Рассмотрены проблемы клонирования человека в социально-правовом континууме. Изложены генетические предпосылки клонирования млекопитающих, показаны социальные направления его использования. Определены соотношения Творца и творения, Бога и человека. Раскрыты вопросы понимания бессмертия человека как бессмертия его души, морального ограничения, пределов вторжения науки в сферу человеческой души, опасности утраты духовности. Проанализирована диалектика взаимодействия философии и естествознания в сфере познания генетической природы человека, показаны предпосылки и причины их синтеза на современном этапе. Приведены основополагающие международные и внутригосударственные акты, освещающие биоэтические и юридические вопросы клонирования человека, а также документы авторитетных общественных и религиозных объединений.

Представлен генеалогический метод изучения наследственности человека. Освещена структура популяции по аутосомному и Х-сцепленному локусу, а также в условиях множественного аллелизма. Рассмотрены вопросы полиморфности и гетерозиготности популяции, установления типа наследования по популяционным данным.

Рассмотрены вопросы генетики, антропогенезеа, генетической биоэтики, генной инженерии, репродукции человека, клонирования. Приведены данные о геноме, структурах ДНК и РНК, принципах пренатального генетического скриннига, генетически измененных (модифицированных) организмах. Освещены проблемы предоставления медико-генетической помощи населению.

Приведены результаты исследований в области обработки изображений радужной оболочки глаза (РОГ). Представлен ряд новых алгоритмов выделения нечетких границ РОГ на изображении большого разрешения. Результаты исследований подтверждают эффективность разработанных авторами алгоритмов.

Біометричні системи надають змогу ідентифікувати людину на основі фізіологічних або поведінкових характеристик. Визначено термін "біометрична інформація" (БМІ) як зменшення невизначеності ідентичності людини за рахунок вимірювання набору біометричних характеристик. Показано, що особливості БМІ можуть бути розраховані за допомогою відносної ентропії. Виконано порівняльний аналіз джерел БМІ.

Розглянуто історичні відомості стосовно використання дерматогліфіки під час проведення ідентифікації невідомої особи. Накреслено нові перспективи використання сучасних розробок в галузі судово-медичної криміналістики у вивченні шкірних візерунків та розробки алгоритмів діагностики загальних фенотипічних ознак людини.

Проведено аналіз основних літературних джерел, що забезпечують цілісне уявлення про стан та проблематику вивчення питання, пов'язаного із можливістю застосування дерматогліфічного методу дослідження з ідентифікаційною метою, обговорено зовнішньорозпізнавальну, поведінкову, психологічну ідентифікацію. Висвітлено основні напрямки застосування дерматогліфічного методу, що забезпечують вивчення цього питання. Вивчено проблемні питання, пов'язані зі сферами застосування дерматогліфічного методу, та окреслено подальші перспективи його вивчення.