Розкрито концептуальні та методичні засади збереження психічного здоров'я та психогігієни практичної діяльності працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України. Висвітлено особливості психологічної діагностики (ПД), корекції посттравматичного стресового розладу й емоційного вигоряння у працівників ОВС. Визначено основні напрямки профілактики та ПД даного явища.

Здійснено системний міждисциплінарний гендерний аналіз медико-психологічних і соціально-психологічних характеристик порушень психічної адаптації до специфічних умов службової діяльності. Вивчено вплив особистісних, вікових, службових, соціальних і крос-культуральних факторів на розвиток стану парціальної психічної дезадаптації та психосоматичних захворювань. Описано патопсихологічну структуру симптоматичного дистресу та динамічні характеристики синдрому емоційного вигоряння. Виявлено гендерно-специфічні механізми психологічного захисту, види копінг-поведінки, які активуються за умов порушення психологічної адаптації до служби в органах внутрішніх справ. З'ясовано вплив алекситимії на виразність симптоматичного дистресу в стані парціальної психічної дезадаптації та у хворих на психосоматичні захворювання, на процеси емоційного вигоряння, на функціонування механізмів психологічного захисту та на переважаючі форми копінг-поведінки. Розроблено систему специфічних психопрофілактичних та психокорекційних заходів, спрямованих на покращення психологічної адаптації співробітників органів внутрішніх справ до специфічних умов служби.

Мета роботи - пошук, створення та удосконалення сучасних способів надання необхідної психологічної та правової підтримки паліативним пацієнтам та членам їх родин. Сьогодні забезпечення правової та психологічної підтримки осіб, що потребують паліативної допомоги, здійснюється, як правило, силами організацій громадянського суспільства, які свою діяльність спрямовують на правовий захист паліативних пацієнтів, допомагаючи хворим та їхнім родичам отримати психологічну, соціальну підтримку і, найголовніше, доступ до належного знеболення. Важливим елементом надання паліативної допомоги є здійснення психокорекційної роботи з паліативним пацієнтом і його найближчим оточенням. З метою правової та психологічної підтримки паліативних пацієнтів та членів їх родин Івано-Франківським національним медичним університетом за підтримки МФ "Відродження" проводився ряд заходів, зокрема круглий стіл на тему "Юридична допомога паліативним хворим", творчі майстер-класи для дітей - пацієнтів онкогематологічного відділення, зустрічі членів родини таких пацієнтів з психологом і психотерапевтом. Також підготовлено навчально-практичний посібник "Паліативна допомога: теплий порадник", який спрямований на психологічну підтримку з метою контролю розпачу, депресії та інших розладів психічного здоров'я. Проведення просвітницьких чи мистецьких проектів привертає увагу громадськості та влади до проблем надання паліативної допомоги та сприяє поінформованості суспільства щодо права на отримання такої допомоги. Така діяльність забезпечить паліативним пацієнтам та їх родині гідну та якісну підтримку, а також ламатиме існуючі стереотипи, що "паліативна допомога - це про смерть", натомість формуватиме нове бачення, що "паліативна допомога - це про якість життя".

З'ясовано, що за умов пандемії коронавірусу необхідно дотримуватися принципу поваги до безпеки, гідності та прав людини. Беручи на себе зобов'язання допомагати людям у ситуаціях, коли вони постраждали через стресову подію, важливо діяти з повагою до безпеки, гідності та прав тих, кому ми допомагаємо. Сьогодні в межах антропологічної інтерпретації проблем суспільно-правової дійсності формується принципово новий підхід до правового регулювання життєдіяльності особи в умовах коронавірусної пандемії (КВП). Доведено, що в умовах КВП надзвичайно актуальна проблема забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Навіть у найрозвиненіших і найдемократичніших державах виникла потреба певного обмеження прав людини з метою збереження життя та здоров'я цієї людини та людства загалом. Вдалим підходом до вирішення проблеми було також прийняття низки рішень щодо обмеження роботи контрольно-пропускних пунктів і запровадження нових підходів і санкцій щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення карантинних заходів. Наголошено, що Україна повністю підтримує ВООЗ у її зусиллях забезпечити належне тестування та схвалення вакцин, а також виступає за рівномірний розподіл вакцин на засадах глобальної солідарності. Угода про співпрацю між Україною та ВООЗ закладає міцну основу та містить чітку дорожню карту для нашого розширеного співробітництва. Обгрунтовано, що допомога може надаватися на початку, під час пандемії коронавірусної інфекції та після самоізоляції. Психологічна реабілітація є різновидом психологічної допомоги в тій частині, в якій вона спрямовується на відновлення втрачених (порушених) психологічних можливостей і здоров'я. У період пандемії COVID-19 в Україні запрацювали чатботи для координації госпіталізації та відкритий дашборд вільних місць, електронні скерування на ПЛР-тестування та інші сервіси для протидії поширенню коронавірусу. Саме ці заходи додавали людям впевненості, що їхні права та свободи не порушуються, що держава робить усе можливе, щоб її громадяни відчували захищеність, і що ситуація в країні під контролем Уряду та органів влади.

З'ясовано, що стан суспільної аномії може настати раптово та неочікувано. Кризовоперехідний період розвитку соціуму передбачає занепад ціннісних орієнтирів, зокрема і правових, тоді як нові ідеали, норми (правові) ще не сформовані та не регулюють життя суспільства. Наголошено, що для того, щоб особа була готовою до нестандартних, кризових ситуацій у суспільстві, в державі необхідно, щоб відповідні компетентні органи займалися профілактичною допомогою. Доцільною та виправданою є діяльність кризових центрів із надання юридичної та психологічної допомоги людині не тільки за умов тотальної суспільної аномії, а й в конкретних особистісних питаннях. Важлива також робота юридичних клінік, що надають консультативну допомогу особі. Доведено, що профілактична (превентивна) допомога здійснюється у разі можливої проблемної життєвої ситуації, коли є вірогідність настання останньої у майбутньому та коли необхідно запобігти самій проблемній життєвій ситуації або пом'якшити її прогнозовані негативні наслідки. Профілактичну допомогу поділяють на первинну та вторинну. Зазначено, що психологічна допомога особі за умов суспільної аномії повинна надаватися на основі певних принципів, адже суспільна криза охоплює всі сфери життєдіяльності людини і не завжди можна та варто використовувати засоби та прийоми, які застосовують у ситуації одиничної особистісної кризи. Щодо принципів надання психологічної допомоги, то взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їхню гідність і захищати їхню безпеку. Всі працівники та установи, які беруть участь у наданні такої допомоги, повинні дотримуватися таких принципів: захищати безпеку (уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів; робити все можливе для того щоб забезпечити безпеку дорослих і дітей, яким надається допомога, захистити їх від фізичної та психологічної травми); захищати гідність (ставитися до людей із повагою, згідно з загальноприйнятими культурними та соціальними нормами); захищати права (переконатися, що допомога надається справедливо, без дискримінації); допомагати людям відстоювати свої права й отримувати необхідну підтримку; діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги.