфері податкової діяльності та в адміністративному судочинстві України.

Висвітлено теоретичні засади податкової політики та основні напрями її вдосконалення. Зосереджено увагу на податковій системі держави, яка на практиці є відображенням податкової політики.

Разработан универсальный метод для нахождения консолидированной оценки влияния изменений в Налоговом кодексе на налоговый потенциал, основанный на применении метода нечеткого логического вывода. В качестве исходной информации использованы экспертные оценки по 100-балльной системе оценивания. Предлагаемая методика оценки апробирована на примере изменений в Налоговом кодексе Азербайджанской Республики в 2013 г.

Проведено аналіз положень Податкового кодексу України на предмет використання цифрового формату учасниками податкових відносин, виділено унормовані електронні форми їх взаємодії. Досліджено організаційно-правові механізми регулювання інформаційних відносин між суб'єктами сфери оподаткування. Розкрито категорійне поняття "податкова інформація", нормовані процедури її збирання, описано електронні реєстри. Доведено необхідність розвитку електронного формату взаємодії для максимально сприятливої роботи суб'єктів господарювання та податковому стимулюванню економічного розвитку бізнесу, що, у свою чергу, є одним із ключових факторів побудови конкурентоспроможної економіки країни. Запропоновано пропозиції до Податкового кодексу щодо розвитку цього напряму.

Вказано на можливість визначати зміст категорії "податок" через його ознаки та функції. Поряд із характеристикою таких ознак розкрито сутність найбільш важливої функції податку - фіскальної. При цьому наголошено, що саме функції податку визначають його призначення, підкреслено важливість цієї форми мобілізації публічних коштів. Комплексний вплив на поведінку всіх учасників податкових відносин через реалізацію функцій податку може здійснюватися виключно системно, тому фіскальну функцію, яка визначає призначення та сутність оподаткування, розглянуто разом з іншими функціями податку. У процесі визначення особливостей реалізації фіскальної функції податку з'ясовано її правову природу. Визначено її місце серед інших функцій податку. Встановлено зв'язки між основними та додатковими функціями податку. Оцінено ефективність наявних механізмів реалізації фіскальної функції податку на різних етапах виконання податкового обов'язку. З'ясовано особливості правового регулювання процедур виконання обов'язків з обліку, сплати, надання звітності з різних груп податків, які повністю надходять до бюджету одного рівня або розподіляються між бюджетами різних рівнів. Наведено аргументи щодо доцільності виділення в структурі системи функцій податку трьох основних функцій: регулювальної, контролюючої та фіскальної. Доведено виняткове місце серед них фіскальної функції податку, яка фактично виражає головне його призначення - формування публічних фондів коштів для фінансування потреб держави та територіальних громад. Вказано, що прояв цих функцій у тому чи іншому сенсі можна знайти на будь-якому рівні податкового регулювання. Звернено увагу на проблему розподілу надходжень між різними ланками бюджетної системи, яка є однією з найбільш суперечливих і складних.

Висвітлено методологічні засади організації інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень у процесі планування податкових надходжень. Розкрито суть особливостей та концептуальних положень щодо прийняття таких рішень у процесі планування податкових надходжень. Розроблено найбільш ефективні форми, моделі та методи планування зазначених надходжень і підвищення достовірності процесів підготовки планової податкової документації на основі засобів інформаційних технологій сучасних систем підтримки прийняття рішень. Запропоновано практично-орієнтовані рекомендації щодо удосконалення форм і методів податкової аналітики. Науково-методологічною базою проведення наукового дослідження є законодавчі та інші нормативно-правові акти України, науково-практичні публікації, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, сучасні програмні продукти з бухгалтерського, податкового обліку, систем підтримки прийняття рішень та аналітичні матеріали з Інтернету.

Розглянуто теоретико-методичні аспекти податкового планування. Розроблено комплексну систему податкового планування. Проаналізовано законодавчі зміни щодо нарахування та сплати податків відповідно до положень Податкового кодексу України.

Оцінено вплив змін в індивідуальних зборах на остаточні фінансові результати малого та середнього бізнесу (МСБ). Збори розглянуто як бар'єри підприємництву, що формують суттєву частку підприємницьких видатків і відповідно впливають на рівень зарплат. Розглянуто законодавчі зміни відносно зборів (оздоровчого, пенсійного, з безробіття тощо), а також механізми та методи їх розрахунку, описано їх вплив на видатки МСБ і його економічні результати.