Розглянуто питання всебічного забезпечення слідчої діяльності науково-технічними досягненнями, у т.ч. правового, матеріально-технічного, наукового, інформаційного. Особливу увагу приділено ролі криміналістики у вирішенні проблем забезпечення ефективності процесу розслідування злочинів.

Визначено поняття, розкрито сутність, принципи, мету та завдання побудови позавидових методик розслідування. Розроблено, запропоновано й обгрунтовано нову класифікацію позавидових методик розслідування. Сформульовано й аргументовано соціально-економічну обумовленість побудови позавидових методик. Доведено, що основою побудови позавидових методик є аналіз криміналістичної інформації, отриманої відразу після скоєння злочину. Для кожної групи позавидових методик розроблено притаманні тільки їм типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування, та наведено напрями їх розв'язання і перелік необхідних слідчих дій для повного та всебічного розкриття, розслідування зазначених категорій злочинів та їх запобігання.

Досліджено теоретичні, методичні та правові проблеми, пов'язані з використанням автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях. Розроблено рекомендації та пропозиції, які сприяють ефективному використанню автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях за результатами узагальнення досвіду впровадження та використання інформаційних технологій в експертній службі МВС України, статистичних даних, матеріалів сучасної експертної практики, анкетування експертів-криміналістів і літературних джерел.

Проаналізовано еволюцію вчення, його термінологію і понятійний апарат. Показано взаємозалежність теорії та практичної діяльності, загального розвитку наукової думки та науково-технічного прогресу. Доведено необхідність концептуального перегляду його теорії, предмета, термінології та понятійного апарату. Досліджено шляхи вдосконалення криміналістичних методик, показано можливості аналізу баз даних інтегрованих інформаційних систем підсистемами аналізу та пошуку. Розглянуто процесуальний статус реєстраційної інформації в розслідуванні злочинів і правове підгрунтя функціонування інформаційних систем, наведено пропозиції щодо їх удосконалення.

Розглянуто теоретико-методологічні основи використання спеціальної техніки щодо протидії злочинництва, запропоновано нові доктринальні тлумачення норм Конституції України, що гарантують права та свободи людини та громадянина, які враховують сучасний рівень розвитку технічних засобів, застосовуваних у сфері кримінального судочинства для протидії злочинності. Визначено поняття спеціальної техніки, розглянуто її структуру та загальну класифікацію. Розроблено концепцію підготовки курсантів і слухачів з дисципліни "Спеціальна техніка".

Висвітлено сучасний стан інформаційно-довідковго забезпечення розслідування злочинів, розкрито його предмет, систему, термінологію та понятійний апарат. Увагу приділено класифікації інформації та інформаційних систем (ІС), особливостям класифікації криміналістичних обліків, ІС підрозділів експертно-криміналістичної служби МВС України, сучасним криміналістичним ІС міжнародних організацій з протидії міждержавній злочинності. Розглянуто процесуальний статус і значення в розслідуванні інформації, одержаної з ІС.

Освещено современное состояние информационно-справочного обеспечения расследования преступлений, раскрыты его предмет, система, терминология и понятийный аппарат. Уделено внимание классификации информации и информационных систем (ИС), особенностям классификации криминалистических учетов, ИС подразделений криминалистической службы МВД Украины, современным криминалистическим ИС международных организаций по противодействию межгосударственной преступности. Рассмотрены процессуальный статус и значение в расследовании информации, полученной из ИС.

Розглянуто системи та форми інтелектуальної власності, проаналізовано світові тенденції забезпечення її прав. Розкрито засоби індивідуалізації інтелектуальної власності. Надано відомості про використання промислових зразків під час дослідження об'єктів у даній сфері. Увагу приділено голографічним елементам захисту, дослідженню зображень оформлення матеріалів та упаковки аудіовізуальної продукції, а також виявленню, вилученню й упакуванню комп'ютерної техніки за кримінальними справами. Показано можливості трасологічної експертизи у визначенні джерела проходження товару. Розкрито особливості дослідження аудіовізуальних творів з ознаками контрафактності, що міститься на оптичних носіях, проведення судової експертизи такої продукції.

Розглянуто питання щодо використання та ролі поліграфа у розслідуванні злочинів уповноваженими законом органами з урахуванням міжнародного та вітчизняного досвідів.

Висвітлено актуальні питання інформатизації судово-експертної діяльності. Окреслено перспективи співробітництва МВС України та Інституту кібернетики НАН України у сфері інноваційних комп'ютерних технологій. Розглянуто можливості та перспективи використання інформаційних технологій в експертній практиці, акцентовано на організаційно-технічних аспектах використання мережі Інтернет для інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності. Викладено питання інформаційного забезпечення проведення товарознавчих досліджень та експертизи. Увагу приділено експертному дослідженню наркотичних засобів методом хроматографії у тонкому шарі сорбенту з використанням сканер-технологій. Розкрито концептуальні засади системної інформатизації органів правосуддя та судочинства в Україні. Акцентовано на використанні сучасних інформаційних технологій у розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних з застосуванням вогнепальної зброї. Значну уваги приділено інформаційним аспектам ведення автоматизованих криміналістичних обліків та реєстрації особи.

Досліджено теоретичні основи формування технологічного підходу у криміналістиці. Визначено історичні передумови, фактори становлення поняття "криміналістична технологія", а також сучасні напрямки криміналістичних досліджень щодо впровадження технології у понятійно-категоріальний апарат криміналістики, формування технологічного підходу до експертної діяльності, процесу розслідування злочинів та дослідження технологій злочинної діяльності. Виокремлено основні сутнісні риси криміналістичної технології та надано авторське визначення її поняття. Обгрунтовано теоретичну та практичну значимість криміналістичної технології як категорії, що входить до понятійно-категоріального апарату криміналістичної науки. Визначено природу технологічного підходу як напрямку дослідження закономірностей щодо реалізації комплексів взаємопов'язаних дій і процедур у практиці злочинної, а також криміналістичної діяльності. Технологічний підхід розглянуто в системі загально-теоретичних, техніко-криміналістичних, тактичних і методичних положень криміналістики. Обгрунтовано доцільність використання комплексу методів щодо його практичної реалізації, а саме: планування, моделювання, програмування та евристичного методу.

Досліджено проблеми, пов’язані із використанням поліграфа під час розслідування та розкриття злочинів, серед яких можна виділити проблему нормативно-правового забезпечення та регулювання використання поліграфа під час розслідування злочинів, умови та вимоги проведення опитувань із використанням поліграфа, можливість залучення спеціаліста-поліграфолога або експерта з психофізіологічного дослідження під час використання поліграфа за розслідування та розкриття злочинів. Зазначено шляхи виявлення неправдивої інформації та викриття брехні, а саме опитування з використанням поліграфа, постановка відповідних запитань для подальшого вивчення відповідей експертом тощо. Проаналізовано загальну характеристику використання поліграфа під час розслідування та розкриття злочинів, зокрема, досліджено генезис цього поняття, розкрито існуючі типові методи використання поліграфа та визначено коло питань і тестів, які можуть бути використані. Наведено методику піку напруги або ж релевантні, нейтральні та провокуючі питання. Визначено основні вимоги за умов використання поліграфа під час розслідування та розкриття злочинів. Окреслено основні шляхи удосконалення українського законодавства щодо питань використання поліграфа та результатів такого дослідження доказів під час розслідування та розкриття злочинів і судового розгляду кримінальних справ.

Висвітлено теоретичні основи й особливості практичної реалізації за сучасних умов криміналістичного забезпечення слідчої діяльності в ОВС. Визначено його поняття, проаналізовано складові його механізму, структури, а також визначено можливі шляхи його вдосконалення за сучасних умов. Розглянуто становлення криміналістичного забезпечення як наукової категорії у понятійній системі науки криміналістики з визначенням передумов виникнення та початку наукової розробки, підходів до сучасного його розуміння, змісту, а також особливостей структурної побудови, мети та завдань. Розглянуто основні напрями криміналістичного забезпечення в ОВС та особливості практичної реалізації техніко-, тактико- й експертно-криміналістичного його спрямування. Особливу увагу приділено визначенню критеріїв ефективності реалізації криміналістичного забезпечення на практиці, а також розробці рекомендацій щодо можливих шляхів вдосконалення порядку використання науково-технічних засобів, методів і спеціальних знань під час розкриття та розслідування злочинів, тактико-криміналістичних прийомів і рекомендацій під час провадження окремих слідчих дій, вдосконалення порядку експертно-криміналістичного забезпечення практичної діяльності працівників слідчих підрозділів.

Досліджено теоретичні та практичні питання, пов'язані з можливістю більш ефективного застосування спеціальних знань у кримінальному процесі України. Розкрито суть, значення спеціальних знань для пізнання істини, юридичні та практичні аспекти проблем їх застосування. На історіографічному підгрунті виникнення та розвитку наукових знань та їх окремих видів - спеціальних знань сформульовано визначення термінів понятійного апарату інституту спеціальних знань і досліджено принципи допустимості їх застосування в кримінальному процесі. На підставі комплексного аналізу правового регулювання застосування спеціальних знань запропоновано тлумачення окремих норм чинного кримінально-процесуального законодавства й інших нормативних правових актів, що безпосередньо відносяться до застосування спеціальних знань, і одержаних з їх використанням доказів. Визначено поняття, права й обов'язки суб'єктів, що володіють спеціальними знаннями, обгрунтовано процесуальні та непроцесуальні форми застосування спеціальних знань. Розкрито механізм застосування спеціальних знань сторонами кримінального провадження та судом під час збирання, дослідження та використання речових доказів.

Приділено увагу проблемам розроблення інноваційних засад техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції. Розкрито сутність інновацій у техніко-криміналістичному забезпеченні діяльності органів кримінальної юстиції. Досліджено питання застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів досудового розслідування. Вивчено інноваційні підходи до використання спеціальних знань у правозастосовній діяльності та питання техніко-криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень корупційної спрямованості.