З'ясовано роль і значення державного управління у сфері організаційно-правового забезпечення детінізації відносин у галузі обороту об'єктів інтелектуальної власності. Доведено необхідність термінового дослідження функціонального стану органів, що діють у сфері охорони та управління інтелектуальною власністю. Обгрунтовано доцільність посилення правового статусу Державного департаменту інтелектуальної власності України, проведення децентралізації та дебюрократизації виробничих функцій (реєстрації та ліцензування), створення організаційних умов для здійснення державного контролю деяких видів господарської діяльності. Встановлено необхідність удосконалення процесу функціонування правоохоронних органів і впровадження апробованих механізмів взаємодії між державними та громадськими утвореннями в досліджуваній сфері, а також їх забезпечення необхідними інформаційними базами даних і контрольно-аналітичними системами. Запропоновано шляхи удосконалення державної політики щодо залучення об'єктів інтелектуальної власності до господарської діяльності. Наведено пропозиції щодо застосування організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері обороту об'єктів інтелектуальної власності.

Розглянуто актуальні проблеми теоретичного та правозастосовчого характеру, пов'язані з судово-експертною діяльністю з дослідження об'єктів інтелектуальної власності, визначенням місця та значення висновку експерта як засобу доказування у процесі розгляду цивільних справ щодо порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Розкрито зміст поняття експертизи як засобу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності. Проаналізовано правові засади призначення експертизи у цивільних справах з порушення прав інтелектуальної власності. Визначено процесуальні права й обов'язки експерта, принципи судово-експертної діяльності, форму та зміст висновку експерта. Розглянуто особливості дослідження й оцінки судом висновку експерта у справах про порушення прав інтелектуальної власності.

Досліджено актуальні проблеми комерцізації інтелектуальної власності, трансфер технологій. Проведено аналіз економіко-правових відносин щодо об'єктів патентного права. Розкрито економічні властивості нематеріальних активів. Висвітлено особливості оцінки нематеріальних активів та об'єктів інтелектуальної власності. Наведено методичний інструментарій та інформаційно-аналітичну базу оцінки нематеріальних активів та об'єктів інтелектуальної власності. Подано інформацію про визначення вартості нематеріальних активів та об'єктів інтелектуальної власності на основі дохідного підходу. Запропоновано сучасні підходи до оцінки інтелектуального капіталу підприємства.

Проведено аналіз підходів щодо визначення поняття "інтелектуальний капітал". Досліджено досвід як українських, так і закордонних вчених. Здійснено детальний аналіз базових понять досліджуваної категорії "інтелектуальний капітал", "інтелект", "капітал", "знання". Проведено порівняння терміна "інтелектуальний капітал" з термінами "інтелектуальний потенціал", "інтелектуальна власність". Запропоновано уточнене визначення терміна "інтелектуальний капітал", в якому зроблено акцент на повсякденних і наукових знаннях персоналу підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)302

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено правову природу вичерпання виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, підстав та особливостей його застосування. Надано загальну характеристику вичерпання прав на об'єкти інтелектуальної власності, описано генезис принципу вичерпання прав у вітчизняній та зарубіжній цивілістиці, розкрито його значення у сучасному цивільному обороті. Розглянуто проблему виявлення правової природи вичерпання виключних прав і визначення його місця у системі цивільно-правових конструкцій. Подано характеристику вичерпання виключних прав як межі їх здійснення. Охарактеризовано особливості вичерпання прав на окремі об'єкти інтелектуальної власності. Досліджено особливості застосування принципу вичерпання прав у міжнародній торгівлі, розглянуто проблеми врегулювання територіального аспекту вичерпання прав у законодавстві України й його міжнародно-правової уніфікації. На підставі дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення законодавства України.

Розглянуто особливості використання окремих об'єктів авторського права в мережі Інтернет, правове регулювання їх режиму, дискусії про можливість існування творів у всесвітній мережі і форму їх виразу, а також проблеми, породжені трансформацією творчості в цифрову форму.

Досліджено проблеми правового режиму службових об'єктів інтелектуальної власності, створених за рахунок державних коштів. Проаналізовано понятійний апарат, визначено та охарактеризовано особливості прав на службові об'єкти інтелектуальної власності, створені за рахунок коштів Державного бюджету України. Виявлено особливості закріплення майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності, створені за рахунок державних коштів у США, Японії, Німеччині, Франції, Фінляндії та Росії. Здійснено юридичний аналіз порядку набуття та здійснення прав на досліджувані об'єкти права інтелектуальної власності. Визначено специфіку юридичної відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності, створені за рахунок державних коштів. Сформульовано наукові висновки і пропозиції з удосконалення чинного законодавства у сфері службових об’єктів інтелектуальної власності, створених за рахунок державних коштів.

Проаналізовано підходи до визначення поняття наукоємність та наукоємне підприємство. Обгрунтовано вплив об'єктів інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства. Доведено, що ефективне використання результатів науково-технічної творчості, введення у господарський обіг об'єктів інтелектуальної власності підприємства є фактором конкурентоспроможності наукоємного підприємства. Основними способами комерціалізації результатів науково-технічної творчості є використання у власному виробництві та передача прав на об'єкти інтелектуальної власності. Використання у виробничій діяльності підприємства об'єктів права промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків) сприяє підвищенню якості продукції та створенню унікальних характеристик, що призводить до кращого задоволення потреб споживачів та тимчасового монопольного становища на ринку. Додатковий дохід підприємство може одержувати від продажу та передачі прав на результати науково-технічної творчості. Це призводить до підвищення прибутковості, ринкової вартості компанії, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності підприємства.

Проаналізовано сучасний стан нематеріальних активів на балансах підприємств України. Виявлено проблеми постановки на баланс об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Сформульовано пропозиції щодо активізації капіталізації прав на об'єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів та підвищення ефективності їх використання на вітчизняних підприємствах.

Проаналізовано забезпечення обороноздатності держави в процесі комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності.

Разработана модель системы документального сопровождения распоряжением объектами права интеллектуальной собственности в проектах реконструкции металлургических предприятий.

Рассмотрены вопросы, посвященные (современным концепциям цикличности инновационным продуктам) идентификации и процессам управления интеллектуальной собственностью на протяжении жизненного цикла проекта.

Розкрито організаційно-економічний механізм трансферу технологій як елемент управління і реалізації інноваційної політики у контексті стратегії інноваційного розвитку країни. Охарактеризовано сутність та особливості технологічної інфраструктури, державного регулювання діяльності у сфері технологій, розкрито зміст комерціалізації технологій, розглянуто особливості, етапи та форми процесу комерціалізації науково-технічних розробок. Увагу приділено методам оцінювання інтелектуальної власності, ліцензуванню як формі комерціалізації технології, системі управління трансфером технологій на підприємстві.

Проаналізовано інтелектуальну діяльність (ІД) у контексті подвійної природи інтелектуальної власності (ІВ), розглянуто окремі етапи ІД. Надано бачення об'єкта ІВ з матеріальної та нематеріальної точки зору, у цьому ж аспекті розглянуто особисті майнові права, подібні до стандартного права власності, й особистісні моральні права автора, що є невід'ємними за будь-яких умов. На підставі узагальнення запропоновано схематичне відображення процесу настання прав власності на різних етапах створення інтелектуальних цінностей - від самого процесу ІД, коли права власності ще не набирають чинності, до створення матеріальних об'єктів у результаті використання об'єктів ІД, коли починають діяти права власності у класичному розумінні.

Розкрито особливості розвитку вітчизняної системи трансферу технологій та його законодавчого регулювання, роль інтелектуальної власності у складі технології, проблеми управління процесом трансферу технологій та взаємовідносин, що виникають при передаванні технології від розробника до сфери виробництва. Запропоновано шляхи вдосконалення вітчизняної системи трансферу технологій.

Проведено дослідження проблем ідентифікації об'єктів права інтелектуальної власності за їх бухгалтерського обліку.

Розглянуто нормативно-правову базу з питань обліку нематеріальних активів, розкрито поняття нематеріальних активів, підходи і методи оцінки ефективного їх використання.

Розкрито основні положення правової охорони та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності й особливості їх використання в рекламі. На основі норм основних міжнародних і національних нормативно-правових актів та Конституції України, Цивільного кодексу України розкрито загальні положення та структуру права інтелектуальної власності. Наведено правову характеристику окремих груп об'єктів інтелектуальної власності, змісту й обсягу майнових і немайнових прав. Розкрито особливості використання об'єктів інтелектуальної власності в рекламі. Розглянуто межі прояву свободи творчості та її здійснення. Подано інформацію про види об'єктів авторського права та суміжних прав, міжнародно-правові акти у зазначеній сфері. Розкрито питання реєстрації авторського права та правового режиму співавторства. Увагу приділено суб'єктам патентного права та змісту їх прав, правовому режиму засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг, правовій природі ліцензійних договорів, особливостям правового режиму художніх і наукових творів.

Розглянуто організаційні проблеми виникнення права на "ноу-хау", зокрема, відсутність правових механізмів визначення моменту в часі щодо створення "ноу-хау", встановлення авторства та способів захисту об'єктів інтелектуальної власності, які можна віднести до "ноу-хау" у вітчизняному та міжнародному законодавстві. Проаналізовано норми щодо охорони об'єктів промислової власності та окреслено коло проблем щодо неможливості застосування таких норм при захисті "ноу-хау".