Освещены проблемы взаимодействия человека и окружающей среды на основании мирового опыта использования ядерной энергии. Рассмотрены основные геохимические особенности урана, определены условия формирования урановорудных скоплений. Приведены общие сведения о бактериальном выщелачивании урана, а также технология подземного выщелачивания. Предложены варианты снижения радиоактивности техногенных формаций на примере четвертого аварийного энергоблока Чернобыльской АЭС.

Рассмотрены вопросы техники и технологии, а также правовые положения комплексного промышленного освоения недр с захоронением радиоактивных отходов (РО) в породах древних геологических формаций, вмещающих алмазоносные месторождения. Показано, что геологические формации, вмещающие могильники РО, снижают масштабы радиационного воздействия на окружающую среду и проявляют термическую активность. Оставляемый в недрах вокруг верхней и боковых границ могильника саркофаг в форме пологого параллелепипеда П-образного сечения во взаимно перпендикулярных плоскостях служит естественным защитным барьером радионуклидов. Горные породы, расположенные за внешними границами саркофага, проявляют термическую активность при радиоактивном распаде продуктов деления отработанного ядерного топлива, сопровождающегося тепловыделением, с присущими закономерностями преобразования тепловой энергии в другие виды в горных выработках, вскрывающих геологические формации.

Проведено порівняльний аналіз законодавства України у сфері поводження з радіоактивними відходами з міжнародним законодавством і законодавством деяких зарубіжних країн, запропоновано визначення правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами та їх структуру. Визначено ряд суб'єктів правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, досліджено систему органів державної влади. Запропоновано конкретні зміни та доповнення до чинного законодавства України, що забезпечать запровадження ефективного та досконалого правового механізму поводження з радіоактивними відходами.

З огляду на сучасні тенденції розвитку науково-технічних рішень щодо забезпечення довгострокової безпеки при геологічному захороненні високоактивних радіоактивних відходів (ВРВ) включно з відпрацьованим ядерним паливом, розглянуто наявні в Україні проблеми, які необхідно враховувати при створенні геологічного сховища. Відзначено необхідність інтенсифікації розробки та реалізації програм і стратегій поводження з відпрацьованим ядерним паливом і ВРВ із періодом планування до 100 - 150 років. Основою програм створення геологічного сховища мають стати результати опрацювання реєстру ВАВ і концептуальні рішення з геологічного захоронення, а самі програми та стратегії повинні відповідати вимогам відкритості та публічного обговорення науковою спільнотою. Наразі настає час законодавчого визначення - який саме ядерний паливний цикл: відкритий (без переробки відпрацьованого ядерного палива) чи закритий більше відповідатиме економічним, екологічним цілям і можливостям України. З огляду на зміни в законодавстві, підкреслено необхідність визначитися з очікуваними обсягами РВ, що можуть бути захоронені в геологічному сховищі, та для яких саме відходів необхідно створювати національне геологічне сховище. Значна невизначеність щодо об'ємів і строків надходження на захоронення притаманна відходам від переробки відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР-1000 на Красноярському гірничо-хімічному комбінаті. Оцінка обсягів відпрацьованого ядерного палива нових енергоблоків АЕС і термінів, протягом якого вони будуть утворюватися, має враховувати різні варіанти стратегії розвитку енергетичного комплексу України. Зазначено, що виключення з Концепції нової Загальнодержавної програми поводження з ВРВ питань щодо майбутнього захоронення відпрацьованого ядерного палива не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції з питань, що стосуються сфери безпеки використання ядерної енергії.