Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку сучасного українського ринку послуг із забезпечення безпеки підприємництва й особи. Висвітлено питання управління інформаційним ризиком за сучасних умов господарювання. Розглянуто особливості організації аналітичної роботи на підприємстві із використанням новітніх інтелектуальних пошукових засобів. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки підприємництва. Визначено загальні характеристики тенденцій у процесах світової глобалізації та завдання інформаційно-аналітичних і наукових установ держави за умов інформаційного суспільства. Розглянуто актуальні проблеми стану правового регулювання охорони та захисту інформації в державних масштабах. Досліджено посттоталітарну трансформацію громадянського суспільства у контексті національної безпеки. Розкрито роль цінностей політики в забезпеченні безпеки нації.

Проанализированы современное состояние и перспективы развития современного украинского рынка услуг по обеспечению безопасности предпринимательства и частных лиц. Освещены вопросы управления информационным риском в современных условиях хозяйствования. Рассмотрены особенности организации аналитической работы на предприятии с использованием новейших интелектуальных поисковых средств. Обоснованы пути повышения эффективности информационно-аналитического обеспечения безопасности предпринимательства. Определены общие характеристики тенденций в процессах мировой глобализации и задания информационно-аналитических и научных государственных учреждений в условиях информационного общества. Рассмотрены актуальные проблемы состояния правового регулирования охраны и защиты информации в государственных масштабах. Исследована посттоталитарная трансформация гражданского общества в контексте национальной безопасности. Раскрыта роль ценностей политики в обеспечении безопасности нации.

Розглянуто проблеми організаційного та правового забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері. Розкрито особливості управління проектами технічного захисту інформації. Обгрунтовано комплексний підхід щодо організації захисту інформації на об'єктах державної та підприємницької діяльності. Встановлено можливості використання апарата канонічних розкладень випадкової послідовності для підвищення криптостійкості шифрування. Наведено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази системи технічного захисту інформації. Запропоновано методи визначення пропускної здатності стенографічних каналів зв'язку. Проаналізовано зміни в масовій та індивідуальній свідомості громадян у ставленні до інформаційно-аналітичного та наукового забезпечення державного управління за умов глобальної інформатизації. Встановлено особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління. Висвітлено питання кримінально-правового захисту підприємницької діяльності в Україні. Наведено правову характеристику порушення авторських і суміжних прав, встановлено відповідальність за їх вчинення. Досліджено організаційно-правовий аспект захисту інформації на підприємстві. Проаналізовано політико-правові засади забезпечення безпеки розвитку співробітництва України з країнами Ісламського світу в інвестиційній сфері.

Рассмотрены проблемы организационного и правового обеспечения национальной безопасности Украины в информационной сфере. Раскрыты особенности управления проектами технической защиты информации. Обоснован комплексный подход к организации защиты информации на объектах государственной и предпринимательской деятельности. Установлены возможности использования аппарата канонических разложений случайной последовательности для повышения криптоустойчивости шифрования. Приведены рекомендации по усовершенствованию нормативно-правовой базы системы технической защиты информации. Разработаны методы определения пропускной возможности стенографических каналов связи. Проанилизированы изменения в массовом и индивидуальном сознании граждан в отношении к информационно-аналитическому и научному обеспечению государственного управления в условиях глобальной информатизации. Установлены особенности функциональных возможностей использования новейших информационных технологий в процессе государственного управления. Освещены вопросы криминально-правовой защиты предпринимательской деятельности в Украине. Приведена правовая характеристика нарушений авторских и смежных прав, установлена ответственность за их осуществление. Исследован организационно-правовой аспект защиты информации на предприятии. Проанализированы политико-правовые основы обеспечения безопасности развития сотрудничества Украины со странами Исламского мира в инвестиционной сфере.

Висвітлено фундаментальні засади економічної безпеки. Розглянуто тіньову економіку, корупцію, економічні злочини, недобросовісну конкуренцію як форми загрози економічній безпеці суспільства. Увагу приділено національним економічним інтересам, а також індикаторам, загрозам, механізму та системі забезпечення економічної безпеки організації та особи.

Освещены фундаментальные основы экономической безопасности. Рассмотрены теневая экономика, коррупция, экономические преступления, недобросовестная конкуренция как формы угрозы экономической безопасности общества. Уделено внимание национальным экономическим интересам, а также индикаторам, угрозам, механизму и системе обеспечения экономической безопасности организации и личности.

Зазначено, що основна роль держави в створенні інституційних умов економічної безпеки в трансформаційному періоді пов'язана із захистом інститутів, зняттям протиріч між ними та інституційними суб'єктами за допомогою специфікації прав, розподілу та обміну повноважень.

Розглянуто сутність і поняття "загроза", "небезпека", "безпека", "економічна безпека", "індикатори економічної безпеки" й основний зміст економічної безпеки для держави й організації. Розкрито зміст основних форм загроз економічній безпеці: тіньової економіки, корупції, недобросовісної конкуренції та економічних злочинів. Наведено основний зміст економічної безпеки держави й організації, механізм її забезпечення, а також роль і функції правоохоронних органів, в тому числі ДСБЕЗ. Приділено увагу проблемам взаємодії ДСБЕЗ зі службами безпеки організацій та інших структур, що протидіють економічним злочинам.

Вивчено теоретико-методологічні основи дослідження формування економічної безпеки. Розкрито суть і зміст цієї безпеки в системі національної безпеки країни. Розглянуто соціально-економічні та позаекономічні засади системи економічної безпеки. Обгрунтовано основні напрямки вдосконалення такої безпеки за умов трансформації економічної системи. Наведено форми та методи державного впливу на формування безпеки національної економіки. Охарактеризовано економічний суверенітет держави за зазначених умов як показник формування економічної безпеки.

Актуалізовано проблему забезпечення інформаційної безпеки в умовах пандемії. Обгрунтовано, що вірусна небезпека стала викликом/небезпекою не лише системі охорони здоров'я, а й спроможності органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнесу протистояти таким серйозним викликам і загрозам. Розглянуто особливості впливу пандемії COVID-19 на світову економіку, національну економіку та безпеку. Деталізовано, що саме інформація (дезінформація) в кіберінформаційному просторі стала найважливішим ресурсом та основною миттєвою, рушійною силою. Наголошено на значенні інформаційних ресурсів у житті суспільства й ролі інформаційної безпеки у забезпеченні національних інтересів будь-якої держави. Проведено статистичне дослідження динаміки процесів цифровізації в умовах карантинних обмежень, результати якого підтвердили необхідність забезпечення інформаційної та кібербезпеки громадян, суспільства, країни в цілому, розроблення спеціальних інструменти для виявлення та знешкодження шкідливого контенту в кіберпросторі. Проведено аналіз нормативно-правової бази реалізації державної регуляторної політики в напрямку забезпечення інформаційної безпеки в Україні. Виокремлено чотири рівні нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки. Обгрунтовано потребу в удосконаленні нормативно-правового забезпечення інформаційної безпеки з огляду на необхідність зменшення деструктивних кіберінформаційних впливів та загроз в умовах пандемії COVID-19. Визначено стратегічні пріоритети підвищення рівня інформаційної безпеки, зокрема посилення захисту національного сегменту кіберінформаційного простору; розвиток вітчизняних кібер- та інформаційних технологій, нових високотехнологічних електронних і програмних продуктів, тощо.

Мета статті - дослідження сутності та етапів стратегічного аналізу в забезпеченні економічної безпеки. Використаний системно-структурний метод та метод узагальнення дозволив проаналізувати загальні тенденції використання методів стратегічного аналізу. За допомогою діалектичного методу наукового пізнання, а також методів аналізу, синтезу та абстрагування з'ясовано зміст та призначення досліджуваної проблеми, визначено основні його ознаки та структуру, а також співвідношення із системним аналізом. Зазначені методи стратегічного аналізу значно підвищують ефективність прогнозування розвитку ситуацій у сфері економічної безпеки завдяки можливості складання SWOT-аналізу, PEST-аналізу тощо. Для удосконалення системи стратегічного аналізу необхідно долучити певні незалежні аналітичні центри. Такі аналітичні центри повинні тісно співпрацювати з владою та частково фінансуватися урядом України, для отримання від них будь-якої необхідної аналітичної інформації. Таким чином, ключовими питаннями економічної безпеки є: система прогнозного забезпечення управлінської діяльності; процес досліджень та аналітичних експертиз; вироблення інформаційно-аналітичних продуктів та їх поширення; професійна діяльність фахівців, професіоналів, аналітиків. Враховуючи викладене, доходимо висновку, що стратегічний аналіз державного управління у сфері економічної безпеки спрямований на якісне забезпечення інформацією органів державної влади, а його удосконалення неможливе без дослідження методологічних засад його формування. Аналітичні центри забезпечують зв'язок влади і громадянського суспільства; представляють та захищають суспільні інтереси; оцінюють владу та її рішення і формулюють альтернативні політичні пропозиції. Аналітичні центри залучені до формування європейської політики, сприяють кращому розумінню громадськістю положень та рішень ЄС. Створення за стандартами ЄС вітчизняної мережі аналітичних центрів, яка буде активно інтегрована в євроатлантичні мережі аналітичних центрів, сприятиме пошуку додаткових резервів для вдосконалення механізмів стратегічного аналізу в сфері економічної безпеки та виробленню державної політики щодо ефективного прогнозно-аналітичного забезпечення органів державної влади.

Досліджено комплексне оцінювання рівня інформаційної безпеки як основи для своєчасного та обгрунтованого визначення заходів із запобігання та подолання негативних наслідків у випадку реалізації потенційних ризиків та загроз. Зауважено відсутність єдиного підходу до оцінювання рівня інформаційної безпеки та запропоновано авторський підхід, що грунтується на використанні якісних індикаторних показників інформаційної безпеки із застосуванням методів квантування, згладжування та нормування. Результати проведеного кореляційно-регресійного аналізу дозволили встановити, що інформаційна та економічна безпека мають потенціал в аспекті забезпечення синергетичних ефектів. Обгрунтовано необхідність забезпечення формування безпекоорієнтованого інформаційного середовища як базису реалізації національних інтересів, що створює нові можливості для зміцнення безпеки національної економіки в умовах посилення впливу внутрішніх і зовнішніх дестабілізаційних чинників.