Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)411.2

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)31 + Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Державне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)411 + Х893.9(4УКР)722.071

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)31 + Х893.9(4Укр)411

Рубрики:

Державне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)31 + Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Державне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)411

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено організаційно-тактичні проблеми встановлення алібі у ході до- та судового слідства. Розкрито сутність поняття "алібі". Запропоновано класифікацію алібі, описано його види. Подано приклади встановлення алібі у зарубіжних країнах. Наведено рекомендації щодо удосконалення процесу встановлення місцеперебування підозрюваного, обвинуваченого та підсудного у часові інтервали злочину.

Освещены организационно-тактические проблемы установления алиби в ходе до- и судебного следствия. Раскрыта сущность понятия "алиби". Предложена классификация алиби, описаны ее виды. Даны примеры установления алиби в зарубежных странах. Приведены рекомендации по усовершенствованию процесса установления местопребывания подозреваемого, обвиняемого и подсудимого во временные интервалы преступления.

Висвітлено загальні проблеми одержання вербальної інформації (ВІ) у кримінальному процесі України. Розкрито сучасне значення даної інформації та її роль у слідчій діяльності, розглянуто вплив соціально-психологічних особливостей особи на її формування. Особливу увагу приділено використанню досягнень науково-технічного прогресу у процесі її одержання. Проаналізовано особливості законодавчого врегулювання проведення слідчих дій, пов'язаних з одержанням ВІ, наведено рекомендації щодо їх удосконалення.

Освещены общие проблемы получения вербальной информации (ВИ) в криминальном процессе Украины. Раскрыты современное значение данной информации и ее роль в следственной деятельности, рассмотрено влияние социально-психологических особенностей личности на ее формирование. Особое внимание уделено использованию достижений научно-технического прогресса при ее получении. Проанализированы особенности законодательного урегулирования проведения следственных действий, связанных с получением ВИ, приведены рекомендации по их усовершенствованию.

Висвітлено теоретичні, нормативно-правові, методологічні, тактичні, організаційні аспекти встановлення, здійснення та припинення конфіденційного співробітництва, керівництва негласним апаратом. Розкрито особливості використання психологічних знань в процесі залучення осіб до конфіденційної співпраці, засади ефективного та раціонального використання діючих негласних працівників у боротьбі зі злочинністю. Розглянуто питання навчання, виховання та фінансового забезпечення конфіденційного співробітника, а також проблеми забезпечення його правового та соціального захисту.

Освещены теоретические, нормативно-правовые, методологические, тактические, организационные аспекты установления, осуществления и прекращения конфиденциального сотрудничества, управления негласным аппаратом. Раскрыты особенности использования психологических знаний в процессе привлечения лиц к конфиденциальному сотрудничеству, основы эффективного и рационального использования действующих негласных сотрудников в борьбе с преступностью. Рассмотрены вопросы обучения, воспитания и финансового обеспечения конфиденциального сотрудника, а также проблемы обеспечения его правовой и социальной защиты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)411 + Х881.9(4УКР)128

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)411 + Х893.9(4УКР)6

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблеми процесуального порядку та тактики проведення пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. Проаналізовано особливості підготовчого, робочого, завершального етапів проведення даної слідчої дії, розглянуто питання нормативно-правового регулювання. Наведено рекомендації щодо ряду змін до чинного кримінально-процесуального законодавства України.

Освещены проблемы процессуального порядка и тактики проведения предъявления личности для опознания вне её визуального наблюдения. Проанализированы особенности подготовительного, рабочего, заключительного этапов проведения данного следственного действия, рассмотрены вопросы нормативно-правового регулирования. Приведены рекомендации относительно ряда изменений к действующему криминально-процессуальному законодательству Украины.

Розглянуто право потерпілого на судовий захист і загальні проблеми визначення його правового положення на різних стадіях кримінального судочинства. Розглянуто форми процесуальної участі потерпілого як суб'єкта кримінально-процесуального доказування в досудовому слідстві, в суді першої інстанції та під час перегляду судових рішень у порядку апеляційного, касаційного та виключного проваджень. Проаналізовано чинне законодавство та практику органів досудового слідства та суду в аспекті їх відповідності європейским стандартам і запропоновано нормативно-теоретичну модель процесуального становища потерпілого як учасника доказової діяльності на окремих етапах кримінального процесу. Розроблено рекомендації щодо удосконалення норм чинного кримінально-процесуального законодавства України, що регламентують процесуальне положення потерпілого як суб'єкта криміанльно-процесуального доказування у різних стадіях провадження з кримінальної справи.

Рассмотрено право потерпевшего на судебную защиту и общие проблемы определения его правового положения на различных стадиях судебного рассмотрения криминального дела. Рассмотрены формы процессуального участия потерпевшего как субъекта криминально-процессуального доказывания в досудебном следствии, в суде первой инстанции и при пересматривании судебных решений в порядке аппеляционного, кассационного и исключительного рассмотрения судебного дела. Проанализировано действующее закондательство и практику органов досудебного следствия и суда в аспекте их соответствия европейским стандартам, приведена нормативно-теоретическая модель процессуального положения потерпевшего как участника доказательной деятельности на отдельных этапах криминального процесса. Разработаны рекомендации по усовершенствованию норм действующего криминально-процессуального законодательства Украины, регламентирующих процессуальное положение потерпевшего как субъекта криминально-процессуального доказывания на различных стадиях рассмотрения криминального дела.

Розглянуто сучасний механізм нормативного регулювання права особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім'ї чи близьких родичів, проаналізовано практику реалізації цього права суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності під час провадження у кримінальних справах. Розкрито юридичну природу досліджуваного права, висвітлено історію його виникнення та розвитку, визначено зміст і межі застосування у кримінальному процесі України. З'ясовано особливості застосування права особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім'ї чи близьких родичів під час проведення слідчих дій у кримінальній справі, показано його вплив на процес оцінювання доказів.

Рассмотрен современный механизм нормативного регулирования права личности на свободу от самораскрытия, раскрытия членов ее семьи или близких родственников, проанализирована практика реализации данного права субъектами криминально-процессуальной деятельности при рассмотрении криминальных дел. Раскрыта юридическая природа исследуемого права, освещена история его возникновения и развития, определено содержание и сфера применения в криминальном процессе Украины. Показаны особенности применения права личности на свободу от самораскрытия, раскрытия членов ее семьи или близких родственников при проведении следственных действий по криминальному делу, показано его влияние на процесс оценивания доказательств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)411.01

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Досліджено проблеми роботи з джерелами особистісної інформації у досудовому розслідуванні. Проаналізовано законодавство України. Наведено визначення змісту понять, що стосуються джерел доказів, процесу доказування, положень криміналістики, кібернетики та юридичної психології щодо закомірностей формування ідеальних слідів-відображень у свідомості особи. Розкрито суть поняття "джерела особистісної інформації". Висвітлено аспекти його встановлення, способи одержання фактичних даних, а також їх експертного дослідження й оцінки. Запропоновано зміни до чинного законодавства щодо вдосконалення роботи з джерелами особистісної інформації.

Розкрито зміст поняття та визначено правовий статус обвинуваченого. Встановлено, що право обвинуваченого давати показання є важливим елементом права на захист. Розкрито сутність та ознаки показань обвинуваченого. Визначено, що показання обвинуваченого - джерело доказів, які повідомлені обвинуваченим (підсудним) на допиті або очній ставці, проведених під час досудового розслідування у кримінальній справі або в суді першої або апеляційної інстанцій відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Обгрунтовано положення про подвійну процесуальну природу показань обвинуваченого, які є джерелом доказів і засобом захисту від обвинувачення. Констатовано недосконалість спрощеного порядку судового розгляду, передбаченого ст. 299 та ст. 301-1 КПК, в яких судове слідство обмежується допитом підсудного, що визнає вину. Наведено пропозиції щодо його удосконалення. Розглянуто особливості показань обвинуваченого у суді апеляційної інстанції, у справах про злочини неповнолітніх, приватного обвинувачення, а також у разі вирішення питання про взяття обвинуваченого під варту.

Проаналізовано методологічні та правові проблеми вчення про докази у кримінальному судочинстві. Розглянуто питання щодо суті та мети доказування, предмета, меж і суб'єктів кримінально-процесуального доказування. Досліджено елементи процесу доказування, роль презумпцій, преюдицій і моральних засад у цій діяльності. Досліджено співвідношення кримінально-процесуальної й оперативно-розшукової діяльності, значення останньої для вирішення завдань кримінального судочинства. Узагальнено законодавче врегулювання доказування у кримінальних справах. Розглянуто шляхи покращення слідчої та судової практики та вдосконалення чинного законодавства.

Наведено визначення свободи особи від самовикриття, викриття членів сім'ї або близьких родичів, яка полягає у тому, що кожна особа-суб'єкт кримінально-процесуальної діяльності має можливість і не може бути примушена надавати органам, які ведуть кримінальний процес, інформацію про скоєння даною особою, членом її сім'ї або близьким родичем діяння, за яке встановлений будь-який з видів юридичної відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільної та дисциплінарної), а також інформацію, що становить таємницю особистого життя особи, яка дає показання та пояснення, або особи, стосовно якої даються показання та пояснення. На підставі критичного аналізу юридичної літератури з даної проблеми, міжнародної, регіональної та національної нормативно-правової бази, а також проведеного статистичного та соціологічного досліджень розглянуто питання виникнення, еволюції та сучасного стану права особи на свободу від самовикриття, викриття членів сім'ї або близьких родичів, розкрито його зміст, обсяг і сферу дії. Показано значення даного права та його вплив на процес доказування у кримінальному процесі, а також викладено конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавчого урегулювання даного права та процесуальних гарантій його реалізації.

Досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання залучення свідка до кримінального судочинства, а саме - правової регламентації його правового статусу. Проаналізовано положення чинного законодавства та положення проекту КПК України щодо змісту прав і обов'язків свідка, запропоновано обмежити виконання обов'язків цим суб'єктом певними рамками. Сформульовано висновок про участь свідка у правовідносинах, взаємопов'язаних і невзаємопов'язаних з доказуванням, якими є: правовідносини щодо одержання відшкодування витрат, зумовлених викликом для дачі показань; оскарження дій дізнавача та слідчого; забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законом. Визначено недоліки їх правового регулювання, а також сформульовано конкретні положення щодо його удосконалення. Доведено наявність у свідка законного інтересу, внесено пропозиції стосовно механізму забезпечення свідка правом на правову допомогу під час їх відстоювання. Вивчено спірні питання наділення правовим статусом свідка осіб, які виконували оперативно-розшукові заходи, проводили дізнання, були слідчими або понятими. Зроблено висновок про неможливість наділення їх правовим статусом свідка у тій же справі. Визначено правову природу особи, відносно якої є дані про її причетність до вчинення злочину, але немає підстав для наділення її статусом підозрюваного. Наголошено на доцільності її допиту як свідка з дотриманням меж предмета показань цього суб'єкта кримінального процесу.