На основе анализа конкретных уголовных дел рассмотрены актуальные проблемы борьбы с преступностью: женской, подростковой, сексуальной, организованной, экономической. Описаны исторический, статистический, сравнительно-правовой методы, метод социологического опроса населения. Освещены разноплановые преступления и другие негативные социальные явления.

Проаналізовано стан, структуру, динаміку та тенденції злочинності у сфері сімейно-побутових відносин. Розглянуто форми та методи профілактики кримінальної поведінки в сім'ї, а також вплив на дану поведінку громадськості, державних, зокрема, правоохоронних органів. Висвітлено досвід профілактичного впливу на злочинну поведінку в сім'ї у деяких зарубіжних країнах, зокрема, США, Японії та ряді європейських держав.

Проанализированы состояние, структура, динамика и тенденции преступности в сфере семейно-бытовых отношений. Рассмотрены формы и методы профилактики криминального поведения в семье, а также влияние на данное поведение общественности, государственных, в частности, правоохранительных органов. Освещен опыт профилактического влияния на преступное поведение в семье в некоторых зарубежных странах, в частности, США, Японии и ряде европейских государств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)1

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)1 + С5*368

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено результати міждисциплінарного правового дослідження проблем, пов'язаних з потерпілим від злочину. Висвітлено особливості визначення потерпілого та його процесуального становища. Розкрито зміст обвинувальної діяльності потерпілого у разі відмови прокурора від обвинувачення. Акцентовано увагу на питаннях захисту прав і законних інтересів потерпілого від злочину.

Приведены результаты междисциплинарного правового исследования проблем, связанных с потерпевшим от преступления. Освещены особенности определения потерпевшего и его процессуального положения. Раскрыто содержание обвинительной деятельности потерпевшего при отказе прокурора от обвинения. Акцентировано внимание на вопросах защиты прав и законных интересов потерпевшего от преступления.

Осуществлен анализ концепции применения теории систем в познании преступности. Освещены вопросы, касающиеся генеалогии преступности, адаптации феноменологии преступности к современным трактовкам теории систем. Представлена модульная теория социума как философская основа криминологического анализа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)1 + У9(4УКР)0-94

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На підставі статистичних даних охарактеризовано склад населення України, проаналізовано вплив його етнічної неоднорідності на криміногенну ситуацію в країні. Увагу приділено проекту Концепції державної мовної політики в Україні.

На основе статистических данных охарактеризован состав населения Украины, проанализировано влияние его этнической неоднородности на криминогенную ситуацию в стране. Уделено внимание проекту Концепции государственной языковой политики в Украине.

Розглянуто поняття латентної злочинності. Наведено думки щодо даного питання вітчизняних і зарубіжних фахівців. Сформульовано та обгрунтовано визначення латентної злочинності. На підставі аналізу 23 найбільш поширених видів злочинів визначено обсяг (рівень) латентної злочинності, його залежність від особливостей об'єкта та об'єктивних характеристик злочинного посягання, діяльності правоохоронних органів та осіб, проінформованих про злочин, наведено поправочні коефіцієнти відповідно до цих злочинів. Запропоновано методи виявлення та виміру латентної злочиності, розкрито їх причини та негативні наслідки, розглянуто можливі шляхи щодо її запобігання.

Досліджено вплив соціальних факторів на динаміку та структуру злочинності за умов здобуття та розвитку Україною державної незалежності. На підставі вивчення наукових праць юристів, дослідження вітчизняного законодавства та результатів анкетування розкрито зміст найважливіших процесів, які відбувалися у суспільстві за останнє десятиліття й їх взаємозв'язок з криміногенною ситуацією в державі. Наведено пропозиції щодо реалізації заходів загальносоціального та спеціально-кримінологічного профілактичного впливу на злочинність з метою зниження її рівня. Запропоновано доповнення до чинного законодавства України щодо прийняття нормативно-правових актів з метою запобігання розвитку злочинності.

Уточнено зміст і характеристики процесу віктимізації в світі та в Україні, проаналізовано предмет і структуру загальної теорії віктимології, історію розвитку, стан та визначено основні перспективні наукові напрямки розвитку сучасної кримінальної віктимології, віктимологічної профілактики злочинів та поводження з жертвами злочинів. На підставі критичного аналізу юридичної літератури з'ясовано передумови формування кримінальної віктимології як самостійного наукового напрямку, описано основні поняття, принципи та науковий апарат віктимологічної теорії. Проведено узагальнююче дослідження місця віктимності як форми реалізації девіантної активності особистості. Розглянуто форми реалізації віктимологічної політики у суспільстві, визначено перспективи кримінальної та профілактичної політики у сфері обмеження віктимізації в Україні. Вперше досліджено умови організації відповідного поводження з жертвами злочинів, здійснено компаративістську оцінку результатів поводження з жертвами в світі.

Показано багатовимірність злочину як соціального явища в культурно-цивілізованому розвитку суспільства. Визначено конвенційно-теоретичні засади наук, які вивчають злочин та злочинність у загальній системі суспільствознавства. Проаналізовано кримінально-правове визначення поняття злочину в контексті змін його суттєвих ознак у процесі ускладнення та диференціації політико-економічних, матеріально-виробничих, морально-психологічних та інтерособистісних взаємин людей у суспільстві. Проведено порівняльний аналіз кримінально-правової законотворчості в різних правових системах, що зумовлюють визначення злочину та покарання як національно самобутніх явищ. Запропоновано у визначенні поняття злочину на перше місце поставити шкоду, що завдається особі в системі суспільних відносин та створює небезпеку для суспільства. Визначено фактори впливу на динаміку злочинності в Україні в перехідний період до демократично-політичних ринково-економічних відносин, лібералізації судочинства в суспільному житті прав людини.

Вперше визначено науковий статус, ідентифіковано соціологію злочинності як галузь української соціології шляхом відокремлення її проблематики, функцій від аналогічних ознак вітчизняної кримінології, визначено об'єкт і предмет нової галузі соціології, її внутрішню структуру та зв'язок з суміжними дисциплінами. Подано систематичний огляд першоджерел соціології злочинності. Досліджено аксіологічні проблеми (небезпеку тиску з боку класових, наукових, повсякденних ідеологій), методологічні (специфіку застосування системного підходу, складності з визначенням поняття злочину, дуалізм кримінології та обгрунтування мультипарадигмальності в процесі дослідження двох реальностей - злочину та злочинності), методичні питання, пов'язані з добором конкретної методики, організацією та тактикою польових досліджень. На підставі концепції соціальної адаптації розроблено мережу аналітичних категорій соціології злочинності, за допомогою якої стає можливим багатовимірний теоретико-соціологічний аналіз злочинності. Окреслено засади інституційного підходу до злочинності та розглянуто основні варіанти делінквентної поведінки стосовно інституційних комплексів. Удосконалено методологію соціологічного підходу до злочину як поведінки. На базі теорій соціальної поведінки Вебера та Парсонса визначено сутність кримінальної дії, її основні складові елементи та розроблено класифікаційну модель злочинності. Вперше введено поняття "кримінально-правове поле" та розглянуто основні властивості злочинності як соціального поля. Розвинуто поняття криміногенної ситуації. Вдосконалено теорію

Досліджено теоретичні та практичні аспекти злочинної тактики. Відзначено, що формування та використання тактики злочинної діяльності - складний, багатоетапний процес, що постійно розвивається та негативно впливає на розкриття та розслідування злочинів. Виділено основні складові тактики злочинної діяльності, притаманні способу скоєння злочину та протидії розслідуванню. Акцентовано увагу на необхідності чіткого розмежування тактичних прийомів і правил організаційно-технологічного провадження слідчих дій, у тому числі для забезпечення розробки тактичних прийомів діяльності слідчого, а також необхідності вивчення в криміналістиці тактики злочинної діяльності як умови вдосконалення тактичного арсеналу слідства.

Обгрунтовано положення щодо того, що маргіналії є природним соціальним продуктом будь-якого суспільства і в кожній країні складають різну частку. Розміри маргінальних прошарків у різні періоди розвитку суспільства здатні коливатися, збільшуватися та зменшуватися, залежно від соціально-економічної політики держави, професіоналізму правоохоронних органів і ступеня зрілості громадянського суспільства. Виявлено, що маргінальне середовище є невичерпним джерелом більшої частини майнових і насильницьких злочинів. Отже, чим глибший ступінь маргіналізації суспільства, тим вищий рівень майнової та насильницької злочинності. Досягти скорочення маргінальних прошарків і зниження злочинності в країні можна лише шляхом використання комплексних заходів, серед яких соціально-економічні та виховно-освітні засоби посідатимуть пріоритетне місце, а держава та громадянське суспільство мають працювати узгоджено. Доведено можливість успіху боротьби з злочинністю та руйнування багатьох криміногенних джерел вже після істотного скорочення прошарку політичних і соціально-економічннх маргіналій.

Висвітлено питання злочинності в Україні, її тенденції та закономірності, методи кримінологічного дослідження та прогнозування, основних напрямів запобігання злочинності. Визначено теоретичні та методологічні підходи до дослідження злочинності, оптимальні методи її вивчення, проаналізовано фактори, стан, структуру та динаміку злочинності в Україні, практику засудження та покарання осіб, які вчинили злочини, за 1992 - 2012 pp. Розглянуто основні види вибіркових кримінологічних досліджень і розкрито значення одержаної в ході їх проведення інформації. На цій основі установлено тенденції та закономірності злочинності в Україні, надано їх кримінологічну характеристику, висвітлено їх зв'язки із соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. Надано пропозиції з удосконалення обліку, реєстрації злочинів та формування статистичної звітності щодо злочинності в країні. Запропоновано комплексну систему здійснення моніторингового дослідження злочинності в Україні, яка включає, зокрема, щорічне моніторингове репрезентативне опитування населення України щодо ступеня його віктимізації, рівня латентності найбільш поширених загальнокримінальних злочинів, стану злочинності та діяльності міліції з боротьби з нею. Наведено методичну схему підготовки щорічного прогнозу зареєстрованої злочинності в країні на основі використання апробованої автором моделі економічних, соціальних, демографічних, політико-правових та соціально-психологічних факторів злочинності, яка допомагає визначити характер тенденції (зростання або зниження), та застосування методу екстраполяції тренда, які дозволяють приблизно оцінити числові параметри динаміки злочинності в цілому та її окремих видів. Визначено найбільш оптимальні за таких умов напрями запобігання злочинності в країні.

Вперше в українській правовій науці проведено філософсько-правовий аналіз злочинності як імплементації суспільної свідомості у злочинну діяльність. Досліджено механізм імплементації суспільної свідомості у злочинну діяльність крізь призму мультианалітичного пізнання онтологічного, гносеологічного та аксіологічного вимірів концепту "злочин". Обгрунтовано, що з позиції філософсько-правової науки потенції духовно-аксіологічного компонента людської екзистенції є основною силою векторизації особистості в цивілізаційному та трансцендентному вимірах буття та зумовлює правову чи протиправову визначеність її діяльності. Удосконалено моделі філософсько-правових експлікацій злочинності, які уможливили виокремлення соціального значення проблеми правопорушень, оскільки його існування розглядалося через сутнісне вираження злочинності в соціокультурному просторі, то виникла потреба в дослідженні філософсько-правових засад вивчення об'єкта та суб'єкта в контексті соціальних детермінант злочинності. Вивчення цього питання призвело до усвідомлення ідеї нерозривності та динамічності структури, утвореної внаслідок співіснування суб'єкта та об'єкта злочину.

Проаналізовано історичний розвиток уявлення про злочинність у радянській та пострадянській кримінології. Розкрито методологічні підходи до вивчення злочинності. Визначено межі пізнання злочинності в сучасній вітчизняній кримінології. Сформульовано сучасне визначення злочинності. Розглянуто вияви злочинності та запропоновано їх кримінологічну класифікацію. Обгрунтовано кількісно-якісні показники злочинності для вдосконалення інформаційної моделі злочинності. З'ясовано зміст поняття "ціна" злочинності.

Висвітлено актуальні питання вітчизняної кримінології. Проаналізовано вплив ЗМІ на формування особистості, проблеми віктимності неповнолітніх, особливості сучасної кіберзлочинності в Україні. Розглянуто кримінальну субкультуру як один із детермінантів злочинності. Охарактеризовано умови формування неповнолітнього злочинця. Проаналізовано співвідношення біологічних і соціальних факторів злочинної поведінки людини через призму генетики. Розглянуто релігійний екстремізм як суспільно небезпечну форму групової девіації. Висвітлено сучасні напрями спеціально-кримінологічного запобігання насильницьким злочинам. Увагу приділено запобіганню злочинам терористичної спрямованості, питанням територіальної поширеності злочинності.

Досліджено специфіку окремих видів злочинності. Проаналізовано віктимну поведінку жертви статевих злочинів. Наведено кримінологічну характеристику жертви вбивства. Висвітлено сучасні тенденції злочинів проти власності. Розглянуто наркоманію серед молоді як одну з глобальних суспільних проблем в Україні. Увагу приділено насильству в сім'ї, злочинам у сфері обігу наркотичних засобів, специфіці злочинів проти правосуддя. Наведено основні кримінологічні риси особистості кіберзлочинця. Охарактеризовано сучасний стан і тенденції розвитку бандитизму в Україні.