Індекс рубрикатора НБУВ: Х919.821р(4Укр)3-62

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проанализированы особенности эволюции представлений о политическом преступлении и политической преступности в криминологическом, уголовно-правовом и международно-правовом ракурсах. Освещена проблема соотношения понятий "политические преступления" и "политические репрессии" в условиях тоталитарного режима применительно к феномену советской политической преступности. Рассмотрены понятия "международная преступность" и "международное преступление", предложена классификация международных преступлений. Внимание уделено вопросам терроризма как виду транснациональной политической преступности. Охарактеризованы политико-криминологические аспекты терроризма и его международно-правовые дефиниции, актуальные проблемы антитеррористического сотрудничества государств.

На основе архивных фондов Украины и России освещены малоизвестные факты о содержании охраняемого контингента немецких, австрийских, румынских, венгерских, польских военнопленных и интернированных в лагерях и отдельных рабочих батальонах НКВД (МВД) СССР на территории Украины в период войны и послевоенные годы. Особое внимание уделено вопросам учета военнопленных (интернированных), их использовании на работах, медицинского и санитарного обслуживания, агентурно-оперативной разработки и следствия, репатриации.

Проаналізовано джерельний комплекс, що містить інформацію про причини створення, основні напрями та результати діяльності Надзвичайної державної комісії (НДК) на території України та місцевих осередків сприяння її діяльності, форми та методи роботи, персональний внесок її членів у з'ясування збитків, нанесених нацистськими окупантами. Висвітлено діяльність НДК на території України, Української республіканської комісії (УРК) і місцевих осередків сприяння НДК та досліджено чинники створення цих інституцій. Проаналізовано комплекси документів, що утворювалися у процесі діяльності комісій, з'ясовано їх інформаційних потенціал. Вивчено внесок українських архівістів у діяльність УРК і підготовку збірників документів, які висвітлювали злочини окупантів.

Досліджено генезис, доктринальні підстави, юридичну природу, зміст і умови здійснення юрисдикції міжнародних кримінальних судів і трибуналів, виявлено основні тенденції та оптимальний механізм її розвитку. Розглянуто юрисдикцію Нюрнберзького та Токійського трибуналів, а також міжнародних трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціального суду для Сьерра-Леоне, постійного міжнародного кримінального суду. Розкрито сутність поняття юрисдикційного режиму, визначено його базові принципи, серед яких виділено вимоги легітимності, цілісності та єдності. Показано специфіку двох видів міжнародної кримінальної юрисдикції: загальнообов'язкової, здійснюваної ім'ям світового співтовариства, та мультинаціональної (договірної), що реалізується на підставі угоди держав, що засновують міжнародний суд. Доведено, що за сучасних умов з метою протистояння культурі безкарності світовому співтовариству необхідно використовувати обидва механізми міжнародної кримінальної юрисдикції.