На підставі досягнень кримінально-правової науки та інших галузей знань, використання матеріалів слідчої та судової практичної діяльності, а також основних положень оновленного законодавства розглянуто питання кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища (НПС) і тенденції сучасної кримінально-правової політики у даній сфері. Наведено рекомендації щодо вдосконалення та практичного застосування кримінального законодавства, запобігання злочинам, які посягають на НПС як пріоритетний напрям карної політики України.

На основе достижений криминально-правовой науки и других областей знаний, применения материалов следственной и судебной практической деятельности, а также основных положений обновленного законодательства рассмотрены вопросы криминально-правовой охраны окружающей природной среды (ОПС) и тенденции современной криминально-правовой политики в данной сфере. Приведены рекомендации по усовершенствованию и практическому использованию криминального законодательства, предотвращению преступлений, посягающих на ОПС как приоритетное направление уголовной политики Украины.

Наведено кримінально-правову характеристику злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів, розкрито його суспільну небезпечність, визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Висвітлено спеціальні питання кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. Розглянуто кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 242 КК України та встановлено підстави його відмежування від аналогічного адміністративного делікту. Описано основні етапи досудового та судового розслідування справ щодо забруднення та виснаження водних об'єктів. Здійснено порівняльно-правовий аналіз законодавства України та деяких зарубіжних країн щодо кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. Розроблено рекомендації щодо запобігання злочинам, передбаченим ст. 242 КК України, проаналізовано досвід застосування та визначено ефективність профілактичних засобів у даній сфері. Охарактеризовано сучасний стан міжнародного співробітництва щодо боротьби зі злочинним забрудненням, засміченням та виснаженням водних об'єктів.

Приведена криминально-правовая характеристика преступления згрязнения, замусоривания и истощения водных объектов, раскрыта его опасность для общества, определены объективные и субъективные признаки. Освщены социальные вопросы криминальной ответственности за загрязнение, замусоривание и истощение водных объектов. Рассмотрены квалификационные признаки состава преступления, предусмотренного ч.2 ст. 242 КК Украины и установлены основания для его отмежевания от аналогичного административного деликта. Описаны основные этапы досудебного и судебного расследования дел о загрязнении, замусоривании и истощении водных объектов. Проведен сравнительно-правовой анализ законодательства Украины и некоторых зарубежных стран о криминальной ответственности за загрязнение, замусоривание и истощение водных объектов. Разработаны рекомендации по предотвращению преступлений, предусмотренных ст. 242 КК Украины, проанализирован опыт применения и определена эффективность профилактических мероприятий в данной сфере. Охарактеризовано современное состояние международного сотрудничества по борьбе с преступным загрязнением, замусориванием и истощением водных объектов.

Висвітлено основні кримінологічні та кримінально-правові аспекти протидії екологічній злочинності в Херсонській області. Охарактеризовано географічні та природні особливості регіону як чинники екологічної злочинності, здійснено юридичний аналіз злочинів, що посягать на довкілля.

Освещены основные криминологические и криминально-правовые аспекты противодействия экологической преступности в Херсонской области. Охарактеризованы географические и природные особенности региона как фактора экологической преступности, осуществлен юридический анализ преступлений, посягающих на окружающую среду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)711.18 + Х859(4УКР)03

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено стан довкілля в українському Причорномор'ї, особливості кримінально-правової охорони довкілля в Україні. Розкрито суть поняття екологічної злочинності та її ознаки, стан і тенденції. Здійснено порівняльний аналіз кримінологічних показників в Україні та Причорноморському регіоні. Висвітлено проблеми детермінації та латентності екологічної злочинності. Запропоновано заходи загальносоціального та спеціально-кримінологічного запобігання злочинам проти довкілля.

Проведено комплексне дослідження злочинного браконьєрства (ЗБ) як соціального явища. Розглянуто особливості кримінально-правової охорони тваринного світу від браконьєрських посягань, проведено довгостроковий кримінологічний аналіз стану ЗБ. Визначено основні напрями протидії ЗБ, запропоновано зміни та доповнення до кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за браконьєрство. Розроблено комплекс загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів запобігання злочинним браконьєрським посяганням, обгрунтовано практичні пропозиції та рекомендації, що спрямовані на вдосконалення запобіжної діяльності право- і природоохоронних органів.

Розкрито суспільну цінність навколишнього природного середовища і проблеми запобігання злочинам проти нього. Наведено кримінально-правову та кримінологічну характеристики злочинності у сфері довкілля, проаналізовано особливості формування детермінаційного комплексу даних злочинів. Визначено кримінологічну функцію органів прокуратури щодо запобігання екологічній злочинності. Увагу приділено правовому, організаційно-методичному, інформаційно-аналітичному та науковому забезпеченню, а також міжнародному співробітництву органів прокуратури України у виконанні кримінологічної запобіжної функції в даній сфері.

Вперше у вітчизняній кримінології проведено комплексне дослідження злочинного браконьєрства як соціального явища. Розглянуто особливості кримінально-правової охорони тваринного світу від браконьєрських посягань, проведено довгостроковий кримінологічний аналіз стану злочинного браконьєрства. Визначено основні напрями протидії цьому явищу, запропоновано зміни та доповнення до кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за браконьєрство. Розроблено комплекс загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів запобігання злочинним браконьєрським посяганням. Обгрунтовано практичні пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення запобіжної діяльності право- та природоохоронних органів.

Вперше аргументовано, що витоки діяння забруднення атмосферного повітря на території України розпочалися з 1983 р. Акцентовано увагу на тому, що невикористання історичного досвіду криміналізації цього діяння, сприяло створенню колізійної норми (ст. 241 КК). Запропоновано поняття аналізованого діяння як умисної або необережної, забороненої КК України дії чи бездіяльності суб'єкта, що посягає на встановлені в суспільстві відносини, які забезпечують умови з охорони атмосферного повітря, що полягають у забрудненні, іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря переліченими засобами та джерелами, що призводить до модифікації фізичних, хімічних чи біологічних властивостей цього природного об'єкта, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Вдосконалено поняття родового об'єкта досліджуваного складу злочину як суспільних відносин з приводу умов (стосунків), що виникають у межах території України, створюють сприятливі умови для життєдіяльності, та є природною умовою життя, забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи, до якої належить і людина (що утворює навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення та відтворення такої системи для теперішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище.

Проведено комплексне дослідження заходів запобігання злочинам, пов'язаним із забрудненням довкілля чи його окремим елементам. Розглянуто особливості кримінально-правової охорони довкілля від забруднення, проведено довгостроковий кримінологічний аналіз злочинного забрудненням довкілля. Визначено найбільш вагомі чинники, що зумовлюють та сприяють вчиненню злочинів даної категорії. Показано основні напрями запобігання злочинному забрудненню довкілля, запропоновано зміни та доповнення до кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за злочини даної категорії. Розроблено комплекс загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів запобігання злочинному забрудненню довкілля, обгрунтовано практичні пропозиції та рекомендації, що спрямовані на вдосконалення запобіжної діяльності право- та природоохоронних органів.

Розглянуто правове регулювання правовідносин у сфері використання та охорони надр. Викладено основи діяльності прокурора щодо захисту прав громадян та інтересів держави у зазначеній сфері. Приділено увагу представництву прокурором у суді інтересів громадян і держави у сфері використання та охорони надр. Охарактеризовано особливості процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального правопорушення у такій сфері.

Надано оперативно-розшукову характеристику злочинів у сфері водокористування з узагальненням предмета злочинів і способів їх вчинення. Визначено напрями підвищення ефективності організації оперативного обслуговування підрозділами кримінальної поліції сфери водокористування. Обгрунтовано перспективні напрями удосконалення організації внутрішньої та зовнішньої взаємодії оперативних підрозділів кримінальної поліції під час протидії злочинам у сфері водокористування.

Висвітлено діяльність з протидії оперативними підрозділами захисту економіки Національної поліції України розкраданню лісосировини. Охарактеризовано сучасний стан лісової галузі. Розглянуто стан правового регулювання відносин лісокористування та правових заходів з охорони лісу в Україні. Проаналізовано організацію оперативного обслуговування об'єктів лісової галузі. Узагальнено профілактичні заходи щодо розкрадань лісодеревини. Встановлено причини, умови та обставини, що спричиняють розкрадання лісу. Досліджено організацію та тактику викриття розкрадань лісоматеріалів. З'ясовано порядок оперативного документування розкрадання лісодеревени на об'єктах лісового господарства.

З'ясовано поняття запобігання незаконному заволодінню транспортними засобами в Україні. Визначено проблемні питання та розроблено науково обгрунтовані системні заходи з удосконалення механізму загальносоціальної, спеціально-кримінологічної, індивідуальної та віктимологічної запобіжної діяльності в цьому напрямі. Визначено сучасний стан (2002 - 2014 рр.) і тенденції розвитку цього злочину в Україні, а саме: встановлено два періоди його вчинення: 2002 - 2010 рр., під час якого спостерігалось щорічне зменшення кількості незаконного заволодіння транспортними засобами; 2011 - 2014 рр. - різке збільшення цих злочинних проявів, які у 2014 р. порівняно з 2002 р. зросли на 46,8 %, а у зіставленні з 2013 р. - на 86,1 %.

Охарактеризовано спектр збудників інфекційних хвороб, які придатні для використання з біотерористичною метою. Обгрунтовано можливості використання сучасних мікробіологічних методів ідентифікації для забезпечення біобезпеки держави. Розглянуто особливості взаємодії органів і підрозділів МВС, СБУ, МОЗ для ефективного реагування на біотерористичні загрози в Україні.

Увагу приділено теоретичним і практичним аспектам протидії злочинності у сфері надрокористування (НК). Представлено результати кримінологічного аналізу стану кримінального НК у світовому вимірі. Визначено, описано та пояснено загальносвітові та регіональні тенденції поширення злочинності в НК. Надано кримінологічну характеристику злочинному НК в Україні, включаючи типологічний аналіз особи злочинця. Досліджено особливості механізму індивідуальної злочинної поведінки у сфері НК. Окремо розглянуто проблеми відтворення економічних, політичних, культурно-психологічних, правових та організаційно-управлінських детермінант злочинності в НК. Розроблено теоретичну модель механізму протидії їй, сформовано низку пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних кримінально-превентивних заходів.

Осмислено кримінологічну природу явища незаконної порубки лісу, розкрито його причини та наслідки для природного середовища, запропоновано шляхи та заходи запобігання його проявам. Установлено, що незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу в основному здійснюються постійними лісокористувачами під час рубок поліпшення якісного складу лісів, суб'єктами підприємницької діяльності, що перебувають у договірних відносинах із ними, а також іншими особами, які не мають права на ведення лісового господарства та законного доступу до спеціального використання лісових ресурсів. Указано на зв'язок незаконної порубки лісу з такими видами організованого злочинного бізнесу, як незаконний експорт деревини, несанкціоноване виробництво деревного вугілля, видобування бурштину, самовільна заготівля дров домогосподарствами та незаконна забудова. Запропоновано комплексний підхід щодо запобігання незаконним рубкам лісу та незаконному обігу деревини.

Присвячено комплексному дослідженню кримінологічних і кримінально-правових засад протидії екологічній злочинності в Україні. Уточнено понятійно-категоріальний апарат ключових понять, що становлять предмет дослідження, здійснено довгостроковий кримінологічний аналіз сучасного стану екологічної злочинності в Україні, оцінено рівень латентності окремих, найпоширеніших видів екологічних злочинів, встановлено об’єктивні та суб’єктивні фактори їх латентності. Досліджено, визначено та систематизовано чинники, що детермінують екологічну злочинність. Визначено типові та специфічні ознаки осіб, які вчинили екологічні злочини, запропоновано два варіанти їх типології. Досліджено проблеми криміналізації та декриміналізації посягань екологічного характеру, їх пеналізації і депеналізації. Внесено пропозиції щодо вдосконалення системи чинного кримінального законодавства, досліджено та оцінено дієвість правозастосовної практики органів кримінальної юстиції у сфері охорони довкілля. Розроблено концептуальну модель системи протидії екологічній злочинності, здійснено опис і надано характеристику її складових, а також структурно-функціональну характеристику зв'язків системи запобігання екологічній злочинності зі стратегіями державної політики в інших сферах соціальної діяльності, охарактеризовано найбільш значущі компоненти стратегії запобігання екологічній злочинності.

Встановлено кримінологічні закономірності, які постали б підґрунтям протидії злочинності проти радіаційної безпеки на підставі її комплексної характеристики, визначення детермінант та механізмів запобігання. Розкрито зміст поняття "радіаційна безпека", висвітлено соціально-правову природу злочинів проти радіаційної безпеки, сучасні особливості протиправної поведінки в цій сфері та запропоновано загальну кримінально-правову й кримінологічну характеристику цих злочинів. Здійснено опис соціальної та психологічної характеристик особи злочинця, який вчиняє злочини проти радіаційної безпеки, а також виявлено кримінологічно значущі риси таких суб’єктів. Виявлено та проаналізовано основні детермінанти вчинення злочинів проти радіаційної безпеки, встановлено причини й умови індивідуальної злочинної поведінки суб’єкта цих злочинів. Розроблено низку загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам проти радіаційної безпеки.

Дисертація присвячена осмисленню явища незаконної порубки лісу, причин його існування і відтворення та розробленню комплексу заходів запобігання його проявам. Незаконна порубка лісу розглядається як різновид кримінальної практики, пов'язаної з організованим злочинним бізнесом щодо незаконного експорту деревини, нелегального виробництва деревного вугілля, несанкціонованої заготівлі дров, а також видобування бурштину. Надано кримінологічну характеристику незаконної порубки лісу, що відображає зростання рівня цих злочинів у понад 3,5 раза упродовж 2008 - 2017 рр., переважне вчинення у лісах і лінійних захисних насадженнях, регіонально розміщених на території західних і північних областей України. Визначено детермінуючий комплекс цього явища, що включає взаємопов'язані організаційно-управлінські, економічні, нормативно-правові та соціально-психологічні криміногенні чинники. Основна роль в структурі цих чинників належить державній монополії на заготівлю, обробку та реалізацію деревини, неефективному управлінню лісовим господарством, підвищеному попиту на деревину незаконного походження на зовнішньому і внутрішньому ринках, традиціям самовільних рубок лісу серед сільського населення. Розроблено пропозиції із запобігання незаконним порубкам лісу, що в цілому зводяться до електронного моніторингу стану заготівлі та реалізації лісоматеріалів, унеможливлення продажу незаконно здобутої деревини, вирішення соціально-економічних проблем сільських населених пунктів у лісовій місцевості, притягнення до кримінальної відповідальності злочинців.