Висвітлено специфіку підходу Ю.Габермаса до проблеми концептуального співвідношення права і моралі в контексті його "процедуралістської" інтерпретації сучасного права, наголошено на хибності деяких засадних принципів останньої (нейтральність "принципу дискурсу" щодо моралі, відмова від "надпозитивних" критеріїв для розв'язання проблеми легітимності позитивного права).

В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Розглянуто основні методологічні принципи дослідження української національної ідеї. Охарактеризовано її вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Значну увагу приділено національному питанню в ідеології українського політичного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Висвітлено взаємозв'язок моральних, правових і політичних аспектів соціального порядку. Розглянуто особливості сучасного правового статусу особи. Проаналізовано проблеми правового порядку і правоохоронної діяльності у суспільстві. Досліджено право і правопорядок у філософській та історичній рефлексії.

Розглянуто питання філософії права. На підставі класичної філософської традиції від Платона й Арістотеля до Лейбніца, Канта та Гегеля висвітлено взаємозв'язок моралі, права та політики. Проаналізовано тези Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - відомих мислителів-філософів. Розкрито природу політичної влади, а також моральні засади її застосування.

Рассмотрены вопросы философии права. На основании классической философской традиции от Платона и Аристотеля до Лейбница, Канта и Гегеля освещена взаимосвязь морали, права и политики. Проанализированы тезисы Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - известных мыслителей-философов. Раскрыты природа политической власти, а также моральные основы ее использования.

Запропоновано нові підходи до інтерпретації філософсько-правових аспектів творчості Г.В.Ф.Гегеля, комплексно проаналізовано специфіку, спрямування та значення гегелівського розуміння суттєвої діалектики громадянського суспільства й держави. Відзначено, що вирішення цього завдання досягається в єдності двох проблемних філософсько-правових аспектів: завдяки дослідницькому акценту саме на генезі відповідних уявлень у різні періоди життя та творчості великого філософа, а також у визначенні концептуального підходу до проблеми діалектики громадянського суспільства й держави у загальнотеоретичному аспекті.

Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

Исследован вопрос о специфике философского подхода к изучению проблем отношений правового государства и Церкви в рамках идеалистического направления русской философии конца ХІХ - начала ХХ века. Раскрыто понятие философского проекта правового государства. Проанализированы влияние кантовского априозма на формирование философского проекта правового государства и рецепция этого проекта в интеллектуальной культуре предреволюционной России.

Приведены результаты исследования крестьянского повстанчества и народного правосознания в годы украинской революции. Охарактеризованы интегрирующие мифы крестьянства, освещен опыт интеграции данного сословия населения в постреволюционный социум. Проанализированы основные тенденции в литературе, а также оригинальный вклад отдельных направлений, школ и исследователей для освещения вопросов социального бандитизма в Украине в период с конца 1910 - по начало 1920 гг. Рассмотрены литература, созданная участниками повстанческих движений, оппонентами самых различных направлений, а также исследования последующих поколений историков, юристов, историографов.

Приведены выдержки из произведений известных мыслителей, философов о феномене власти, государстве, властных отношениях. Раскрыта сущность Афинской политики в контексте идей Аристотеля. Показана роль личности в истории, рассмотрены особенности психологии народов и масс. Освещены вопросы экономического развития России в научных трудах П.В.Струве, а также социальной стратификации и мобильности в произведениях П.А.Сорокина.

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

Освещены вопросы защиты чести граждан в учении о государстве Л.Г.Якоба (1759 - 1827), демократических ценностей в империи, метафизики либерализма, демократической культуры и духовного развития масс. Рассмотрена толерантность как основа демократии и гражданского общества, элитное мышление как средство воспитания, человек как носитель ценностных приоритетов, демократия как способ обеспечения экономической и политико-правовой свободы. Определен стабилизирующий фактор традиций в условиях демократизации, проанализирован опыт обратной инверсии проблемы культуры и демократии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4РОС)5 + Ю3(4РОС)51-578.4 + Х0в71

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Рассмотрены проблемы, касающиеся правопонимания, выявления сущности, предназначения и социальной ценности права. Освещены новые концептуальные подходы относительно определения социального предназначения права и эффективности его действия в государствах переходного периода. Представлен всесторонний анализ и обобщены закономерности, тенденции, особенности движения, совершаемого в ходе истории философско-правовой мысли для прогнозирования путей, способов, средств дальнейшего развития и совершенствования современного теоретического знания о государстве и праве.

Наведено результати дослідження співвідношення моралі та права у філософії І.Канта. Відносно характеристик чинників відмінності та тотожності кантівського тлумачення понять "мораль" та "право" зазначено, що першими утворюється антиномізм безумовного статусу моралі та легітимізованого статусу права у практичній філософії І.Канта. Чинники відмінності обумовлено різницею між ноументальним і феноменальним визначеннями буття людини (ширше: культури). Чинники тотожності, завдяки яким утворюється можливість розуміння моралі та права як певної цілісності, виведено з апріорної рефлексії свободи як онтологічно мислимої сутності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.013в6 + Ю3в6

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто процес формування філософсько-правових концепцій виникнення та розвитку правової держави в історії філософської думки. Розкрито гуманістичні погляди та ідеї філософів античності, мислителів епохи Середньовіччя, Відродження, Нового часу. Проаналізовано передумови розвитку правової держави в сучасній Україні.