Висвітлено етапи становлення особистості у філософсько-правовому аспекті в контексті її рефлексії у традиційному суспільстві та основні підходи у вченні про природу людини в сучасній цивілізаційній парадигмі. Визначено об'єктивні та суб'єктивні фактори формування особистості в сучасному українському суспільстві. Розглянуто девіацію як форму розвитку складноорганізованих систем суспільства та його соціального відхилення. Проаналізовано філософію девіантної правосвідомості як формозмістового феномену перехідного буття права.

Освещены этапы становления личности в философско-правовом аспекте в контексте её рефлексии в традиционном обществе и основные подходы в учении о природе человека в современной цивилизационной парадигме. Определены объективные и субъективные факторы формирования личности в современном украинском обществе. Рассмотрена девиация как форма развития сложноорганизованных систем общества и его социального отклонения. Проанализирована философия девиантного правосознания как формосодержательного феномена переходного бытия права.

В історичному й онтологічному аспектах проведено соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена, що є складною багаторівневою функціональної системи та невід'ємною складовою системи забезпечення національної безпеки в цілому. Розкрито сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв'язків і відношень за сучасних умов. Наведено результати дослідження інформаційної безпеки України як складної, динамічної, цілісної системи, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави та суспільства. Проаналізовано зовнішні та внутрішні загрози безпеці України в інформаційній сфері. З'ясовано, що інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. Доведено, що інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних конфліктів у суспільстві. Виявлено, що держава в цілому зазнала певних якісних трансформацій, зроблено висновок, що її роль і значення на міжнародній арені у сучасний період суттєво залежать від розвитку інфосфери. Проаналізовано етичні проблеми розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій, а також глобальні проблем інформаційно-комп'ютерної етики. Обгрунтовано основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.

На підставі системного поєднання різних методологічних підходів досліджено феномени агресивності, насильства взагалі й інформаційного насильства зокрема. Проаналізовано філософські, соціокультурні та правові проблеми забезпечення інформаційної безпеки за сучасних умов глобалізації, розбудови інформаційного суспільства й інтеграції України у світовий інформаційний простір. Визначено основне завдання держави і права - сформувати ефективні законодавчі механізми та передумови своєчасного виявлення, запобігання, припинення чи локалізації реальних і потенційно можливих фактів (процесів) зовнішнього чи внутрішнього інформаційного насилля та негативних інформаційних впливів на свідомість людини.

Розкрито основні теоретико-методологічні підходи до дослідження філософсько-правових проблем девіантної поведінки людини. Проаналізовано аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі, зокрема, досліджено людину як діалектичне поєднання соціального й індивідуального, як об'єкт рефлексії філософської наукової думки. Розглянуто існуючі соціально-філософські та правові погляди щодо поведінки людини як діяльності. Обгрунтовано становлення людини як фундаментальної проблеми буття індивіда в традиційних суспільствах. Висвітлено тезу про існування девіантної правосвідомості, як формозмістовного феномена перехідного буття права та досліджено мотивацію агресивної поведінки суб'єкта через аналіз причин злочинної поведінки людини в європейській правовій думці.

Досліджено проблему еволюції категорії "власність" у світовій економічній та філософській думці. На основі наукового аналізу поглядів представників різноманітних економічних шкіл та філософських течій у їх історичному розвитку розглянуто методологічне підгрунтя сучасних підходів до інтерпретації власності: політико-економічного, економіко-правового та етико-економічного.

Розглянуто проблему розмежування понять "особи", "особистості" і "особистого" у філософії і праві. Зокрема на підставі філософських і правових поглядів зроблено ряд висновків, відносно генезису вказаних понять, визначено їх співвідношення шляхом виділення споріднених і розрізняльних ознак. Увагу приділено визначенню ролі і місця особи в праві, визначено поняття прав особи, а також поняття "особистого" і можливі способи його термінозастосування в цивільному праві.

Викладено концептуальні аспекти становлення та розвитку інформаційного суспільства. Розкрито проблеми інтеграції національних ініціатив щодо розвитку інформаційного суспільства та е-урядування. Розглянуто філософські проблеми правового забезпечення становлення та розвитку інформаційного суспільства. Проаналізовано проблеми протидії новітньої злочинності в інформаційному суспільстві. Визначено роль ВНЗ у розбудові інформаційного суспільства в Україні. Висвітлено правові аспекти формування та реалізації державної політики у сфері телебачення та радіомовлення. Обгрунтовано роль інформаційного чинника у проведенні адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Досліджено науково-теоретичні питання суб'єктивного та об'єктивного у правовій свідомості як форми суспільної свідомості, взаємозв'язок суб'єктивно-об'єктивного у правовій свідомості як гносеологічне співвідношення, та суб'єктно-об'єктного у правовій свідомості як онтологічне співвідношення, адже людина одночасно є й об'єктом правового регулювання, і активним, зацікавленим суб'єктом правових відносин. Здійснено соціально-філософський аналіз правосвідомості як форми суспільної свідомості у контексті соціально-філософського осмислення, її взаємозв'язок з іншими формами суспільної свідомості, методологічні можливості правової свідомості у соціально-філософському пізнанні. Зроблено висновки про те, що суб'єктивно-об'єктивне у правовій свідомості - історичний і логічний процес удосконалення, розвитку правосвідомості, праворозуміння. Визначено, що суб'єктивно-об'єктивне у правовій свідомості як формі суспільної свідомості - це, по-перше, розуміння людиною права і, по-друге, саме право.

Проаналізовано механізм формування організаційної свідомості особистості засобами правової освіти у розрізі її загальноосвітньої та фахової підготовки. Побудовано авторську концепцію на діалектичній взаємодії семантичного поля правової освіти та смислової сфери особистості. Подано систему взаємозв'язків, взаємодій і взаємозалежностей правової освіти та організаційної свідомості особистості, визначено типові суперечності та методи їх зняття у ході навчально-виховної практики на усіх організаційних рівнях національної системи освіти. Доведено, що правова держава є продуктом домінування правової свідомості над організаційною активністю суб'єктів організаційної взаємодії. Подано суперечності в організації правової освіти в усіх ланках національної системи освіти та запропоновано шляхи зниження їх гостроти на шляху до гармонізації.

Досліджено актуальні проблеми інформаційного етапу розвитку суспільства. Визначено особливості буття людини в сучасному інформаційному просторі. З'ясовано взаємозв'язок правового суспільства, держави та людини в Україні. Увагу приділено проблемам розуміння та здійснення права за сучасних соціокультурних умов. Акцентовано на розгляді проблем сучасного суспільства у філософському, філософсько-правовому та правовиховному аспектах.