Освещается метод идентификационной фоноскопической экспертизы, основанный на анализе длительностей элементарных сегментов гласных звуков речи. Изучаются современные методы идентификации, проверки оригинальности и подлинности магнитных сигналограмм, а также проблемы метрологического обеспечения криминалистического исследования магнитных сигналограмм. Сформулированы пути создания в криминалистических целях технических систем для определения эмоционального состояния человека и др.

Розглянуто методи криміналістичної ідентифікації особистості з урахуванням психологічного стану потерпілого та свідка під час здійснення злочину; запропоновано способи відтворення портрета злочинця.

Рассмотрены методы криминалистической идентификации личности с учетом психологического состояния потерпевшего и свидетеля при совершении преступления; предложены способы восстановления первоначального облика преступника

The methods of criminal identification of the person are reviewed in view of a psychological condition suffering and attest at committing a crime; the ways of recovery of initial appearance of the criminal are offered

Розглянуто проблеми ідентифікації людини за зовнішніми ознаками, зокрема, за допомогою засобів комп'ютерної графіка, запропоновано методику складання комп'ютерного фоторобота, наведено рекомендації щодо його практичного застосування. Проаналізовано можливості сучасних експертних технологій та ідентифікаційних досліджень особи невпізнаного трупа.

Рассмотрены проблемы идентификации человека по внешним признакам, в частности, с помощью средств компьютерной графики, предложена методика составления компьютерного фоторобота, приведены рекомендации по его практическому применению. Проанализированы возможности современных экспертных технологий и идентификационных исследований личности неузнанности трупа.

Розроблено апаратно-програмний комплекс для автоматичної ідентифікації по голосу, який за рахунок втілення різних методів вирішення проблеми підвищує надійність розпізнавання, а за рахунок автоматичної обробки інформації зменшує суб'єктивність експерта та час проведення експертизи. Запропоновані нові підходи, алгоритми і методики. Результати праці знайшли застосування при проведенні судових експертиз матеріалів звукозапису.

Розкрито суть поняття сліду-відображення в криміналістиці. Наведено додаткові аргументи щодо визначення співвідношення слідознавства і трасології. Розглянуто різні види слідів-відображень, надано їх класифікацію за механізмом утворення. Запропоновано поняття контактних і субстанціональних слідів-відображень. Систематизовано й обгрунтовано обставини, які можуть бути встановлені на досудовому слідстві за допомогою криміналістичних методів, прийомів і засобів виявлення та дослідження. На підставі узагальнення літературних джерел обгрунтовано можливості застосування криміналістичних методів виявлення прихованих слідів-відображень. Наведено системну аргументацію щодо застосування в ідентифікації людини запаху, голосу, генетичних утворень як їх слідів-відображень. Сфомульовано принципову можливість використання для ідентифікації особи ще не вивчених на сучасному етапі відображень (властивостей) людини, обгрунтовано організаційні та методичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів дізнання та досудового слідства у виявленні, фіксації, вилученні та збереженні даних слідів.

Розроблено наукові засади судової акустики, визначено сучасні підходи щодо механізмів мовотворення та сприйняття мовлення людиною. Визначено, що найбільш перспективним у сучасній теорії сприйняття мовлення є системно-адаптивний підхід, який дає змогу виділити та сформувати комплекс акустичних параметрів усного мовлення для вирішення задач судової акустики. Визначено необхідність створення єдиної гібридної системи дослідження усного мовлення на підставі ретроспективного аналізу досліджень в галузі судової акустики, а також їх сучасного стану, різних підходів до дослідження усного мовлення (акустичних сигналів). Удосконалено предмет і задачі судової акустики, види та об'єкти акустичних досліджень, методологічні засади криміналістичної ідентифікації в судовій акустиці. Запропоновано комплекс ідентифікаційних і діагностичних ознак усного мовлення людини, які відображаються фізичними характеристиками мовленнєвого сигналу. Показано вплив змін фонетичного, семантичного та вимовного плану на результати експертизи. Уточнено роль звукових слідів в системі доказів. Обгрунтовано можливість використання функцій усного мовлення як джерел інформації про людину. Вказано шляхи створення технічних систем для розпізнавання емоційного стану людини за його усним мовленням. Визначено можливості використання сучасних технологій дослідження усного мовлення.

Розкрито зміст понять "ознака зовнішності", "зовнішність", "словесний портрет", "суб'єктивний портрет". Визначено суб'єктів проведення такого опису, джерела інформації про зовнішність. Здійснено класифікацію ознак зовнішності, суб'єктивних портретів. Висвітлено порядок фіксації зовнішності особи з використанням різноманітних методів і способів. Значну увагу приділено практичним проблемам використання ознак зовнішності. Виявлено випадки використання ознак зовнішності в оперативно-розшуковій, слідчій та експертній діяльності. Визначено помилки, допущені працівниками правоохоронних органів та шляхи їх усунення.

Розглянуто методологічні засади діяльності слідчого на початковому етапі розслідування. Увагу приділено комплексному дослідженню особи злочинця під час огляду місця події, подальшому використанню здобутої інформації під час висування та розробки криміналістичних версій. Розроблено типові методики роботи з криміналістичними версіями про особу злочинця та планування невідкладених слідчих дій. З'ясовано роль і місце у цьому процесі існуючих криміналістичних обліків та інформаційно-пошукових систем. Запропоновано конкретні шляхи удосконалення системи кримінальної реєстрації злочинця.

Наведено метод ідентифікації особи за допомогою комплексних антропометричних індексів, виражених у пропорційному числі з урахуванням абсолютної та відносної похибки експериментально, який довів свою ефективність у разі незміненого зубощелепового апарату, за умов змін масштабного співвідношення ортопантомограм та у разі навмисної та фізіологічно зумовленої зміни стоматологічного статусу.

Рекомендовано дотримання системи ведення медичної документації, котра є невід'ємною складовою у разі використання розробленої комп'ютерної програми "Стоматологічна ідентифікація", в якій використовуються шифри та коди форми № 43 стоматологічної звітності МОЗ України, для підвищення ефективності роботи правоохоронним та судовослідчим органам в ідентифікації померлих та живих осіб.

Розглянуто можливості та напрямки використання сучасних комп'ютерних технологій під час ідентифікації невідомої особи. Представлено класифікацію сучасних електронних пристроїв для проведення дерматогліфічного дослідження у практиці судово-медичної експертизи та перспективи їх використання.

Показано можливість використання гістологічних препаратів, як біологічні зразки під час проведення судово-медичних молекулярно-генетичннх експертиз з метою ідентифікації особи та встановлення біологічної спорідненості (батьківства, материнства).

Показано, що метод релевантного зіставлення рентгенологічних зображень експериментально підтверджує свою ефективність під час дослідження цифрових ортопантомограм з метою ідентифікації осіб і може бути рекомендований до застосування в сучасній практиці судового стоматолога.

Доказове значення судово-стоматологічних досліджень значною мірою залежить від специфічних деталей під час проведення експертизи невідомих осіб.

Представлено розроблений метод ідентифікації осіб за цифровими ортопантомограмами шляхом релевантного співставлення кластерних об'єктів зображення. Цей метод входить до комплексної програми "Стоматологічна ідентифікація".

Використовуючи графічний аналіз цифрових ортопантомограм, за допомогою графічних редакторів, запропоновано метод ідентифікації осіб за стоматологічним статусом із використанням константних антропометричних індексів нижньої щелепи. Метод базується на побудові графічної моделі, точки якої відповідають специфічним анатомічним орієнтирам, з подальшим математичним співвідношенням відстаней, результати яких будуть наведені у формі проміжних індексів. З використанням принципу матричних співвідношень проведено обрахунок кінцевих результатів та виведення сталих та комплексного антропометричних індексів нижньої щелепи. Ефективність методики підтверджено критеріями програми дентальної ідентифікації за умов фізіологічних і навмисних змін стоматологічного статусу.

Висвітлено актуальні питання щодо організації роботи судово-медичної служби за умов надзвичайних ситуацій з масовими жертвами людей, що виникають під час ідентифікації осіб, визначення причини смерті, часу її настання, механізму утворення тілесних ушкоджень тощо.

Рассмотрена классификация моделей и методов биометрического контроля посещаемости. Выполнен анализ различных методов аутентификации человека: верификация и идентификация, а также технологий аутентификации: по отпечаткам пальцев, по рисунку радужной оболочки, по лицу (2D и 3D распознавание), по венам рук, по сетчатке глаза, по геометрии рук.

Одним из важнейших требований, предъявляемых к современным системам контроля и управления доступом, есть их надежность. Однако, некоторые из этих систем, работающие на основе распознавания человека по изображению лица имеют существенный недостаток. Так как вышеуказанные системы работают непосредственно с изображением, поступающим на их вход, существует возможность подмены злоумышленником реального человека изображением его портрета. Система в этом случае распознает изображение как реального человека и пропускает злоумышленника на объект. Описан второй этап реализации задачи по устранению данного недостатка, а именно - локализация контрольных точек на характерных фрагментах изображения лица человека. Приведен алгоритм локализации и экспериментальные данные, полученные вследствие применения этого алгоритма.

Представлен краткий обзор по весьма не многочисленной проблематике биометрической идентификации по радужной оболочке глаза. Как правило, исходное изображение искажено шумами аппаратуры сканирования, дискретизации или каналов передачи данных, в результате чего изображения имеют неравномерную яркость и контрастность. Это приводит к разрывам линейных объектов, маскировке сложных объектов анализа, что приводит к большому числу ошибок и отказов, особенно автоматических систем идентификации и распознавания. Предобработка включает: выравнивание общего яркостного фона изображения, ликвидацию на исходном изображении высокочастотных помех и различного рода артефактов, контрастирование бинарного изображения и других функциональных преобразований. Выходное описание исходного информационного образа должно быть максимально приспособлено для хранения, передачи и анализа всех допустимых решений. Но при всех этих преобразованиях одним из важнейших показателей должно быть сохранение максимального числа особых "ключевых" элементов исходной информации. Определены перспективные направления дальнейших исследований в области распознавания изображений радужной оболочки глаза. В качестве тестовых данных использованы изображения из открытой базы данных.