Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)025.1

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

В історичному аспекті проаналізовано питання про обмежену осудність. Запропоновано матеріал щодо дискусій з приводу обмеженої осудності у кримінальному праві. Розглянуто законодавчі концепції про обмежену осудність у зарубіжному та українському кримінальному законодавстві.

В историческом аспекте проанализирован вопрос об ограниченом осуждении. Предложен материал о дискуссиях по поводу ограниченного осуждения в криминальном праве. Рассмотрены законодательные концепции об ограниченном осуждении в зарубежном и украинском криминальном законодавстве.

Обгрунтовано необхідність диференціації кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання (ССДХ), проаналізовано визначення даних емоційних станів. Розкрито підстави виникнення ССДХ, наведено кримінально-правову характеристику обставин, що можуть обумовити виникнення ССДХ. Запропоновано класифікацію суспільно небезпечних діянь, вчинених у ССДХ, висвітлено вплив стану сп'яніння на кримінально-правове значення ССДХ.

Обоснована необходимость дифференциации криминальной ответственности за преступления, совершенные в состоянии сильного душевного волнения (ССДВ), проанализировано определение данных эмоциональных состояний. Раскрыты основы возникновения ССДВ, приведена криминально-правовая характеристика обстоятельств, способствующих возникновению ССДВ. Предложена классификация общественно опасных деяний, совершенных в ССДВ, освещено влияние состояния опьянения на криминально-правовое значение ССДВ.

Розглянуто історію виникнення та розвитку в науці кримінального права вчення про обмежену осудність. Проведено порівняльний аналіз положень кримінального законодавства зарубіжних країн з даної проблеми. Розкрито співвідношення обмеженої осудності з осудністю, неосудністю та виною. Визначено кримінально-правові наслідки визнання особи обмежено осудною та сформульовано рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність.

Рассмотрена история возникновения и развития в науке криминального права учения об ограниченной вменяемости. Проведен сравнительный анализ положений криминального законодательства зарубежных стран по данной проблеме. Раскрыты соотношения ограниченной вменяемости с вменяемостью, невменяемостью и виной. Определены криминально-правовые последствия признания лица ограниченно вменяемым и сформулированы рекомендации по усовершенствованию законодательства Украины о криминальной ответственности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)-30 + Х881.9(4УКР)025.1

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)025.1

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто співвідношення понять "стан сильного душевного хвилювання" (ССДХ) та "обмежена осудність". Зроблено спробу довести, що ССДХ - це один із проявів стану обмеженої осудності.

Роглянуто поняття малозначності діяння, визначено його ознаки, проаналізовано теоретичні та практичні проблеми і шляхи їх розв'язання, пов'язані з застосуванням норми про малозначність. Досліджено історію норми про малозначність діяння, питання щодо його відмежування від злочину невеликої тяжкості. Надано загальну характеристику малозначного діяння за законодавством зарубіжних країн, визначено взаємозв'язок поняття малозначності та декриміналізації протиправних посягань. Висвітлено питання попередження малозначних діянь, законодавчого визначення малозначності діяння та проаналізовано характеристику слідчої та судової практики щодо застосування ч. 2 ст. 11 КК України.

Розглянуто проблему визначення обставин, які пом'якшують покарання. Проаналізовано розвиток дослідження даного питання у кримінальному праві та кримінальному законодавстві України. Наведено порівняльний аналіз норм, що регламентують обставини, які пом'якшують покарання за КК України та кримінальним законодавством зарубіжних держав. Розкрито сутність поняття та правову природу обставин, які пом'якшують покарання, конкретизовано його кримінально-правове значення. Визначено місце обставин, які пом'якшують покарання, у системі загальних норм щодо призначення покарання, змісту та невичерпного переліку даних обставин. Сформульовано визначення поняття обставин, які пом'якшують покарання та нову редакцію їх законодавчого переліку. Встановлено порядок проведення процедури урахування судом під час призначення покарання обставин, які пом'якшують покарання. Обгрунтовано доцільність закріплення у КК України вичерпного переліку обставин, які пом'якшують покарання. Наведено рекомендації щодо подальшого удосконалення чинного КК України в частині, що регламентує обставини, які пом'якшують покарання, а також пропозиції, що стосуються роз'яснень Верховного Суду України.

Розглянуто загальні питання призначення покарання, його види (межі), а також поняття та види призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Досліджено передумови, підстави та порядок пом'якшення міри покарання. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення головних положень чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

Визначено місце процедури примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання. Розглянуто історію виникнення даного феномену, проаналізовано його доктринальні визначення й окреслено суб'єктивний склад. На підставі результатів дослідження кримінально-правової природи примирення з потерпілим зроблено висновок, що у вітчизняному кримінальному праві започатковано функціональний інститут примирення, який у процесі кримінально-правового регулювання взаємодіє з такими предметними інститутами, як звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання. Відзначено, що функіональна направленість даного інституту у механізмі кримінально-правового регулювання дозволяє говорити про повне або часткове відновлення за його допомогою положення, що існувало до вчинення суспільно небезпечного діяння. Визначено роль примирення під час звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання або його відбування. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні висновки та пропозиції щодо удосконалення кримінально-правового регулювання примирення з потерпілим.

Досліджено особливості провадження за справами про застосування примусових заходів виховного характеру. З'ясовано суть інституту застосування таких заходів, правову природу цього виду провадження, суть підстави для прийняття рішення про застосування примусових заходів виховного характеру. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення норм, що визначають предмет доказування у справах про злочини неповнолітніх, процесуальний порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з застосуванням примусових заходів виховного характеру. Наведені пропозиції сприяють регулюванню провадження за інших категорій справ про застосування примусових заходів зазначеного характеру з метою покращання правозастосовчої практики за цієї категорії справ.

Здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми щодо суті та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Виділено кримінально-правовий і психологічний аспекти дослідженого поняття. Установлено їх зміст. Запропоновано визначення поняття стану сильного душевного хвилювання. Розмежовано значення цього стану як конструктивної ознаки складу злочину й обставини, що пом'якшують покарання, а також наведено перелік суспільно небезпечних діянь, за вчинення яких у такому стані повинна застосовуватись кримінальна відповідальність. Обгрунтовано положення, спрямовані на подальший розвиток кримінально-правової науки, підвищення якості нормативного регулювання кримінально-правових відносин, пов'язаних з вчиненням особою, яка перебувала у стані сильного душевного хвилювання кримінально-протиправних діянь і уточнення чинних Постанов Пленуму Верховного Суду України.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з пом'якшенням кримінального покарання, історію розвитку, сучасне кримінальне законодавство і практику його застосування в Україні, а також кримінальне законодавство зарубіжних країн щодо пом'якшення. Висвітлено поняття пом'якшення покарання та розглянуто засоби його здійснення в Україні. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства України про пом'якшення покарання та методики визначення умов, необхідних для застосування окремих норм Кримінального кодексу України, що передбачають пом'якшення покарання.

Встановлено, що уявлення неповнолітніх про право через вікові особливості знаходяться лише на декларативному рівні та не виступають дієвими регуляторами соціальної поведінки. Розкрито зміст профілактики злочинності неповнолітніх і, зокрема, застосування судами пом'якшення покарання як заходу впливу на делінквентність, що є нагальним у контексті вдосконалення судової практики. Узагальнено наукові підходи щодо проблеми пом'якшення покарання неповнолітнім злочинцям. Сформульовано теоретико-методологічні засади застосування пом'якшення покарання як комплексу юридично-психологічних заходів. Визначено об'єктивні та суб'єктивні труднощі, які заважають науково-обгрунтованому застосуванню пом'якшення покарання неповнолітнім. Запропоновано варіант визначення індексу "жорсткості покарання" з урахуванням неповноліття, його тлумачення та процедуру підрахування.

Висвітлено особливості заохочувальних норм (ЗН) у кримінальному законодавстві України (КЗУ) як альтернативу кримінальній відповідальності (КВ) та покарання. Розглянуто питання формування та розвитку ЗН у КЗУ та зарубіжних державах. Описано метод заохочення в стимулюванні правомірної кримінально-правової поведінки, юридичну природу заохочувальних кримінально-правових норм, особливості спеціальних видів звільнення від КВ. Визначено соціальну обумовленість ЗН у КЗУ, шляхи підвищення їх ефективності.

Освещены особенности поощрительных норм (ПН) в криминальном законодательстве Украины (КЗУ) как альтернатива уголовной ответственности (УО) и наказания. Рассмотрены вопросы формирования и развития ПН в КЗУ и зарубежных государствах. Описаны метод поощрения в стимулировании правомерного криминально-правового поведения, юридическая природа поощрительных криминально-правовых норм, особенности специальных видов освобождения от УО. Определены социальная обусловленность ПН в КЗУ, пути повышения их эффективности.

Здійснено аналіз становлення даного інституту, його кримінально-правового вираження у законодавстві деяких зарубіжних держав. Розкрито поняття, правову природу й ознаки обставин, що пом'якшують покарання, їх співвідношення із суміжними інститутами кримінального права. Визначено алгоритм призначення покарання із врахуванням усіх загальних засад призначення покарання, а також вплив пом'якшуючих обставин на призначуване судом покарання. Встановлено перспективи вдосконалення нормативного регулювання процесу призначення покарання із застосуванням пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Висвітлено теоретичні засади дослідження поняття стану сильного душевного хвилювання у науці кримінального права. Розкрито психологічні аспекти встановлення обсягу та змісту даного поняття, визначено його кримінально-правове значення за кримінальним законодавством зарубіжних країн. Наведено характеристику стану сильного душевного хвилювання як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, оставини, що пом'якшує покарання, конститутивної ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст. 116 та 123 КК України. Обгрунтовано рекомендації щодо урахування стану сильного душевного хвилювання у кримінально-правовій кваліфікації, під час призначення покарання й у процесі конструювання санкції ст.ст. 116, 123 КК України.

Освещены теоретические основы исследования понятия сильного душевного волнения в науке криминального права. Рассмотрены психологические аспекты определения объема и содержания данного понятия, раскрыто его криминально-правовое значение в криминальном законодательстве зарубежных стран. Дана характеристика состояния сильного душевного волнения как субъективной стороны преступления, обстоятельства, смягчающего наказание, конститутивного признака состава преступлений, предусмотренных ст.ст. 116 и 123 КК Украины. Проанализированы особенности учета состояния сильного душевного волнения в криминально-правовой квалификации, при определении наказания и в процессе конструирования санкции ст.ст. 116, 123 КК Украины.

Комплексно освещены вопросы, связанные с назначением наказания и его смягчением, в контексте реализации современной уголовно-исполнительной политики Украины. Рассмотрены принципы смягчения наказания, его основания и виды, нормативно-правовое обеспечение. Проанализированы современные тенденции смягчения наказания в Украине и за рубежом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)025.1 + Х883.9(4УКР)7

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Злочинність в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ