Висвітлено організаційні, правові та адміністративні аспекти становлення дипломатичної та консульської служби в Україні за період проголошення незалежності. Значну увагу приділено питанням сучасної дипломатії, описано структуру і статус провідних інституцій, розглянуто базові нормативно-правові та підзаконні акти. Наведено тексти основних документів щодо створення національної дипломатичної служби.

Освещены организационные, правовые и административные аспекты становления дипломатической и консульской службы в Украине за период провозглашения независимости. Значительное внимание уделено вопросам современной дипломатии, описаны структура и статус ведущих институций, рассмотрены базовые нормативно-правовые и подзаконные акты. Приведены тексты основных документов по созданию национальной дипломатической службы.

Розглянуто проблеми становлення зовнішньоекономічної політики України та визначення геополітичних пріоритетів держави. Висвітлено особливості розвитку міжнародних відносин в країнах близького та далекого зарубіжжя, питання інтеграції України в європейські та світові структури. Проаналізовано сутність і зміст правового регулювання вітчизняної дипломатичної служби, розкрито напрями її розвитку в системі міжнародних відносин. Увагу приділено цілям і засобам дипломатії в реалізації нової регіональної політики країни.

Рассмотрены проблемы становления внешнеэкономической политики Украины и определения геополитических приоритетов государства. Освещены особенности развития международных отношений в странах ближнего и дальнего зарубежья, вопросы интеграции Украины в европейские и мировые структуры. Проанализированы сущность и содержание правового регулирования отечественной дипломатической службы, раскрыты направления ее развития в системе международных отношений. Уделено внимание целям и средствам дипломатии в реализации новой региональной политики страны.

Висвітлено організаційно-правові засади становлення, розвитку зовнішньополітичного відомства УСРР з виділенням окремих етапів, згортання його діяльності з утворенням СРСР, функціонування місцевих органів НКЗС СРСР на території УСРР. Проаналізовано правове забезпечення діяльності НКЗС УСРР. Визначено вплив Москви на НКЗС УСРР через партійну залежність УСРР від РСФРР. Показано зміни в системі органів зовнішніх зносин після утворення СРСР, що призвели до позбавлення УСРР статусу самостійного суб'єкта міжнародного права. Викладено протистояння між РНК УСРР і НКЗС СРСР у питанні закріплення на правовому рівні за Уповноваженим НКЗС СРСР при уряді УСРР більш широких прав у зовнішньополітичній діяльності.

Досліджено теоретичні засади правового регулювання дипломатичної служби на підставі аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених. Визначено роль дипломатичної служби у процесі прийняття політичних рішень. Проаналізовано принципи права у регулюванні адміністративних правових відносин, а також законодавчо-правової бази України у сфері зовнішньої політики. Розглянуто процес адміністративно-правової регламентації дипломатичної служби в Україні. Розроблено концептуальні засади правового регулювання як складової державної служби України. Удосконалено правову діяльність дипломатичної служби.

Проаналізовано історико-правовий розвиток системи органів управління закордонними справами, її сучасний стан, особливості та складові. Визначено місце дипломатичних представництв в цій системі та правові засади їх діяльності. Досліджено завдання, функції та повноваження дипломатичних представництв, особливості форм і методів управління, організаційну структуру. Визначено основні організаційно-правові проблеми функціонування цих органів і запропоновано шляхи їх вирішення з урахуванням як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду.

Висвітлено організаційні та правові засади діяльності дипломатичних представництв України (ДПУ) за кордоном. Проаналізовано історико-правовий розвиток системи органів управління закордонними справами України, її сучасний стан і особливості. З'ясовано місце ДПУ за кордоном в цій системі. Увагу приділено проблемам правового забезпечення ДПУ за кордоном. Розкрито завдання, функції та повноваження цих органів, особливості форм і методів їх управлінської діяльності, організаційну структуру. Визначено основні організаційно-правові проблеми функціонування ДПУ за кордоном, запропоновано шляхи їх вирішення з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Досліджено створення та функціонування конституційно-правового механізму здійснення зовнішніх зносин України в період її незалежного розвитку, поряд з аналізом вітчизняних і зарубіжних доктринальних підходів до визначення специфіки та сутності зазначеного механізму, його нормативно-правової бази, а також висвітлення практики діяльності відповідних державних органів у цій сфері. Показано особливості принципу поділу влади в організаційно-правовій структурі органів державної влади у сфері зовнішніх зносин, що проявляється в закріпленні відповідних повноважень, а також у встановленні ієрархічного та взаємоузгодженого порядку у даній сфері. Запропоновано авторську концепцію проекту Закону України "Про засади зовнішніх зносин", спрямовану на створення необхідної правової бази для законної та прозорої реалізації виконавчою владою зовнішньої політики. Визначено специфіку структури та особливості змісту конституційно-правового механізму здійснення зовнішніх зносин на основі аналізу компетенції та практики діяльності конституційних та інших органів державної влади.

Висвітлено основні напрямки і пріоритети творення нової дипломатичної служби Польщі через призму внутрішніх та зовнішніх факторів з метою вироблення ліній у міжнародних відносинах держави. Відносно короткий історичний термін існування незалежної України, відповідно, її дипломатії, певною мірою зумовили вивчення проблеми формування дипломатичної служби в інших країнах. Показано, що корисним тут саме і є досвід організації дипломатичної діяльності Польщі.

Висвітлено питання становлення та розвитку дипломатичної служби як основного механізму безпосередньої реалізації зовнішньої політики України. Проаналізовано політико-правові та соціально-економічні засади державного устрою України, які безпосередньо визначають напрями її зовнішньої політики. Розкрито способи, форми та механізми, якими дипломатична служба керується у процесі реалізації зовнішньої політики держави. Визначено пріоритети й стратегічні завдання, оперативне вирішення яких забезпечило міжнародну підтримку державотворчих процесів в Україні. Особливу увагу приділено суперечливим процесам перехідного періоду розвитку України, що ускладнюють становлення дипломатичної служби України. Відзначається особливість геополітичного становища України на межі двох світових цивілізаційних просторів - Європи та Азії, що залишається визначальним у міжнародній політиці. Розглянуто значення дипломатичного чинника у справі захисту довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х913.31(0)53 + Х913.318(4Рос)61

Рубрики:

Дипломатичні представництва. Посольське право

Дипломатична служба окремих держав

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено, що дипломатичний працівник - це громадянин України, який займає посаду дипломатичної служби, прийняв Присягу державного службовця, здобув дипломатичний ранг, одержує заробітну плату за рахунок коштів Державного бюджету, на якого Законом України "Про дипломатичну службу", Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, покладено безпосереднє здійснення завдань дипломатичної служби й який у зв'язку із цим несе підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків. Встановлено, що підставою виникнення трудових правовідносин з дипломатичними працівниками є фактичний склад, елементами якого є акт конкурсного відбору (акт призначення на посаду), результат спеціальної перевірки та трудовий договір. До правових способів ефективного підбору кадрів у систему органів дипломатичної служби шляхом перевірки їх професійного рівня та ділових якостей належать конкурс, випробування, стажування та кадровий резерв. Ротація та дострокове відкликання дипломатичних працівників є особливими видами переведень їх на іншу роботу, що здійснюються без їх згоди у випадках, передбачених законом, і застосовуються в інтересах держави. Установлено й інші напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення трудових відносин дипломатичних працівників.

Проведено комплексне дослідження організаційно-правових засад проходження дипломатичними працівниками дипломатичної служби як складової державної служби. Наведено організаційно-правову характеристику дипломатичної служби. Досліджено адміністративно-правові засади та особливості правового регулювання проходження дипломатичної служби. Розкрито поняття та зміст правового статусу дипломатичних працівників. Визначено ключові елементи правового статусу дипломатичних працівників, у реалізації яких полягає проходження дипломатичної служби, здійснено їх класифікацію та наведено докладну характеристику. Запропоновано авторське визначення поняття "проходження дипломатичної служби". Розкрито поняття і зміст "державних гарантій забезпечення реалізації правового статусу дипломатичних працівників", запропоновано їх класифікацію та надано розгорнуту характеристику, обгрунтовано значення та важливість запровадження дієвих державних гарантій. Надано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення проходження дипломатичними працівниками дипломатичної служби.

Розкрито структуру, зміст, особливості інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів посольств України, визначено їх переваги і недоліки, перспективи розвитку та оптимізації як джерела міжнародної інформації та ефективного інструменту створення позитивного іміджу держави на міжнародній арені.

Розглянуто порядок заснування, види та функції дипломатичних представництв. Розкрито особливості виникнення права на привілеї й імунітети, особливості користування ними на території третіх держав. Висвітлено консульські привілеї й імунтіети. Визначено поняття, завдання та систему органів консульської служби України. Наведено функції закордонних дипломатичних установ у питаннях громадянства.

Розглянуто основні характеристики й особливості дипломатичної діяльності сучасних авторів міжнародних відносин. Акцентовано увагу на політичних, управлінських та організаційно-правових відносинах упродовж формування, функціонування та розвитку дипломатичної та консульської служби як важливого інструмента реалізації зовнішньої політики держави. Розкрито особливості діяльності спеціальних місій і специфіку дипломатичного забезпечення багатосторонньої дипломатії. Розглянуто основні форми та засоби дипломатичної комунікації та протокольного забезпечення дипломатичної діяльності. Наведено перелік латинських термінів, які використовуються у дипломатичній практиці, та приклади оформлення дипломатичних документів. Подано інформацію про окремі протокольні практики.