Розглянуто питання щодо сучасного стану державного управління в інформаційній сфері та нової державної політики на основі узагальнення теоретичних засад управління, інформації, чинного законодавства, сучасного стану розвитку українського суспільства та його входження до інформаційного суспільства. Обгрунтовано ідею про те, що державна інформаційна політика може слугувати методологічною базою для формування відповідної політики різноманітними державними органами, зокрема, системою органів внутрішніх справ для подальшої реалізації адміністративної реформи в Україні.

Висвітлено актуальні проблеми правового регулювання участі засобів масової інформації (ЗМІ) у виборчому процесі. Розглянуто правові аспекти ведення передвиборної агітації, а також особливості фінансового та інформаційно-аналітичного забезпечення участі ЗМІ у виборчому процесі. Детально проаналізовано роль Національної спілки журналістів України в удосконаленні агітаційної діяльності ЗМІ.

Висвітлено теоретико-методологічні засади здійснення інформаційних операцій та впливів у сучасному світі, перспективні напрями культурологічного аналізу. Проаналізовано системи здійснення інформаційних операцій у провідних країнах світу, підходи щодо захисту від спеціальних інформаційних операцій, методи аналізу їх структури і сценаріїв. Розглянуто досвід використання спеціальних інформаційних операцій, структуру пострадянського суспільства з урахуванням інформаційних впливів.

Освещены теоретико-методологические основы осуществления информационных операций и влияний в современном мире, перспективные направления культурологического анализа. Проанализированы системы осуществления информационных операций, методы анализа их структуры и сценариев. Рассмотрены опыт использования специальных информационных операций, структура постсоветского общества с точки зрения информационных влияний.

Розглянуто питання формування інформаційної культури кіберсуспільства у світі та в Україні. Висвітлено культурологічні аспекти, які знайшли своє відображення в сучасній філософії, економіці, політології, праві, теорії організації суспільних систем, правовій інформатиці та інформаційному праві з позицій нормативістського підходу.

Рассмотрены вопросы формирования информационной культуры киберобщества в мире и Украине. Освещены культурологические аспекты, нашедшие свое отображение в современной философии, экономике, политологии, праве, теории организации общественных систем, правовой информатике и информационном праве с позиций нормативистского подхода.

Проаналізовано проблеми поширення інформації про вибори та регулювання діяльності ЗМІ на виборах в Україні. Наведено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного виборчого та інформаційного законодавства. Розглянуто питання рівності ЗМІ різних форм власності, а також особливості розв'язання суперечок про право на доступ до інформації про вибори. Розкрито суть понять передвиборної агітації, політичної реклами.

Проанализированы проблемы распространения информации о выборах и регулирования деятельности СМИ на выборах в Украине. Приведены рекомендации о внесении изменений и дополнений в действующее избирательное и информационное законодательство. Рассмотрены вопросы равенства СМИ различных форм собственности, а также особенности разрешения противоречий о праве на доступ к информации о выборах. Раскрыто содержание понятий предвыборной агитации, политической рекламы.

Розвинуто концептуальні підходи і визначено категорії та поняття, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного керування у сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та доведено доцільність впровадження до практики даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного керування, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Визначено напрями формування позитивного іміджу зазначених органів за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка грунтується на ефективному прямому і зворотньому зв'язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На підставі наукового аналізу існуючої практики зв'язків органів державного керування з громадськістю внесено пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні.

На прикладі складових комунікації - преси і паблік рілейшнз - проведено порівняльний контент-аналіз провідних газет України та Німеччини. Розглянуто екологічну складову національної політики та безпеки. Вперше в українському журналістикознавстві розроблено новий напрямок - екологічну журналістику та простежено її взаємозв'язок з екологічною політикою. Визначено механізми впливу українських та німецьких засобів масової інформації на екологічну діяльність держави. Надано пропозиції щодо поліпшення екологічної комунікації, вільного доступу до екологічної інформації та підвищення ролі екологічної політики.

Здійснено комплексне дослідження діяльності служб з питань зв'язків з громадськістю в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку України, узагальнено наукові погляди на проблему розвитку, функціонування і взаємодії з засобами масової інформації даних служб та прес-служб державних органів влади, з'ясовано місце і роль цих підрозділів в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування, визначено функції та завдання служб з питань зв'язків з громадськістю в державних структурах. Проаналізовано нормативно-правову базу функціонування служб з питань зв'язків з громадськістю та прес-служб в державних структурах, здійснено комплексний аналіз та розроблено класифікацію інформаційних текстових публікацій даних організацій. Встановлено визначальну роль взаємодії вказаних служб в органах виконавчої і законодавчої влади та засобів масової інформації у справі формування позитивного іміджу державних органів влади.

Рассмотрены основные вопросы, касающиеся проблем и способов обеспечения информационной безопасности личности. Обращено внимание на существование разнообразных средств, методов и приемов информационно-психологического воздействия, тайного принуждения личности, которые систематически и постоянно используются в повседневной жизни, практически во всех сферах социального взаимодействия людей. Освещены последствия этого влияния (информационные неврозы и эмоциональный стрес). Указано на необходимость пересмотреть роль подходов в общении, коммуникации, информационном взаимодействии, а также ряд других социально-психологических процессов и явлений, которые способны влиять на уровень сознания и подсознания. Предложен ряд базовых методов психологической защиты от манипуляции в информационно-психологическом воздействии. Рассмотрены новые принципиальные подходы к реабилитации и абилитации человека в условиях информационно-психологического воздействия, пути повышения качества жизни человека в его общественно полезной деятельности, гармонизации общественных отношений, формированию "здорового общества".

Проанализированы особенности информационной безопасности личности в контексте правовых, юридических, организационно-технических и медико-психологических аспектов. Описаны базовые методы психологической защиты от манипуляции в информационно-психологическом взаимодействии. Рассмотрены информационно-инфраструктурные отношения в контексте законодательной базы и условия их использования. Изложены новые подходы к абилитации и реабилитации человека в условиях информационно-психологического воздействия. Определены пути повышения качества жизни человека в его общественно полезной деятельности, гармонизации общественных отношений, формирования "здорового общества".

В історичному й онтологічному аспектах проведено соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена, що є складною багаторівневою функціональної системи та невід'ємною складовою системи забезпечення національної безпеки в цілому. Розкрито сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв'язків і відношень за сучасних умов. Наведено результати дослідження інформаційної безпеки України як складної, динамічної, цілісної системи, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави та суспільства. Проаналізовано зовнішні та внутрішні загрози безпеці України в інформаційній сфері. З'ясовано, що інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. Доведено, що інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних конфліктів у суспільстві. Виявлено, що держава в цілому зазнала певних якісних трансформацій, зроблено висновок, що її роль і значення на міжнародній арені у сучасний період суттєво залежать від розвитку інфосфери. Проаналізовано етичні проблеми розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій, а також глобальні проблем інформаційно-комп'ютерної етики. Обгрунтовано основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.

Аргументовано, що державна PR-діяльність може бути використана як для встановлення й підтримки реальних партнерських взаємин і взаємодій із суспільством та його об'єктивного інформування про діяльність державної влади, так і для маніпулювання громадянською думкою. Виявлено типи інформаційної поведінки держави, кожний з яких має свою специфіку встановлення та підтримки політичних контактів з партнерами й опонентами. Доведено, що в результаті впровадження в діяльність органів державної влади та систему державного управління інформаційно-телекомунікаційних технологій з позиції ідеології електронного уряду органи державної влади одержують новий оперативний канал прямого спілкування із громадянами.

Досліджено новий предмет інформаційних правовідносин - відомості щодо наданих людині телекомунікаційних послуг. Обгрунтовано тезу, що забезпечення даної безпеки суттєво залежить від якісного правового регулювання зазначених правовідносин. Аргументовано доцільність визначення оперативних підрозділів правоохоронних органів як суб'єктів інформаційних правовідносин, що виникають під час витребування ними в інших суб'єктів - операторів і провайдерів телекомунікацій - указаних відомостей для подальшого їх використання у правоохоронній діяльності тощо. Доведено необхідність розгляду даних підрозділів в ролі не лише суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки людини як споживача телекомунікаційних послуг, а й суб'єктів реалізації загроз цій безпеці. Запропоновано нову модель забезпечення інформаційної безпеки людини як споживача телекомунікаційних послуг, спрямовану на вдосконалення нормативно-правового врегулювання й організаційного впорядкування обігу відомостей щодо наданих людині телекомунікаційних послуг, що зумовлена необхідністю дотримання балансу інтересів держави, суспільства та людини в даній сфері.

Розглянуто концептуальні підходи до проблеми управління інформаційно-психологічною безпекою, стан інформаційно-психологічного простору України, як об'єкту державного управління в системі інформаційно-психологічної безпеки, проблематику особливостей політико-правових механізмів для захисту безпекових інтересів особистості, суспільства, держави, а також впровадження структурних елементів для формування даної Національної комплексної системи державного управління інформаційно-психологічною безпекою України. Здійснено комплексний аналіз напрямів дослідження та завдань державного управління інформаційно-психологічною безпекою України, визначено особливості політико-правових аспектів захисту безпекових інтересів особистості, суспільства та державі в інформаційно-психологічній сфері. Розкрито основні політико-правові механізми організації ефективного управління інформаційно-психологічною безпекою, ряд моделей традиційних і креативних технології інформаційно-психологічного впливу як інструменту політичної боротьби між державами та проаналізовано мережеві інформаційно-психологічні операції.

Розглянуто негативні прояви використання інформаційних технологій у сучасному світі. Надано визначення та проаналізовано сутність такого явища як інформаційна небезпека. Розкрито механізм впливу інформаційних технологій як на суспільство, так і на окремого індивіда. Надано класифікацію злочинів у інформаційній сфері. Проаналізовано вплив комп'ютерно-інформаційної сфери на процес соціалізації особистості.

Показано, що провідну роль у формуванні та розвитку інформаційного суспільства покликана відігравати держава шляхом розробки та реалізації на національному і міжнародному рівні інформаційної політики та інформаційного права. Доведено, що процес формування інформаційного суспільства повинен базуватися на регуляторній діяльності держави, яка сама під впливом інформаційно-комунікаційних технологій набуває якісно нових рис. Нові інформаційно-комунікаційні технології змінюють характер інформаційної взаємодії суспільства та держави, сприяють удосконалюванню демократичних процедур, підвищенню політичної активності населення, створенню відкритої для діалогу з громадянами прозорої вертикалі влади.

Філософськи проаналізовано інформаційну безпеку за умов глобалізації. Обгрунтовано, що інформаційна безпека відіграє ключову роль у забезпеченні життєво важливих інтересів особистості, держави та суспільства. Виділено декілька основних джерел загроз безпеці інформаційного суспільства, які безпосередньо стосуються інтересів людини, суспільства та держави. Обгрунтовано пропозиції стосовно міжнародного співробітництва в галузі забезпечення інформаційної безпеки.

Досліджено сучасні парадигми інформаційного суспільства. Наведено проблеми глобалізації інформаційного простору. Особливу увагу приділено аналізу інформаційного розвитку промислово розвинених країн та країн, що розвиваються. Розглянуто концепції інформаційної політики в Україні. Висвітлено основні напрямки процесу інформатизації в Україні. Проаналізовано проблеми розвитку процесів інформатизації в країнах, що розвиваються. Окреслено перспективи розвитку таких процесів в Ураїні. Визначено пріоритетні напрямки державної політики у сфері інформаційної безпеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф018 + Ф052 + Х809(4УКР)526 + Ч62 в05

Рубрики:

Політика та інші сфери громадського життя (інформаційна політика, інформаційна безпека в т. ч.)

Політичне мислення (політична позиція, політичні переконання,політичні погляди, політичний інтерес, вибори)

Державне право окремих країн

Засоби масової інформації (ЗМІ): преса, радіомовлення, телебачення

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф018 + Ч62 в05 + Х840.3 + Х803.23

Рубрики:

Політика та інші сфери громадського життя (інформаційна політика, інформаційна безпека в т. ч.)

Засоби масової інформації (ЗМІ): преса, радіомовлення, телебачення

Свобода слова

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ