Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.414.3ф

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.414.3

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено правові проблеми визначення, закріплення, застосування та реалізації способів захисту прав акціонерів на акції, визначено різновиди й особливості їх класифікації. На підставі вивчення існуючого досвіду застосування охоронних, заборонних та уповноважувальних норм права, захисних застережень у господарсько-правових договорах, а також з урахуванням досвіду та практики інших країн щодо впровадження окремих правових механізмів визначено правову природу способів захисту прав акціонерів на акції та розкрито особливості їх класифікації на різні види за окремими критеріями. Встановлено значення окремих способів такого захисту та необхідні умови їх належного функціонування. Описано правові механізми інших країн, які у разі їх належного втілення до національної правової системи дозволять вирішити актуальні проблеми правозастосовної практики. Розглянуто систему способів захисту прав і законних інтересів акціонерів у процесі набуття та передачі прав на акції, розміщення акцій та їх обігу. Проаналізовано способи створення додаткових гарантій для всіх учасників корпоративних відносин та акціонерів зокрема. Обгрунтовано необхідність формування окремих правових механізмів та організаційних утворень, спрямованих на додаткове забезпечення належного захисту та відновлення порушених прав акціонерів на акції.

Розкрито юридичну природу корпоративних прав, запропоновано новий підхід щодо їх класифікації та виділено характерні ознаки. Визначено момент виникнення корпоративних прав учасників (засновників) господарських товариств, способи та межі їх здійснення, а також цивільно-правові форми розпорядження ними. Зроблено висновок, що за своєю природою корпоративні права є цивільно-правовими. Визначено сутність понять "обмеження корпоративних прав" і "зловживання корпоративними правами". На підставі аналізу чинного законодавства та судової практики обгрунтовано пропозиції з удосконалення законодавчих положень щодо правового забезпечення та здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками) господарських товариств. Обгрунтовано доцільність закріплення у законодавстві правила щодо заборони внесення акціонерним товариством (АТ) змін до документів, з якими вже ознайомилися акціонери після надіслання їм повідомлення про проведення загальних зборів. Доведено необхідність виключення ст. 100 з ЦК України, запропоновано встановити санкції до АТ за порушення строків виплати акціонерам оголошених дивідендів.

Комплексно досліджено регулювання корпоративних відносин на локальному рівні - установчих документів і внутрішніх актів корпорацій. Розкрито нормативно-правову природу локальних корпоративних актів, основні засади їх прийняття, що грунтуються на цивілістичній природі корпоративних відносин. Увагу приділено змісту статусу як основного акта локального регулювання таких відносин. Наведено пропозиції щодо вирішення на локальному рівні питань, наявних у практиці діяльності корпорацій та у разі здійснення учасниками їх прав.

Комплексно досліджено правове регулювання формування, зміни та підтримки статутного капіталу акціонерного товариства, його ефективності щодо забезпечення захисту інтересів учасників акціонерних відносин. Запропоновано класифікацію концепцій статутного капіталу. Виявлено чинники, які вплинули на їх формування та розвиток. Визначено правозабезпечувальні функції статутного капіталу та проведено їх класифікацію. Доведено, що статутний капітал не виконує функцію гарантії інтересів кредиторів. Обгрунтовано необхідність запровадження в Україні проакціонерської концепції статутного капіталу з певними елементами протовариської. Віздначено, що захист інтересів кредиторів має здійснюватися за допомогою альтернативних механізмів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного законодавства України.

Досліджено правову природу акції, правовий зміст права "на акцію" та корпоративних прав із володіння ними. Сформульовано визначення охорони прав акціонерів, побудовано цілісну систему охорони їх прав, надано характеристику способів правової охорони, здійснено поглиблене дослідження способів правового захисту, виявлено теоретичні та практичні проблеми захисту прав акціонерів за допомогою способів: визнання прав, витребування акції з чужого незаконного володіння. Розроблено класифікацію підстав захисту прав акціонерів, визначено співвідношення між поняттями порушення прав акціонерів і правопорушення на ринку цінних товарів. Відзначено необхідність внесення змін до чинного законодавства України.

Розкрито сутність процесів злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств (АТ). Запропоновано легальне визначення поглинання АТ як встановлення контролю над ним. Виявлено основні ознаки злиття, приєднання та поглинання. Проведено порівняльне дослідження даних процесів, встановлено відмінності між злиттям (приєднанням) і поглинанням. Класифіковано способи поглинання АТ, визначено права акціонерів, які виникають у процесах злиття, приєднання та поглинання АТ. Сформульовано визначення ворожого поглинання. Доведено необхідність законодавчого регулювання поглинання АТ. Обгрунтовано доцільність закріплення на рівні закону права акціонера вимагати викупу належних йому акцій у разі незгоди з рішенням про злиття та приєднання. Наведено пропозиції щодо розповсюдження права на незгоду на випадки поглинання АТ з покладенням обов'язку викупу акцій на товариство (у разі прийняття рішення про згоду на поглинання загальними зборами або уповноваженим ними органом), або на контролюючого акціонера (у випадку ворожого поглинання). Розкрито зміст права акціонера на витіснення.

Комплексно проаналізовано статутний капітал акціонерного товариства, досліджено його ефективність щодо забезпечення захисту інтересів акціонерів, кредиторів і самого акціонерного товариства. Визначено концепції статутного капіталу та його функції. Обгрунтовано необхідність кардинальної зміни концепції статутного капіталу, закріпленої в чинному законодавстві України. Проаналізовано акціонерне законодавство України, Російської Федерації, право ЄС, законодавчий досвід США, Канади, Австралії та інших країн.

Комплексно проанализирован уставной капитал акционерного общества, исследована его эффективность по обеспечению интересов акционеров, кредиторов и самого акционерного общества. Определены концепции уставного капитала и его функции. Обоснована необходимость кардинального изменения концепции уставного капитала, закрепленной в действующем законодательстве Украины. Проанализировано акционерное законодательство Украины, Российской Федерации, право ЕС, законодательственный опыт США, Канады, Австралии и других стран.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.414.3

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.414.306

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання щодо врегулювання спадкових правовідносин, які пов'язані зі спадкуванням акцій в акціонерному товаристві, та наведено пропозиції щодо їх вирішення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.414.3

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено теоретичний та практичний аналіз проблем захисту прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Досліджено такі важливі питання, як правова природа частки в статутному капіталі товариства, особливості набуття та припинення статусу учасника товариства, особливості прав та обов'язків учасників, підстави, порядок, форми та способи захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю. Надано аргументи щодо визначення моменту, з якого особа набуває статусу учасника товариства з обмеженою відповідальністю. Такий момент пов'язується з моментом набуття особою права на частку в статутному капіталі товариства. Обгрунтовано думку про те, що у випадку здійснення відчуження частки правовою підставою для внесення змін до реєстру повинні бути не зміни до статуту, а безпосередньо документи, які свідчать про відчуження частки.

Досліджено теоретико-практичні проблеми пов'язані з визначенням змісту суб'єктивних прав учасників правовідношення акціонерної власності, порядком здійснення таких проблем, а також формам і способам їх захисту. Виявлення правової специфіки об'єктів акціонерної власності вказує на неможливість розповсюдження на відносини, пов'язані з приналежністю, використанням та розпорядженням даними об'єктами, речово-правових конструкцій, зокрема, права власності у його класичному розумінні. За своєю природою зазначені правовідносини не можуть бути кваліфіковані ні речовими, ні зобов'язальними та посідають самостійне місце у класифікаційній системі. Наслідком цього є необхідність застосування та своєрідних способів захисту порушених прав акціонерної власності. Сформульовано пропозиції щодо внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства України, рекомендації суб'єктам правозастосовної практики.

Проведено комплексне дослідження та вироблено цілісну концепцію цивільно-правового захисту прав акціонерів. На підставі вивчення результатів теоретичних досліджень науковців та аналізу чинного законодавства України, судової та договірної практики з'ясовано правову природу прав акціонерів і надано їх класифікацію, диференційовано форми та способи захисту прав акціонерів на основі системного підходу до захисту прав. Усі способи захисту прав акціонерів досліджено з огляду на їх поділ на судові та позасудові. До судових способів захисту віднесено способи, безпосереднє застосування яких пов'язане з процесуальною діяльністю суду в порядку, передбаченому процесуальним законом, та які вказані в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. До позасудових способів захисту віднесено звернення акціонера до державних органів, а також застосування акціонером засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства (самозахист). Показано особливості захисту прав акціонерів за окремими категоріями справ, зокрема: про визнання недійсними рішень органів управління акціонерного товариства; захист права акціонера на одержання дивідендів; захист прав акціонера при емісії акцій та їх відчуженні. Запропоновано шляхи удосконалення законодавчого регулювання відносин щодо цивільно-правового захисту прав акціонерів, сформульовано ряд змін до законодавства у досліджуваній сфері.

Встановлено, що використання корпоративних прав у якості застави може бути досить ризикованим для кредиторів процесом. Визначено ризики та особливості, що супроводжують процедуру реалізації корпоративних прав, що передані в якості застави, у вітчизняних економічних і правових реаліях. Досліджено зарубіжний досвід застави акцій (на прикладі англійської практики). Конкретизовано юридичні особливості передачі у заставу частини у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) в Україні.

Досліджено умови та особливості виникнення корпоративних відносин в акціонерному товаристві. Встановлено роль держави у корпоративних відносинах, вивчено теоретичні підходи щодо організації корпоративного управління акціонерним товариством. Визначено форми і методи участі держави як акціонера у корпоративному управлінні. Вивчено вплив процесів корпоратизації і приватизації державних підприємств на динаміку становлення корпоративних відносин в Україні. Досліджено організаційне та нормативно-методичне забезпечення управління державними корпоративними правами. Дано оцінку ефективності управління державними корпоративними правами. Визначено структуру системи управління державними корпоративними правами та встановлено особливості прийняття управлінських рішень щодо розпорядження державними корпоративними правами. Запропоновано використання збалансованої системи показників ефективності управління державними корпоративними правами в акціонерному товаристві. Розроблено методичні рекомендації щодо формування збалансованої системи показників ефективності управління державними корпоративними правами та якості виконання представницьких функцій, обгрунтовано методичний підхід щодо використання програм участі в капіталі для матеріального стимулювання вищого керівництва акціонерного товариства.