Розкрито сутність трансформаційних процесів у сучасній Україні та обгрунтовано шляхи подальшого розвитку українського суспільства. Розглянуто соціокультурні детермінанти функціонування правової системи України. Висвітлено проблеми реформування аграрного сектору в Україні за сучасних умов. Визначено внесок філософії права у формування нового погляду щодо феномена людини.

Раскрыта сущность трансформационных процессов в современной Украине и обоснованы пути дальнейшего развития украинского общества. Рассмотрены социокультурные детерминанты функционирования правовой системы Украины. Освещены проблемы реформирования аграрного сектора в Украине в современных условиях. Определен вклад философии права в формирование нового взгляда на феномен человека.

Розглянуто питання формування інформаційної культури кіберсуспільства у світі та в Україні. Висвітлено культурологічні аспекти, які знайшли своє відображення в сучасній філософії, економіці, політології, праві, теорії організації суспільних систем, правовій інформатиці та інформаційному праві з позицій нормативістського підходу.

Рассмотрены вопросы формирования информационной культуры киберобщества в мире и Украине. Освещены культурологические аспекты, нашедшие свое отображение в современной философии, экономике, политологии, праве, теории организации общественных систем, правовой информатике и информационном праве с позиций нормативистского подхода.

Досліджено категоріальний апарат правоутворення, проведено розмежування між нормотворчістю, правотворчістю, законотворчістю та законодавчою діяльністю. Надано всебічну характеристику права як явища культури в аспектах філософсько-правової онтології, методології, гносеології та аксіології. Вивчено процес правотворчості на суб'єктивному, об'єктивному, інтерсуб'єктивному та державному рівнях. Здійснено детальний аналіз культурологічно-антропологічних аспектів правотворчості. Розглянуто культурологічні проблеми правотворчого процесу на Україні.

У соціально-філософському контексті висвітлено становлення та розвиток адміністративної субкультури в Україні на межі XX - XXI ст. Запропоновано тезу, що адміністративна субкультура - це знання, традиції, звичаї, менталітет, правова, політична, моральна свідомість як специфічна підсистема загальної культури народу. Зауважено, що особливого значення дана субкультура має як соціально-духовна умова розвитку української державності та демократизації сучасного суспільства. Досліджено генезу поняття адміністративної субкультури в історії соціальної філософії з використанням методів структурного функціоналізму та концепції соціальної дії Т.Парсона та М.Вебера. Визначено структуру особистих якостей, життєвих сеансів, експектацій державних службовців, співвідношення в їх діяльності конформістських, бюрократичних та інноваційних компонентів, що дозволяє здійснювати розробку диференційованих ефективних систем морального та матеріального стимулювання їх діяльності, спрямованої на підвищення добробуту народу. Розкрито регулятивну функцію адміністративної субкультури як механізму соціалізації службовців. Виявлено інваріантне ядро світової адміністративної субкультури, її специфічні та національно-регіональні відмінності, обгрунтовано ідею поєднання двох моделей соціальної дії - управлінських акцій "зверху" та самоорганізації виконавців "знизу" як необхідної умови успішного проведення адміністративної реформи. Проаналізовано основні напрямки та засоби "етизації" державної

Проаналізовано історичну ретроспективу становлення законодавства про знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини - та соціально-філософські аспекти проблеми.

Представлено огляд ХХIII Всесвітнього конгресу Міжнародної асоціації філософії права і соціальної філософії "Право і правові культури у ХХI столітті: відмінності та єдність", який відбувся 1 - 6 серпня 2007 р. в Кракові (Польща).

Проаналізовано обліково-аналітичні, фінансові та маркетингові аспекти забезпечення розвитку соціально-економічних систем (СЕС). Досліджено пріоритети розвитку та використання економічного потенціалу держави, регіону, підприємства. Увагу приділено питанням, що стосуються світового господарства та міжнародних економічних відносин за умов глобалізації. Розкрито теоретичні та прикладні аспекти інформаційного забезпечення розвитку СЕС. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку економічної освіти, підходи до моделювання СЕС, проблеми права власності та інших речових прав в українській правовій системі. Висвітлено історичний досвід захисту прав національних меншин в Україні. Визначено принципи виховання та формування національної самосвідомості. Наведено заходи, які спрямовані на соціальний захист населення за умов модернізації вітчизняної правової системи. Розглянуто соціолінгвістичні й антропологічні аспекти міжкультурної комунікації: основні напрями досліджень еколінгвістики, підходи до вивчення білінгвізму як багатовимірного об'єкта, питання узуальності емотиконів.

Розкрито сутність та об'єктивну необхідність екософії права. Розглянуто ментальну інтеграцію етносів Східної та Південної Азії в сучасний глобалізаційний процес як чинник творення правового мегапростору. Досліджено питання про врахування можливостей впливу вітчизняної правової ментальності на формування сучасної моделі екоправового виховання в Україні. Встановлено значення екофільних традицій народів Сходу для моделювання системи екоправового виховання в Україні. Проаналізовано сучасну екософію права як некласичний тип праворозуміння. Висвітлено деякі методологічно-світоглядні особливості подолання деформацій правосвідомості. Розглянуто діалектику антропогенного та соціального у вимірі екософії права. Окреслено витоки та метаморфози правосуб'єктності в контексті екософського аналізу. Розкрито проблему антропної природи права в позитивному екзистенціалізмі.

Проаналізовано результати пілотажного дослідження (24 студенти Інституту психології ПНПУ ім. К.Д. Ушинського) щодо розуміння ними основ правової культури (ПК), а також ставлення до правових норм, які подано у діаграмах. Констатовано, що в ієрархії цінностей для студентів значимими є сім'я, навчання, робота, спілкування з друзями; актуальними чинниками дотримання норм ПК є моральні принципи, сугестія (страх) покарання, порушення правил ПК частіше відбувається в побутовій взаємодії. Підсумовано, що значимість ПК для молоді є суттєвим фактором, оскільки саме молода інтелігенція може сприяти покращанню стосунків людей у суспільстві, впливати на зміни у правовому середовищі, прогнозувати та моделювати їх.

Проанализированы результаты пилотажного исследования (24 студента Института психологии ЮНПУ им. К.Д. Ушинского) в контексте понимания ими основ правовой культуры (ПК), а также отношения к правовым нормам, которые графически представлены в диаграммах. Констатировано, что в иерархии ценностей для студентов значимыми являются семья, учеба, работа, общение с друзьями; актуальными факторами соблюдения норм ПК являются моральные принципы, суггестия (страх) наказания, нарушение правил ПК чаще происходит в бытовом взаимодействии. Следовательно, значимость ПК для молодежи является существенным фактором, поскольку именно молодая интеллигенция может способствовать улучшению отношений людей в обществе, влиять на изменения в правовой среде, прогнозировать и моделировать их.

On the basis of pilotage research conducted among students, the author stated the way recipients and other people (from point of view of recipients) keep to law culture in different situations and spheres of life, and factors that influence forming law culture.