Проведено системно-функціональний аналіз адаптації курсантів вищих навчальних закладів МВС України і молодих працівників органів внутрішніх справ до діяльності підрозділів кримінальної міліції, опрацювання шляхів її оптимізації та удосконалення. Розглянуто перелік чинників та умов, що забезпечують ефективність перебігу окремих етапів адаптаційного процесу оволодіння курсантами та молодими працівниками різновидів діяльності. Опрацьовано критерії, згідно яких оцінюється ефективність досягнення курсантами і молодими працівниками ОВС певних рівнів та етапів адаптації, діяльності суб'єктів адаптаційного процесу, якими є керівники підрозділів, наставники, міліцейські колективи. Подано методичний інструментарій та рекомендації з питань діагностування рівнів адаптаційного процесу у курсантів і молодих працівників, управління психологічною адаптацією до оперативно-службової діяльності у вищому навчальному закладі і практичних підрозділах, корекції недоліків і труднощів під час оволодіння майбутніми працівниками вміннями та навичками вирішення професійних завдань.

Розглянуто актуальні проблеми соціально-психологічної роботи в органах внутрішніх справ (ОВС), яка здійснюється службою психологічного забезпечення ОВС. Детально проаналізовано питання діагностико-корекційної та консультативної роботи, ролі спілкування у професійній діяльності працівників служби психологічного забезпечення, а також питання підготовки кадрів.

Висвітлюються теоретичні і прикладні аспекти проблеми використання психологічних знань адвокатом-захисником для підвищення ефективності кримінального процесу. На основі праць юристів, психологів та досліджень автора розкриваються суть психологічного пізнання у кримінальному процесі, його юридичні й психологічні передумови, аналізуються особливості застосування психологічних знань адвокатом. Здійснена психологічна характеристика адвокатської діяльності та її вимог до особистості, на основі проведеного дослідження розроблена психограма адвоката-захисника. Викладено рекомендації і пропозиції щодо психологічного забезпечення адвокатської діяльності, яке повинне здійснюватись по таких напрямах : 1) залучення адвокатом різних форм психологічного пізнання (використання можливостей психологічної консультації, висновків судово-психологічної експертизи, взаємодія з фахівцем-психологом); 2) безпосереднє використання психологічних знань адвокатом, який отримав психологічну підготовку. Остання передбачає розвиток загальної психологічної культури та формування спеціальної психологічної підготовленості.

Дисертацію присвячено вивченню психологічної сутності професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (ОВС) на основі системного та гуманістичного підходів. В дисертації розроблена концепція професійної деформації як складової частини теорії формування і розвитку особистості стосовно співробітників ОВС. Встановлено, що професійна деформація є реально ймовірним наслідком професійного виконання діяльності, віддаленим у часі результатом впливу різних детермінант. Розроблено систему основних показників професійної деформації співробітників ОВС, розкрито її динаміку. Визначені провідні напрямки та суб'єкти профілактичної, корекційної роботи щодо професійної деформації в ОВС.

Проаналізовано основні теоретичні підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації в сучасній психологічній науці, визначено сутність процесу соціально-психологічної адаптації курсантів в спеціалізованому вищому закладі освіти Міністерства внутрішніх справ (ВЗО МВС) як етапу професійного становлення майбутніх працівників пенітенціарної системи. Запропоновано психодіагностичний комплекс методик дослідження перебігу та результатів соціально-психологічної адаптації курсантів у навчальному закладі закритого типу. Досліджено залежність соціально-психологічної адаптації курсантів від їх індивідуально-типологічних особливостей та соціально-психологічних особливостей ВЗО МВС кримінально-виконавчого профілю. Визначено особистісні типи адаптивної поведінки, динамічні характеристики адаптаційного процесу. Обгрунтовано і розроблено модель психолого-педагогічного забезпечення оптимізації процесу адаптації курсантів до навчально-службової діяльності у ВЗО МВС.

Исследованы особенности осуществления социально-психологической работы в органах внутренних дел Украины, деятельность службы психологического обеспечения. Рассмотрены сущность, основные задачи и функции, важнейшие направления деятельности службы психологического обеспечения Министерства внутренних дел (МВД). Детально проанализирована сущность диагностико-коррекционной работы как важнейшего направления деятельности службы психологического обеспечения. Предложены пути и методы совершенствования подготовки кадров для службы психологического обеспечения МВД Украины.

Проаналізовано психологічні особливості діяльності керівника органів внутрішніх справ, а також психологічні чинники її ефективності та формування психологічної готовності до забезпечення управлінської діяльності. Узагальнено наукові підходи до проблеми психології прийняття рішень в органах внутрішніх справ і управління інформаційною взаємодією. Визначено психологічні особливості прийняття та супроводу рішень під час реалізації оперативно-службових завдань. Вивчено зміст і динаміку становлення професійно-психологічних якостей управлінця системи МВС України. Наведено основні критерії профпідбору та, зокрема ,кандидатів на керівні посади. Розроблено рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення відомчої нормотворчості та практики її застосування в управлінській діяльності системи МВС України. Визначено засади професійно-психологічного підбору та професійно-психологічної підготовки управлінців з урахуванням специфіки виконуваних управлінських функцій (екстремальність, складність ймовірнісних рішень, насиченість соціальними контактами, публічність тощо.)

Розглянуто особливості психолого-педагогічної підготовки співробітників ОВС, наведено методичні рекомендації щодо психологічного моделювання оперативно-службової діяльності на заняттях. Визначено психологічні реакції, психогенні чинники, що впливають на діяльність співробітника ОВС за екстремальних умов.

Досліджено проблему професійної усталеності співробітника органів внутрішніх справ, визначено та науково обгрунтовано сутність поняття, структуру та ознаки даної усталеності. Теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано психолого-педагогічні умови ефективного формування професійної усталеності курсантів на заняттях з вогневої підготовки: поглиблення змістового компонента навчального заняття, диференційований підхід до навчання курсантів, емоційну регуляцію діяльності курсантів, а також оволодіння курсантами оцінним компонентом та адекватним застосуванням його у напружених ситуаціях.

Висвітлено проблеми профілактики суїцидів серед працівників органів та підрозділів внутрішніх справ України, проблеми підліткового суїциду, психологічні аспекти поведінки суїцидентів. Розглянуто структуру психологічного втручання після суїцидальної спроби, особливості використання психотерапевтичних метафор під час роботи з потенційними суїцидентами, профілактику девіантної поведінки шляхом формування правосвідомості громадян, психологічні закономірності вчинення суїциду та вбивства, їх спільності та відмінності.

Роботу присвячено історії та діяльності на сучасному етапі найвідомішої у світі поліцейської служби - Скотленд-ярду. Викладено програму дій столичної поліції Великобританії, її завдання та вимоги до співробітників.

Вміщено загальні відомості про причини та умови здійснення самогубств, інформаційно-аналітичні дані, що характеризують динаміку нещасних випадків і самогубств серед особового складу органів внутрішніх справ. Основну увагу приділено питанням активного виявлення серед кандидатів на службу осіб, схильних до суїцидів, формам та методам роботи психологів органів і підрозділів внутрішніх справ з особовим складом у плані профілактики самогубств, а також надання психологічної само- та взаємодопомоги.

Розглянуто співвідношення психологічної, технічної та фізичної підготовок у загальній стуктурі професійної підготовки працівників міліції. Запропоновано системний підхід до навчально-пізнавальної тренувальної діяльності, що базується на психологічній підготовці працівників міліції, яка домінує над фізичною та технічною. Проаналізовано основні причини психологічної непідготованості та можливі варіанти їх усунення. Обгрунтовано важливість постійної готовності працівників міліції до дій у екстремальних ситуаціях та шляхи її вдосконалення.

Розглянуто поняття, форми, значення та правову регламентацію юридико-психологічної взаємодії. Детально проаналізовано особливості професійного спілкування слідчого з працівниками органу дізнання під час вирішення спільних завдань. Наведено рекомендації, покликані забезпечити підвищення якості психологічної підготовки слідчих та оперативних працівників органу дізнання до процесу їх спільної діяльності щодо виконання завдань кримінального судочинства.

На основі сучасних наукових досягнень та практичного досвіду розглянуто питання методології системи управління персоналом, планування роботи з персоналом організацій, технології управління ними та його розвитком. Значну увагу приділено організаційним і психологічним проблемам підбору, розміщенню та звільненню кадрів в органах внутрішніх справ. Детально проаналізовано становлення та розвиток соціальної політики та соціального забезпечення в органах правопорядку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)7-90 + Ю947.293

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Психологія слідчого

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Визначено особливості професійної діяльності спеціальних підрозділів, проблему професійного добору, критерії професійної надійності та прогнозування успішної діяльності за екстремальних умов. Висвітлено методи психологічної підготовки особового складу та роль функціональної готовності до дій за умов інтенсивного впливу стрес-чинників. Розроблено проблему професійного страху і шляхи його подолання, фізичної агресії як форми поведінки бійця спеціального підрозділу в процесі розв'язання кризової ситуації. Розглянуто проблему патогенного впливу стрес-чинників на виникнення психосоматичної патології та методики досягнення антиноцицептивного ефекту методом психологічного купірування больового синдрому.

Наведено результати аналізу психологічних причин загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків. Охарактеризовано травмонебезпечні ситуації в діяльності працівників міліції. Визначено деякі закономірності та психологічні детермінанти, що дозволяють прогнозувати схильність працівників органів внутрішніх справ (ОВС) до службового травматизму. Виявлено вираженість посттравматичних стресових розладів у працівників ОВС, поранених під час професійної діяльності. Розроблено методи психологічного забезпечення підготовки працівників ОВС до стрільби з табельної зброї як однієї з умов збереження життя та здоров'я у небезпечних ситуаціях під час службової діяльності. Для впровадження у практику роботи психологів ОВС запропоновано систему менеджменту стресу критичного інциденту, спрямовану на запобігання службовому травматизму в ОВС, надання психологічної допомоги працівникам, які отримали поранення.

Вивчено проблему застосування психологічних знань у діяльності працівників підрозділів швидкого реагування (ПШР) як органічну частину особливого напрямку юридичної психології - психологічного забезпечення правоохоронної діяльності. Виявлено умови та чинники, що забезпечують ефективне вирішення працівником ПШР оперативно-службових завдань. Розроблено критерії професійно-важливих якостей для здійснення професійного добору особового складу ПШР. Запропоновано професіограму працівника ПШР і кваліфікаційну характеристику як основу формування професійної майстерності фахівців. Розроблено методику професійно-психологічної підготовки працівників ПШР, спрямовану на формування стану професійно-психологічної готовності та опрацювання раціональних технологій вирішення службових завдань.

Запропоновано діагностичну програму тестування психофізичної готовності курсантів Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України за результатами трирічних досліджень динаміки фізичного розвитку та рухової підготовки слухачів 1 - 3-х курсів, розробки модельних вікових психофізіологічних характеристик та нормування обсягу рухової активності.