Висвітлено питання підвищення ефективності процесуального порядку досудового провадження звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, зокрема проаналізовано норми чинного законодавства, що регулюють порядок направлення провадження до суду для розв'язання питання про звільнення за цією підставою. На основі проведеного дослідження висловлено пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регулює порядок досудової підготовки провадження, в якому вбачається можливість такого звільнення.

Розглянуто проблему визначення підстав і умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Здійснено аналіз думок учених, які досліджували підстави й умови звільнення від кримінальної відповідальності загалом та у зв'язку з дійовим каяттям, зокрема. Відмінність у поглядах, перш за все, пов'язана з неоднаковим розумінням правової природи суті підстав та умов, з якими законодавець пов'язує застосування інституту, що розглядається. На основі проведеного дослідження висловлено бачення щодо таких юридично значущих категорій, якими є підстави й умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям особи.

Вперше на основі положень теорії кримінального процесу, узагальнення слідчої та судової практики й положень нового кримінального процесуального законодавства визначено наукові засади та запропоновано шляхи удосконалення порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям і примиренням винного з потерпілим. Викладено періодизацію становлення інститутів звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям і примиренням винного з потерпілим на території України. Охарактеризовано генезис сучасної моделі відновного правосуддя та проаналізовано умови і підстави, процесуальний порядок і правові наслідки застосування інститутів звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям і примиренням винного з потерпілим.

Проаналізовано кримінальне законодавство низки європейських країн щодо регламентації звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та виділено основні підходи зарубіжного законодавця до оцінювання кримінально-правового значення дійового каяття особи, яка вчинила злочин. Акцентовано на перспективних напрямах подальших компаративних досліджень на нормативному та функціональному рівнях у цій сфері.

Проведено порівняльно-правове дослідження особливостей звільнення від кримінальної відповідальності (КВ) у зв'язку з дійовим каяттям в Україні й інших країнах. Проблеми теоретичного обгрунтування та практики застосування норми про звільнення від КВ у зв'язку з дійовим каяттям розглянуто в контексті розробки заохочувальних кримінально-правових норм та інституту звільнення від КВ як альтернативного заходу припинення кримінального переслідування особи за нереабілітуючих обставин. Проаналізовано кримінально-правову політику у сфері звільнення від КВ у зв'язку з дійовим каяттям в Україні. Виокремлено й охарактеризовано її суб'єктів та учасників на різних рівнях. Комплексно проаналізовано низку міжнародно-правових актів ООН, ЄС, РЄ у сфері забезпечення прав людини при здійсненні правосуддя та виокремлено ті з них, які є визначальними у формуванні та реалізації кримінально-правової політики України у сфері звільнення від КВ. Здійснено порівняльно-правовий аналіз звільнення від КВ у зв'язку з дійовим каяттям країн СНД не тільки на нормативному рівні, а й на підставі аналізу теоретичних положень і доступної судово-слідчої практики, що дало змогу оцінити реальну ситуацію з правозастосуванням відповідних норм, з'ясувати теоретичні та практичні проблеми, які при цьому виникають, та оцінити пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації такого звільнення в зіставленні з аналогічними пропозиціями в Україні. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення відповідного кримінального законодавства та судово-слідчої практики.