Проаналізовано суб'єктний склад політичних партій України та визначено найбільш оптимальну його форму; запропоновано єдиним суб'єктом права власності політичних партій визнавати партію як цілісну, організаційно єдину та майново відокремлену юридичну особу.

Проанализирован субъектный состав политических партий Украины и определена наиболее оптимальная его форма; предложено единым субъектом права собственности политических партий признавать партию как целостное, организационно единое и имущественно выделенное юридическое лицо.

The subjective structure of political parties of Ukraine is analyzed and its optimal form is determined; it is offered to recognize as the uniform subject of the property right of political parties a set as complete, organizational uniform and property the allocated legal person.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)306 + Х839(4УКР)901.5

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)278 + Х839(4УКР)901.5

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено проблеми корпоративної соціальної відповідальності, що значно актуалізувалися нині, в період глобалізації та викликають дискусії як у наукових колах, так і серед широкої громадськості.

Проведено комплексний аналіз непідприємницьких фізкультурно-спортивних організацій як суб'єктів цивільного права. Визначено сутність понять "непідприємницька фізкультурно-спортивна організація", "правове становище непідприємницької фізкультурно-спортивної організації". Висвітлено історію становлення непідприємницьких фізкультурно-спортивних організацій, визначено ознаки, що характеризують їх як юридичних осіб. Розроблено класифікацію даних організацій за різними критеріями, наведено їх порівняльну характеристику. Запропоновано визначення поняття "правове становище непідприємницьких фізкультурно-спортивних організацій", розглянуто його елементи й особливості. Визначено місце даних організацій серед учасників цивільних правовідносин. Охарактеризовано складові правового становища непідприємницьких фізкультурно-оздоровчих організацій, зокрема, їх право- та дієздатність. Розкрито зміст поняття "правовий режим майна непідприємницьких організацій". Наведено рекомендації щодо удосконалення чинного цивільного законодавства, що регулює діяльність непідприємницьких фізкультурно-спортивних організацій.

Узагальнено комплекс актуальних питань створення та розвитку органів самоорганізації населення. Визначено роль, місце, функції, особливості розвитку органів самоорганізації населення у системі сучасного місцевого самоврядування. Доведено, що об'єднання співвласників багатоквартирних будинків є новою формою органів самоорганізації населення, спрямованою на сприяння подальшого реформування та розвитку житлово-комунального господарства. Визначено основні шляхи вдосконалення нормативно-правового, економічного, організаційного та соціального механізмів діяльності органів самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування. Розроблено напрямки вдосконалення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Розглянуто роль органів самоорганізації населення у залученні громадян до процесу прийняття управлінських рішень стосовно розвитку територіального утворення та підвищення якості надання місцевих послуг населенню.

Проаналізовано основні етапи становлення та розвитку кредитних спілок та їх об'єднань. Досліджено їх місце та значення у фінансовій системі України. Значну увагу приділено органам управління кредитної спілки, які здійснюють організаційну, фінансово-господарську та контролюючу функції. Висвітлено питання щодо забезпечення прав членів кредитних спілок. На підставі результатів дослідження сформульовано теоретичні висновки та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового статусу кредитних спілок та їх об'єднань.

Досліджено правовий режим власних надходжень бюджетних наукових установ на прикладі таких установ, що перебувають у відомстві Національної академії наук України, зокрема, правове забезпечення інноваційної діяльності, вирішення загальнодержавого завдання формування інноваційної моделі розвитку. Показано необхідність удосконалення правового режиму даних надходжень і більш ефективного його використання. Обгрунтовано, що відносини, які виникають з приводу формування та витрат власних надходжень бюджетних установ, немає підстав визначати як регульовані бюджетним (або фінансовим) законодавством. Вони мають розглядатися як регульовані господарським законодавством, нормами, що визначають правовий режим майна суб'єктів господарювання, наділених правами юридичної особи. Запропоновано основні напрямки вдосконалення певних положень підзаконних регуляторних актів Державного казначейства України, їх узгодження з нормами господарського, податкового та трудового законодавства. Обгрунтовано висновки щодо недоцільності включень власних надходжень до доходу державного бюджету, акумулювання їх на єдиному казначейському рахунку, що призводить до юридичних колізій і негативно впливає на формування інноваційної моделі розвитку.

Досліджено питання становлення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за умов ринкової економіки України. Проаналізовано проблеми законодавчого забезпечення розвитку обслуговувальної кооперації у сільському господарстві. Наведено визначення понять "сільськогосподарський обслуговуючий кооператив", "аграрна біржа у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу", "агроторговий дім у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу", "кредитний кооператив у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу". Досліджено питання правосуб'єктності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх окремих форм за сучасних умов. Увагу приділено вивченню питань неприбутковості даних кооперативів, сучасних тенденцій їх розвитку.

Розкрито суть релігійних організацій як учасників цивільного обороту. Досліджено проблему стосовно ознак, за якими повинно охарактеризовуватися соціальне утворення, щоб визнаватися релігійною організацією, щодо правових моделей запровадження для участі цих організацій у цивільних відносинах, а також організаційно-правової форми юридичних осіб, за якої вони можуть створюватися. Досліджено процес виникнення цих організацій, цивільно-правову природу статуту як локального акта, а також суть релігійної організації як юридичної особи. Розкрито зміст спеціальної правоздатності релігійних організацій, а саме: майнові та немайнові права, які його визначають (право на найменування, право на здійснення культової та позакультової та підприємницької діяльності). Визначено різновиди релігійних організацій та проведено розмежування релігійних і громадських організацій. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері регулювання правового становища релігійних організацій.

Розроблено доктринальні засади установ як юридичних осіб. Розкрито суть поняття "установа" як організаційно-правової форми непідприємницької юридичної особи. З'ясовано її конститутивні та спеціальні ознаки, досліджено процес створення, діяльності та припинення. У порівняльному аспекті охарактеризовано різні види установ, висвітлено обсяг цивільної правоздатності. Вивчено майнове пігрунтя діяльності та функціонування органів управління установ. На підставі узагальнення нормативного матеріалу, аналізу літературних джерел і матеріалів судової практики сформульовано висновки та рекомендації щодо вдосконалення правового положення установ як юридичних осіб.

Досліджено правовий статус громадських організацій як суб'єктів цивільного права, визначено поняття й ознаки громадських організацій, їх місце в системі суб'єктів цивільного права. Встановлено особливості створення та припинення громадських організацій, проаналізовано участь громадських організацій в майнових та особистих немайнових правовідносинах. Доведено, що для громадської організації як суб'єкта цивільного права характерні ознаки, властиві їй як юридичній особі та як непідприємницькому товариству, а також конститутивні ознаки. Обгрунтовано необхідність встановлення обмеження реорганізації непідприємницьких товариств, а також, що громадські організації є суб'єктами спеціальної правоздатності, і для них характерні додаткові обмеження здійснення права власності. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до ЦК України, Законів України "Про об'єднання громадян", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Досліджено права на приміщення в багатоквартирному житловому будинку. Житловий будинок розглянуто як об'єкт права, а також як сукупність житлових і нежитлових приміщень, кожне з яких є окремим об'єктом права. Доведено необхідність введення категорії "житловий будинок" як родового поняття щодо його видів, якими є "багатоквартирний житловий будинок" та "одноквартирний житловий будинок садибного типу". Обгрунтовано те, що виділення житлових фондів і поділ їх на окремі категорії втратило своє значення. Надано додаткову аргументацію поділу житла на комерційне та соціальне. Сформульовано пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, які спрямовані на забезпечення належного правового регулювання речових відносин щодо майна багатоквартирного житлового будинку.

Теоретично обгрунтовано підходи щодо удосконалення механізму державного регулювання діяльності неприбуткових організацій (НПО), які базуються на системному застосуванні методів державного управління. Розкрито особливості організаційного механізму взаємодії органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з НПО, запропоновано оптимальні варіанти партнерства між ними у розв'язанні актуальних соціальних проблем. Проаналізовано діяльність НПО за умов трансформації українського суспільства, наведено пропозиції щодо використання досвіду провідних країн світу (США, Франції, Німеччини) з питань удосконалення їх взаємодії з органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Розглянуто законодавчу та нормативно-правову базу діяльності НПО, визначено суттєві неузгодженості у питаннях законодавчого закріплення бази оподаткування та надання суб'єктам господарювання відповідних пільг. Обгрунтовано необхідність розробки нових умов оподаткування НПО та створення бази даних щодо наявних фінансових, організаційних, людських та інших ресурсів НПО. Запропоновано визначення категорій "державне регулювання діяльності НПО" та "методи державного регулювання діяльності НПО". Розроблено концептуальні підходи щодо державного регулювання діяльності НПО, які визначають їх місце та роль у сучасному суспільстві та дозволяють оцінити ступінь зрілості громадянського суспільства в Україні.

Розглянуто питання визначення поняття та ознак громадської організації як суб'єкта цивільного права, порядок створення та припинення громадських організацій, особливості здійснення ними майнових та особистих немайнових прав. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства в сфері цивільно-правового регулювання створення, діяльності та припинення громадських організацій.

Рассмотрены вопросы определения понятия и признаков общественной организации как субъекта гражданского права, порядок создания и прекращения общественных организаций, особенности осуществления ими имущественных и личных неимущественных прав. Сформулированы предложения по усовершенствованию законодательства в сфере гражданско-правового регулирования создания, деятельности и прекращения общественных организаций.

Визначено поняття та структуру господарсько-правового забезпечення діяльності релігійних організацій (РО). Сформульовано визначення релігійної організації як суб'єкта господарського права. Проаналізовано зарубіжний досвід відносин держави та РО у сфері господарювання та сформульовано пропозиції до законодавства з його використанням. Запропоновано застосування диференційованого підходу до визначення господарсько-правового статусу РО з урахуванням норм відповідного церковного (конфесійного) права. Проведено класифікацію РО з метою диференціації їх господарсько-правового статусу. Досліджено питання господарської компетенції та правового режиму майна окремих видів РО, обгрунтовано пропозиції з їх удосконалення. Обгрунтовано пропозиції до законодавства щодо безпосередньої участі РО у господарських відносинах і щодо участі у господарських відносинах заснованих РО підприємств та інших учасників господарських відносин.

Викладено концепцію структури некомерційних організацій в Україні, до яких віднесено не лише непідприємницькі товариства, а й установи та певні види підприємств. Зазначено, що такий підхід надає можливість охопити значно більше коло організацій, які не ставлять за мету одержання прибутку і не розподіляють його між учасниками (засновниками, членами). Проаналізовано правовий статус кожного з видів непідприємницьких товариств - громадських об'єднань, релігійних, благодійних організацій, споживчих кооперативів, творчих спілок. Охарактеризовано правовий режим їх майна, порядок створення, управління ними та припинення з визначенням особливостей, властивих тим чи іншим видам некомерційних організацій.

Увагу приділено комплексному дослідженню фінансово-правового режиму фондів коштів бюджетних установ. Проведено історико-правовий аналіз становлення сучасного правового положення бюджетних установ. Висвітлено особливості набуття статусу бюджетної установи та з'ясовано сутність фінансово-правового режиму її фондів коштів. Досліджено стан правового регулювання фінансової діяльності щодо фондів коштів бюджетних установ і висвітлено особливості фінансового контролю за їх діяльністю. Сформульовано висновки та пропозиції до чинного законодавства щодо вдосконалення правового регулювання фінансової діяльності бюджетних установ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.5 + Х839(4УКР)901.322

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)901.41 + Х839(4УКР)901.5 + Х879(4УКР)61

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ