Досліджено процес становлення адміністративного провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. З'ясовано поняття, сутність та зміст адміністративного провадження у зазначеній сфері, запропоновано визначення цього провадження. Здійснено аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів, норми яких регулюють адміністративне провадження цієї сфери суспільних відносин. Визначено систему суб'єктів, які беруть участь у забезпеченні цього провадження, висвітлено їх повноваження, наголошено на необхідності удосконалення їх правового статусу. Розглянуто перелік основних юридичних доказів та процедурних особливостей такого провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху. Проаналізовано зарубіжний досвід у цій сфері, сформульовано авторське бачення шляхів подальшого вдосконалення спеціального законодавства, розроблено відповідний перелік змін і доповнень до чинної нормативної бази.

Рассмотрен вопрос дифференциации уголовной ответственности участников дорожного движения за нарушение его безопасности, предусмотренной статьями 286 и 291 Уголовного кодекса Украины.

Проаналізовано 500 актів судово-медичної експертизи й історій хвороби. Для організації заходів з метою профілактики ДТП вивчено категорії учасників загиблих у ДТП, проаналізовано підвищені групи ризику за віковою і статевою ознакою. Одним з важливих факторів, який впливає на смертність постраждалих, є термін та якість першої допомоги та першої медичної допомоги. Для підвищення якості надання медичної допомоги вивчений характер травми та її тяжкість, якість надання медичної допомоги на етапах транспортування і терміни доставки постраждалих до лікувальних установ, їх рівень. Виявлено, що серед загиблих в ДТП питома вага постраждалих з травмою опорно-рухового апарату досягає 60 %. Причиною смерті у цих постраждалих в 46 % послужила черепно-мозкова травма, в 44 % масивна крововтрата і жирова емболія через переломи кісток тазу та довгих кісток скелета. Аналіз статистичних показників смертності постраждалих в ДТП показав, що проблема дорожньо-транспортного травматизму та боротьба з його тяжкими соціальними наслідками - смертністю та інвалідністю на сучасному етапі є одним з головних питань державної політики, і вимагає комплексного міжвідомчого підходу, із залученням усіх систем і організацій.

Решена задача многоаспектной классификации множества пунктов действующих правил дорожного движения Украины в разрезе их связи с возникновением дорожно-транспортных происшествий. Определено целевое использование разработанного классификатора для проведения причинно-следственного анализа дорожно-транспортной аварийности.

Наведено кримінологічну характеристику автотранспортних злочинів, що пов'язані з загибеллю людей або тяжким тілесним ушкодженням і передбачені другою та третьою частинами 286 ст. Kримінального кодексу України. Розглянуто історичний аспект кримінально-правової охорони безпеки дорожнього руху й експлуатації транспортних засобів особами, які ними керують. Надано кримінологічне обгрунтування виокремлення автотранспортної злочинності. Встановлено характерні риси та властивості особи автотранспортного злочинця. Визначено специфіку причин та умов, що призвели до настання тяжких наслідків. Проаналізовано загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, передбаченим зазначеними частинами 286 ст. Кримінального кодексу України. Узагальнено досвід країн ЄС та США з метою запровадження передових заходів запобігання таким злочинам.

Здійснено кримінологічну характеристику злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (БДР) та експлуатації пасажирського автотранспорту. Розглянуто методологічний аспект кримінологічного аналізу охорони БДР та експлуатації в сфері пасажирських перевезень. Надано кримінологічне обгрунтування безпеки на пасажирському автотранспорті. Визначено кількісно-якісні показники злочинних порушень правил БДР та експлуатації пасажирського автомобільного транспорту. Досліджено характерні риси злочинця. З'ясовано причини й умови, що сприяють вчиненню цих злочинів, а також визначено напрями з удосконалення діяльності органів внутрішніх справ щодо їх запобігання.

Наведено існуючі методи аналізу аварійності ДТП та виявлено чинники, які впливають на їх скоєння. Зазначено основні причини ДТП та шляхи вирішення цієї проблеми, розглянуто дослідження проблем безпеки дорожнього руху, системи аналізу ДТП, їх статичного обліку та напрямки удосконалення управління дорожнім рухом.

Проведен статистический анализ связи между уровнем промышленного развития регионов Украины как основы фактического качества жизни населения в них и тяжестью дорожно-транспортных происшествий (ДТП) в этих регионах. Приведены регрессионные модели, описывающие влияние величины доли ВВП Украины, вырабатываемой регионами страны, на величину коэффициента тяжести ДТП. По результатам исследований сделан вывод об обратной связи степени промышленного развития регионов страны и величины коэффициента тяжести ДТП.

Представлены методики определения количества ДТП со смертельным исходом за счет оценки энергетических показателей транспортного потока и качества автомобилей.

На підставі аналізу стану безпеки дорожнього руху в Україні намітити заходи щодо удосконалення управлінських та державних механізмів підвищення безпеки дорожнього руху в Україні та усунення смертельного травматизму внаслідок ДТП. Використано методи статистичної обробки даних, наукового узагальнення та систематизації з метою обгрунтування важливості внесення змін до діючого законодавства в сфері безпеки руху. Наукова новизна полягає в ідентифікації основних причини ДТП, пов'язаних з людським фактором та запропонування підходів, рекомендацій та алгоритмів щодо вдосконалення відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні та зниження кількість травм та смертельних випадків на автошляхах. Практична значимість полягає у визнанні державою проблеми національного масштабу - травматизму з тяжкими та смертельними наслідками в результаті ДТП та розробкою номенклатури пріоритетних превентивних заходів, впровадження яких повинно бути на самому вищому рівні виконавчої влади в Україні. На даний час аварійність на дорогах України є проблемою національного масштабу. Основними факторами, які спричиняють пригоди на автошляхах, є низька культура поведінки на дорозі, в результаті дві третини аварій трапляються саме з вини водіїв. Другорядною причиною є аварійний стан власне автошляхів та недостатнє оснащення відповідними сигнальними знаками, що провокує створення аварійних ситуацій, особливо за умов непогоди та обмеження видимості. Основними пріоритетними превентивними заходами є зміни в законодавстві; зміни страхової концепції; посилення заходів з одержання водійських прав на водіння транспортних засобів; фіксація правопорушень, вудосконалення вимог галузевого законодавства з безпеки руху; розроблення збалансованої системи ефективного покарання за порушення правил дорожнього руху тощо. Запропонований в статті алгоритм дій - пріоритетних превентивних заходів з забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, рекомендовано використовувати при вдосконаленні нормативно-правової бази з питань безпеки руху та державно-управлінських механізмів.

Розглянуто необхідність удосконалення системи збирання та опрацювання даних про дорожньо-транспортні пригоди. Дослідження та аналіз аварійності надає достовірну базу для оцінки причин і наявності людського чинника в дорожньо-транспортних пригодах. Здійснення заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод під час вирішення завдання підвищення безпеки руху розглядається як пріоритетне.

Проаналізовано причини та обставини, за яких сталися дорожньо-транспортні пригоди, під час яких постраждали 124 особи, вивчені структура та характеристики одержаних ними ушкоджень. Автори приходять до висновку, що за останні 10 років відбулися зміни нозологічної структури специфічної та характерної дорожньо-транспортних травм, що зумовлено конструктивними особливостями сучасного автомобіля, засобами внутрішньої та зовнішньої пасивної безпеки.

Розглянуто необхідність удосконалення системи збирання та опрацювання даних про дорожньо-транспортні пригоди. Дослідження та аналіз аварійності надає достовірну базу для оцінки причин і наявності людського чинника в дорожньо-транспортних пригодах. Здійснення заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод під час вирішення завдання підвищення безпеки руху розглядається як пріоритетне.

Проаналізовано причини та обставини, за яких сталися дорожньо-транспортні пригоди, під час яких постраждали 124 особи, вивчені структура та характеристики одержаних ними ушкоджень. Автори приходять до висновку, що за останні 10 років відбулися зміни нозологічної структури специфічної та характерної дорожньо-транспортних травм, що зумовлено конструктивними особливостями сучасного автомобіля, засобами внутрішньої та зовнішньої пасивної безпеки.

Кількість дорожнього травматизму й жертв дорожньо-транспортних пригод уже давно набули глобального характеру. В Україні рівень смертності внаслідок автомобільних аварій є одним із найвищих у Європі, а організація безпеки дорожнього руху до сьогодні залишалась украй низькою. Досвід європейських країн показує високу ефективність державного регулювання допуску водіїв до виконання професійних обов'язків із застосуванням сучасних інформаційних систем. Підвищення безпеки дорожнього руху разом з одночасним збереженням продуктивності автомобільного транспорту неможливе без інформаційного забезпечення своєчасного виявлення й усунення від управління транспортними засобами осіб зі зниженими функціями, які не здатні повною мірою забезпечити ефективність функціонування перевізного процесу. Для розв'язання окресленої проблеми авторами наведено багаторівневу технологію державного регулювання інформаційного складника безпеки дорожнього руху, який відображає сукупність державних рішень щодо організації інформації (формування системного підходу), що циркулює на рівні національної системи безпеки дорожнього руху. Названий інформаційний складник охоплює: чітке розуміння цілей, завдань, функцій і дій кожної структури; виявлення руху інформації з моменту виникнення й до її використання на різних рівнях управління, вдосконалення застосування інформаційних відомостей зі створенням масивів інформації на електронних носіях. Визначено ключові складники безпеки дорожнього руху (людина, водій, автомобіль, середовище, інформаційний простір), згруповані у п'ятифакторну систему безпеки дорожнього руху "FF-OCTAHEDRON" (Five-factor octahedron О. Panchenko). Також представлено оновлені інформаційно-організаційні підходи щодо медичних оглядів водіїв-професіоналів в Україні, запропоновано нову системи медико-психологічного контролю (попередній, періодичний, позачерговий, передрейсовий), завданням яких є виявлення порушень у психофізіологічному, психологічному та емоційному стані людини.

Питання безпеки дорожнього руху є особливо актуальним в Україні, оскільки, за даними офіційної статистики, на дорогах країни кожні 18 хвилин трапляється ДТП, а через кожні 117 хвилин у аваріях гине людина. Дорожньо-транспортна пригода є випадковою подією, яка, можливо, підпорядкована певній закономірності. Тож аналіз закономірностей скоєння ДТП, їх розподілу в часі та просторі, а також виявлення причин скоєння є актуальним питанням, яке суттєво впливає на стан всієї транспортної системи держави. Розглянуто припущення, що розподіл рівнів аварійності підпорядкований певному закону. Перевірку відповідності випадкової величини одному із законів розподілу проведено для умови що рівень безпеки дорожнього руху виражений підсумковим коефіцієнтом аварійності. Використання цього показника зумовлено врахуванням широкого переліку параметрів умов руху, що дозволяє його використання у разі проведення аудиту безпеки дорожнього руху. Для проведення дослідження використані бази значень рівня безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах загального користування, які є в наявності на кафедрі організації та безпеки дорожнього руху та періодично оновлюються. В результаті дослідження розподілу ризиків ДТП виявлено збіг характеру теоретичного розподілу розглянутих величин реального (відносний коефіцієнт аварійності) та прогнозних рівнів безпеки дорожнього руху (підсумковий коефіцієнт аварійності (експрес-модель)). За отриманими аналітичними залежностями математичного очікування виникнення ДТП можна визначити центр аварійності з певною імовірністю, а дисперсія логнормального розподілу описує розсіювання випадкової величини (кількості ДТП) на вибраній ділянці дороги. Отримані моделі дають можливість їх використання для визначення ризиків виникнення ДТП на складних та небезпечних ділянках доріг загального користування.

Здійснено комплексне дослідження теоретичних та організаційно-тактичних засад розслідування крадіжок з автотранспортних засобів з огляду на нормативні положення чинного кримінального процесуального законодавства, теорію криміналістики та потреб практики. Зокрема, з’ясовано способи вчинення та запропоновано класифікацію крадіжок з автотранспортних засобів, охарактеризовано слідову картину таких злочинів. Запропоновано матеріальні сліди крадіжок з автотранспортних засобів поділити на певні групи, а також сформовано криміналістичну характеристику особи злочинця. Виділено типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування, наведено перелік першочергових слідчих (розшукових) дій, інших заходів, спрямованих на їх вирішення. Окреслено види та форми взаємодії слідчих з працівниками Національної поліції. Визначено організаційно-тактичні особливості проведення огляду місця події, допиту, обшуку, впізнання речей, слідчого експерименту. Надано рекомендації щодо основних форм використання спеціальних знань під час розслідування.