Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у Протоколі N 1 статті 1 передбачає захист права власності, як одне з основних прав, що охоплюється поняттям міжнародного захисту прав людини. Запропоновано проаналізувати нещодавні рішення національних судів країн-членів Європейського Союзу та їх співвідношення з відповідними рішеннями Європейського Суду Справедливості, законодавчою базою ЄС щодо захисту прав власників комерційних позначень у рекламі через мережу Інтернет.

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми, пов’язані з правовою регламентацією та функціонуванням інституту комерційних позначень у державах-членах ЄС та Україні. Надано емпіричний та контент аналізи генези законодавства щодо формування інституту комерційних позначень. Проведено системне, порівняльне тлумачення норм, що регулюють комерційні позначення (торговельні марки, географічні зазначення, комерційні найменування та доменні імена) у Франції, Великій Британії, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Польщі, Швеції, Португалії, Данії та Фінляндії. Здійснено дослідження міжнародних угод, директив та конвенцій, спеціального законодавства іноземних країн, судової практики України, держав-членів ЄС, що обумовлює можливість визначити тенденції та перспективи розвитку, а також забезпечити захист прав на комерційні позначення в Україні. Розкрито необхідність закріплення у вітчизняному законодавстві ряду положень, спрямованих на вдосконалення механізмів реалізації суб’єктивних прав на торговельну марку в якості ключових слів у пошукових системах.