Висвітлено актуальні проблеми удосконалення нормативно-правової бази в архітектурі та містобудуванні, а також підкреслено важливість їх вирішення для створення прийнятних умов для існування людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х811.28 + Н82

Рубрики:

Правове регулювання в галузі житлово-комунального господарства, планування, забудови та похоронної справи

Планування і забудова міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання становлення методики містобудівного проектування та її нормативно-методичного забезпечення.

Висвітлено питання формування ефективної нормативної бази у сфері містобудування та забезпечення надійних засобів державного регулювання у цій сфері.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.1 + Х811.28

Рубрики:

Загальні проблеми планування і забудови міст

Правове регулювання в галузі житлово-комунального господарства, планування, забудови та похоронної справи

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено проблеми та передумови сталого розвитку міст в Україні, основи державного регулювання у сфері містобудування, законодавчо-нормативної бази та містобудівної документації в управлінні розвитком та забудовою міст. Визначено основні напрямки діяльності міського господарства та його підсистем.

Освещены проблемы и предпосылки устойчивого развития городов в Украине, основы государственного регулирования в сфере градостроения, законодательно-нормативной базы и градостроительной документации в управлении развитием и застройкой городов. Определены основные направления деятельности городского хозяйства и его подсистем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)021.13 + Н82

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Планування і забудова міст

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблеми створення єдиного кодифікованого акту в сфері правового регулювання містобудування - Містобудівного кодексу України, висвітлено шляхи вдосконалення чинного законодавства.

Запропоновано підходи до комплексного оцінювання якості міського середовища, що використовується під час розробки генерального плану міста. Як приклад застосування методики розглянуто проект генерального плану м. Тернопіль, реалізований на основі геоінформаційної системи.

Проаналізовано основні положення чинного законодавства, що забезпечують нормативно-правове регулювання розвитку транспортної інфраструктури міст. Обгрунтовано необхідність закріплення у законі прав і обов'язків органів влади, розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо функціонування транспортної інфраструктури. Запропоновано зміни до конкретних статей законодавчих актів. Визначено необхідність взаємодії органів влади та громадськості.

Висвітлено історичні й етнокультурні засади регіонального розвитку України. Проаналізовано особливості регіональної політики в галузі будівництва пенітенціарних комплексів. Розглянуто проблеми збереження об'єктів історико-архітектурної спадщини за умов глобалізації суспільства. Показано вплив індустріально-бюрократичної трансформації в Україні на еволюцію соціально-класової структури населення м. Київ наприкінці XIX - на початку XX ст. Розкрито гендерні аспекти регіонального розвитку та містобудування. Розглянуто дискурсивний (горизонтальний) тип влади як соціальний конструкт гендерної нерівності. Увагу приділено проблемам децентралізації влади в Україні.

Використання територій історико-культурного призначення повинно відбуватися згідно усіх вимог законодавства, Земельного кодексу України, погоджуватись передбаченими установами та організаціями. Подальше збереження архітектурно-історичних пам'яток для нащадків залежить від дбайливого відношення громадян Чернігова до подальшої розбудови території міста, тому питання використання територій історико-культурного призначення повинно постійно знаходитись під пильною увагою громадськості.

Висвітлено архітектурно-містобудівні основи формування буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини. Науково обгрунтовано новий територіальний об'єкт - буферна зона пам'яток та ансамблів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Розроблено методи "номінаційно-експертного супроводу" об'єкта Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, визначення параметрів буферних зон і їх складових елементів. На підставах узагальнених наукових засад містобудівного використання буферних зон об'єктів Всесвітньої культурної спадщини розширено типологію об'єктів Всесвітньої культурної спадщини (містобудівні ансамблі, урбоцентри) із введенням нових критеріїв їх територіальних параметрів (малі, середні, великі, надвеликі). За здійсненою класифікацію буферних зон, їх функціональними особливостями, засобами використання (цільового, багатоцільового) та за морфотипами об'єктів (домени, морфорайони, урбоцентри тощо) розроблено концепцію їх перетворення з урахуванням вимог збереження цілісності й автентичності. Запропоновано метод визначення параметрів буферних зон, що має на меті визначення розмірів площі території для різних категорій зон (прямого, багатофункціонального, комбінованого використання). Удосконалено методичну основу оцінки візуального впливу містобудівних перетворень на сприйняття об'єкта у межах буферних зон, в основу якого покладено дальність сприйняття видимого горизонту з урахуванням висоти об'єкта, висоти спостерігача, інших критеріїв оцінки (обраховується за відповідною формулою). Зазначено, що ефективним упровадженням основних положень і висновків дослідження стало виконання архітектурної частини досьє об'єкта "Резиденція митрополитів Буковини і Далмації", його менеджмент-плану, а також офіційне включення цього об'єкта до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (28.06.2011 р.).

Розкрито поняття і суть кримінологічної безпеки середовища великих міст. Проаналізовано закордонні мультидисциплінарні теорії запобігання злочинності, визначено їх місце і вплив на архітектуру та містобудування. Використовуючи соціологічні й архітектурні методи, підтверджено позитивний вплив закордонних теорій та процесу соціального контролю на кримінологічну безпеку. Сформовано архітектурно-планувальні критерії безпечності міського середовища. Проведено дослідження кримінологічної безпеки середовища Львова на чотирьох рівнях: загальноміському, рівні міських районів, локальних громад міста й окремих місць підвищеної злочинності. Виявлено зв'язок між злочинністю та архітектурно-просторовими характеристиками середовища міста. Сформовано архітектурно-просторові методи та засоби підвищення кримінологічної безпеки міського середовища.