Досліджено особливості та наведено шляхи вдосконалення правового регулювання праці жінок, які поєднують роботу з материнством. Вивчено основні концептуальні підходи до правового регулювання праці жінок-матерів, визначено сутність принципу посиленої охорони праці жінок, які поєднують роботу з материнством, єдність і підстави диференціації в правовому регулюванні праці жінок і співвідношення централізованого, колективно-договірного та індивідуально-договірного регулювання умов праці жінок. Проаналізовано спеціальні гарантії для жінок матерів, передбачені у разі укладення, зміни та припинення трудового договору, та які забезпечують виконання конституційних норм умов їх праці, а саме: право на інформацію та поінформованість, на здорові та безпечні умови праці, на особливі режими праці, на відпустку для догляду за дітьми. Внесено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке комплексно регулює працю жінок. Результати роботи відображено у проектах змін і доповнень до КЗпП, спеціальних законів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)692.3-32(4/5СНД)

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4УКР)69 + Х915.22(4/5СНД)

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Регіональні міжнародні організації

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу різних наукових підходів розглянуто сутність та особливості категорій "соціальний захист" та "соціальне забезпечення". В результаті проведеного дослідження здійснено розмежування даних категорій та визначено поняття "соціального захисту" та "соціального забезпечення" працівників цивільної авіації.

Досліджено теоретико-правові засади соціального захисту (СЗ) самозайнятих осіб. Сформульовано поняття та визначено форми самостійної зайнятості осіб. Виокремлено й охарактеризовано особливості СЗ самозайнятих осіб, а також визначено та проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціального захисту осіб, які самостійно забезпечують себе роботою. УвагУ приділено вивченню системи СЗ осіб, які самостійно забезпечують себе роботою, а також детальному дослідженню окремих елементів вказаної системи СЗ ції категорії осіб. Визначено основні проблеми та внесено ряд конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення соціального захисту самозайнятих осіб.

Надано теоретико-правову характеристику соціального забезпечення (СЗ) осіб, які працюють за умов запозиченої праці. Визначено специфіку розуміння поняття "зайнятість", "нестандартна зайнятість" та "особа, яка працює на умовах запозиченої праці". Охарактеризовано становлення та розвиток законодавства у сфері соціального забезпечення осіб, які працюють за умов запозиченої праці. Досліджено основні принципи, які мають бути покладені в основу соціального забезпечення осіб, які працюють за умов запозиченої праці. Проаналізовано основні форми та види соціального забезпечення осіб, які працюють на умовах запозиченої праці. Досліджено сучасний стан та основні проблеми СЗ таких осіб. Вироблено пропозиції щодо подальших напрямів вдосконалення правового регулювання соціального забезпечення осіб, які працюють на умовах запозиченої праці. Надано конкретні рекомендації й опрацьовано основні шляхи удосконалення СЗ цих осіб. Проаналізовано міжнародний та зарубіжний досвід правового регулювання СЗ осіб, які працюють за умов запозиченої праці та можливості його використання в Україні.

Присвячено системному та грунтовному аналізу особливостей правового регулювання соціального забезпечення працівників поліції в Україні. Досліджено сутність трудоправового статусу працівника поліції, з’ясовано особливості правового регулювання соціального забезпечення працівників поліції, проаналізовано спільні та відмінні риси соціального забезпечення працівників поліції та міліції. Охарактеризовано систему принципів соціального забезпечення працівників поліції. З’ясовано класифікацію функцій соціального забезпечення працівників поліції. Виокремлено гарантії соціального забезпечення працівників поліції. Здійснено теоретико-правову характеристику їх змісту. Установлено проблеми правового регулювання соціального забезпечення працівників поліції, а також надано пропозиції щодо їх вирішення. Сформовано шляхи запозичення позитивного зарубіжного досвіду щодо правового регулювання соціального забезпечення працівників поліції.

Увагу приділено комплексному та ґрунтовному аналізу проблематики правового регулювання соціального захисту державних службовців в Україні. З'ясовано специфіку правового статусу державного службовця як об'єкта соціального захисту. Охарактеризовано проблему класифікації державних службовців як об'єктів соціального захисту. Розкрито зміст структури концептуальних основ соціального захисту державних службовців. Проаналізовано мету, систему принципів, завдань і функцій соціального захисту державних службовців, охарактеризовано зміст кожного з них. Здійснено аналіз рівнів соціального захисту державних службовців в Україні. Надано характеристику напрямів і форм соціального захисту державних службовців в Україні. Виокремлено специфічні риси засобів і методів соціального захисту державних службовців. Досліджено поняття й особливості правовідносин із соціального захисту державних службовців, їх види, а також підстави виникнення, зміни та припинення таких правовідносин. Визначено перелік негативних аспектів сучасного стану соціального захисту державних службовців в Україні, запропоновано обґрунтовані шляхи їх вирішення. Сформовано напрями вдосконалення правового регулювання соціального захисту державних службовців в Україні. Виокремлено напрями запозичення позитивного європейського та світового досвіду в національне соціальне законодавство у контексті соціального захисту державних службовців.