Виконано порівняльнй аналіз стандартів з прав людини у тлумаченні Європейського суду з прав людини та українських судів. Наведено інформацію стосовно існуючої практичної діяльності використання даної Європейської конвенції з прав людини та інших європейських нормативних актів у процесі винесення рішень українськими судами.

Выполнен сравнительный анализ стандартов по правам человека в толковании Європейского суда по правам человека и украинских судов. Приведена информация относительно существующей практической деятельности применения данной Европейской конвенции по правам человека и других европейских нормативных актов при вынесении решений украинскими судами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4Укр)-383 + Х891.9(4Укр)111.1-383

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено концептуальні підстави кодифікації цивільного процесуального законодавства України. Охарактеризовано структурну модель сучасного цивільного процесу та його основоположні принципи. Розкрито інстанційні функції Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Проаналізовано офіційну практику Верховного Суду України з питань цивільного процесу за період 1961 - 2011 рр.

Досліджено правову природу постанов Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства, а також визначено їх місце в системі джерел права України.

Проаналізовано судову практику Верховного та Конституційного судів України, що вказує на нагальну необхідність осмислення того, як існує право "поза законом". Зазначено, що правосуддя, на відміну від судочинства, потребує не просто закону, але й права. Відтак є необхідним пошук методологічних засад, які б дозволили відшукати "право у житті", яке є первинним відносно "права у законі". Допомогти у цьому може фундаментальна онтологія М. Гайдеггера. Осмислення права на підставі цієї філософії дозволяє осягнути фундаментально-онтологічні засади правосуддя, вкоренивши його у людське буття.

Надано правові висновки Верховного Суду України у кримінальних і цивільних справах, викладені у рішеннях, які були прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування норм матеріального права, а також постанови й ухвали Верховного Суду України, які мають прецедентне значення. Наведено витяги з кримінального процесуального та цивільного процесуального законодавства України щодо повноважень та порядку розгляду справ Верховним Судом України.

Подано огляд деяких рішень і ухвал Верховного Суду України у справах про дифамацію за період з 2006 до 2009 рр. Сформульовано висновки щодо особливостей сприйняття практики Страсбурзького суду як джерела права Верховним судом України.

Визначено історичні аспекти розвитку судової практики (СП), окреслено її форми та основні характеристики, а також розроблено класифікацію видів СП в Україні. Проаналізовано функції та значення цього правового явища, розроблено систему характеристик СП під час визначення її ролі у господарському, кримінальному, екологічному та трудовому галузевих правових режимах. Розкрито шляхи вдосконалення використання СП у діяльності вітчизняних органів судової влади. Розроблено комплекс заходів, необхідних для забезпечення належного виконання Верховним Судом України його головної функції - забезпечення єдності СП. На підставі аналізу рішень міжнародних судових органів у справах щодо України визначено їх місце в системі джерел українського права та внесено низку пропозицій щодо адаптації СП нашої держави до міжнародних стандартів.

Проведено комплексне наукове дослідження філософсько-правових засад застосування природного права за здійснення судового угляду. Виконано філософсько-правовий аналіз історії формування та розвитку уявлень про застосування природного права за здійснення судового угляду. Розкрито зміст природного права як природних прав та обов'язків людини, вихідним поняттям яких є поняття невід'ємної людської гідності. Досліджено різноманітні погляди на здійснення судового угляду. Відображено місце природного права у реалізації принципу верховенства права та його застосуванні за здійснення судового угляду. Проаналізовано застосування природного права як додаткового засобу аргументації судового рішення за здійснення судового угляду (норми моралі, звичаї, традиції, принципи права). Розглянуто застосування природного права за здійснення судового угляду у випадках: прогалин у законодавстві, законодавчих колізій, наявності неправових законів.

Досліджено діяльність Верховного Суду України в частині повноважень з перегляду судових рішень у кримінальних справах. Обгрунтовано необхідність надання Верховному Суду України повноваження з перегляду рішень вищих спеціалізованих судів з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстранції однієї та тієї самої норми процесуального права. Досліджено правовий статус Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції, розглянуто підстави для перегляду ним судових рішень. Визначено строки, коло суб'єктів та особливий порядок подання заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах Верховним Судом України. З'ясовано порядок підготовки та розгляду ним кримінальної справи. Внесено науково-обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України та практики його застосування з досліджуваних питань.

Досліджено історичні витоки провадження з перегляду судових рішень Верховним Судом України та визначено його місце у структурі цивільного процесу. Проаналізовано коло суб'єктів права на звернення до Верховного Суду України з заявою про перегляд судових рішень та підстави такого перегляду. Визначено основні засоби забезпечення Верховним Судом України єдності судової практики в цивільному судочинстві. Досліджено розподіл компетенції між Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо забезпечення єдності судової практики в Україні. Вказано на велике значення перегляду судових рішень Верховним Судом України у питанні вжиття додаткових заходів індивідуального характеру щодо виконання рішень Європейського Суду з прав людини. Визначено процесуальні особливості звернення до Верховного Суду України з заявою про перегляд судових рішень в цивільному процесі, здійснення допуску справи до провадження, підготовки справи до судового розгляду та судового розгляду справи Верховним Судом України. Надано характеристику повноваженням Верховного Суду України за наслідками перегляду судових рішень в цивільному процесі.

Досліджено місце та роль Верховного Суду (ВС) України в інстанційній системі судів цивільної юрисдикції та провадження з перегляду судових рішень у цивільних справах ВС України. Розкрито процесуально-правову природу перегляду судових рішень у цивільних справах ВС України. Запропоновано концепцію реформування системи повноважень цієї установи з метою підвищення ефективності її функціонування в системі цивільного судочинства. Досліджено зміст права на перегляд судових рішень ВС України як елементу права на судовий захист, процесуальний порядок перегляду судових рішень, а також повноваження ВС України. Виявлено недоліки законодавчого регулювання та внесено пропозиції щодо їх усунення та вдосконалення процедури перегляду судових рішень у цивільних справах найвищою судовою інстанцією. Досліджено судові акти ВС України, охарактеризовано особливості його постанов, які ухвалюються за результатами перегляду судових рішень. Розглянуто питання про реалізацію вимог принципу правової визначеності в зазначених судових актах.

Висвітлено загальні положення про делікти в цивільному праві. Наведено порядок відшкодування (компенсації) заподіяної шкоди. Розглянуто спеціальні делікти, що виділяються на підставі особливостей суб'єктного складу заподіювачів шкоди.

Комплексно досліджено процесуальний статус та правову природу рішень Верховного Суду України у кримінальному провадженні за чинним кримінальним процесуальним законодавством України. Проведено порівняльно-правовий аналіз процесуальної діяльності вищих судових органів у зарубіжних країнах. Проаналізовано правову природу та складові елементи підстав перегляду судових рішень Верховного Суду України. Досліджено перегляд рішень Верховного Суду України як виключне, остаточне та факультативне провадження у кримінальному судочинстві. Вивчено та проаналізовано роль прокурора під час перегляду Верховним Судом України судових рішень у кримінальних справах. Теоретично обгрунтовано та сформульовано пропозиції стосовно оптимізації процедури кримінального провадження у Верховному Суді України.

Висвітлено теоретичні та практичні питання здійснення спеціального (заочного, in absentia) кримінального провадження. Розкрито призначення та міжнародні стандарти такого провадження. Визначено особливості спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, а також специфіку виконання судових рішень, ухвалених за наслідками спеціального судового провадження.

Комплексно розглянуто поняття і підстави представництва в суді. Узагальнено судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини щодо представництва адвокатом, захисником, юрисконсультом, прокурором, членом виконавчого органу, за довіреністю, представництва особами, які не мають статусу адвоката, представництва кількох учасників справи одночасно тощо. Розкрито сутність повноважень представника й особливості їх виникнення і припинення. Проаналізовано заходи реакції суду та учасників судового процесу на порушення і зловживання процесуальними правами представників у суді.

З урахуванням європейського законодавства проаналізовано можливості забезпечення в Україні права на ефективний засіб юридичного захисту. Увагу приділено практиці судових органів України із забезпечення права на ефективний засіб юридичного захисту у кримінальному провадженні.

Визначено історичні передумови формування субінституту відшкодування шкоди, завданої фізичним і юридичним особам органами місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності, в національному законодавстві та законодавстві окремих зарубіжних країн. Охарактеризовано стан дослідження проблеми цивільно-правового регулювання відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування. Визначено специфіку правосуб'єктності органів місцевого самоврядування як учасників деліктних цивільних правовідносин. Розглянуто загальну та спеціальну правосуб'єктність органів місцевого самоврядування, визначено особливості їх деліктоздатності. Виокремлено особливості сфери нормотворчості органів місцевого самоврядування як особливої сфери виникнення суспільних відносин із заподіяння шкоди фізичним і юридичним особам. Визначено межі та характер впливу нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування на права фізичних і юридичних осіб. Охарактеризовано підстави й умови відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності. Сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції про вдосконалення чинного законодавства щодо відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

Розглянуто організаційні проблеми проведення моніторингу ефективності застосування законодавства, методику юридичного аналізу комплексної ефективності, методику юридичного аналізу ефективності. Викладено питання застосування законів та потенційної ефективності застосування законопроектів, методику проведення аналізу корупціогенності законодавства.