Розглянуто питання належного кадрового забезпечення протидії торгівлі людьми в сучасних умовах розвитку держави та суспільства.

Рассмотрены вопросы необходимого кадрового обеспечения противодействия торговле людьми в современных условиях развития общества и государства.

The problems of necessary personnel provision for combating trafficking in people in current society and state development conditions are given.

Розглянуто соціальну систему соціальної профілактики торгівлі людьми в Україні. Висвітлено концептуальні засади державної політики України у сфері протидії торгівлі людьми. Проаналізовано роль органів державної влади та неурядових організацій в здійсненні соціальної профілактики торгівлі людьми. Описано основні форми первинної, вторинної та третинної профілактики торгівлі людьми.

Рассмотрена социальная система социальной профилактики торговли людьми в Украине. Освещены концептуальные основы государственной политики Украины в сфере противодействия торговли людьми. Проанализирована роль органов государственной власти и неправительственных организаций в осуществлении социальной профилактики торговли людьми. Раскрыты основные формы, первичной, вторичной и третичной профилактики торговли людьми.

Розглянуто комплекс питань протидії торгівлі людьми та незаконній трансплантації органів, особливості прокурорської діяльності у зазначеній сфері на різних стадіях кримінального процесу. Проаналізовано міжнародне та вітчизняне законодавство, європейські стандарти та зарубіжний досвід поротидії незаконній діяльності. Показано особливості кваліфікації та розслідування торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини, а також порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини.

Визначено поняття та сутність взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми. З'ясовано історіографію доктринального дослідження взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми. Розглянуто сучасну систему протидії торгівлі людьми з детальним вивченням кожного елемента. Проаналізовано міжнародний досвід у зазначеній сфері, сформульовано конкретні пропозиції щодо запозичення його в Україні. Окреслено основні перспективи розвитку системи протидії торгівлі людьми, які викладено в запропонованій державній Стратегії.

Визначено методологічні засади соціальної профілактики торгівлі людьми (СПТЛ) засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з усіма складовими відповідно до положень "Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 р.". Уточнено поняттєво-термінологічний апарат проблеми СПТЛ, який відображає логічну координацію та взаємозв'язок трьох поняттєвих просторів: соціальної профілактики, торгівлі людьми, ІКТ. Встановлено категоріальний статус СПТЛ засобами IKT як платформи моделювання її змісту та структури. З урахуванням концептуальних критеріїв обгрунтовано базове поняття "соціальна профілактика торгівлі людьми" як систему юридичних, медичних, педагогічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на запобігання та подолання торгівлі людьми. Доведено доцільність та пріоритети застосування ІКТ у СПТЛ. Розроблено концепцію СПТЛ засобами ІКТ як єдність методологічного, теоретико-змістового та методичного концептів.

Представлена часть результатов исследования состояния выполнения Украиной Конвенции Совета Европы о мероприятиях по противодействию торговле людьми, инициированного Всеукраинской Коалицией общественных организаций по противодействию торговле людьми, в котором автор принимала участие и готовила аналитический отчет. В ходе исследования обнаружены недостатки в коммуникационном процессе государственных служб с целевыми социальными группами. Сделан анализ маркетинговых коммуникационных мероприятий, осуществленных и запланированных к реализации государственными органами. На основе результатов исследования и выводов предложен ряд рекомендацій.

Вивчено проблему соціальних міфів у дослідженні феномена торгівлі людьми. Розкрито поняття кваліфікації приховування злочину за сукупністю зі злочинами, передбаченими статтями 149 та 146 Кримінального кодексу України. Розглянуто особливості розслідування злочинів у сфері службової діяльності, пов'язаних із торгівлею людьми. Приділено увагу судово-психологічним експертизам у справах, пов'язаних із сексуальною експлуатацією жінок. Охарактеризовано співпрацю органів внутрішніх справ з неурядовими організаціями щодо протидії торгівлі людьми. Запропоновано шляхи протидії торгівлі людьми у молодіжному середовищі. Визначено законодавчі перспективи вдосконалення процедури встановлення статусу особи, постраждалої від такої торгівлі людьми. Удосконалено систему забезпесення прав і свобод дитини в кіберпросторі.

Обгрунтовано механізми державного управління у сфері протидії торгівлі людьми. Виявлено проблеми ефективності механізмів протидії торгівлі людьми для їх подальшого розв'язання шляхом вдосконалення механізмів державного управління та розроблення науково-практичних рекомендацій органам державної влади щодо вдосконалення цього виду державно-управлінської діяльності. Охарактеризовано організаційний, соціальний, правовий, економічний, безпековий, політичний механізми державного управління, а також з'ясовано їх роль у системі державного управління в цій сфері. Обгрунтовано, що механізми державного управління у сфері протидії торгівлі людьми запроваджуються з метою запобігання торгівлі людьми, боротьби зі злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, а також надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми. Визначено напрями вдосконалення механізмів державного управління у сфері протидії торгівлі людьми. Запропоновано проект Стратегії протидії торгівлі людьми.

Обгрунтовано сутність, фактори, наслідки поширення явища торгівлі людьми; визначено мету, завдання, зміст, види, форми, методи соціально-педагогічної профілактики торгівлі людьми серед учнівської молоді. Досягнення мети, реалізація завдань соціально-педагогічної профілактики торгівлі людьми серед учнівської молоді забезпечується відповідними умовами та реалізується через зміст профілактичної роботи відповідно до видів профілактики - первинної, вторинної, третинної. На підставі вивчення вітчизняного соціально-педагогічного досвіду обгрунтовано використання ефективних форм і методів профілактики торгівлі людьми серед учнівської молоді.

Сформульовано поняття "засоби масової інформації", їх склад, властивості та соціальне призначення. Виокремлено функції ЗМІ: інформаційна, освітня, соціалізації, функція критики та контролю, мобілізаційна та оперативна. Увагу приділено соціально-виховній функції ЗМІ як формі закріплення та тиражування цінностей, ідеалів, норм поведінки та соціальних рис. Охарактеризовано соціальних вплив і механізм функціонування основних видів ЗМІ: радіо, телебачення, преси та Інтернету. Проаналізовано взаємозв'язок соціальної структури суспільства та класичної системи медіа-засобів. Розглянуто механізм зв'язку між ЗМІ та суспільством, а також особливості впливу ЗМІ на масову свідомість. Запропоновано класифікацію сучасних медіа на основі суб'єкта, задоволення потреб якого вони виконують: суб'єкт - особистість, суб'єкт - група та людина як член групи, суб'єкт - суспільство та людина як член суспільства.

Сформулировано понятие "средства массовой информации", их состав, свойства и социальное назначение. Выделены функции СМИ: информационная, образовательная, социализирующая, функция критики и контроля, мобилизационная и оперативная. Особое внимание уделено социально-воспитательной функции СМИ как форме закрепления и тиражирование ценностей, идеалов, норм поведения и социальных черт. Охарактеризованы социальное влияние и механизм функционирования основных видов СМИ: радио, телевидения, прессы и Интернета. Проанализирована взаимосвязь социальной структуры общества и классической системы медиа-средств. Рассмотрен механизм связи между СМИ и обществом, а также особенности влияния СМИ на массовое сознание. Предложена классификация современных медиасредств на основе субъекта, удовлетворение потребностей которого они выполняют: субъект - личность, субъект - группа и человек как член группы, субъект - общество и человек как член общества.

Formulated are the notion of "media", their composition, properties and social purpose. Highlighted are the functions of media: information, education, socializing, the function of criticism and control, mobilization and operational. Particular attention is paid to the social and educational function of the media as a form of consolidation and replication of values, ideals, norms of behavior and social traits. Characterized is social influence and mechanism of functioning of the main types of media: radio, television, the press and the Internet. Analyzed is the relationship of the social structure of society and the classical system of media. Considered is the mechanism of communication between the media and society, and especially the influence of the media on the mass consciousness. Proposed is the classification of media based on the modern subject, the needs of which they perform: 1) the subject - a person, 2) the subject - a group of people and as a member of the group, 3) the subject - society and man as a member of society.

Проаналізовано феномен торгівлі людьми в сучасному українському суспільстві. Окреслено концептуальні засади державної політики України у сфері протидії торгівлі людьми. Викладено теоретичні аспекти соціально-педагогічної роботи у сфері протидії торгівлі людьми. Увагу приділено соціально-педагогічній та психологічній роботі з дітьми трудових мігрантів. Наведено методику проведення масових заходів та акцій щодо протидії торгівлі людьми.

Подано результати дослідження стану виконання Україною Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, виконаного на основі опитувальника Групи експертів з питань протидії торгівлі людьми Ради Європи (GRETA). Охарактеризовано політику протидії торгівлі людьми. Приділено увагу координації діяльності зацікавлених сторін. Проаналізовано реалізацію заходів щодо попередження торгівлі людьми. Розглянуто критерії надання правового статусу особам, які постраждали від торгівлі людьми.

Визначено окремі шляхи удосконалення кримінально-правового регулювання за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини. Вивчено міжнародно-правове забезпечення протидії торгівлі дітьми. Охарактеризовано заходи з надання підтримки жертвам торгівлі людьми. Приділено увагу питанням допомоги людям, що стали жертвами торгівлі. Проаналізовано причини та передумови такої торгівлі.

Розглянуто теоретичні та прикладні засади використання протидіючого маркетингу, зокрема у вирішенні проблеми торгівлі людьми. Висвітлено зарубіжний та вітчизняний досвід маркетингової діяльності урядових та неурядових організацій, які спеціалізуються на протидії торгівлі людьми. Наведено рекомендації щодо маркетингових комунікаційних заходів у рамках Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020-го р. Розглянуто проблему торгівлі людьми в Україні як об'єкт протидіючого маркетингу некомерційних суб'єктів. Увагу приділено питанням інтегрування маркетингової системи некомерційних суб'єктів із маркетинговим середовищем, принципам планування маркетингових комунікаційних заходів із протидії торгівлі людьми, вибору цільових аудиторій для рекламної кампанії та каналів комунікацій. Подано інформацію про показники ефективності маркетингових комунікаційних заходів, спрямованих на підвищення обізнаності із явищем торгівлі людьми.

З позицій системного підходу обгрунтовано теоретичні засади формування та організації взаємовідносин органів влади та громадськості у системі державного управління протидією торгівлі людьми, а також визначено пріоритетні напрями підвищення їх ефективності в сучасних умовах державотворення з урахуванням зарубіжного досвіду. Розроблено модель взаємовідносин органів влади та громадськості у протидії торгівлі людьми в Україні, в основу якої покладено визначення цілей функціонування взаємовідносин органів влади та громадськості у протидії торгівлі людьми, встановлення суб'єктів та вибір ресурсів для забезпечення умов його здійснення, що дає змогу змоделювати систему протидії торгівлі людьми, здатну раціонально організувати діяльність. ефективно децентралізувати державне управління в усіх напрямах взаємодії незалежно від зміни політичної, ідеологічної чи економічної ситуації. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності взаємовідносин органів влади та громадськості у державному управлінні протидією людьми України, серед яких: запровадження національного механізму перенаправлення жертв торгівлі людьми; оптимізація організаційно-функціональної структури системи протидії торгівлі людьми України щодо оцінювання управлінських рішень щодо подолання такої торгівлі.

Здійснено комплексне дослідження концептуальних засад та інституційних механізмів протидії глобальній проблемі торгівлі людьми. Складність наукової проблеми, пов’язаної з торгівлею людьми, змушує вдаватися до ретроспективи, отож її розглянуто в контексті історичної еволюції від Стародавніх Греції та Риму до наших днів. Подано характеристику цього явища, визначено його місце і роль у глобальних процесах, обгрунтовано загрозу, яку воно несе суспільству. Досліджено основні механізми та інструменти, які використовує міжнародне співтовариство для вирішення проблеми торгівлі людьми. На основі міжнародного досвіду протидії торгівлі людьми та новітнього вітчизняного законодавства розкрито концептуальні засади даної протидії. Доведено, шо проблему торгівлі людьми можна подолати лише спільними зусиллями усієї світової спільноти.

Викладено правові основи міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми. Досліджено особливості компетенції та структури оперативних підрозділів України та міжнародних правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми. Розглянуто поняття, завдання та принципи міжнародного співробітництва у сфері протидії злочинам, пов'язаним із торгівлею людьми. Визначено суб'єкти міжнародної співпраці у протидії торгівлі людьми та їх правовий статус. Охарактеризовано організаційно-тактичні засади міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми.

Наведено визначення сутності поняття соціальної профілактики торгівлі людьми, розкрито її види, форми, методи на основі концепції “допомога для самодопомоги”. Проаналізовано явища торгівлі людьми на сучасному етапі розвитку українського суспільства, його причини, масштаби, тенденції розвитку, засоби протидії, визначено систему суб’єктів соціальної профілактики торгівлі людьми. Охарактеризовано основні форми первинної, вторинної і третинної профілактики торгівлі людьми.