Розглянуто важливість належної підготовки фахівців у сфері повітряного і космічного права. Наголошено, що науково-практичні конференції не тільки визначають актуальні напрями нових наукових досліджень в цій сфері, виявляють прогалини в законодавстві, а й значно підвищують якість правової освіти.

Проаналізовано зміни, що відбулися в останні роки у космічної галузі України у зв'язку із взятим державою курсом на дерегуляцію господарської діяльності. Зокрема, критично оцінюється скасування ліцензування в космічній сфері як таке, що прямо суперечить міжнародному космічному праву, йде врозріз зі світовою, зокрема європейською практикою, а також не відповідає специфіці космічної діяльності.

Розглянуто історичний аспект адміністративно-правового регулювання статусу Державного космічного агентства України. Послідовно розглянуто відповідні нормативно-правові акти, з'ясовано недоліки та суперечливості такого регулювання.

Узагальнено результати проведення Всеукраїнської конференції молодих учених і студентів "Аеро-2016. Повітряне і космічне право". Проаналізовано найновіший науковий доробок молодих вчених і студентів у сфері повітряного і космічного права, вивчено участь молодих правників у реформах авіакосмічної галузі, вказано на основні чинники, що перешкоджають цим процесам.

Мета статті - розкрити питання розвитку теоретичних основ космічного права. Проаналізовано погляди вчених на проблему принципів космічного права. Визначено перелік нормативних актів в даній сфері. Класифіковано міжнародні акти у сфері космічного права. Визначено шляхи подальшого розвитку міжнародного та вітчизняного космічного права як сфери діяльності людства. Зроблено висновок про необхідність забезпечення розвитку вітчизняного космічного права. Обговорення: проблеми національного законодавства та імплементації норм зарубіжного законодавства до норм вітчизняного законодавства.

Збільшення кількості пілотованих космічних подорожей зумовлює необхідність розроблення належного еколого-правового підгрунтя життєзабезпечення людини в космосі. Зазначена сфера правового регулювання є досить широкою та диверсифікованою у різних космічних державах, тому потребує дослідження з метою виокремлення перспективних напрямків рецепції кращого досвіду до національного законодавства України. Мета роботи - дослідження всіх етапів життєзабезпечення пілотованих космічних місій за законодавством деяких провідних учасників ринку космічних послуг, а саме: Російської Федерації, Республіки Казахстан, США та ЄКА, задля врахування цього правового підгрунтя під час розробки відповідної сфери правового регулювання в Україні. Для досягнення мети цього дослідження було використано положення про життєзабезпечення людини в космосі п'яти договорів з космосу, Угоди про Міжнародну космічну станцію, національних правових актів, технічних регламентів, керівництв тощо. Під час дослідження використовувались методи аналізу, синтезу, порівняння, структурування тощо. В результаті весь обсяг аналізованого правового масиву забезпечення життєдіяльності людини під час виконання пілотованих космічних місій було структуровано: відповідно до суб'єкта регулювання, - щодо вимог до осіб (медичних, санітарних тощо) та вимог, які ставляться до умов довкілля - щодо чинників космічного середовища (невагомість, радіація, освітлення тощо); відповідно до етапів космічних місій: на вимоги до підготовки, процесу виконання космічних місій та реабілітації після них. Було визначено спільні та відмінні риси таких вимог за екологічним та іншим законодавством Російської Федерації, Республіки Казахстан, США та ЄКА. Окреслено такі основні напрямки розвитку законодавства України у вказаній сфері: встановлення медичних, фізичних, психологічних та інших критеріїв відбору для набуття статусу космонавта/астронавта; визначення вимог до умов життєдіяльності та готовності до виконання завдань космічних місій; система реабілітаційних процедур після виконання пілотованої космічної місії.

Мета дослідження - виявити напрямки оптимізації правового регулювання відповідальності за космічну шкоду на основі комплексного аналізу міжнародних актів та законодавства зарубіжних країн. Для досягнення мети дослідження були використані загально- та конкретно-наукові (спеціальні). Серед останніх особливу увагу приділено використанню системного підходу та компаративного методу. На даний момент в українському законодавстві та юридичній науці відсутні дослідження, спрямовані на комплексне вивчення питань космічного права в контексті прав людини. Тобто проблема взаємозв'язку між космічним правом та правами людини в українському контексті ще недостатньо досліджена. Проте для України, яка є "запускаючою державою" в розумінні міжнародного права, це питання актуальне. Дослідження є однією з перших спроб вивчення питань космічного права в контексті прав людини, особливо екологічних. Увагу приділено міжнародно-правовим аспектам відповідальності за шкоду екологічним правам людини, яку можуть нанести космічні об'єкти. Запропоновано шляхи оптимізації правового регулювання відповідальності за шкоду екологічним правам людини, яку можуть нанести космічні об'єкти та наголошують на особливостях відповідальності "запускаючи країн" в контексті захисту екологічних прав людини.

Проаналізовано стан правового забезпечення безпеки космічної діяльності на міжнародному рівні та на рівні національно-правового регулювання провідних космічних держав світу. Виявлено правові та організаційні проблеми цієї сфери та запропоновано шляхи їх вирішення.

Звернено увагу на правові аспекти співробітництва держав - членів ЄС у космічній сфері. Здійснено дослідження міжнародно-правових засад регулювання співробітництва держав - членів ЄС у сфері дослідження та використання космічного простору, зокрема, визначено його поняття, механізми реалізації, форми участі держав - членів ЄС у міжнародних міжурядових організаціях з питань космічного співробітництва, особливості імплементації міжнародних договорів ООН з питань космічної діяльності у національне космічне законодавство держав - членів ЄС. Комплексно проаналізовано питання, що стосуються генези формування європейської космічної політики як нової організаційно-правової форми співробітництва держав - членів ЄС, джерел її правового регулювання, а також інституційного механізму її реалізації. Здійснено аналіз договірно-правових основ співпраці України з ЄС та правових засад участі України у програмах ЄС у космічній сфері.

Мета роботи - аналіз феномену космічних і наземних кіберзагроз на основі використання новітніх засобів пізнання, доказування, розслідування. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові методи пізнання, за допомогою яких автори розв'язують питання пізнання, доказування, розслідування космічних електронних злочинів вчинених в кіберпросторі. Наголошено на необхідності проведення спеціальних досліджень космічної кіберзлочинності, оскільки такі криміногенні явища загрожують національній безпеці України. Обговорено, що сучасний стан законодавчого врегулювання запобігання і протидії космічній кіберзлочинності є недостатнім, а тому потребує прийняття відповідних конвенцій і законів як на світовому рівні, так і на загальнодержавному рівні.

Мета дослідження - розкриття основних проблем, пов'язаних із правовим регулюванням суборбітального простору. При цьому приділено увагу проблемі організації суборбітального польоту і правового режиму повітряно-космічної міжнародної навігації. Для досягнення визначеної мети були використані загальні та спеціальні наукові (спеціальні) методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, узагальнення та ін. Важливим залишається закріплення міжнародно-правової договірної норми щодо делімітації повітряного, космічного та суборбітального просторів, що сприятиме, зокрема, прогресивному розвитку міжнародного космічного права, а також забезпеченню належного міжнародного космічного правопорядку. Сьогодні загострюється питання щодо врегулювання нормами міжнародного права положень, якими б було легалізовано наявність та відмежування категорії космічних туристів від космонавтів, необхідне визначення їх як космічних туристів, варто регламентувати особливості їх правового статусу та визначити загальні ознаки правового режиму їх діяльності. Жодна міжнародна угода остаточно не визначила лінію розмежування між повітряним, космічним та суборбітальними просторами. З початку досліджень космічного простору держави та ООН не змогли домовитися про межу між повітряним простором і космічним простором. Протягом декількох десятиліть Комітет ООН з мирного використання космічного простору намагається продовжити переговори щодо розмежування повітряного простору та космічного простору. Тому все частіше лобіюється питання щодо розмежування пристроїв для різного виду польотів (космічного, суборбітального та повітряного). Так Закон "Про внесення змін до Закону України" "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності" N 143-IX, був ухвалений парламентом 2 жовтня 2019 р. Прийняття даного закону - це значний крок уперед для того, щоб привести наше космічне законодавство у відповідність із вимогами часу. Якщо ж Україна хоче розвивати приватний космічний туризм, нам варто створити єдиний орган з цього питання (наприклад, Управління космічної приватної діяльності) та прийняти законодавство щодо приватного космічного руху, видобутку корисних копалин на Місяці та інших об'єктах та затвердити принципи космічної кібербезпеки. Сьогодні першочергово варто розробити універсальний міжнародно-правовий документ під егідою ООН чи іншої міжнародної організації, який вичерпно регулював би питання, що стосуються суборбітальних польотів. Таким чином, вже зараз варто почати розробку міжнародно-правового регулювання суборбітальних польотів, оскільки науково-технічний прогрес не стоїть на місці і вже частота суборбітальних літальних апаратів починає зростати. Це безпосередньо вплине на процес регулювання аерокосмічної навігації і безпеку суверенітетів держав.

З позиції сучасної правової науки подано загальнотеоретичні питання космічного права на рівні міжнародної та національної регуляції. Розглянуто теми, які окреслюють важливі аспекти теорії космічного права, зокрема, суб'єкти й об'єкти космічного права, правовий режим і правовий статус космічного простору. Приділено увагу правовій регуляції знаходження людини у космосі, в т.ч. через народження нової господарської діяльності - космічного туризму. Відображено сучасні проблеми космічного права, які породжені інтенсифікацією комерціалізації космічної діяльності, зміною її суб'єктного складу, цифровізації космічної діяльності та посилення ролі державно-приватного партнерства при її здійсненні.

Висвітлено історичні витоки міжнародного космічного права та озвучено його воєнні та мирні наміри впливу. Розкрито квантову теорію планетарного поля у міжнародному космічному праві. Визначено концептуальну модель міжнародних космічних станцій та подальшого людського життя в Космосі. Обґрунтовано військову систему повітряно-космічних сил у світі. Висвітлено дисперсійний аналіз результатів моніторингу в космічній системі. Переосмислено філософію аерокосмічної динаміки та польоту рухомих об’єктів, що відіграє міжнародно-правову роль. Стверджено аерокосмічну контррозвідку поствоєнної України у вирішенні правових інтересів держави. Прогнозовано квантову безпеку як корпускулярно-хвильовий захист мирного неба України у боротьбі з путінсько-російською агресією.